Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Загальний форум

Страницы: Пред. 1 2 3 4 5
ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2016, Тут будуть вміщені матеріали, які стосуватимуться даної теми
 
Оприлюднений розподіл учасників ЗНО за рейтингом


Матеріал читаємо ижче АБО за цим гіперпосиланням на першоджерело.

Український центр оцінювання якості освіти опублікував дані розподілу учасників ЗНО, які подолали поріг «склав/не склав» з української мови і літературиматематикиісторії України,російської мовиіспанської мовианглійської мовинімецької мовифранцузької мови,біології за результатами рейтингового оцінювання за шкалою 100-200 балів. Зазначена інформація оприлюднена для полегшення тлумачення рейтингових оцінок учасниками зовнішнього незалежного оцінювання, приймальними комісіями вищих навчальних закладів.
У таблицях подано детальну інформацію про те, яка кількість учасників (у відсотках від загальної кількості) отримала певну рейтингову оцінку від 100 до 200 балів.
В УЦОЯО також зазначають, що це допоможе учасникам зовнішнього незалежного оцінюваннязорієнтуватися, наскільки конкурентним є їхній результат, а приймальним комісіям університетів спрогнозувати конкурс на спеціальності вищого навчального закладу.
«Звертаємо увагу, що у 2016 році Українським центром оцінювання якості освіти змінено методику трансформації (перерахунку, шкалювання) тестового бала в рейтингову оцінку за шкалою 100-200 балів. Це зумовлено тим, що методика, яка використовувалася в попередні роки та базується на засадах еквіпроцентильної нормалізації, є непридатною до використання в сукупності із критеріальним методом визначення порога «склав/не склав», - повідомили в УЦОЯО.
Також в Центрі повідомили, що директором Українського центру оцінювання якості освіти підписаний наказ "Про затвердження Методики переведення тестових балів, отриманих учасниками зовнішнього незалежного оцінювання за виконання завдань сертифікаційної роботи, у рейтингові оцінки (за шкалою 100-200)".
Зокрема, методика трансформації передбачає, що:
  • рейтингова оцінка учасника зовнішнього незалежного оцінювання залежить від тестового бала та розподілу учасників зовнішнього незалежного оцінювання за тестовими балами;
  • рейтингова оцінка встановлюється лише тим учасникам зовнішнього незалежного оцінювання, які подолали поріг «склав/не склав» (учасники, тестовий бал яких є меншим за поріг «склав/не склав», отримують результат зовнішнього незалежного оцінювання «не склав»);
  • мінімальна рейтингова оцінка «100 балів» відповідає значенню порогового бала «склав/не склав»;
  • максимально можлива рейтингова оцінка «200 балів» відповідає максимальному набраному тестовому балу (якщо максимальний набраний тестовий бал менше максимального можливого тестового бала, то рейтингова оцінка «200 балів» відповідатиме всім значенням тестового бала, не меншим за значення максимального набраного тестового бала);
  • учасники зовнішнього незалежного оцінювання, які набрали однаковий тестовий бал за виконання тесту, отримують однакову рейтингову оцінку за шкалою 100-200 балів;
  • учасник зовнішнього незалежного оцінювання, який має більший тестовий бал, отримує вищу рейтингову оцінку, ніж той, хто має менший тестовий бал;
  • шкала 100-200 балів має крок 1 бал. Значення рейтингових оцінок у процесі математичних розрахунків заокруглюються до цілих чисел. Якщо за результатами заокруглення двом значенням тестового бала відповідає однакова рейтингова оцінка, то допускається застосування заокруглення до напівцілого значення та кроку шкали 0,5.
Основні принципи визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання та переведення тестових балів в оцінки встановлено у «Порядку визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання», затвердженим наказом МОН № 300 від 16 березня 2015 року.
В УЦОЯО повідомили, що аналогічні дані будуть оприлюднюватися після оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з кожного предмета.
 
ЗНО - 2016 закінчилось. Що далі?

З 5 травня до 17 червня 2016 року в Україні тривала основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання (далі - ЗНО).

108896 тестувань з 11-ти предметів ЗНО було проведено у Волинській, Львівській, Рівненській областях. Для забезпечення відповідних умов учасників, у 173 навчальних закладах були відкриті пункти тестування, де працювали 10033 педагогічних працівники. Не зафіксовано жодного об’єктивного порушення, що могло вплинути на результат.

Всі отримають свої результати до 25 червня 2016 року.

А що далі? Для того, щоб побачити свої результати, учаснику необхідно зайти на свою інформаційну сторінку, що є на сайтах УЦОЯО (testportal.gov.ua) чи ЛРЦОЯО (lvtest.org.ua), ввівши номер сертифіката і пін – код.

На інформаційній сторінці є можливість сформувати інформаційну картку з результатами ЗНО, яку учасник повинен відсканувати і надіслати разом зі скан – копією сертифіката до приймальних комісій ВНЗ ІІ-ІV р. акр., оскільки цього року подання документів здійснюється в електронному вигляді.

При надсиланні до вишів оригіналів всіх документів, з цієї ж сторінки треба видрукувати свої результати.

Дякуємо всім педагогам за співпрацю і бажаємо учасникам стати студентами омріяних вищих навчальних закладів!
 
 
Ось і результати ЗНО-2016 http://infolight.org.ua/amcharts/rezultaty-zno-2016-v-rozrizi-oblastey-ukrayiny-chastka-uchasnykiv-yaki-otrymaly-160-200-baliv
 
Де живуть розумники. 

Лаконічні підсумки ЗНО-2016 від Вадима Карандія, директора УЦОЯО 


Матеріал читаємо нижче або за цим посиланням на сайті "Урядовий кур'єр". Автор: Інна КОВАЛІВ 


Найкраще українську мову знають випускники шкіл столиці й Львівщини, надолужувати державну потрібно на Закарпатті й Буковині  

Цьогорічний випускник Олександр Бугайко з Броварів, що на Київщині, відправив у нокаут зашкарублий стереотип про те, що, мовляв, технарі дружать лише з формулами й геть далекі від лексики й фразеології. Так, Сашко склав тести з математики й фізики на максимальні 200 балів з кожного предмета, а з української мови й літератури теж взяв високі бали — 198. Завдяки рекордним результатам із ЗНО хлопчина увійшов у трійку найкращих по всій Україні.
Випускниця одеської гімназії №2 з поглибленим вивченням англійської мови Анна Кратюк теж має не менш вагомі досягнення: 200 балів з двох предметів і 199 — з третього. Юна одеситка склала тести з рідної мови, математики, англійської й німецької. Дівчина захоплюється вивченням іноземних мов і на досягнутому не зупиняється — нещодавно взялася за іспанську. До трійки лідерів належить і киянка Майя Скрипник — у доробку дівчини теж два предмети мають максимальний результат. Тим часом в Українському центрі оцінювання якості освіти запевняють: з чотирьох дисциплін максимум не набрав жоден учасник.




Хто боїться теорем
«У 2016-му 200-бальників менше, ніж торік, — констатує директор Українського центу Вадим Карандій. — І немає жодного повного. Але не через гірші знання, а тому, що ми змінили саму систему шкалювання результатів ЗНО. Раніше якщо учасники трішки не добирали до двохсот балів, це вже вважалося найвищим результатом. А тепер система побудована так, що кожному тестовому балу відповідно ставилась однозначна оцінка у шкалі 100—200. Тому можна сказати, що цьогорічні переможці — кришталеві, мають справді найкращі знання».
Вступна кампанія вже позаду, завершилися основна, додаткова, навіть повторна додаткова сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Тож у профільному центрі підбивають підсумки. Причому зауважують, що навмисне не робили рейтинги регіонів чи навчальних закладів. Чому? Виявляється, щоб надалі уникнути від освітян (у гонитві за кращим місцем у рейтингу) тиску на інструкторів чи інший персонал, залучений до проведення ЗНО.
Навчальні досягнення учасників з усіх регіонів різняться як палітра, втім є сталі тенденції. Відомо, що в 2016 році результати тестів зараховувались як державна підсумкова атестація (ДПА) не лише з української мови та літератури, а й з математики та історії України — на вибір. Водночас тепер ДПА вже є не просто оцінкою, яку отримує кожен одинадцятикласник, а й одним із показників, що дає змогу моніторити стан загальноосвітньої підготовки. Тож загалом, за даними центру, випускники шкіл показали добрі знання з рідної мови: понад 55% дітей мають достатній (7—9 балів) та високий (10—12) рівні навчальних досягнень. Найкраще рідну мову знають у столиці (38,9%), високі показники на Львівщині (31,5%).
Відстежуючи вибір випускників з-поміж математики й історії України, можна побачити відображення соціально-економічного стану регіону. До ТОП-п’яти областей, де випускники обирали точну науку, увійшли Одещина, Дніпропетровщина, Донеччина, Харківщина й столиця. Водночас у центрі зазначають, що на математику щороку стабільно йде якась певна цільова група випускників, які найбільш вмотивовані, більш підготовлені, щоб скласти цей тест. А якщо поглянути на результати — достатній і високий рівень з математики показали понад 46% учасників, а з історії всього 35%, — то стає зрозуміло, що відповідати на запитання про Богдана Хмельницького зголосилися ті, хто побоявся формул і теорем. «Утім, рівень досягнень з цього предмета, як бачимо, є недостатнім, — каже Вадим Карандій. — І оскільки історію складали невмотивовані випускники, загальні результати ДПА з цього предмета нижчі, ніж з математики. Тож є над чим замислитись».
Понад те в центрі виокремили результати атестації з української мови та літератури з урахуванням місця розташування шкіл. Тут кращі результати мають випускники міських шкіл — вони здобувають високий рівень знань (майже 30%), водночас лише 10% випускників сільських шкіл досягають цього рівня. З історії та з математики схожа тенденція. Тож сільські школярі як повітря потребують доступу до якісної освіти. Чи поліпшить ситуацію створення опорних шкіл, покаже час.
У Міністерстві освіти і науки перед початком нового навчального року вже звітують, що 142 опорні школи 1 вересня відчинять свої двері для школярів. «Лідерами за їх кількістю є Кіровоградська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська та Тернопільська області», — повідомляє прес-служба відомства й додає, що опорні школи забезпечать кращий доступ до якісної освіти дітям із сільської місцевості. Тож початкова школа залишиться біля дому, а старших учнів підвозитимуть до опорних шкіл, де працюватимуть кращі вчителі та буде відповідне обладнання для навчання. Водночас у МОН відзначають, що створення такої мережі навчальних закладів можливе лише за умови налагодженого підвезення учнів та відремонтованих доріг.
      Лідери vs аутсайдери
Якщо аналізувати загалом результати ЗНО, які фактично є вступними іспитами до університетів, істотні зміни за кількістю учасників відбулись лише з двох предметів. Так, англійську мову забажали складати на 10% більше вступників, ніж торік, натомість стрімко скоротилась кількість охочих перевірити знання з фізики. Лідери з року в рік не змінюються — кращі результати (від 160 до 200 балів) майже з усіх предметів отримали абітурієнти з Києва та Львівщини. «Київ є лідером майже з усіх предметів, адже столиця завжди притягує інтелектуальний ресурс, а також сам потенціал освітньої системи Києва, але з хімії столиця поступилась Львівщині — там високі результати отримали 42% учасників, — кажуть у центрі. — До речі, лише в цьому регіоні різниця між містом і селом мінімальна. Це свідчить про те, що не лише у Львові, а й по всій області велику увагу приділяють освітній системі».
З української мови і літератури лідирують Київ (24,7%), Львівщина (23,2%), Тернопільщина (17,7%), Волинь (15,6%). З математики найкращі результати отримали учасники з Києва, де 38,5% тих, хто має результати від 160 до 200 балів, а також Львівщина — 28% і Волинь — понад 20%.
Аутсайдерів бачимо неозброєним оком — це учасники, які з того чи того предмета навіть не подолали поріг «склав/не склав». Так, скажімо, на Закарпатті, яке лідирує за кількістю представників нацменшин, кожен третій вступник не подолав мінімальний поріг з української мови. Далі в антирейтингу вступники із Чернівецької (20,9%), Рівненської (14,9%) та Івано-Франківської (13,6%) областей. До речі, трійка лідерів зберігається: найгірше цей предмет знають школярі із Закарпаття, Буковини й Рівненщини. Найбільше математика кульгає у випускників із Чернівецької, Закарпатської, Житомирської областей. Тож чи візьмуть до уваги здобутки своїх випускників освітяни у відповідних регіонах, побачимо вже незабаром — ЗНО-2017 не за горами.
      
      НА ЗАМІТКУ
      Важлива різниця: рейтингова шкала 100—200, яка впродовж дев’яти років використовується в системі ЗНО, вказує на місце результату одного учасника порівняно з іншим. Натомість шкала від 1 до 12 показує, яка кореляція між рівнем навчальних досягнень і вимогами навчальних програм.
      БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю
«Система ЗНО має надійний рівень захисту»
[CENTER]
Вадим КАРАНДІЙ,  директор Українського центру оцінювання якості освіти  [/CENTER]
УК: Вадиме Анатолійовичу, які напрацювання можна відзначити?
— Система має достатній запас міцності, ЗНО відбулося спокійно, прогнозовано, у відповідні терміни. Якщо й виникали незначні проблеми, вони здебільшого були технічними, тож ми їх швидко розв’язували. Цього року ми мали змогу реалізувати деякі новації. Зокрема докорінно модернізували систему перетворення тестових балів в оцінки за шкалою 100-200 балів. Тепер не можна порівнювати результати цьогорічних тестів і минулих років, оскільки відповідні методики відрізняються.
Також за допомогою нових технологій вдалося покращити обмін інформацією і фіксацію результатів у процесі проведення ЗНО. Цього року ми досить широко використовуємо технологію електронного цифрового підпису. Інформацію про результати ДПА керівникам навчальних закладів передавали за допомогою електронних форматів документів.
Також зробили кілька потужних напрацювань, які буде використано в наступних роках. Скажімо, успішно провели апробацію нового формату тесту з іноземних мов. Її результати показали, що саме потрібно допрацювати. І починаючи з 2018 року, цей формат тесту буде запроваджено як основний тест ЗНО, він зокрема передбачає й оцінювання додаткового виду мовленнєвої діяльності — аудіювання.
УК: Зважаючи на торішнє втручання в систему, наскільки тепер її захищено?
— До 2016 року інформаційно-документаційна система центру не мала підтвердженого захисту, тобто не мала атестата відповідності. Нині це питання вирішено: центр володіє інформаційно-документаційною системою, яка має відповідну комплексну систему захисту, атестовану Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації. Атестат відповідності чинний до 2021 року.
УК: Але ж втручання в базу, можливо, відбулося й «завдяки» людському чиннику…
— Якби тодішня система мала надійний захист, вона б технічно цьому зашкодила, в крайньому разі зафіксувала б втручання й подала б відповідну інформацію. Але хоч би якою досконалою була система, все одно все залежить від виконавців, які з нею працюють.
УК: Нещодавно Генпрокуратура оприлюднила списки учасників ЗНО, яким нібито завищили результат у 2014—2015 роках.
— Коментувати хід кримінальної справи — не моя компетенція, і в деякі речі мені важко повірити. Можу говорити лише про відомі факти: є певні результати ЗНО (про їхню кількість Міносвіти повідомило суспільству ще навесні цього року), які є в базі даних і були надані університетам, але вони не відповідають результатам на оригіналах бланків відповідей, з якими працювали відповідні абітурієнти.
Справді, Генпрокуратура взимку зверталася із запитом до нашого центру стосовно підтвердження достовірності результатів за сертифікатами, які нам надавала сама ГПУ, що виявила певні підозри. Наш центр перевіряв відповідність даних, які внесено до бази даних, з оригіналами робіт учасників ЗНО: наскільки результат у базі відповідає результату, який мав бути за оригіналом.
УК: Як ставитеся до вступу без ЗНО?
— Абсолютно нормально, оскільки маємо категорію громадян, які через військовий конфлікт потрапили в непрості життєві обставини. Їм треба було запропонувати дещо інші умови, але тут йдеться не про вступ без ЗНО — такі абітурієнти складали вступні іспити в евакуйовані виші.
Насамкінець. Важливо, що вперше Український центр оцінювання якості освіти поряд з традиційними підсумками результатів ЗНО на своєму сайті презентував додатковий розширений статистичний матеріал по всіх учасниках незалежного тестування. Це дасть змогу всім охочим (освітянам різних рівнів, а також місцевим керівникам тощо) глибше проаналізувати стан освіти у власному регіоні. Адже можна дослідити, як результати ЗНО корелюють з умовами навчання, проживання, соціальними категоріями учасників. Вочевидь, така інформація наочно показує, які саме зміни давно назріли в галузі. Тому залишається сподіватися, що освітянська, педагогічна спільнота на місцях належно проаналізує ці дані й спрямує зусилля не на гонитву за рейтингами, а на поліпшення якості навчання своїх випускників.
 
До уваги колег освітян.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання (таблиці розподілу результатів) у розрізі районів, міст Рівненської області з предметів.

Цікаві дані за результатами ЗНО!

 
Після завершення вступної кампанії до вишів, більшість батьків, педагогів, представників громадськості «шукають» аналітичних матеріалів для того, щоб довідатись – де знають краще той чи інший предмет.
Українським центром оцінювання якості освіти, за підтримки регіональних центрів, підготовлено «Офіційний звіт про проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання» та регіональні дані ЗНО-2016.  Опубліковані аналітичні матеріали дають змогу ознайомитись із узагальненими предметними даними у розрізі областей (міст, районів) та знеособленими результатами випускників середніх загальноосвітніх навчальних закладів.
Ми сподіваємось, що подана інформація (діаграми, таблиці тощо) стане для зацікавлених осіб тим матеріалом, який дасть змогу аналізувати, прогнозувати, а надалі й сприяти покращенню показників якості освіти в регіоні.
Із регіональними даними можна ознайомитись за посиланнями 
Змінено: Ігор Опольський - 06.09.2016 14:41:44
Страницы: Пред. 1 2 3 4 5
Читають тему