Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Загальний форум

Страницы: 1 2 След.
Міжнародне порівняльне моніторингове дослідження PISA (Programme for International Student Assessment), PISA (Programme for International Student Assessment) надає можливість протестувати навички з читання, перевірити математичну грамотність та знання з природничо-наукових дисциплін 15-річних школярів.
 
Україна візьме участь у дослідженні PISA
Україна візьме участь у Міжнародній програмі з оцінювання освітніх досягнень учнів PISA. Про це у своєму Facebook написала перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

«Кілька місяців перемовин і от сьогодні отримали новину, що OECD погодили заявку України на включення її до складу країн, що братимуть участь міжнародному дослідженні PISA», - повідомила заступник міністра.

За її словами, PISA (Programme for International Student Assessment) надає можливість протестувати навички з читання, перевірити математичну грамотність та знання з природничо-наукових дисциплін 15-річних школярів.

«Це дуже хороша новина, оскільки українська освітня система нарешті матиме можливість вийти з числа аутсайдерів міжнародних освітніх порівняльних досліджень та оцінити свої результати у порівнянні з іншими країнами. Крім того, PISA (за умови систематичної участі) - це інструмент для прослідковування тенденцій розвитку освіти та вироблення відповідних evidence-based політик у сфері», - написала Інна Совсун.

Як відомо, Міжнародна програма з оцінки освітніх досягнень учнів PISA здійснюється Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку ОЕСР (OECD - Organization for Economic Cooperation and Development).
      Інформація з сайту.
Змінено: Ігор Опольський - 06.11.2015 22:49:05
 
Шановні освітяни!
      Розміщуємо інформацію про проведення міжнародного моніторингового дослідження якості освіти PISA. Читати можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ або нижче.

Тест по оценке знаний учащихся PISA: новые типы задач
      Психолог Александр Поддьяков о познавательных стратегиях, оценке креативности и трудностях в процедуре тестирования
05.10.2015


American students in a computer fundamentals class taking a computer-based test (via Wikipedia)

      Международная программа по оценке образовательных достижений учащихся (Programme for International Student Assessment, PISA) – масштабный проект массового тестирования, реализуемый Организацией экономического сотрудничества и развития (ОЭСР). Он нацелен на оценку разных видов грамотности: читательской, математической, естественнонаучной, компьютерной. Тестирование проводится раз в 3 года и охватывает десятки тысяч 15-летних школьников из десятков стран, в том числе выборку из России. По результатам выполнения заданий PISA выстраивается один из важных международных рейтингов в области образования.
PISA – не единственное международное массовое испытание в образовании. Раз в 4 года проводится международное тестирование четвероклассников и восьмиклассников по программе TIMSS (Trends in Mathematics and Science Study), имеющее свою специфику. Страны, считающие себя аутсайдерами в этой тестовой гонке или даже просто оцененными ниже, чем предполагалось, анализируют причины этого. Отношение к рейтингам настолько серьезное, что в ряде стран они послужили толчком к серьезным реформам школьного образования. Оценки этой «пизафикации» образования очень разнятся. В чем особенности заданий PISA, прежде всего, последних лет?
В целом, тестовые задания – не сверхсложные, но требуют не просто знания школьного материала, а умения догадываться, понимать, какие знания (возможно, из разных областей) нужно применить в той или иной ситуации. Оказывается, что для многих школьников это достаточно трудное дело.
Интерактивные задачи PISA

      В 2012 г. участникам PISA впервые в истории массового тестирования были предложен особый тип задач – интерактивные. (Они использовались и раньше, но в международном масштабе – впервые.) Их главная особенность – то, что они требуют от школьника самостоятельного исследования новой сложной системы с заранее неизвестными свойствами. Причем это исследование он ведет не чистым отвлеченно-аналитическим путем, а путем непосредственного практического взаимодействия с системой – выдвигая гипотезы и тут же экспериментально проверяя их и пытаясь управлять объектом.
Эти интерактивные задачи разработчики PISA противопоставляют задачам другого типа – аналитическим. В аналитических задачах вся необходимая для решения информация изначально заложена в условиях (таково, например, абсолютное большинство школьных математических задач, заданий тестов интеллекта и т.п.). А в интерактивных задачах, как и в реальной деятельности, поиск и приобретение новой информации из среды – важнейшая составная часть.
Простой эмпирический критерий различения аналитических и интерактивных задач – может ли задача быть решена в уме непосредственно после прочтения условий (может ли человек сразу после знакомства с условиями решить ее, так сказать, прикрыв глаза и заложив руки за спину, чтобы ничто не отвлекало). Если да, то это аналитическая задача. Если же для решения необходим поиск заранее неизвестной информации в ходе обследования объекта и экспериментирования с ним (необходимы руки для манипуляций с объектом и глаза для наблюдения за происходящим), то это интерактивная задача.
Во всех интерактивных заданиях PISA используется общий методический принцип: разработчики предлагают школьнику специально созданный виртуальный объект или систему. Оценивается, в какой мере подростки использовали при ее исследовании определенные познавательные стратегии (например, те или иные стратегии многофакторного экспериментирования), что поняли в ней, могут ли ею управлять и т.д.
Пример задания PISA на наблюдение и умозаключение: пронаблюдав за движением по комнате виртуального робота-пылесоса, надо установить, по какому правилу он взаимодействует с находящимися там разными предметами, и затем предсказать его поведение в определенной ситуации.
Интерактивное задание теста PISA 2012-го года: робот-пылесос


Пример задания PISA на экспериментирование: на основе обследования MP3-плеера, к которому нет инструкции (но по его кнопкам можно самому кликать мышкой, наблюдая реакции), надо понять, как он работает, и затем: перевести его в определенный режим за минимальное число кликов; изобрести такой способ управления плеером, чтобы можно было обходиться двумя кнопками вместо имеющихся трех, и т.д.
Интерактивное задание теста PISA 2012-го года: MP3-плеер


      Как это часто бывает на начальных этапах даже очень полезных нововведений, с последним, изобретательским, заданием случился прокол: для оценки ответов участников разработчики заранее создали закрытый (неадаптивный, нерасширяемый) список возможных правильных ответов. В него входят 6 определенных изобретательских решений, а все остальные оцениваются в 0 баллов. При этом разработчики удивительным образом пропустили возможные решения, основанные на двойных кликах одной клавиши и одновременных кликах двух клавиш. Возможная причина: авторы находились в плену цитируемого ими запрета, сформулированного минимум 15 лет назад, до эпохи массового пришествия мультитачей – «ни при каких условиях нельзя нажимать две кнопки одновременно». Как бы то ни было, сама идея «стандартного списка творческих ответов» при оценке задания на креативность представляется нонсенсом. К сожалению, данный аспект не обсуждается разработчиками публично. Из-за этого учителя, школьные психологи, администраторы могут пользоваться выложенными в открытый доступ заданиями PISA и руководством по оцениванию как образцовыми, ничего не зная о том, что критерии оценивания творческих заданий сделаны некорректно, и, среди прочего, обнулять оценку ученикам за ответы, достойные намного большего. Но это пока единственная найденная ошибка интерпретации ответов.

Коллаборативные задачи PISA

      В 2015 г. задачи являются не просто интерактивными, а еще и коллаборативными (или же интерактивными задачами на совместное решение – точная терминология на русском не устоялась). Смысл понятия – задача решается коллективно: участник должен исследовать предложенную ему новую систему совместно с другим участником. Например, они вдвоем должны подобрать оптимальные параметры температуры воды, освещенности и другие характеристики среды в новом аквариуме, чтобы в нем лучше всего жилось виртуальным рыбкам экзотического вида. Дело осложняется тем, что участники общаются друг с другом не непосредственно, а через чат, и каждый видит и может управлять только своей частью пульта управления и изначально не знает о параметрах управления, доступных другому участнику. Их можно узнать в процессе совместного обсуждения в чате, и в нем же спланировать и реализовать стратегию совместного обследования этой биотехнологической системы. Здесь будут диагностироваться такие компоненты совместной деятельности как установление и поддержание взаимопонимания с партнером и организация совместных действий по решению задачи. Эта совместная деятельность достаточно сложна, поскольку школьники должны экспериментировать с многофакторной системой и затем управлять ею, а для этого нужно понять и договориться, как будут распределены функции при обследовании.
Важная деталь (21-й век!): в качестве партнера каждого из участников выступает не реальный подросток, а компьютерная программа («бот»), имитирующая человеческую коммуникацию (о чем школьник заранее предупреждается). Этот «виртуальный агент» задает вопросы, имитирует непонимание, предлагает те или иные ходы по решению задачи, высказывает мнения и оценки. Использование именно программы, а не живого человека обосновывается тем, что оно позволит сделать данного «партнера» одинаковым для всех участников и сделать взаимодействие с ним более управляемым и единообразным с точки зрения контроля переменных. Ведь поведение живого партнера непредсказуемо, оно зависит от характера, настроения и ситуативных факторов, и это, как пишут разработчики, создало бы серьезные трудности для строгой процедуры тестирования.
Коллаборативное задание теста PISA 2014-го года: аквариум

Коллаборативное задание теста PISA 2014-го года: аквариум

      Итоги тестирования 2015 г. еще неизвестны (их могут опубликовать и через пару лет). В 2012 г. российские школьники по решению таких компьютеризованных заданий находились на 26-м месте из 44 стран, где проводилось это тестирование. Первые семь мест занимают учащиеся из стран Азии, начиная с Сингапура, Кореи, Японии, Китая, 8-10 места – из Австралии, Канады, Финляндии.

Противники PISA

      В целом, появление интерактивных и коллаборативных заданий в столь масштабном проекте как PISA – это отражение важных и нужных тенденций в изменении содержания образования. При этом в мире существует и движение Anti-PISA, в которое входят критики PISA, выступающие против «пизафикации» образования. Обсуждается сама возможность единообразного однозначного перевода тестовых заданий на множество языков (несоответствия имеются), закрытость математических процедур рейтингования и др.
      Но на то и щука, чтобы кот не дремал: можно ожидать, что задания PISA, не будучи ни идеалом, каковой невозможен, ни единственным источником стандартов, будут при этом устанавливать важные ориентиры в содержании оценивания образовательных достижений и совершенствоваться дальше, а содержательная критика этому поспособствует.

      Задания 2015 г., которые каждый желающий мог бы пройти «вживую», пока не выложены в открытый доступ, но с их описанием на английском можно ознакомиться в многостраничном официальном документе. Посмотреть задания прошлых лет можноздесь, поиграть с интерактивными заданиями 2012 г., выбрав русскоязычный вариант, –здесь.

Литература

О том, каких умений требует PISA и чего не хватает российским школьникам:
  • Тематический номер журнала «Вопросы образования» (2004, № 1)
  • Тюменева Ю. А., Вальдман А. И., Карной М. Что дают предметные знания для умения применять их в новом контексте. Первые результаты сравнительного анализа TIMSS-2011 и PISA-2012 // Вопросы образования. 2014, № 1
  • Bennett P.W. What works in education: what do PISA results tell us?
  • Sjøberg S. PISA – a global educational arms race?
Об интерактивных и коллаборативных заданиях PISA:
  • Поддьяков А.Н. Решение комплексных проблем в PISA-2012 и PISA-2015: взаимодействие со сложной реальностью // Образовательная политика. 2012, № 6
  • Tyre P. Is your child a «group problem solver?» The PISA test will decide // Scientific American. July 14, 2015


Александр Поддьяков
доктор психологических наук, профессор департамента психологии факультета социальных наук НИУ ВШЭ
Все материалы автора
 
Шановні колеги, розміщуємо інформацію щодо проведення міжнародного моніторингового дослідження PISA в Україні!

Міжнародні порівняльні дослідження стали невід’ємною частиною системи оцінювання якості освіти у багатьох країнах світу. Вони дозволяють об’єктивно оцінити стан освіти в державі, сформулювати пріоритетні напрямки і визначити фактори вдосконалення галузі.
Дослідження PISA (Programme for International Student Assessment, офіційний веб-сайт програми www.oecd.org/pisa) проводиться кожні три роки. У ньому беруть участь 15-річні з більш як 70 країн світу.
У межах Програми підлітки проходять тестування з математики, природничих наук і читання, а також відповідають на запитання під час анкетувань. Варто зазначити, що дослідження не перевіряє знань програмового матеріалу, натомість його завданням є визначити в учнів окремих країн здатність до використання знань і умінь з математики та природничих наук у життєвих ситуаціях, а також, яким рівнем читацької грамотності вони володіють.
Основною метою таких досліджень як PISA не є змагання між державами. Країни-учасниці відрізняються за соціально-економічним становищем, мають свої культурні, національні особливості, специфіку підходів до формування змісту освіти і вибору способів навчальної взаємодії тощо. Порівняльний характер дослідження визначається в першу чергу можливістю проаналізувати результати країни у різних циклах дослідження, визначати тенденції в освітній галузі конкретної країни.
Участь в PISA-2018 дозволить громадянам України, зокрема, спеціалістам у галузі освіти, об’єктивно оцінити стан середньої освіти в країні, усвідомити значущість поступових перетворень у цій сфері, політикам – приймати обґрунтовані рішення про необхідність змін.
Уряд доручив Міністерству освіти і науки України забезпечити участь України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018 та визначив відповідальним за його проведення Український центр оцінювання якості освіти. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2016 р. № 72-р «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018»).
Перші результати тестування українських учнів будуть доступні у 2018 році.
 
 
Шановні колеги, 
даємо посилання на нормативно-правові документи щодо проведення моніторингового дослідження PISA-2018 в Україні


1. Наказ Міністерства освіти і науки від 23.02.2016 № 149 "Про організацію та проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 в Україні" можна завантажити за цим посиланням.


2. Лист Українського центру оцінювання якості освіти від 28.03.2016 № 02-18-10/255 Про призначення регіонального координатора міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. Сторінка № 1Сторінка № 2.
 
Шановні колеги!
Подаємо вам інформацію щодо даного дослідження. Те, що вміщено у даному повідомленні, можна завантажити ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ, оскільки у повідомленні некоректно відображаються малюнки.
Загальний опис
Програми міжнародного оцінювання учнів PISA
(Program for International Student Assessment)
У дослідженні беруть участь підлітки віком 15 років, які навчаються не менш аніж у сьомому класі. Саме такий вік учасників тестування був обраний з огляду на те, що у цьому віці (у більшості країн-учасниць) учні закінчують основну школу, і вимоги до учнів не надто відрізняються у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) та ОЕСР – скорочення українською). Дослідження має на меті визначити, наскільки учень зможе використовувати знання і уміння, отримані в школі, коли зустрінеться з певними життєвими труднощами і викликами, у яких ці знання й уміння зможуть допомогти. Тобто, PISA має на меті визначити, наскільки в учнів розвинена здатність до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, які вони ймовірно зустрінуть у повсякденному житті; до використання знань і умінь з математики, для розв’язання різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою; до використання знань і умінь природничих наук, для вирішення різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями. Варто зазначити, що дослідження не зосереджується на знанні програмового матеріалу, а на усвідомленні загальних принципів та ідей наукової теорії, здатності до використання отриманих у школі знань і умінь у різних життєвих ситуаціях.
PISA також досліджує різноманітні аспекти життя підлітків: якість життя вдома, сім’ю, шкільне минуле. Збирається також інформація про школи: структура, організаційне, технічне і матеріальне забезпечення тощо. Ця інформація необхідна для того, щоб провести детальне вивчення факторів, які зумовлюють відмінності у читацькій, математичній і природничій грамотності учнів 15-ти років як у межах однієї країні, так і у порівнянні з іншими країнами.
У дослідженні 2018 року буде брати участь близько 80 країн світу, серед яких Україна. Основною предметною галуззю цього циклу стане читання. Для країн існують дві форми участі – комп’ютерна або паперова. Україна братиме участь у паперовій версії, тобто усі варіанти тестових буклетів та опитувальників будуть заповнюватися учнями вручну.

 
 
Організаційна структура PISA
 
Проект PISA має декілька структурних рівнів. Контролює проект Секретаріат організації ОЕСР, який знаходиться в Парижі. Особливості політики проекту визначаються Головуючою Радою PISA (PISA Governing Board, PGB), яка складається з делегатів ОЕСР і країн-учасниць дослідження. Члени Головуючої ради зустрічаються двічі на рік. PISA заснована на ідеях тісного міжнародного співробітництва професіоналів у галузі освіти.
Кожна країна створює Національний центр PISA, призначається також Національний координатор програми (NPM), обов’язком якого є координування усієї діяльності, пов’язаної з проектом у межах країни. Зазвичай, координатор проекту тісно співпрацює з членом Головуючої ради від цієї країни для того, щоб розробити перспективний план політичних рішень, пов’язаних із проектом, здійснити ґрунтовний аналіз і звітувати про результати конкретної країни. У Національному центрі над проектом працює невелика група експертів, яка займається розробкою проекту, його запровадженням і звітуванням на національному рівні. Така група тісно співпрацює з міжнародними партнерами, які реалізовують проект.
Одним із найважливіших завдань місцевих експертів є аналіз завдань, що пропонуються для країн-учасниць. Ці завдання мають відповідати культурним особливостям і навчальним програмам країни. Усі завдання і анкети, які використовуються під час дослідження, мають високі психометричні характеристики і є валідними. Стратегія збору даних за результатами дослідження залишається незмінною з 1997 року.
 
Структура тестів і анкет PISA
 
У більшості країн тестування триває 2 год., упродовж яких учні працюють з одним із 13 тестових зошитів. Кожний тестовий зошит надається великій кількості учасників тестування для того, щоб можна було здійснити порівняльний аналіз результатів тестування як у межах однієї країни, так і для всіх країн. Здійснюється також порівняння результатів соціально-значущих груп населення (порівняння за статтю, за матеріальним становищем тощо).
Тестові завдання представлені у декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої і розгорнутої відповіді. У тестуванні надається стимул (текст або уривок з тексту, який представляє реальну життєву ситуацію або розкриває зміст певної проблеми), а потім декілька тестових запитань до цього стимулу. Учасники отримують різні варіанти тестових зошитів, у яких комбінуються наявні тестові завдання.
Розробники тесту упевнені, що при виконанні субтесту з математики калькулятори непотрібні, проте країнам-учасницям дозволяється визначати, чи надавати можливість учасникам користуватися калькулятором.
Підлітки також отримують анкету, в якій вони надають інформацію про себе, про свої оселі, спосіб життя тощо. Окрім підлітків, анкету отримують адміністратори школи, вона стосується умов, у яких навчаються учні, варіативних компонентів, які пропонує школа, кваліфікації персоналу тощо.
 
Результати PISA
  
Завдяки дослідженню країни мають змогу отримати:
•   узагальнене досьє про сформованість читацької, математичної та науково-природничої грамотності 15-річних підлітків;
•   змістовні індикатори, пов’язані із характеристиками шкіл та учнів; індикатори, які показують, як змінилися результати країни-учасниці;
•   інформацію значущу для прийняття рішень у галузі освітньої політики та різноманітних освітніх досліджень.
 
Унікальність дослідження
 
PISA є унікальним дослідженням, оскільки воно зосереджується на здатності до використання своїх знань і умінь у реальних життєвих ситуаціях. Такий напрям відображає реальні зміни мети навчання і самих навчальних програм.
Ключові особливості, що зумовили розвиток PISA:
•   Спрямованість на освітню політику. Дослідження дозволяє поєднати інформацію про навчальні здобутки учасників тестування із даними про самих учасників тестування, і факторами, які впливають на процес навчання. Таким чином, можна отримати низку характеристик, які свідчитимуть про високу якість системи освіти.
•   Інноваційна концепція грамотності. Ця концепція передбачає здатність учасника тестування до використання власних знань і умінь з провідних предметних галузей, аналізувати, робити умовиводи тощо у процесі розв’язання та інтерпретації певної життєвих проблем.
•   Відповідність до ідеї навчання упродовж життя. У дослідженні визначаються не лише компетенції людини, але й їхня навчальна мотивація, віра у себе, дотримання певних стратегій  навчання.
•   Регулярність. Дослідження проводиться кожні 3 роки, що дозволяє країнам здійснювати моніторинг якості освіти, з’ясовувати динаміку зміни певних показників якості освіти.
•   Значна кількість країн-учасниць і їхнє бажання співпрацювати. У дослідженні 2018 року буде брати участь близько 80 країн-учасниць.
Дослідження, проведені в Австралії, Канаді та Данії показали значний зв'язок між результатами PISA 2000 і даними про продовження навчання цими учасниками. Наприклад, учасники з Канади, які у 2000 році отримали рівень «5» за читацьку грамотність мали в 16 разів більше шансів вступити до вищих навчальних закладів, аніж ті учасники, які отримали рівень «1». PISA – найбільш широке і найбільш суворе міжнародне дослідження, яке збирає інформацію про учасників тестування, їх сім’ї, фактори, що впливають на якість освіти і можуть пояснити різницю в отриманих результатах.
Напрямок досліджень, природа процедури оцінювання, зміст анкетування розробляються і аналізуються провідними експертами країн-учасниць так, щоб вони задовольняли інтересам цих країн. Серйозні зусилля докладаються до того, щоб досягти культурної та лінгвістичної відповідності тестових матеріалів. У дослідженні використовуються лише якісно розроблені механізми перекладу тестових матеріалі і дотримання процедури збору інформації. Як наслідок, результати PISA мають високі показники валідності та надійності. Вони можуть значно покращити розуміння навчальних досягнень учнів у розвинених країнах і у тих, що знаходяться на ранніх стадіях економічного розвитку. По всьому світі результати тестування PISA використовуються для того, щоб оцінити рівень знань і умінь учнів їхньої країни, порівняти його із учасниками з інших країн; встановити рівні для покращення системи освіти; зрозуміти сильні та слабкі сторони системи освіти своєї країни.
 
Предметні галузі дослідження PISA
 
Читацька грамотність: Здатність особи до роботи з текстами (розуміння, використання, здійснення власних умовиводів на його основі, зацікавлення змістом тексту) з метою досягнення власної мети, використання і вдосконалення власного потенціалу, активної участі в суспільстві.
Математична грамотність: Здатність особи до: визначення і усвідомлення ролі, яку математика відіграє у сучасному світі; надання добре обґрунтованих суджень; використання математики для свого життя і активної участі в суспільстві.
Природнича грамотність: Наявність у особи наукових знань, та її здатність визначати певну проблему, отримувати нове знання, пояснювати певні наукові явища, робити обґрунтовані висновки про певні наукові явища, розуміти основні характеристики науки як частини системи людського знання, усвідомлювати як наука і технології змінюють наше матеріальне, інтелектуальне та культурне середовище, прагнути залучитися до галузей, пов’язаних із наукою, бути активним членом суспільства. 
 
Оцінювання і шкалювання результатів PISA
 
Результати учасників тестування шкалюються за допомогою модифікованої моделі Раша. Результати тестування повідомляються за 1000-бальною шкалою (з серединою 500 балів і стандартним відхиленням 100 балів) за кожною з визначених предметних галузей. Кожна з галузей (читання, математика, природничі науки) містить певні змістовні частини, за якими також надаються результати. 
Так, під час секції «читання» перевіряється здатність до пошуку нової інформації, інтерпретації тексту, здатність до оцінювання змісту тексту, здійснення умовиводів. За кожний з цих трьох параметрів пріоритетної галузі дослідження учасник тестування отримує окремі бали, що відповідають одному з шести рівнів володіння читацькою грамотністю (перший-найменший, шостий - найвищий).
У математичній секції було виокремлено такі підрозділи: простір та форма, зміни і взаємозалежності, кількість та невизначеність, а у природознавстві такі: визначення наукової проблеми, пояснення певного явища, використання наукових доведень. У природничих науках було також виокремлено змістовні галузі, а саме: фізичні системи, живі системи, система біосфери та космічна система. Під час операційного тестування використовуються якірні завдання попередніх років, що дозволяє порівнювати результати країн-учасниць і суспільно значущих категорій учнів різних років.
 
Зміст анкетувань та їх використання
 
Процедура збору інформації передбачає, що учні та адміністратори шкіл відповідають на запитання анкет. Ці анкети надзвичайно важливі для з’ясування характеристик учнів та шкіл, які беруть участь у тестуванні. Тексти усіх анкет доступні на веб-сайті програми. Метою анкет є збір інформації про:
 
•   Учнів, їхні сім’ї, включаючи їхні економічні, соціальні та культурні надбання.
•   Ставлення учнів до навчання, їхні звички у школі та поза нею, атмосферу в сім’ї.
•   Якість матеріальних і нематеріальних ресурсів школи, громадський чи приватний контроль і фінансування школи, процес прийняття рішень, особливості відбору персоналу школи, пріоритетні сфери у навчальних програмах, доступність гуртків.
•   Структуру і тип школи, кількість і розмір класів, мікроклімат в школі та класі, різні види діяльності, пов’язані з читанням у класі.
•   Особливості процесу навчання читанню, включаючи інтерес учнів, їхню вмотивованість, активність у класі.
 
Країнам-учасницям пропонується також іще три анкети на вибір:
•   Анкета обізнаності учасників у комп’ютерних технологіях, яка має на меті зібрати інформацію про здатність учасників використовувати комп’ютер, їхнє ставлення до комп’ютерних технологій.
•   Анкета, в якій збирається інформацію про розриви процесу навчання, зміни у системі школи, очікувані результати навчання, заняття із репетиторами поза школою.
           •   Анкета для батьків, яка зосереджується на власному досвіді батьків щодо читання, доступності книг вдома, залученість батьків до шкільного життя дитини.
Дані обов’язкових і додаткових анкетувань збираються і аналізуються. Це дозволяє розробити індикатори, які описують загальну структуру системи освіти, вплив цих індикаторів на економічну систему країни.
 
 Приклади опублікованих завдань PISA*
 
* Переклади завдань були здійснені не за технологією дослідження PISA, тому їх якість не відповідає вимогам програми. Завдання можуть бути використані лише як орієнтир.
 
PISA 2006, Природничі науки


Кислотні дощі
Зверніть увагу на фотографію подану нижче, вона зображує статую, яка називається Каріатида. Вона була побудована в Акрополі у місті Афіни більше 2500 тисячі років тому. Статуя зроблена із каменю, що називається мармур і складається із карбонату кальцію. У 1980 році справжні статуї були перенесені у приміщення музею Акрополі, і навколо музею тепер знаходяться копії, це було зроблено через те, що справжні мармурові статуї постійно руйнувалися під дією кислотних дощів.
 
[img]file:///C:/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image002.jpg[/img]
 
Завдання №1: Кислотні дощі
 
Звичайний дощ дещо кислотний, оскільки він вбирає деяку кількість двоокису вуглецю із повітря. Кислотний дощ має більшу кислотність аніж звичайний, оскільки він вбирає у себе й інші гази, зокрема: окис сірки та окис азоту.
Запитання № 1
Звідки у повітрі з’являються окис сірки та окис азоту?
Вплив кислоти на мармур можна змоделювати, якщо помістити мармурову пластинку в оцет на ніч. Оцет має приблизно однаковий рівень кислотності із кислотним дощем. Після того, як мармур попадає до оцту, з’являються бульбашки. Слід виміряти масу мармурової пластинки до і після експерименту.
Запитання №2
Мармурова пластинка масою 2,0 грами була поміщена у оцет на ніч. Суху пластинку дістали із оцту наступного дня. Яка буде маса сухої пластинки?
A. Менше 2,0 грамів
B. Рівно 2,0 грами
C. Між 2,0 і 2,4 грамами
D. Більше 2,4 грамів
Запитання №3
Учень, який робив експеримент описаний у попередньому завданні, вирішив здійснити іще один експеримент і покласти мармурову пластинку у чисту (дистильовану воду) на ніч. Поясніть, чому учень включив цей крок у свій експеримент.
PISA 2012, Математика
 
Гараж
Базова пропозиція виробника гаражів передбачає модель з одним вікном і одними дверима.
Петро вирішив обрати наступну модель з базової пропозиції. Розміщення вікна і дверей показані на наступному малюнку.
[img]file:///C:/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image004.jpg[/img]
Запитання № 1

Подані нижче ілюстрації показують інші базові моделі, вид ззаду. Лише одне з цих зображень співпадає з наведеною вище моделлю, на якій зупинив свій вибір Петро. Яку модель обрав Петро? Обведіть правильну відповідь A, B, C або D.
[img]file:///C:/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image006.jpg[/img]
 
Запитання №2

Ці два плани показують розміри обраного Петром гаража у метрах:

Вид збоку

 

Вид спереду

 
[img]file:///C:/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image008.jpg[/img]
.
Увага: Креслення наведене без збереження масштабу.
Дах складається із двох ідентичних прямокутних секцій. Яка загальна площа даху. Запишіть розв’язок.

 
 
PISA2006, Читання
 
Грип
ДОБРОВІЛЬНА ПРОГРАМА ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ ГРИПУ КОМПАНІЇ «АКОЛЬ»
Мабуть, ви добре знаєте, що у зимовий період раптово може настати епідемія грипу. Ті, хто став жертвою цього захворювання, можуть злягти на декілька тижнів.
Найкращий спосіб побороти вірус – бути у чудовій фізичній формі. Фахівці наполегливо радять для допомоги імунітету щоденну фізкультуру та відповідне харчування з достатньою кількістю фруктів та овочів, що допоможе подолати наступ вірусу.
[img]file:///C:/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image010.jpg[/img]
«Аколь» прийняла рішення запропонувати своїм працівникам нагоду провести вакцинацію проти грипу як додатковий спосіб профілактики поширення серед нас цього підступного вірусу. «Аколь» запросила медсестру для проведення вакцинації в компанії «Аколь», яка буде працювати протягом тижня, по півдня у робочий час, починаючи з 17 травня.
Ваша участь добровільна. Ті працівники, які вирішать скористатися цією пропозицією, мають підписати згоду, у якій підтверджують, що не мають алергічних реакцій, і що вони усвідомлюють можливість незначних побічних дій.
Медичні спеціалісти стверджують, що вакцинація не викликає грипу. Втім, вона може спровокувати певні побічні дії, такі як підвищена втомлюваність, незначний ріст температури, слабкість в руках.
[img]file:///C:/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image012.jpg[/img]
ХТО ПІДЛЯГАЄ ВАКЦИНАЦІЇ?
Усі, хто хоче захиститися від вірусу. Вакцинація особливо рекомендована людям, старшим 65 років. Але незалежно від віку, ВСІ, хто має хронічний астенічний синдром, особливо серцево-судинні, легеневі, бронхіальні захворювання чи діабет.
В офісному середовищі УСІ працівники ризикують заразитися грипом.
 
ХТО НЕ ПІДЛЯГАЄ ВАКЦИНАЦІЇ?
Особи з підвищеною чутливістю на яйця, з гострими запальними процесами та вагітні жінки.
Порадьтеся з лікарем, якщо ви приймаєте якісь ліки, або якщо у вас раніше була нетипова реакція на вакцину проти грипу. Якщо ви бажаєте вакцинуватися у тиждень, починаючи з 17.05, просимо зголоситися до працівника відділу кадрів Марії Тищенко до п’ятниці, 07.05. День і час буде призначено, залежно від наявності медсестри, кількості бажаючих та часу, який буде зручний для більшості працівників. Якщо ви бажаєте здійснити вакцинацію на найближчий зимовий період, але не маєте можливості прийти у зазначений період, просимо повідомити про це Марію. За умови, що набереться достатня кількість бажаючих, можна буде організувати додатковий час для вакцинації.
За детальною інформацією просимо зв’язатися з Марією за номером тел. 5577.
 
[img]file:///C:/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image013.gif[/img] 
 
 
 
 
 

Марія Тищенко, працівник відділу кадрів у компанії «АКОЛЬ» підготувала такий інформаційний буклет на попередніх двох сторінках для працівників компанії «Аколь». Дайте відповіді на питання на основі цього буклету:
Запитання №1
Які з наступних тверджень описують програму вакцинації проти грипу компанії «Аколь»?
A Упродовж зимового періоду буде проводитися щоденна фіззарядка.
B Вакцинація буде проводитися у робочий час.
C Тим, хто зголосився, дадуть невелику премію.
D Ін’єкції буде робити лікар.
 
Запитання №2
Ми можемо говорити про зміст тексту (про що він).
Ми можемо говорити про його стиль (як він поданий).
Марія хотіла, щоб стиль цього буклету був приязним і спонукав до дій.
Чи вдалося це їй?
Обґрунтуйте свою відповідь з детальними посиланнями на план, стиль, ілюстрації чи інші графічні елементи.
 
 
Шановні колеги!
Про усі етапи дослідження, в яких передбачається участь районних, міських координаторів, Вас буде повідомлено заздалегідь. На сьогодні дослідження знаходиться на початковій стадії: здійснюється переклад анкетувань; визначається організаційна структура Національного центру; ведеться робота щодо підготовки інформаційних матеріалів.
      Вам уже надано ВИЩЕ загальну інформацію щодо дослідження (див. попередні повідомлення в цій темі), більш детально зі змістом на структурою програми можна отримати на сайті (https://www.oecd.org/pisa/).
Вітаю Вас на проекті й зичу успіху!
 
26 квітня 2016 року в Міністерстві освіти і науки України за участю заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея відбулася робоча нарада з питань участі України в міжнародному дослідженні знань і навичок школярів PISA-2018.
У нараді взяли участь представник національного координатора міжнародного дослідження якості освіти Тетяна Вакуленко, радник Організації економічного співробітництва Фернандо Картрайт, представники міністерства.
Заступник міністра Павло Хобзей наголосив на важливості покрокового плану дій із підготовки участі в дослідженні з термінами виконання завдань.
Тетяна Вакуленко повідомила, що найближчим часом планується підписання угоди між Міністерством освіти і науки й Організацією економічного співробітництва та розвитку про участь у дослідженні PISA-2018, що дасть можливість розробити покроковий план підготовки.
Фернандо Картрайт зазначив, що результати дослідження PISA-2018 відкриють можливості для оцінки якості шкільної освіти порівняно з іншими країнами, а українські спеціалісти, які будуть долучені до адаптації тестів PISA, стануть експертами в питаннях компетентнісного оцінювання.
Нагадаємо, що Україна вперше візьме участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018 (Programme for International Student Assessment). Тестування PISA проводять кожні три роки, починаючи з 2000 року. У дослідженні 2015 року взяли участь понад 70 країн.
У межах програми дослідження підлітки пройдуть тестування з математики, природничих наук і читання. Завдання дослідження – визначити в учнів окремих країн здатність до використання знань і умінь із математики та природничих наук у життєвих ситуаціях.
У лютому 2016 року Кабінет Міністрів України доручив Міністерству освіти і науки України забезпечити участь України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018 та визначив відповідальним за його проведення Український центр оцінювання якості освіти.
 
23 травня 2016 року за участю Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич у Міністерстві освіти і науки України відбулась робоча нарада щодо участі України в PISA-2018.
У заході взяли участь: національний координатор PISA-2018 в Україні, представники Українського центру оцінювання якості освіти, департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН тощо.
Національний координатор PISA-2018 в Україні Тетяна Вакуленко проінформувала присутніх про стан реалізації дослідження. Зокрема, на сьогоднішній день здійснено переклад опитувальників - три опитувальники для учнів і для школи. Також подано первинну інформацію щодо вибірки учасників, надалі інформацію подаватиме Інститут освітньої аналітики. За словами координатора, нещодавно відбулась поїздка до Праги, де обговорювались організаційно-технічні моменти програми, особливості участі нової країни у дослідженні.
Тетяна Вакуленко зауважила, що наразі вже є регіональна мережа координаторів з кожної області, а також міста Києва, які забезпечуватимуть роботу на місцях. Зокрема, разом із Інститутом освітньої аналітики робитимуть вибірку дослідження та здійснюватимуть адміністрування дослідження.
Проводиться робота стосовно популяризації результатів дослідження, а також інформування громадськості щодо перебігу подій.
Лілія Гриневич закцентувала увагу на важливості для України участі у PISA-2018, а також наголосила на координації усіх причетних до дослідження установ.
Нагадаємо, що Україна вперше візьме участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018 (Programme for International Student Assessment). Тестування PISA проводять кожні три роки, починаючи з 2000 року. У дослідженні 2015 року взяли участь понад 70 країн.
У межах програми дослідження підлітки пройдуть тестування з математики, природничих наук і читання. Завданням дослідження є визначити в учнів окремих країн здатність до використання знань і умінь з математики та природничих наук у життєвих ситуаціях.
У лютому 2016 року Кабінет Міністрів України доручив Міністерству освіти і науки України забезпечити участь України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018 та визначив відповідальним за його проведення Український центр оцінювання якості освіти.
 


Радник Організації економічного співробітництва Фернандо Картрайт про програму PISA
PISA – це розуміння факторів успішного навчання
      Найближчим часом планується підписання угоди між Міністерством освіти і науки та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі України в міжнародному оцінюванні школярів PISA-2018 (Programme for International Student Assessment).
      Україна очікує, що участь у програмі PISA-2018 дозволить фахівцям у галузі освіти об'єктивно оцінити стан середньої освіти у країні, усвідомити значимість поступових перетворень у цій сфері, а політикам – приймати обґрунтовані рішення про необхідність змін.
      Під час свого візиту в Україну радник Організації економічного співробітництва Фернандо Картрайт (Канада) розповів Освіта.ua про ті можливості, які може дати Україні участь у дослідженнях PISA.


      Пане Картрайт, яка мета Вашого перебування в Україні?
      Як відомо, Україна планує участь у циклі програми міжнародного оцінювання учнів PISA 2018 року. PISA є найбільшою та найвпливовішою у світі системою оцінки освіти. Тестування PISA відбувається кожні три роки, починаючи із 2000 року. У дослідженні 2015 року взяли участь більше 70-ти країн.
      Участь інших країн у реалізації проектів PISA дозволила досягти багатьох речей – від розвитку шкільних інформаційних систем до імплементації викладання й оцінювання, заснованого на компетенціях. Участь у програмі PISA також сприяє розвитку системи забезпечення якості в освітньому секторі. Багато з цих ініціатив були реалізовані або навіть ініційовані багатьма країнами після участі у програмах PISA.
Україна, визнаючи досвід інших країн, візьме участь у тому, що ми сподіваємося, стане важливим спільним досвідом для майбутнього всіх країн-учасниць програм PISA. Відповідно, ця діяльність вимагає оцінювання й планування для того, щоб у першому циклі PISA Україна змогла скористатись перевагами, які дають процеси й результати програми PISA.
      Які переваги отримують країни від участі в реалізації таких проектів, як PISA?
На початковому рівні завдяки результатам програми PISA можна буде порівнювати ефективність різних систем освіти в усьому світі. Інші країни вже відчули переваги, які дає можливість порівняння себе з іншими регіонами світу. Але це лише верхівка айсберга.
Україна зможе вивчити дослідницьку базу програми, адже PISA – це не тільки оцінювання успішності, а й інформація про учнів, школи, освітні системи, що значно полегшує вторинний аналіз для розуміння ключових факторів, які сприяють успішному навчанню.
Протягом останніх 15-ти років запровадження програми PISA в усьому світі бачимо, що різні країни знаходяться на різних щаблях прогресу в таких сферах, як запровадження компетентнісного підходу в навчанні, складання навчальних планів та оцінювання.
Ви можете бачити, що різні країни застосовують різні стратегії на різних стадіях свого прогресу, і участь у реалізації проекту допоможе Україні на ранніх стадіях впровадження компетентнісного підходу. Вона дасть розуміння того, що зробили інші країни на таких же стадіях, і можливість побачити, які з цих країн діяли ефективно, а які – ні. Це можливість навчання на досвіді й помилках інших країн. Безумовно, набагато «дешевше» експериментувати із власною системою та вчитись на власних помилках.
      То чому все-таки Україна не могла би провести власні дослідження, які були б дешевше, ніж PISA?
Багато країн уже пробували йти таким шляхом. Як фахівець у питаннях психометричних досліджень і людина, яка працювала з багатьма країнами світу, можу сказати, що розробка власних систем потребує дуже багато часу й не менших коштів. Розумні люди не можуть діяти незалежно від досвіду інших. Розумно побудовані системи вимагають досвіду, аналізу даних, адміністрування та розвитку тестування. Думаю, що саме завдяки участі в реалізації проектів PISA інші країни змогли скористатись їх результатами й побудувати дієві національні системи освіти.
      Які люди й організації виграють від результатів програми PISA і яким чином?
Під час мого перебування в Україні я зустрічався практично з усіма сторонами-учасниками освітнього процесу – з роботодавцями, із представниками університетів, системи середньої освіти, із заступником міністра освіти – усі вони впливають на якість освітнього процесу.
І PISA – це не тільки моніторинг успішності, а і свого роду каталізатор для розвитку стратегій оцінювання, комунікаційних мереж, якості інфраструктури управління даними. І по суті, якщо ви залучені в освітній процес у будь-якій якості, ви є бенефіціаром тих процесів, які забезпечує PISA.
      Як участь у дослідженнях PISA впливає на якість освіти? Чи є якісь дослідження та їх результати в цьому питанні?
Повна відповідь на це запитання займе дуже багато часу, щоб уміститись в інтерв'ю, але якщо говорити коротко, то - так. Було багато таких досліджень, і на нашому сайті ви зможете знайти посилання на національні сайти країн-учасниць PISA й ознайомитися з результатами їх досліджень.
      У чому основні відмінності між дослідженнями PISA й іншими поширеними міжнародними освітніми дослідженнями, такими як TIMSS або PIRLS?
Згадані дослідження концентруються на тому, що викладається в аудиторіях, у той час як програма PISA спрямована на дослідження того, як учні можуть застосувати те, чого їх навчали, при вирішенні практичних завдань.
PISA – це в більшій мірі компетентнісний підхід, ніж просто оцінка знань. Запитання PISA побудовані таким чином, щоб виявити те, як учні збираються використовувати отримані знання поза освітнім контекстом за трьома основними напрямами – читанняматематика та природничі науки.
Наприклад, в аудиторії для простої оцінки знань за цими трьома напрямами учні будуть виконувати специфічні види завдань на використання правил граматики чи пунктуації – тобто завдання, засновані на оцінюванні знань.
Замість цього PISA дає учню документ для ознайомлення й подальшого виконання практичних завдань. Наприклад, якщо мова йде про читання, на підставі наведених у документі інструкцій необхідно зрозуміти, як зробити тривалий міжнародний телефонний дзвінок з готелю. Або якщо мова йде про математику, замість простих обчислень прийняти рішення про те, як використовувати свої кошти більш ефективно на підставі конкретної життєвої ситуації.
Таким чином, PISA пропонує завдання з реального життя, з якими учні можуть зіштовхнутись поза освітнім контекстом. І результати такого оцінювання, безумовно, залежать від базових навичок, які набуті учнями в рамках освітнього контексту й посилені життєвими обставинами.
      Чому PISA оцінює саме 15-річних учнів?
У різних країнах світу у школах тривалість навчання різна, а вік 15 років у всьому світі найбільш близький до закінчення школи, вступу на ринок праці або переходу в систему вищої освіти. І тому своєю універсальністю цей вік полегшує порівняльні дослідження.
      З якими ризиками може зіштовхнутись Україна, беручи участь у дослідженнях PISA?
PISA – дуже масштабний проект, який вимагає відданості, часу та інших ресурсів з боку різних учасників процесу, різних інституцій. Головний ризик: якщо результати не будуть використані ефективно, то всі зусилля пропадуть даремно. Тому, щоб мінімізувати цей ризик, Україна повинна приділити увагу не тільки участі у програмі, а й відповідному використанню отриманих результатів, щоб отримати необхідні знання й віддачу у вигляді правильних рішень.
      Як Ви думаєте, які результати покаже Україна?
Ми не можемо знати цього. Перший цикл – це свого роду установка орієнтирів. Думаю, що навіть за межами звичайного оцінювання рейтинги не мають великого значення. PISA – не є рейтинговим агентством. Найголовніше, що дає країнам PISA, – це розуміння того, які чинники впливають на ефективне навчання.
      Ви говорили, що зустрічалися із представниками освітнього процесу в Україні та дещо дізналися про нього. Що б Ви порадили українцям?
Освітня система України надзвичайно динамічна. Вона перебуває під впливом багатьох нових змін. Крім того, у ній уже відбулися зміни, які ще не встигли дати результатів. Тому я б сказав, що, можливо, дуже багато концептуальних змін робляться правильно, але вони не впроваджуються в повній мірі. Тому рекомендація № 1 – це не просто створювати інноваційні концепції, а і впроваджувати їх у повній мірі й доносити до кожного учня.

Змінено: Ігор Опольський - 27.05.2016 10:06:08
 
ДО УВАГИ ОСВІТЯН РІВНЕНЩИНИ
      
Міністерство освіти і науки України співпрацює з ОЕСР, щоб максимально підвищити використання PISA для моніторингу відповідності реальних освітніх досягнень учнів визначеним на національному рівні цілям освіти, а також для підвищення якості освіти, аналізу факторів, пов’язаних із результатами навчання учнів, нарощування інституційного потенціалу та відстеження міжнародних цілей в освіті відповідно до програми ООН до 2030 року.
         В Україні відповідальність за організацію та проведення PISA – 2018 покладено на Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), Національний координатор проекту – Тетяна Вакуленко (начальник відділу досліджень та аналітики УЦОЯО).
30 червня о 9.00  відбувся захід, присвячений приєднанню України до Програми міжнародного оцінювання учнів PISA-2018 за участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.
Програма  проводилась під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) раз на три роки й спрямована на оцінювання систем освіти в різних країнах світу на підставі тестування 15-річних учнів.
У заході взяли участь голова Відділення раннього дитинства  та школи Директорату ОЕСР з освіти та умінь Юрі Белфарі та заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей.
      Місце проведення: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,  зала засідань Вченої ради,  вул. Пирогова, 9, м. Київ.
      ПРОГРАМА
Започаткування Програми міжнародного оцінювання учнів PISA-2018 в Україні
30 червня 2016, 9.00 – 14.00
Місце проведення: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, зала засідань Вченої ради, вул. Пирогова, 9, м. Київ https://www.oecd.org/pisa/

Із матеріалами виступів учасників наради (англійська мова) можна ознайомитись, завантаживши презентації за посиланнями, вміщеними нижче.

ЗАВАНТАЖИТИ ПРОГРАМУ Започаткування Програми міжнародного оцінювання учнів PISA-2018 в Україні.
ЗАВАНТАЖИТИ Презентацію виступу Юрі Белфарі, голови Відділення раннього дитинства та школи, Директорат ОЕСР з освіти та умінь.
ЗАВАНТАЖИТИ Презентацію виступу Майкла Уарда, старшого аналітика з питань політики, Директорат ОЕСР з питань співробітництва. ЗАВАНТАЖИТИ Презентацію виступу Фернандо Картрайта, експерта з посилення спроможності для забезпечення проекту PISA.
Змінено: Ігор Опольський - 07.07.2016 20:40:56
 
Гриневич: PISA покаже слабші та сильніші місця нашої освіти


      У 2018 році Україна вперше візьме участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів - PISA, що проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Дослідження проходить раз на три роки й спрямоване на оцінювання систем освіти в різних країнах світу на підставі тестування 15-річних учнів. Про це сказала міністр освіти Лілія Гриневич під час заходу з нагоди приєднання України до Програми PISA-2018.
“PISA як міжнародне порівняльне дослідження враховує величезну кількість критеріїв і факторів, які впливають на систему освіти загалом. Завдяки цій програмі ми отримаємо серйозну додаткову інформацію, що допоможе правильно визначити  слабші та сильніші місця нашої системи освіти й вибудувати орієнтири, за якими далі формуватиметься освітня політика в Україні”, - зазначила Лілія Гриневич.
За словами міністра, для реформи української шкільної освіти дуже важливо отримати досвід оцінювання умінь та розробки завдань на основі компетентнісного підходу.
“Ми зараз працюємо над концепцією нової української школи, яка базуватиметься саме на компетентнісному підході. Тому PISA може дати для України дуже багато. Я сподіваюся, що наші вчителі, які ознайомляться з завданнями PISA минулих років, також зрозуміють на прикладі цього інструментарію, що означає компетентнісний підхід і в змісті освіти, і в оцінюванні”, - додала міністр освіти і науки.
“Саме дослідження проводитиметься лише в 2018 році. Зараз триватимуть підготовчі стадії до нього, готується інструментарій - спільні для всіх країн тести і опитувальники. Україна як член  цього дослідження братиме участь у розробці інструментарію, потім, за вже виробленими статистичними методами, серед 15-річних учнів вибиратимуть учасників дослідження. Такий підхід дозволить урізноманітнити склад групи, що  проходитиме тестування, це будуть діти з різних типів шкіл, різної місцевості тощо. Наступний етап – вибрана група дітей відповідатиме на тести та заповнюватиме анкету”, - пояснила Лілія Гриневич.
В Україні відповідальним організатором дослідження PISA-2018 визначений Український центр оцінювання якості освіти.
Змінено: Ігор Опольський - 26.10.2016 08:22:37
 
Новий матеріал про моніторингове дослдження читаємо за ЦИМ ПОСИЛАННЯМ. (Має відкритись файл PDF)
 
Шановні колеги!


Розміщуємо наказ Рівненського ОІППО від 12.09.2016 " 133 "Про внесення змін до наказу Рівненського ОІППО від 31.03.2016 № 77 "Про призначення регіонального координатора". В останньому внесено доповнення до п.1.


Міністерство освіти і науки України спільно з Українським центром оцінювання якості освіти щорічно готуватимуть накази про проведення моніторингового дослядження якості освіти в Україні PISA-2018 на календарний рік.
 
Матеріал читаємо нижче або за цим посиланням

Досвід Фінляндії: "Дітей потрібно готувати до життя, а не до екзаменів"



Ще тридцять років тому фінська освіта була у жахливому стані, і хтозна, чи цікавився би нею хтось за межами країни Суомі, якби не рейтинги авторитетної міжнародної організації PISA*, в котрих фінські школярі несподівано позаймали перші місця. Вперше це сталося у 2003 році, тоді вони показали найкращі результати серед оцінюваних країн у читанні та науковому модулі, а також посіли 5 місце в математиці. І світ з зрештою приглянувся до того, як навчають дітей у Фінляндії. Тепер же її систему освіти вважають однією з кращих у світі, і це підтверджують дослідження PISA.


Фото: ylojarvenuutiset.fi

Учні фінської сільської школи
Простір, вільний від обмежень
Загальна ідея фінської школи в тому, аби дитині там було комфортно. Тому фінські діти не мають стресів, не плачуть вранці, не бажаючи йти до школи, і не відчувають себе гіршими за однокласників.
Найяскравіша особливість фінської початкової школи — позбавленість від умовностей та штучних обмежень у всіх аспектах — від одягу до поведінки.
Тут немає шкільної форми — діти можуть приходити і в піжамі, і в офіційному костюмі - аби їм було зручно. Під час уроку можна сидіти, стояти, ходити і навіть лежати на підлозі чи диванчиках, які є в класі — тож суворих зауважень “правильно” скласти руки і ноги, як у наших школах, фінські першачки не почують.
Тут немає єдиного завдання для всіх — одні отримують лише загальні відомості про тему, інші з огляду на свої таланти — значно глибше “занурюються в тему”. А якщо вчитель вмикає, наприклад, навчальний фільм, а учневі така форма подачі інформації нецікава — він може читати книгу. Кожен може засвоювати інформацію у найбільш зручний для себе спосіб, як результат — усі діти засвоюють тему, і можуть ці знання потім застосувати на практиці.

До 4 класу тут немає оцінок — лише в усній формі. З 4 класу починає діяти десятибальна шкала — від 4 до 10 балів. Але якщо школяр не може виконати складне завдання - йому просто дадуть навантаження полегше, і, доки не засвоїть, не будуть ускладнювати. Контрольних майже немає, екзаменів також — лише підсумковий тест у 9 класі.



Фото: www.rakennetaankaupunki.fi



Як батьки контролюють успіхи дитини
Батьків до навчального процесу майже не залучають, але вони постійно в курсі стану навчання їхньої дитини. Усі школи підключені до державної електронної системи «Wilma», щось на зразок електронного шкільного щоденника, до якого батьки отримують особистий код доступу. Педагоги виставляють оцінки, записують пропуски, інформують про життя дитини в школі; психолог, соціальний працівник, «вчитель майбутнього», фельдшер теж залишають там потрібну батькам інформацію.
Все починається з вчителя: як заохочують педагогів

Від вчителя залежить усе — і атмосфера в класі, і вміння знайти підхід до кожного учня, і талант зацікавити та донести інформацію. У фінського учителя всі карти в руках — він має орієнтовний навчальний план і річний контракт зі школою.
Жодних навчальних планів, конспектів уроків, паперової тяганини, строгого слідування програмі чи методичних перевірок. Він має право викладати на одному уроці кілька дисциплін одночасно, викладати теми в довільному порядку, приділяти одній багато уваги, а інші проходити побіжно, використовувати для навчання всі потрібні підручні засоби.

      Головне — не процес, а результат, переконані фінські освітяни. І якщо на завершення року діти задоволені і матеріал засвоїли, то вчитель виправдав довіру і має підстави сподіватись на продовження контракту з ним ще на рік.



Фото: opettaja.fi

      Тож вчитель має гарну мотивацію працювати ефективно та продуктивно — високу зарплату і короткостроковий контракт. Високий конкурс на одне місце студента педагогічних спеціальностей та на місце вчителя спонукає від року до року виправдовувати довіру, що саме з ним уклали контракт.
      А методичні перевірки — це зайва витрата часу та нервів. Внутрішня мотивація до гарної роботи сильніша, ніж зовнішні примуси.
З чого складається навчальна програма?
      Навчальна програма фінської початкової школи передбачає викладання звичних і нам предметів — читання, математика, природознавство, малювання, музика, праця та фізкультура.
      Безумовно викладається рідна мова (фінська чи шведська), з 3 класу ще одна мова — англійська, з 7 класу ще одна мова — іспанська, російська або друга національна (шведська чи фінська), у деяких регіонах традиційно вивчають саамську мову.
      Школа відділена від церкви, але релігія, на думку фіннів, надто важлива, аби починати про це говорити аж у старших класах чи університеті. Тож бути толерантним до всіх релігій, пам'ятати свої традиції та поважати інші релігійні традиції, знати все про віру і приймати відмінні від своїх погляди вчать вже з першого класу. Цей предмет - “Моя віра” або ж “Розуміння життя” для нерелігійних. Тож там і не виникає і дисонансу, як у наших реаліях.
      З 4 класу діти починають вивчати додаткові дисципліни - предмети за вибором, у кожній школі вони свої: швидкість друкування на клавіатурі, комп'ютерна грамотність, вміння працювати з деревом, хоровий спів.
      Майже у всіх школах - гра на музичних інструментах, за 9 років навчання діти спробують все, від сопілки до контрабаса.



Фото: www.rakennetaankaupunki.fi



      Однак протягом усього навчання діти неодмінно мають пройти декілька життєво важливих тем. Це не окремі дисципліни, а, так би мовити, основні меседжі, які присутні у процесі викладання різних предметів. Перша тема - “Становлення людини”, яка передбачає усвідомлення себе як особистості і налагодження своєї взаємодії з оточуючими, відповідальності за свої слова та вчинки, наслідків дій, розуміння інакшості інших та прийняття цього. Це починається вже з дошкільної освіти, і саме тому у фінських школах так комфортно дітям із розумовими та фізичними відхиленнями, дітям різних національностей та віросповідань.
“Комунікативні навички та взаємодія зі ЗМІ” - це не назва тренінгу для дорослих людей. Це ще одна наскрізна тема фінської освіти, яка навчає висловлюватись, бути почутим і чути інших, а також критично і обдумано підходити до інформації, отриманої із засобів масовоої інформації.
Наступні дві теми вчать фіннів змалечку бути не споживачами, а активними учасниками життя - “Активна громадянська позиція та ініціативність”, а також “Відповідальність за довкілля”. Тож перша покликана навчити взаємодіяти із найближчим оточенням — сусідами, однокласниками, родичами, а також знаходити там своє місце і змінювати ситуацію в цьому оточенні на краще. Друга — це бережне і відповідальне ставлення до природи, в тому числі енергозбереження та сортування сміття, і зокрема усвідомлення наслідків своїх вчинків для природи, світу, інших людей, планети.
Ці теми-меседжі лунають протягом усього навчання маленьких фіннів на різних предметах, і так вони стають не нав'язаним згори судженням, а проживаються багаторазово дітьми і приймаються ними. Завдяки цьому з фінської школи випускається юний свідомий громадянин — толерантний, готовий до життя в світі людей і природи, з “щепленням” від маніпуляцій та провокацій, з критичним поглядом на речі та знаннями, які носять дуже прикладний характер і неодмінно йому знадобляться в житті.
"За" і "проти": говорять цифри та факти
Про фінську школу можна писати багато. І про технічне оснащення шкіл, і про особливості викладання, і про тотальну безкоштовність, і про не декларовану, а реальну цінність кожного учня...
Є і критики, які кажуть, що фінська школа — поганий варіант для обдарованих дітей, бо не дає їм розвивати свої вміння і таланти, що багаті фінни посилають своїх дітей навчатись до англійських та американських приватних шкіл, і що в стратегічному вимірі фінська освіта покаже себе не такою привабливою.
Однак будь-яке питання ніколи не викликає однозначної реакції у світі інформаційного суспільтва. Поки ж ми бачимо очевидний результат фінської освітньої системи:
  • 93% учнів закінчують середню школу;
  • 66% учнів здобувають вищу освіту – це найвищий відсоток на континенті;
  • 43% випускників вступають у професійні навчальні заклади;
  • різниця між найкращим і найгіршим учнем є найменшою в Європі;
  • в Фінляндії є потужний середній клас, і нема проблеми з робітничими спеціальностями завдяки орієнтуванню дітей на “сродну працю”, а не на пафосно-престижні професії “юристів-фінансистів-менеджерів”.
  •  найголовніше — діти охоче і без стресів навчаються і мають знання практичного характеру.
Здається, це якраз ті результати освіти, які нам хотілось би бачити і у своїй країні.



Фото: ylojarvenuutiset.fi



Довідка*
Programme for International Student Assessment, або PISA — це тест, що має на меті оцінити грамотність 15-річних школярів в різних країнах світу, зокрема з точки зору застосування знань на практиці. Проводиться раз на три роки. Вперше пройшов у 2000 році, і тоді учасниками були 32 країни. У 2015 році учасниками стали вже 65 країн.
Український центр оцінювання якості освіти буде відповідальним за участь України у оцінюванні 2018 року, оскільки КМУ визначив це стратегічно правильним рішенням, яке продемонструє реальну ситуацію в освіті і дозволить сформувати вектори адекватних необхідних змін у структурі нашої системи освіти. Наші ж сусіди регулярно беруть участь у оцінюванні за цією програмою. Поляки, до прикладу, належать до європейських країн, які демонструють найкращі показники прогресу та зростання якості освіти учнів. Російська Федерація традиційно тримається у першій половині списку.
Цікаво, що Велика Британія та США з їхніми традиційними “освітніми Мекками” знаходяться десь посередині. Є припущення, що це пов'язано із великим соціальним та інтелектуальним розривом, оскільки там майже немає освітнього “середнього класу”. Акценти ж робляться на невелику частку генїїв та лідерів, решта — середнячки або ті, хто має зовсім низький рівень знань. Фінни та інші лідери рейтингу займають висоі позиції за рахунок того, що дбають не про формування поодиноких "вожаків", а про підняття до високої планки якомога більшої кількості учнів. Вони формують “середній клас” в освіті, “жебраків” та “багатіїв” же тут небагато.
Цікавою є тенденція до панування у всіх рейтингах “азіатських тигрів”. Цей рейтинг не став винятком. За результатами оцінювання 2012 року перші сім позицій посіли Шанхай, Сингапур, Гонконг, Тайпей, Корея, Макао та Японія. Перший європейський представник — Ліхтенштейн — на 8 місці. Фінляндія посіла 12, наші сусіди Росія та Польща — 33 і 14 відповідно.
Десятка найгірших результатів оцінювання в 2012 році виглядає так — Коста-Рика з середнім балом 407, Албанія — 394, Бразилія — 391, Аргентина — 388, Туніс — з88, Іорданія — 386, Колумбія — 376, Катар — 376, Індонезія — 375 і Перу — 368.
Тож розрив між найкращими та найгіршими в рейтингу становить близько двох з половиною сотень балів.
До слова, у своєму звіті PISA робить своєрідне порівняння: які системи освіти подібні по типу та результативності. Так от — системи освіти Шанхай і Сингапур рівних не мають! Чого і варто було очікувати з огляду на бали, які вони отримують. Адже середній бал шанхайських школярів — 613, в той час як фінських — 519, польських — 518, російських - 482, британських - 494, американських — 481.
Дослідження проводять з кількох модулів — читання, математика, природничі науки. В 2015 році вперше запровадили модуль з оцінки фінансової грамотності. Характерна особливість опитувальника — практичне спрямування знань. Всі завдання подаються у формі кейсів — практичних життєвих ситуацій. До прикладу, читання передбачає розуміння та аналіз отримуваних текстів, в числі яких не лише художні чи документальні уривки, але й банківські довідки, офіційні документи, розклади руху транспорту. Тобто школярі мають продемонструвати і критичний підхід, і використання інформації з тексту на практиці, наприклад, з розкладу руху транспорту скласти оптимальну логістично схему, як дістатися з одієї точки в іншу.


Світлана ЧернецькаЖурналіст Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"
 
Матеріал читаємо нижче або за цим посиланням

Україна приєднується до Міжнародного оцінюванні школярів PISA-2018, запровадженого Організацією економічного співробітництва та розвитку
Тетяна Вакуленко, національний координатор дослідження PISA-2018


Авторські права: «Громадське радіо»

Тетяна Трощинська: Це міжнародна програма оцінки досягнень учнів?

Тетяна Вакуленко: Основне завдання програми — порівняти освітні системи різних країн і подивитися на свою систему з точки зору міжнародного досвіду. Сьогодні ця програма складається з оцінювання учнів за трьома основними напрямками — читання, математика, природничі дисципліни. А також опитування, щоб зрозуміти соціально-економічний статус учня, його мотивацію навчатися.

Тетяна Трощинська: Скільки країн беруть участь в цьому дослідженні?

Тетяна Вакуленко: Проект розпочався у 2000 році, тоді до нього долучились тридцять країн. Зараз це вже в два рази більше країн, Україна приєдналась вперше.

Тетяна Трощинська: Дослідження в Україні стартує у 2018 році, тому програма називається «PISA-2018»?

Тетяна Вакуленко: Механізм отримання результатів дуже складний. До участі в програмі ми почали готуватися ще у 2015 році, запустили пілотний проект, щоб подивитися чи інструмент працює. А головне дослідження буде проводитися у 2018 році.

Василь Шандро: Хто бере участь в дослідженні?

Тетяна Вакуленко: В основному дослідженні братимуть участь і сільські, і міські школи, гімназії, колегіуми. Загальна базова вибірка — це п’ять тисяч учнів. За вимогами програми — це можуть бути лише 15-річні діти. Це вік переходу від середньої освіти, коли людина вже починає робити свідомі вибори в житті.

Василь Шандро: Хто фінансує цей проект в Україні?

Тетяна Вакуленко: Український уряд. Гроші виділяються на сплату щорічного внеску для участі в дослідженні — майже 50 тисяч євро. Плюс гроші на адміністрування, друк матеріалів.

Тетяна Трощинська: Що це дослідження дасть українській освіті?

Тетяна Вакуленко: Ми зможемо подивитися на нашу освіту на тлі міжнародних досягнень. Зможемо запозичити і адаптувати досвід інших країн. Втілити компетентнісний підхід — у завданнях PISA майже немає когнітивної складової, коли дитина просто має щось знати, визубрити.

Тетяна Трощинська: Які будуть завдання?

Тетяна Вакуленко: Наприклад, є будинок — треба розрахувати кількість матеріалів для ремонту, або наукова стаття про воду — треба описати, що в ній може бути корисним. Якщо говорити про завдання з читання — це не так, як ми традиційно звикли — на швидкість, а потрібно визначити, яка ідея закладена в тексті, чому автор вжив тих чи інших аргументів.

Василь Шандро: Чи можна десь ознайомитись із завданнями, спробувати свої сили?

Тетяна Вакуленко: Завдання засекречені, до них мають доступ лише обмежене коло освітян — дослідження має бути справедливим. Але можна подивитись приклади завдань з читанняматематики і природничих наук попередніх років.

Змінено: Ігор Опольський - 29.09.2016 09:09:38
 
Матеріал читаємо нижче або за цим посиланням

Міжнародне тестування PISA-2018: чого чекати?


ФОТО: NAAS.GOV.UA

30 червня ми відвідали захід, присвячений приєднанню України до Програми міжнародного оцінювання учнів PISA-2018 за участі міністра освіти Лілії Гриневич, щоб розповісти, що це, кому та для чого потрібне це тестування і як воно буде проходити в Україні.


Що таке PISA?
PISA (The Programme for International Student Assessment) – це міжнародна програма оцінки якості системи освіти, суть якої полягає в опитуванні 15-річних учнів про отримані у школі знання та навички. Програма проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Останнього разу опитування проводили у 2012 році і участь у ньому взяли 70 країн. В Україні відповідальним за PISA стане Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

Як проходить тест?
Тест будуть проходити не усі школярі, а обрані за допомогою спеціального алгоритму експертів PISA. Це буде рівна кількість 15-річних учнів як із сільських та міських шкіл, так і зі спеціалізованих ліцеїв. При цьому йдеться не про весь клас, а про певну кількість учнів від кожної школи. Вони здаватимуть тести із трьох предметів: читання, математики та природничих наук, а також із одного предмету, який становить фокус дослідження (минулого разу зосередились на вирішенні проблем та фінансовій грамотності). Протягом двох годин учні відповідають на запитання, які стосуються певної життєвої ситуації. Крім цього, учні та директори шкіл заповнюють анкету про шкільну систему та навчальне середовище загалом. Це дає змогу зрозуміти, наскільки діти долучаються до навчального процесу, який вплив на них має школа, вчителі, батьки.
Як буде проходити підготовка вчителів та учнів до тесту?
Оскільки Україна братимемо участь у тестування вперше, підготовкою стане проходження тестів минулих років (вони є у відкритому доступі).

Чим PISA відрізняється від інших тестів?
PISA розробляє тести, які не пов’язані зі шкільною програмою кожної окремої країни. Дослідники прагнуть виявити, наскільки учні випускних класів підготовлені до життя в суспільстві. Опитування проводять кожні три роки, тож країни можуть спостерігати за результативністю освітньої політики. Варто зазначити, що існує кілька десятків міжнародних рейтингів якості шкільної освіти. До PISA ми брали участь лише в одному і тільки двічі (TIMSS-2007 і TIMSS-2011 – Міжнародне дослідження якості природничо-математичної освіти).

Що посприяло приєднанню України до PISA?
Велику роль у приєднанні України до PISA відіграло Міністерство освіти й науки та Міністерство народної освіти Польщі. Крім цього, Україна співпрацює з Науково-дослідним інститутом освіти Польщі, що відповідає за проект PISA у Польщі. Країна-сусід бере участь у PISA з початку заснування програми в 2000 році, тому ця співпраця обіцяє принести хороші плоди.

      Навіщо Україні брати участь в тестуванні?
Україна отримає великий звіт, в якому будуть вказані головні прогалини нашої освіти (оцінюють якість підготовки вчителів, освітніх програм, звіряють ефективність освіти в регіональних та міських школах тощо). Результати використають, щоб порівняти українську систему освіти із Західною і перейняти досвід у кращих. Адекватно оцінити її стан, визначити слабкі та сильні сторони, а також – вибудувати орієнтири, за якими далі формуватиметься освітня політика в Україні, зокрема, визначити міжнародні цілі освіти відповідно до програми ООН до 2030 року.

      Що дасть PISA учням?
Лілія Гриневич сподівається, що запровадження PISA стане кроком до встановлення компетентного підходу до навчання. При такому підході головне не накопичення певної кількості знань, а так звані компетенції – навички й уміння, на основі яких можна приймати життєві рішення. При цьому також змінюється роль учителя: він більше не єдине джерело знань, адже їх можна легко здобути за допомогою новітніх технологій. Завдання сучасних педагогів – продемонструвати учням, як можна використовувати отримані знання для вирішення актуальних проблем.

Що дали результати попередніх PISA?
Результати показали: важливо попередити розрив, по-перше, між успішними й неуспішними державами, по-друге – між знаннями учнів з різних соціально-економічних класів. Щодо другого – діти з більш забезпечених сімей мають суттєво кращі результати. На жаль, цей розрив існує в усіх країнах, однак його розміри можуть відрізнятися. Україні слід рівнятися на Польщу, оскільки ця країна спромоглася поліпшити результати студентів із різних прошарків суспільства. Певні поліпшення показали Румунія, Угорщина та Болгарія.

Міжнародні порівняння демонструють: важливо краще розуміти вчителів. Необхідно залучати талановитих людей, забезпечувати їхнє навчання та підвищення професійного рівня. Інвестувати кошти у професійний розвиток та заохочувати педагогів до співпраці й обміну досвідом.

Як відрізняються результати хлопців та дівчат?
Хлопці вважаються більш успішними в математиці, хоча дівчата володіють кращим рівнем базових навичок, але відчувають себе менш впевнено. Також дівчата більш активно отримують теоретичну інформацію, але менш залучені до практичних завдань – проходження практики, інтернатури тощо. У цьому плані хлопці мають більше можливостей, тож це варто врахувати для того, щоб створити мотивацію до вивчення наук і приділити увагу підтримці в плануванні кар’єри.
 
Матеріал читаємо нижче або за цим посиланням

PISA 2018: ЩО ОТРИМАЄ УКРАЇНА?


Автор: 

Тетяна Вакуленко, Світлана Ломакович

Міжнародні порівняльні дослідження оцінювання якості освіти давно увійшли в практику обов’язкових заходів щодо аналізу стану освіти в країнах світу. Деякі країни, наприклад, Німеччина, використовують їх як ядро моніторингових систем, вибудовуючи власні інструменти моніторингу на основі даних таких досліджень, інші, зокрема Польща, застосовують їх результати як одну з багатьох складових програми з вивчення якості освіти. Країна, зацікавлена в участі у таких дослідженнях, може обрати одне або декілька – зі значного переліку: TIMSS, PIRLS, PISA, CIVIC, ICILS тощо. Усі вони значно відрізняються за направленістю, змістом, організацією, періодичністю тощо, об’єднує ці дослідження те, що усі вони можуть бути використані як каталізатор удосконалень освітніх систем, дзеркало, у якому можна побачити освітню систему своєї країни крізь системи інших країн. 


            1. Загальна інформація про дослідження
У 2016 році Україна долучилася до одного з найбільш масових міжнародних досліджень якості освіти – PISA. У поточному циклі проекту, який почався 2015 року й завершиться в 2018 році, візьмуть участь понад 70 країн та економік (деякі країни беруть участь як ціла держава і плюс окремо столиця, деякі – лише столицею, інші – окремими штатами). Назва дослідження PISA розшифровується як Programme for International Student Assessment (Програма міжнародного оцінювання учнів). Це дослідження створено за ініціативою Організації економічного співробітництва й розвитку, ОЕСР (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD). В Україні за організацію й проведення дослідження відповідає Український центр оцінювання якості освіти та регіональні центри оцінювання якості освіти, а за підготовку національного звіту за його результатами – Інститут освітньої аналітики. Багатоплановість дослідження, його стосунок до різних складових освіти зумовили залучення фахівців Національної академії педагогічних наук України, аналітичного центру CEDOS, Спілки Ректорів, Спілки роботодавців України, Спілки керівників навчальних закладів, Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти, Альянсу сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI) та інших установ на різних етапах його підготовки. У кожній області було обрано регіонального координатора дослідження, який займатиметься питаннями розповсюдження інформації про програму, організацією взаємодії з навчальними закладами, координуванням дій різних залучених осіб та організацій, моніторингом стану підготовки до дослідження в області, роботою з представниками регіональних засобів масової інформації.
Такі увага й інтерес різних установ до дослідження зумовлена тим, що воно є надважливим для України, оскільки дозволить вивчити те, наскільки український підліток буде здатним/ою стати частиною глобалізованої економічної системи, наскільки він/вона усвідомлює загальні принципи та ідеї наукової теорії й здатний/а використовувати навчальні здобутки в різноманітних життєвих ситуаціях, бути успішними в сучасному інноваційному суспільстві: генерувати нові ідеї, розвивати власну систему знань, застосовувати її для розв’язування актуальних, особистісно й суспільно значущих проблем. Програма не орієнтується на стандарти освіти окремих країн, натомість зосереджується на найважливіших напрямках навчання, а саме: читацька грамотність (reading literacy), математична грамотність (mathematical literacy) та природничо-наукова грамотність (natural sciences).
PISA проводиться раз на три роки, у кожному трирічному циклі приділяється особлива увага одній з дисциплін, яка визначається як провідна (основна) галузь оцінювання. Ідеться про зосередження на змісті певної галузі в матеріалах з тестування та в матеріалах опитувальника PISA. Так, читацька грамотність була провідною галуззю в 2000 та 2009 роках і буде провідною 2018 року; математика – у 2003 та 2012 роках; природничі дисципліни – у 2006 й 2015 роках.
Щодо вартості дослідження, то вона є достатньо високою. Так, кожна країна має сплачувати понад 48 тис. євро на рік упродовж чотирьох років (3 роки організації й проведення дослідження та один рік – звітування), окрім цього, країни-учасниці повністю покривають усі витрати, пов’язані з проведенням дослідження в самій країні. За ці гроші країни отримують постійну підтримку й консультації провідних партнерів дослідження, установ з організації й проведення світових освітніх тестувань, з підготовки когнітивних матеріалів і текстів опитувальників та їх перекладу, а також з підготовки вибірки дослідження.
     Примітка. Когнітивність (лат. cognitio, «пізнання, вивчення, усвідомлення») - термін, використовуваний в декількох, досить сильно один від одного відрізняються контекстах, що позначає здатність до розумового сприйняття і переробки зовнішньої інформації.     

      2. Хто братиме участь у дослідженні? 
      Змістовність дослідження багато в чому визначається вибіркою його учасників. Науковці програми дійшли висновку, що для отримання повноцінної картини про успішність країни в освітній галузі зовсім необов’язково проводити тестування всіх учнів різних вікових категорій. Базова кількість учасників вибірки дослідження становить близько 5 000 осіб, при цьому кількість ця є дещо різною з огляду на дослідницькі потреби кожної країни. У разі включення опційних (додаткових) компонентів вибірка збільшуватиметься. Деякі країни значно розширюють свою вибірку, оскільки хочуть дослідити успішність окремих регіонів або груп населення (наприклад, дітей з особливими потребами). Маленькі країни, такі як Кіпр, тестують усіх учнів певного віку, оскільки їхня кількість менша за базовий стандарт.
Питання віку учасників тестування є одним з найбільш сутнісних для програми. Дослідники, які працювали в PISA, глибоко вивчили освітні системи різних країн і з’ясували, що період закінчення обов’язкового етапу навчання в більшості з них припадає на вік 15 років. Тому в усіх країнах світу тестування проходитимуть 15-річні підлітки незалежно від того, у якому класі вони навчаються. В Україні такий підхід ще не використовувався, адже в 2007 й 2011 роках у нас проводилося дослідження TIMSS і учасниками його були всі учні певного класу: восьмого – 2007 й 2011 років та четвертого – 2007 року. Одним із викликів може стати прозорість адміністрування тестування, а саме існує загроза того, що  адміністрації шкіл намагатимуться використати класичну схему: у тестуванні беруть участь не ті учні, яких випадковим чином обрала програма, а «обрані школярі». Однак ці виклики будь-що мають бути подолані Національним центром PISA, функції якого покладені на Український центр оцінювання якості освіти, для того щоб потрапити в міжнародний звіт й отримати дані для створення національного звіту за результатами дослідження.
Варто зазначити, що PISA має надзвичайно точно описані стандарти організації й проведення дослідження та звітування за його результатами. Країни, які не дотримуються цих стандартів, виключаються з дослідження без додаткових пояснень. Щодо вибірки дослідження, то вона є неупередженою та стандартизованою. Міжнародний партнер програми – WESTAT – надає завдання, які виконують представники всіх країн-учасниць. Ці завдання призначені для вивчення дослідниками нашої освітньої системи та забезпечення репрезентативної вибірки учасників. Фінальним етапом формування вибірки буде завдання, відповідно до якого українська сторона представить списки всіх навчальних закладів країни, де навчаються 15-річні підлітки (а це загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, професійно-технічні навчальні заклади, коледжі тощо), додавши до них їхні характеристики. За цими даними міжнародні партнери визначать список навчальних закладів–учасників, після чого в цих навчальних закладах випадковим чином будуть обрані підлітки, які пройдуть тестування.
      
      3.  На папері чи комп’ютері? 
Однією з найважливіших характеристик програми PISA є її динамічність і відповідність сучасним тенденціям в освіті. Так, уже впродовж двох циклів дослідження країни можуть обирати комп’ютерний формат тестування та опитування замість паперового. На сьогодні близько 60 країн беруть участь саме в комп’ютерному форматі тестування, що дозволяє їм урізноманітнити зміст тестових завдань та отримати цілу низку даних про уміння учнів, пов’язані з веб-середовищем.
Паперова та комп’ютерні версії дослідження відрізняються одна від одної як змістовно так і адмініструванням. Розглядаючи змістовну складову, зауважимо, що за участі в комп’ютерній версії тестування 88-92% учнів отримають умовний тестовий зошит (набір завдань на комп’ютері) із чотирма 30-хвилинними кластерами, або комплексами завдань, складеними з матеріалів двох доменів (галузей), отже, час оцінювання для кожного з доменів становитиме одну годину. Останні 8-12% учнів отримають тестові зошити з чотирма 30-хвилинними кластерами, що охоплюють три з чотирьох ключових доменів.
У кожному з тестових зошитів два кластери із чотирьох призначатимуться для вимірювання читацької грамотності. Вони формуватимуться за допомогою різних комбінацій двох із чотирьох доменів, а саме: 1) читацька й природнича грамотність; 2) читацька й математична грамотність; 3) читацька грамотність і глобальна компетентність. Упродовж однієї години учні надаватимуть відповіді з читацької грамотності та впродовж ще однієї години – з іншої, неосновної галузі: природничої грамотності, математичної грамотності або глобальної компетентності.
Паперовий формат тестування передбачає формування 12 різних зошитів для учнів, тобто майже кожен учень в аудиторії отримає унікальний набір завдань, що дозволить уникнути списування, підказок з боку інструкторів тощо. Кожен зошит складатиметься з кластерів завдань з читання (провідної галузі), математики та природничих наук.
      Із точки зору адміністрування паперове та комп’ютерне тестування здійснюються згідно зі стандартами ОЕСР. Процедури проведення тестування подібні до процедур зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Вони також передбачають роботу інструктора з проведення тестування, який роз’яснює учням процедури, слідкує за порядком в аудиторії, часом початку та завершення роботи. Утім, однією з відмінностей між проведенням PISA та ЗНО є те, що тестування проводиться в тому навчальному закладі, у якому навчається учень. Це однак не є підставою для хвилювань щодо прозорості дослідження, оскільки програмою передбачено цілий ряд заходів для запобігання можливим зловживанням. Серед них, зокрема, буде залучення незалежних спостерігачів до проведення тестування в класах, а також незалежний аналіз статистичних даних за результатами тестування.
На сьогодні розглядається питання про участь України в комп’ютерному форматі тестування, оскільки він дозволить провести більш змістовні дослідження результатів, використати напрацювання поточного циклу дослідження в наступних роках, вивчити тренди в освітній системі країни. Однак існують також застереження фахівців щодо недостатньої технічної оснащеності, а також проблеми з комп’ютерною грамотністю учнів певних навчальних закладів. Щодо технічного аспекту, то програма висуває вимоги до комп’ютерів, які мають бути виконані перед їхнім використанням для тестування: усі комп’ютери шкіл-учасниць, що будуть використані, пройдуть перевірку на придатність до використання в дослідженні. Якщо деякі комп’ютери не пройдуть перевірку, буде необхідно організувати їх заміну. Деякі країни взагалі відмовляються від використання комп’ютерів навчальних закладів, натомість вони мають переїзні аудиторії, що дозволяє уніфікувати адміністративні процедури. Слід також зазначити, що для тестування необов’язково мати доступ до безперервної мережі Інтернет, що значно полегшує адміністрування тесту в багатьох країнах, зокрема, в Україні.
Питання комп’ютерної грамотності учнів залишається достатньо гострим, однак, ураховуючи те, що Україна є одним з лідерів IT індустрії, участь країни в дослідженні може бути поштовхом для запровадження цільових програм з підвищення комп’ютерної грамотності наших школярів.
      Примітка. Тренд (від англ. Trend — тенденція) — загальна тенденція при різнонаправленому русі, визначена загальною спрямованістю змін показників часового ряду.       

      4.  Тести програми
Іншою визначною рисою програми є її підхід до змісту когнітивної частини дослідження. У кожному циклі програми розробляються нові тестові завдання, які дозволяють більш точно та глибоко вивчити навчальну успішність учнів. Розробниками тестових завдань є представники понад 40 країн світу. Вони співпрацюють разом для отримання тестових завдань, які відповідають програмі дослідження, а також максимально висвітлюють особливості освітніх систем різних частин світу. З метою локалізації ці завдання проходять надзвичайно складну процедуру перекладу й адаптування, яка передбачає переклад двома незалежними перекладачами, узгодження вітчизняними, а також міжнародними експертами, обговорення можливих адаптувань з фахівцями-лінгвістами та спеціалістами в галузі психометрії. Проходження всіх зазначених процедур займає майже півроку, але саме вони дозволяють уніфікувати інструменти 70 країн світу.
Українські фахівці вже долучилися до процесу підготовки текстів завдань українською мовою, на сьогодні були перекладені й адаптовані трендові завдання програми й відбувається процес їхнього узгодження в межах країни та з міжнародними експертами.
Значущість PISA визначається не лише згаданими процедурами написання, перекладу та адаптування тестових завдань, але й підходом до розширення змістовних доменів. Так, у поточному циклі дослідження було запропоновано нову галузь – глобальна компетентність. Існування цієї галузі відбиває специфіку суспільств сучасного світу, які стають дедалі більш глобальними, взаємопов’язаними та взаємозалежними. Сьогодні глобальної компетентності потребують багато людей в усьому світі, вона й надалі буде потрібна: молоді люди стикатимуться з глобальними середовищами, відіграватимуть у них активну роль упродовж свого життя незалежно від місця їхнього народження, навчання, роботи або проживання. Зауважимо, що цей домен доступний лише для країн з комп’ютерним форматом тестування.
На прохання Секретаріату ОЕСР у поточному циклі дослідження пропонується також оцінювання фінансової грамотності учнів. Цей домен дослідження є доступним лише для країн, які обрали участь у комп’ютерному форматі тестування. Основною метою галузі є визначення сформованості в учнів знань та розуміння поняття «фінанси», рівень мотивації та сформованості умінь до використання цих знань й умінь під час прийняття ефективних рішень у різноманітних життєвих ситуаціях, пов’язаних із фінансовими питаннями; набуття здатності до покращення як власного соціально-економічного стану, так і стану своєї країни, а також до участі в економічному житті країни й світу. 
      
      5.  Опитувальники програми 
Окрім тестових завдань, PISA використовує так звані контекстні опитувальники, які дозволяють зібрати фонові дані про учнів. Це уможливлює отримання повноцінної інформації про систему освіти в країні, визначити вплив різних чинників на якість освіти, здійснити заходи щодо удосконалення освітніх практик. Серед чинників, які вивчаються в програмі, найважливіші такі: піклування про учнів з боку батьків та їхня підтримка, навчання в ранньому дитинстві, наявність мотивації до навчання, залучення до читання, інтерес до математики, задоволення від наукового пізнання, повага до інших, а також здатність регулювати свою власну навчальну поведінку. Крім того, опитування з’ясовує вплив на умови життя учнів міграційних процесів в їхній країні, характеру здійснюваної гендерної політики, соціально-економічного стану країни.
Участь в опитуванні беруть не тільки учні, але й адміністрація шкіл, а також батьки. Надана ними інформація використовується для аналізу отриманих учнями результатів на тлі рівня і якості шкільного викладання й організації шкільної освіти, як-от: кваліфікація вчителів, ефективно організовані навчальні плани, практика викладання, час на навчання як безпосередньо у школі, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, їхній моніторинг, питання лідерства, шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка, показники рівня відсіву в школах тощо.
Під час проведення основного етапу дослідження PISA 2018 буде впроваджено два обов’язкові опитувальники для кожної з країн-учасниць: «Опитувальник для учнів», на заповнення якого надається близько 35 хвилин, та «Опитувальник для адміністрації навчальних закладів», час заповнення якого становить 45 хвилин. Опитувальники охоплюють широке коло контекстних даних. Модель опитувальників є стабільною: опитувальник для учнів заповнюється кожним учнем, опитувальник же для адміністрації навчальних закладів – директорами відповідних навчальних закладів. 
PISA 2018 пропонує учням також додаткові опитувальники: «Опитувальник про освітній вибір» (10 хвилин), «Опитувальник про володіння ІКТ» (10 хвилин) та «Опитувальник про благополуччя» (15 хвилин). Також PISA 2018 додатково пропонує «Опитувальник для вчителів» і «Опитувальник для батьків». «Опитувальник для учнів» та «Опитувальник для шкіл» будуть доступними як у комп’ютерному, так і в паперовому вигляді: форма проведення опитування має збігатися з формою тестування, яку було обрано країною для участі в PISA 2018. Усі додаткові опитувальники, окрім опитувальника для батьків, який є виключно паперовим, є комп’ютерними. Крім того, для країн, які братимуть участь у тестуванні з фінансової грамотності, є додатковий 8-10-хвилинний «Опитувальник про фінансову грамотність».
      
      6.  Використання результатів дослідження в освітній практиці
Характеризуючи PISA в цілому, необхідно наголосити на такій важливій особливості проекту, як його виразна політична й стратегічна орієнтованість, що дозволяє потужно впливати на освітню політику країн-учасниць.
PISA позитивно сприймається управлінцями, які приймають рішення щодо освітньої політики, як дієвий та надійний інструмент для міжнародного порівняльного аналізу показників систем освіти. Факти доводить, що більшість країн-учасниць дослідження розпочали реформи в освіті та впровадження освітніх проектів саме у відповідь на оцінювання PISA.
Матеріали програми також використовуються у національних системах оцінювання учнів та шкіл. Управлінці в галузі освітньої політики використовують рамкові документи та матеріали PISA як зразкові моделі й орієнтири у формулюванні національних освітніх стратегій та практик оцінювання. Крім того, значна група країн прагне включити компетенції, подібні тим, що використовує PISA, в освітні стандарти та в удосконалені навчальні програми. Такий вплив на освіту країн-учасниць може бути витлумачено як перенесення міжнародного досвіду на національний ґрунт.
Лаура Фігазоло, представник відділу досліджень міжнародної освітньої асоціації «Education International», стверджує, що саме чітка орієнтованість на політику в галузі освіти відрізняє дослідження PISA від інших міжнародних порівняльних опитувань у галузі освіти, наприклад, від TIMMS або PIRLS, які проводяться Міжнародною асоціацією оцінювання освітніх досягнень з кінця 50-х років минулого століття (International Association for the Evaluation of Educational Achievement/IEA). Програма PISA – не лише дослідження, вона містить ключові стратегічні й політичні рекомендації, що створюють нову основу для співпраці у визначенні освітніх цілей та їх досягненні. Надані урядам політичні рекомендації сприяють покращенню показників освітніх систем в їхніх країнах і, як наслідок, збільшенню їхньої конкурентоспроможності.
Дослідниця наводить низку прикладів співпраці між Програмою PISA й урядами країн різної політичної спрямованості, де було впроваджено освітні реформи після оприлюднення результатів дослідження.
Так, у відповідь на отримані невисокі показники в PISA-2006 Мексика розпочала нову реформу, відому як «Альянс заради якості освіти», яка ґрунтувалася на угоді між урядом, освітньою спілкою (SNTE) та ОЕСР.
      Італія також скористалася результатами PISA й радикально змінили стан національної освіти, запропонувавши «драконівські» заходи, наприклад, скорочення шкільного тижня, ліквідацію частини вчительських посад та впровадження щорічного бонусу кращим учителям у розмірі 5000-7000 Євро.
У США та Франції дані PISA були використані для обґрунтування освітніх реформ шляхом підвищення продуктивності й конкурентоспроможності.
У Німеччині, Ірландії та Австралії результати PISA застосовувалися для визначення потреби в додаткових оцінюваннях. Наприклад, в Австралії було введено новий тестовий режим, за якого учні 3-го, 5-го, 7-го та 9-го років навчання складають державні стандартизовані тести з мовної та математичної грамотності.
Також існують приклади співпраці між урядами та освітянськими спілками за результатами PISA. Це створення ірландської моделі партнерства в прийнятті рішень стосовно навчальних програм й оцінювання, до якої були залучені спілки вчителів; також використання учительськими спілками Німеччини даних PISA для захисту своїх поглядів у підтримці більшої соціальної рівності в шкільній системі; застосування надбань PISA в діалозі освітян з державою стосовно актуальних питань освіти в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії тощо. У Фінляндії – країні з постійно високим місцем у рейтингу PISA та з освітньою системою, яка не покладається на стандартизоване тестування, результати PISA були використані на підтримку державної загальної освіти. Увагу громадськості тут було зосереджено на питанні освіти вчителів: фінські вчителі висококваліфіковані, мають міцну підтримку та високий статус у суспільстві, їхні ж учні гарантовано отримують рівний доступ до високоякісної освіти.
Результати Програми доводять країнам-учасницям, наскільки важливе значення має ставлення учнів до навчання. Мексика – одна з країн ОЕСР, найбільша частка учнів якої стверджує, що вони почуваються в школі щасливими. В усіх економічних системах більшість учнів заявляють про своє позитивне ставлення до школи, хоча відсоток є вищим серед учнів із забезпечених родин (85%), ніж із невлаштованих (78%). Ставлення учнів до навчання відображається в ряді даних, зібраних за допомогою дослідження PISA, що охоплюють такі питання, як пропущенні уроки, тривога та віра в себе і т. ін..
За результатами PISA, виявлено, що стать може впливати на навчальну досягнення учнів. Так, наприклад, дослідження доводить, що юнаки мають кращі результати з математики, ніж дівчата. Найбільш помітною є ця різниця в Колумбії. У читанні ж, навпаки, кращі показники мають дівчата. У природничих дисциплінах помітної різниці між юнаками й дівчатами не відзначається. Водночас, у 28 економічних системах світу дівчата, які брали участь у PISA-2012, мали ті ж показники з математичної грамотності, що й юнаки. Це дозволило припустити, що для нівелювання статевої різниці в досягненнях з математики або її зменшення країни можуть багато що зробити.
Дані дослідження PISA, отримані під час контекстного опитування, демонструють країнам-учасницям, як соціальне та економічне походження учнів може позначатися на тому, наскільки добре вони навчаються в школі. Ті з учнів країн ОЕСР, родини яких вважаються більш благополучними, показали результати, які майже на один рік дорівнюють більш тривалому шкільному навчанню порівняно з тими, чиє походження є менш сприятливим. Але деяким з країн ОЕСР, наприклад, Австралії, удається мінімізувати таку перевагу без погіршення високих показників на загальному освітньому рівні.
Вплив, що його здійснила PISA на освітню політику, ОЕСР вважає важливим індикатором ефективності Програми. Хоча ОЕСР не може давати настанови країнам-учасницям PISA у сфері їх освіти та застосовувати санкції щодо них, проте організація використовує інструменти «м’якої дії», наприклад, надає рекомендації щодо освітньої політики та визначає її орієнтири. Оскільки Програма здатна розробляти міжнародні порівняння, які ґрунтуються на механізмах ретельного й науково виваженого збору даних і визнаються міжнародною спільнотою, інструменти «м’якої дії» є цілком прийнятними.
Результати PISA можуть стати важливим індикатором перспектив економічного зближення країн зі своїми розвиненими сусідами. Адже PISA надає картину того, як освітні системи країн зі сталим економічним розвитком забезпечують свою молодь найважливішими фундаментальними компетентностями, необхідними для безперервного навчання та продуктивного працевлаштування. Уміння тих, хто незабаром вийде на ринок праці, мають велике значення. Це особливо важливо для країн, перед якими постає проблема старіння та скорочення населення. Питання забезпечення високих темпів економічного зростання при одночасному збільшенні частки утриманців похилого віку, коли поширюються старіючі популяції та скорочується чисельність людей працездатного віку, не мають простого розв’язання. Країни можуть підготуватися до цього шляхом формування у своїх початківців належних вмінь, що надасть їм більших шансів краще працевлаштуватися та бути успішними впродовж працездатного віку.
Так, наприклад, Болгарія та Румунія, дві з найшвидше старіючих країн ЄС, під час циклу PISA 2012 отримали низькі показники з читання: лише близько 40% 15-річних учнів у Болгарії та 37% у Румунії були оцінені як функціонально грамотні. Це означало, що такі учні не можуть сприймати інформацію, яка міститься в текстах, які вони читають, що може стати суттєвим обмеженням на сучасному ринку праці. У Словаччині ця частка наближувалася до 30%, в Угорщині, Хорватії, Словенії та Литві – близько 20%. Доведено, що значної частини таких базових умінь бракує через нерівність у системі освіти. Показники підлітків із заможних родин значно перевищують показники тих, чиє соціально-економічне становище є менш сприятливим. Отже, покращення в навчанні дітей з несприятливого середовища є ключовим фактором для підвищення загальних показників країни в цілому. Зрозуміло, що згадані результати з читання стали підставою для прийняття відповідних політичних рішень і висновків щодо освітньої політики в згаданих країнах.
Реформатори в освітній сфері мають можливість узяти приклад з країн Східної Азії, де також багато країн мають високу швидкість старіння населення, проте більшість з них, принаймні сьогодні, не мають значних проблем з ринком праці. У таких азійських країнах докладають багатьох зусиль для підготовки майбутніх робітників. Сінгапур, Корея та Японія мають найвищі показники в PISA та відносно добре забезпечують рівні можливості в навчанні. Це країни з високим рівнем доходів, але необов’язково доход є визначальним чинником для успіху. Лише на декілька позицій відстає від цих країн В’єтнам, де середній вік зростає чи не найшвидше у світі й рівень доходу на душу населення залишається низьким. 15-річні учні цієї країни отримали майже ті ж результати, що й в сім разів заможніша від неї Польща, та значно вищі за середній результат країн ОЕСР.
Деякі вражаючі показники учнів країн Східної Азії можуть зумовлюватися сталою, історично укоріненою культурою навчання та довгими годинами навчання, щодо яких і досі виникає полеміка. Але існують окремі практики, які можуть бути перенесені на європейські країни. Так, у Кореї до викладацької професії залучають найкращих та найрозумніших випускників, їхнє навчання здійснюється безперервно, також їм надається значна автономія. Існують історії успіху і в Центральній Європі: далекосяжні освітні реформи, започатковані в Польщі1999 року, унаслідок яких було відтерміновано ранній розподіл учнів по академічних та професійних напрямках і збільшено години на викладання, призвели до стійкого та значного підвищення результатів цієї країни в PISA.
      Із 2010 до 2030 року і Польща, і Корея очікують зростання своєї частки утриманців похилого віку з 20 до 35 відсотків. Це серйозна проблема, але успіх цих країн у PISA демонструє, що вони готуються до неї, озброюючи вміннями та навичками молоде покоління.
      
      7.  Що може отримати Україна? 
Очевидно, що, долучаючись до програми PISA, Україна може запозичити досвід країн, які активно використовують результати дослідження для вивчення чинників, що впливають на якість освіти й удосконалення власних освітніх моделей, для здійснення реформувань у вітчизняній освітній галузі на основі реальних даних про навчальні досягнення наших учнів. Отримані в ході дослідження PISA дані слугуватимуть надзвичайно цінним джерелом інформації для керівних органів країни, науковців, широких кіл освітян, громадськості, батьків та самих учнів. Здійснений Програмою аналіз результатів міжнародного порівняльного оцінювання, а також надані на його основі рекомендації сприятимуть зростанню якості освіти в нашій країні й покращенню її показників у наступних дослідженнях PISA. 
      
      Тетяна Вакуленко, начальник відділу досліджень та аналітики Українського центру оцінювання якості освіти, національний координатор PISA-2018 в Україні,
      Світлана Ломакович, методист відділу досліджень та аналітики Українського центру оцінювання якості освіти. 

Додаткову інформацію про проект PISA див.:
  1. Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018. Розпорядження КМУ № 72-р від 04.02.16 року [Інтернет ресурс] : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/49985/
  2. Наказ МОН України від 23.02.2016 №149 «Про організацію та проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 в Україні». [Інтернет ресурс] : http://old.mon.gov.ua/files/normative/2016-03-10/5182/nmo-149.pdf
  3. PISA – це розуміння факторів успішного навчання. Інтерв'ю з експертом ОЕСР щодо підвищення спроможності країни до організації, проведення та використання результатів PISA - Фернандо Картрайта (30 червня 2016 р., м. Київ) [Інтернет ресурс] : http://osvita.ua/school/51413/
  4. Ломакович С. В. , Панченков О. А., Терещенко В. М. Участь у проекті PISA як потенційна можливість побачити вітчизняну освіту без «прикрас» / Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. – 2015. № 11 - 12. – С.19 – 23. [Інтернет ресурс] : https://drive.google.com/file/d/0B3MaqVUNCPu8a0ZyUFFpcmlFcE0/view
  5. Програма міжнародного оцінювання учнів PISA: вимірювання читацької грамотності / Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. – 2012. № 1 - 2. – С.61 – 84. [Інтернет ресурс] :https://drive.google.com/file/d/0B3MaqVUNCPu8Tk9yYVF4bUc5ZWM/view
  6. Програма міжнародного оцінювання учнів PISA: вимірювання природничої грамотності / Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. – 2012. № 3 - 4. – С.2 – 15. [Інтернет ресурс] :https://drive.google.com/file/d/0B3MaqVUNCPu8bld6U3ZGcjltSmM/view
  7. Програма PISA (програма міжнародного оцінювання учнів) / Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. – 2011. № 11 - 12. – С.39 – 68. [Інтернет ресурс] :https://drive.google.com/file/d/0B3MaqVUNCPu8a0ZyUFFpcmlFcE0/view
  8. Проект PISA (стан і виклики). Відкритий лист: Андресу Шлехеру, ОЕСР, Париж / Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. – 2016. № 14- 5. – С.58 – 65. [Інтернет ресурс] :https://drive.google.com/file/d/0B3MaqVUNCPu8MTB2UlExcW1oNmc/view
  9. Про когнітивність (Інтернет-ресурс): http://psychologis.com.ua/kognitivnost.htm
Змінено: Ігор Опольський - 21.10.2016 10:01:05
 
До уваги освітян Рівненщини!

Розміщуємо гіперпосилання на офіційний сайт PISA в Україні.

 
До уваги освітян!!!
Розміщуємо чергове повідомлдення про міжнародне дослідження PISA-2018.

Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням

      Українських школярів порівняють з однолітками з інших країн 

      Ми часто дискутуємо про проблеми і перемоги нашої системи освіти, про те, що в ній треба міняти, а що, навпаки, зберегти. Але досі не маємо державної Концепції моніторингу якості освіти. Звісно, проводяться певні дослідження, але системного стратегічного підходу не сформульовано. 
      Однак Україна бере участь у міжнародних дослідженнях якості освіти. Не так часто, як того хотілося б, але таки бере. І це, безумовно, дуже для нас корисно. Участь у таких вимірюваннях дозволяє побачити себе на тлі інших країн, обмінятися з ними досвідом. Так, 2007-го і 2011 року Україна брала участь у Міжнародному дослідженні TIMSS (Trends in Mathematics and Science Study).  
      Одразу після першого вимірювання ми почали змінювати шкільні програми, підручники, збірники завдань для контролю знань, підходи до викладання. І наші результати TIMSS-2011 поліпшилися. Однак після 2011-го участь у дослідженні було припинено. Змінилася влада, змінилися міністри й політичні розклади. На продовження участі в дослідженні TIMSS не знайшлося коштів. Оновлені навчальні програми викинули в смітник — вони були розраховані на 12-річну школу, від якої тоді наша країна відмовилася. 
      І ось нині Україна зголосилася взяти участь в іншому, дуже авторитетному, міжнародному порівняльному дослідженні якості освіти — PISA (Program for International Student Assessment). Цим дослідженням охоплено 80 країн світу. Участь у ньому коштуватиме приблизно 50 тис. євро на рік упродовж чотирьох років.  
      — Що дасть нам участь у PISA? — розпитувало DT.UA Тетяну Вакуленко, національного координатора PISA 2018, начальника відділу досліджень та аналітики УЦОЯО. 
      — Мета більшості міжнародних досліджень триєдина. Перша — порівняння освітніх систем різних країн світу. Друга — запозичення найкращих практик інших країн. І третя — звернення уваги громадськості, освітян на передові практики в галузі освіти. Якщо ми говоримо про дослідження PISA, то це передусім компетентнісний підхід, компетентнісне оцінювання і звернення до компетентнісної парадигми освіти, яка в світі вже давно є передовою.  
      — У чому суть компетентнісного підходу до навчання? 
      — Компетентнісний підхід орієнтований на застосування знань у реальних або близьких до реальних ситуаціях. Наприклад, якщо ми говоримо про математичні задачі. Усі в школі вчили формулу площі квадрата чи прямокутника. Але людина, яка робить ремонт у своїй ванній кімнаті, має порахувати цю площу для того, щоб визначити кількість кахлів, які треба покласти на підлогу в ній. Це і є компетентнісний підхід.  
      У дослідженні PISA беруть участь тільки 15-річні учні, незалежно від того, в якому класі вони навчаються. Вважається, що саме цей вік є віком закінчення основної базової освіти й ухвалення сутнісних рішень у житті. Буквально за рік-два дитина потрапить у складний світ професій, сама почне заробляти гроші або отримувати стипендію, ухвалювати рішення щодо свого побуту (де жити — у винайнятій квартирі чи в гуртожитку). Раніше все це за неї вирішували батьки. А тепер вона стає частиною активного соціуму. 
      Таких міжнародних вимірювань, як PISA, ми ще не проводили в Україні. Дослідження ТІМSS більше орієнтується на шкільні програми, тобто на те, що саме діти вивчають у школах. 
      — Як відбуватиметься дослідження PISA? 
      — Воно складається з двох блоків: опитування і тестування.  
      Опитування потрібне для того, щоб з'ясувати, які саме фактори впливають на успішність дитини у виконанні завдань тестування. Наприклад, є дуже великий блок запитань про background дитини: де вона народилася, хто її батьки і яка в них професія, які шкільні предмети вона вивчала, чи комфортно почувається в середовищі однолітків у школі, чи подобається їй навчатися, чи любить вона ті або інші уроки?  
      Для чого потрібне тестування, зрозуміло — щоб дитина показала, що вона вміє робити зі своїми знаннями в різноманітних життєвих ситуаціях.  
      У різних країнах світу свої переліки шкільних предметів і очевидно, що свої специфічні предмети. Але певні навчальні предмети вважаються базовими, такими, що визначають долю людини в майбутньому. Це — читання, математика і природничі дисципліни. Власне ці три галузі й досліджує PISA. 
      — Чи братимуть участь у дослідженні вчителі? 
      — Взагалі-то у міжнародному дослідженні PISA є такий додатковий опційний компонент — анкетування вчителів з приводу атмосфери в класі, використання специфічних практик. Але не так багато країн світу беруть участь у цьому додатковому компоненті. І Україна також цього компоненту не проводитиме. Слід зауважити, що будь-які опції вимагають додаткових коштів. Окрім цього, ми можемо провести анкетування й самостійно і ставити саме ті запитання, які стосуються гострих проблем освіти безпосередньо в нас у державі. Але ми будемо опитувати в рамках PISA адміністраторів шкіл. Вони відповідатимуть на запитання, які дадуть можливість подивитися на характеристику того чи іншого навчального закладу: скільки вчителів у школі, чи є комп'ютери і в якій кількості, чи є учні, які прогулюють навчання, скільки учнів не отримують атестата про повну загальну середню освіту. На цю характеристику буде накладено результати учнів та їхні відповіді в анкетах. 
      — Хто готує завдання для тестів? 
      — Це робить Міжнародний консорціум фахівців з більш як 40 країн світу. Усі завдання проходять серйозні етапи підготовки. Спочатку дослідники пропонують певні ситуації для розгляду, потім збираються для того, щоб обговорити ті ситуації, розробляють для них завдання. Кожна країна отримує ці завдання і надає коментарі щодо того, чи відповідають вони освітньому контенту цієї країни. Потім консорціум збирається знову, щоб змінити завдання на прохання тієї чи іншої країни. 
      — Завдання для школярів з різних країн однакові чи відрізняються? 
      — Абсолютно однакові. Це дозволить порівнювати результати і робити якісь висновки.  
      — Як іде підготовка до дослідження PISA в Україні?  
      — У межах Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) створено Центр PISA. Його фахівці отримали від Міжнародного консорціуму тестові завдання, переклали їх, потім зібрали фахову комісію, яка складалася з провідних фахівців МОН, НАПН, Інституту модернізації змісту освіти, Українського центру оцінювання якості освіти й Інституту освітньої аналітики. У режимі секретності ми, представники центру, показували завдання цим фахівцям з тим, щоб вони проаналізували і надали свої рекомендації. Насамперед, звісно, треба було визначити, чи відповідає наш переклад змістові завдань, і зробити фаховий аналіз цього змісту. Було кілька завдань, які викликали в нас певні сумніви. Ми написали про це консорціуму, вони взяли наші зауваження до уваги, і таких завдань у тестуванні не буде. 
      — Як ви вважаєте, з якими завданнями у наших підлітків можуть виникнути труднощі? 
      — Думаю, з читанням. Критичному читанню в наших школах приділяється недостатня увага, бо критичні міркування ще не ввійшли в освітню практику в такій мірі, в якій мали б увійти. У PISA справді є дуже цікаві і дуже важливі для сучасної людини завдання, як, наприклад, заповнення анкети при пошуку роботи, прочитання матеріалів дискусії між двома спеціалістами-науковцями і висловлення власних міркувань стосовно цієї дискусії (хто з них, на твою думку, правий і чому). Має бути розуміння, що на дискусійні запитання немає абсолютно правильної відповіді, що не все складається з чорного і білого. 
      При оцінюванні виконання учнями завдань PISA застосовуватимуться три види оцінок: "правильно", "частково правильно" і "неправильно". Це дуже принципово, що є частково правильна відповідь, коли дитина в чомусь має рацію, а щось упустила. 
      — Яка державна структура відповідає за проведення PISA в Україні? 
      — Є постанова КМУ, яка визначає, що Український центр оцінювання якості освіти відповідає за підготовку, адміністрування дослідження, а Інститут освітньої аналітики — за підготовку фінального звіту за результатами дослідження. Це один зі стандартів PISA — обов'язкове оприлюднення Національного звіту.  
      — Як впливає такий звіт на освітню політику країн-учасниць дослідження? 
      — Це залежить від країни. Є приклад нашого найближчого сусіда — Польщі. У перший рік дослідження (2000-й) Польща мала досить низькі результати. Але вони стимулювали до серйозних змін в освіті — було змінено освітні стандарти у бік підвищення компетентнісної складової. Ми це можемо побачити по випускних іспитах, посібниках, підручниках. Більше того, рішення про децентралізацію управління школами також значно мірою було простимульоване PISA. Такий підхід виявився ефективнішим, ніж жорсткий центральний контроль. Тепер польські школи належать місцевим громадам і фінансуються ними.  
      В Аргентині за результатами дослідження було ухвалено новий закон про освіту.  
      Є дуже цікавий приклад взаємодії різних країн за результатами PISA. Скандинавські країни пишуть один звіт на всіх і вирішують, чий успіх і досвід слід узяти до уваги. Наприклад, вони взяли досвід Фінляндії в організації вільного навчання у класі. 
      Італія під впливом звіту PISA ухвалила кілька рішень: було змінено національні стандарти освіти й підвищено зарплатню найкращим учителям. А Німеччина паралельно з PISA проводить національне тестування. Це дає змогу побачити проблеми окремих регіонів, а не лише країни в цілому.  
      — Можна сподіватися, що і в нас результати PISA вплинуть на розвиток освіти? 
      — Так. Але це дослідження корисне не лише отриманими даними. Воно корисне й для вчителів, які побачать завдання іншого типу.  
      — Можливо, це буде корисно й для фахівців, які укладають наші тести ЗНО, і з часом завдання в тестах зміняться?  
      — Я вже казала про робочу групу для узгодження перекладених українською мовою тестових завдань PISA. До неї входять і методисти УЦОЯО. Ми впевнені в тому, що це дасть змогу підвищити компетентнісний характер завдань зовнішнього незалежного оцінювання. Але водночас маємо розуміти, що тести ЗНО ґрунтуються на стандартах, і саме вони мають бути компетентнісними, щоб сама система освіти ґрунтувалася на компетентнісному підході, а не лише система контролю.  
      — Коли розпочнеться дослідження PISA? Ви сказали, що це буде кілька етапів. 
      — Пілотний етап відбудеться в травні 2017 року. Це перше, що ми маємо зробити. Адже такі складні вимірювання не можуть проходити без пілотування тестових завдань — ми могли припуститися помилок у перекладі тестів, або наші учні можуть не розуміти якихось виразів.  
      Друге. PISA — це вибіркове дослідження, і в ньому візьмуть участь не всі 15-річні школярі, а лише ті, хто потрапить до вибірки. До речі, вибірка PISA є еталоном для міжнародних досліджень. Ми маємо подати консорціуму дані про те, скільки в нас є шкіл, яких вони типів (гімназії, ліцеї, колегіуми), де розташовані (село, селище, місто), яка там мова навчання. Окремо подаємо повний перелік усіх шкіл України. Далі міжнародний консорціум аналізує всю цю інформацію і визначає, які школи потрапили до нашої вибірки. Вона має бути репрезентативною. Наприклад, відсоток сільських шкіл у нашій вибірці має бути таким самим, як і в усій Україні порівняно з усіма школами. Це такий маленький макет України. 
      Коли ми отримуємо від міжнародних партнерів список шкіл, що обрані для участі в дослідженні PISA, ми подаємо списки всіх 15-річних учнів цих шкіл. З них випадковою вибіркою визначають тих, хто візьме участь у тестуванні. Ми до цього не маємо ніякого стосунку, це роблять міжнародні партнери. Щоб не ми обрали найкращих із кращих, а вони самі сформували вибірку, яка чесно презентуватиме всю популяцію 15-річних України. Наразі в нас є більш як 3 тисячі 300 учнів, які братимуть участь у дослідженні. За два тижні до тестування PISA спеціальна комісія з представників центрів оцінювання якості освіти, які зазвичай організовують у регіонах ЗНО, приїде до цих шкіл. Школи будуть заздалегідь сповіщені. У день тестування інструктори проконсультують дітей про організацію та етапи роботи, видадуть тестові зошити. Потім упродовж двох годин із 5-хвилинною перервою діти писатимуть тест. Після цього ще одна перерва, після якої учні заповнюватимуть анкету. Потім усе складуть у секретні пакети і відправлять до регіональних центрів оцінювання якості освіти.  
      — Навесні 2017—го ви проведете пілотне дослідження, а далі ? 
      — Усі результати цього дослідження передамо консорціуму. І вони, і ми проведемо кожен своє статистичне опрацювання даних і визначимо, чи потрібно нам коригувати наші інструменти дослідження (завдання). Далі розпочнеться основний етап дослідження, що відбудеться наприкінці квітня — початку травня 2018 року. Саме ці результати стануть основою для порівняння результатів України з іншими країнами і для підготовки висновків. Потім буде складено міжнародний звіт, а відтак — національний.  
      Але в 2018 році ми цих висновків ще не отримаємо. Статистичне опрацювання та аналіз результатів усіх 80 країн триватиме довго (це величезні масиви даних). Результати України в PISA-2018 можна очікувати в грудні 2019-го.  
      До речі, 6 грудня цього року було опубліковано дані PISA-2015. Цікаво, що Сінгапур — абсолютний лідер дослідження. У галузі природничих дисциплін (провідна галузь 2015 р.) одразу за ним ідуть Японія та Естонія. Польща має результати трохи вищі за середні по країнах ОЕСР. Росія — трохи нижчі за середні по країнах ОЕСР з природничих дисциплін і трохи вищі — з читання та математики. Цікаво, що Фінляндія отримала результати нижчі, ніж у попередні роки, в усіх галузях дослідження.
Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/ukrayinskih-shkolyariv-porivnyayut-z-odnolitkami-z-inshih-krayin-_.html
 
Шановні колеги!




Успіхів вам в опрацюванні.

Страницы: 1 2 След.
Читають тему