Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Загальний форум

Страницы: Пред. 1 2
Міжнародне порівняльне моніторингове дослідження PISA (Programme for International Student Assessment), PISA (Programme for International Student Assessment) надає можливість протестувати навички з читання, перевірити математичну грамотність та знання з природничо-наукових дисциплін 15-річних школярів.
 
Шановні колеги!

Пропонуємо вашій увазі чергову порцію інформації про дослідження PISA.

Нещодавно були оприлюднені результати міжнародного порівняльного рейтингу оцінювання знань школярів PISA за 2015 рік. З 2000 року він проводиться кожних три роки Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
У 2015 році в дослідженні взяли участь 540 тисяч школярів 15-річного віку в 72 країнах та регіонах (для деяких країн розраховуються результати окремих регіонів, до прикладу, для Китаю).
Найкращі результати показав Сінгапур. При цьому сінгапурські школярі продемонстрували найвищі результати за всіма трьома компонентами іспиту – читання, математика і природничі науки.
За ним розташувались Японія, Естонія, Тайпей (Китай) та Фінляндія. Щоправда, результати за різними компонентами тесту між лідерами відрізнялись – хтось показав кращі знання з математики, хтось – з читання.
Лідери дослідження показали знання та навички, які приблизно еквівалентні двом додатковим рокам навчання порівняно з їх однолітками з таких розвинених країн як США, Франція та Швеція.


 
Шановні колеги!


Пропонуємо вашій увазі пост про РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням.


Успіхів вам!
 
Шановні колеги!


У Дніпрі об 11:00 розпочалась он-лайн трансляції наради із питань проведення міжнародного дослідження PISA-2018 в Україні.



ДО УВАГИ ОСВІТЯН РІВНЕНЩИНИ!!!


Гарного перегляду!
Змінено: Ігор Опольський - 20.01.2017 10:35:36
 
Шановні колеги!
Розміщеємо гіперпосилання на презентацію з матеріалами щодо проведення PISA-2018, зокрема підготовки до проведення пілотного дослідження PISA-2017.

1. Завантажити презентацію можна за цим гіперпосиланням.

2. Завантажити презентацію Львівського РЦОЯО можна за цим гіперпосиланням.

     
Змінено: Ігор Опольський - 10.03.2017 11:49:31
 
Шановні колеги!

НАГАДАЄМО, що зразки завдань є у ПОПЕРЕДНІХ ПОВІДОМЛЕННЯХ (читайте вище).

У цьому повідомленні ми будемо публікути приклади завдань.

ЧИТАННЯ
1. Завантажити текст "Озеро Чад".
3. Завантажити текст "Подарунок".
4. Завантажити текст "Міжнародний план".
5. Завантажити текст "Графіті".
6. Завантажити текст "".
7. Завантажити текст "".
8. Завантажити текст "".

МАТЕМАТИКА

1. Завантажити завдання "Яблуні".
2. Завантажити завдання "Карта Антарктиди".
3. Завантажити завдання "Приватний будинок".
4. Завантажити завдання "Флешка".
5. Завантажити завдання "".
6. Завантажити завдання "".
7. Завантажити завдання "".
8. Завантажити завдання "".

ПРИРОДНИЧІ ДИСЦИПЛІНИ

1. Завантажити завдання "Кислотні дощі".
2. Завантажити завдання "Щоденник Семмельвайса".
3. Завантажити завдання "Куріння".
4. Завантажити завдання "Парниковий ефект".
5. Завантажити завдання "Вітряні електростанції".
6. Завантажити завдання "Озон".
7. Завантажити завдання "".
8. Завантажити завдання "".



Перелік завдань буде оновлюватись КОЖНОГО МІСЯЦЯ.


Бажаємо успіхів !!!
Змінено: Ігор Опольський - 07.06.2017 06:06:47
 
До уваги освітян Рівненщини!


Розміщуємо чергове повідомлення щодо проведення дослідження PISA-2018 в Україні.

Матеріал читаємно нажче або переходимо за цим гіперпосиланням.

Імовірний лакмусовий папірець реформування системи освіти

У Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» Президент задекларував амбітне прагнення — увійти до ТОП-50 країн-учасниць найвпливовішої та наймасштабнішої міжнародної системи оцінки якості освіти PISA
Відтоді у ЗМІ, на освітніх форумах та конференціях активно обговорюють приєднання України до учасниць міжнародного тестування PISA. 
Звучать сподівання, що саме PISA стане каталізатором освітніх реформ у нашій державі. Адже результати дослідження дадуть змогу: 
- визначитислабкі місця вітчизняної середньої освіти порівняно з іноземними освітніми системами;
- забезпечити кроки для переходу до динамічної та якісної світи. 
Абревіатуру PISA інтерпретують як Programme for International Student Assessment (Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів). 
      Як проходить дослідження PISA.
      Історія міжнародної програми PISA започаткована 1997 року. Дослідження на міжнародному рівні координує Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об’єднує 34 країни світу з найбільш потужними економічними системами.
Участь у дослідженнях беруть 15-річні школярі країн-учасниць, які навчаються у 7-8-х класах. Такий віковий «ценз» пов’язаний із тим, що саме у 15 років школярі більшості країн світу завершують навчання у середній школі
За програмою здійснюють: 
аналіз інформації про: 
– рівень знань 15-річних підлітків усіх країн-учасниць дослідження;
– вміння учнів практично застосовувати здобуті знання; 
порівняння даних аналізу
Тестування
Рівень знань школярів оцінюють за підсумками тестування на паперових або електронних носіях. До розроблення текстів завдань для тестування залучають представників сорока країн світу. 
Процедура розроблення, адаптації та перекладу завдань усіма мовами країн-учасниць дослідження займає близько шести місяців. Завдання стосуються трьох категорій знань, кожну з яких раз на три роки визначають як провідну: 
      - природничі науки 
      - математика 
      - читання з інтерпретацією прочитаного. 
Результати міжнародного дослідження публікують у вигляді рейтингу країн-учасниць програми у кожній із трьох категорій. Знайти їх можна на офіційному веб-сайті ОЕСР
Акцент у дослідженнях зводять на вмінні 15-річних учнів використовувати в повсякденному житті знання, уміння й навички, здобуті за роки навчання у закладі середньої освіти. Саме тому тести носять нетривіальний характер — необхідно розв’язувати ситуаційні завдання за трьома згаданими категоріями, що не мають нічого спільного з національними освітніми програмами кожної з країн-учасниць дослідження. 
Кожен модуль складається з шести завдань, що розміщені в порядку зростання складності
Щоб виконати завдання модуля, не потрібні складні арифметичні формули чи специфічний природничий глосарій. Завданнями куди більше перевіряють розвиненість логічного мислення, вміння віднайти кілька шляхів вирішення (нерідко одне завдання в тесті має більше двох варіантів правильних відповідей). 
Тести з читання передбачають уміння учня знайти відповідь на поставлене запитання в контексті прочитаного тексту. 
Головна мета тестування проаналізувати можливість практичного застосування в нетрадиційному контексті тієї теоретичної інформації, яку школяр здобув у процесі шкільної та позашкільної освіти
Тестування PISA ґрунтується на парадигмі безперервної освіти
Як наслідок, ліпші результати у тестуванні отримують школярі з тих країн, де система освіти відштовхується від максимального практицизму (зразковими у цьому питанні є канадська та фінляндська освітні моделі). 

Дані, отримані в результаті тестування, аналізують і стандартизують 
      Кожна країна отримує свій середній бал. При цьому середній бал усіх країн-учасниць дослідження стабільно дорівнює 500, а відхилення становить не більше 100 балів 
Результати дослідження показують, наскільки середній по країні результат школярів різниться від середнього результату учнів іншої країни  
Оцінювання відбувається окремо за кожною з обраних дисциплін 

      Опитування 
Окрім тестування, ОЕСР пропонує опитувальники. Причому їх заповнюють не лише 15-річні школярі, а й директори загальноосвітніх закладів. 
Опитувальники для школярів містять орієнтовно перелік питань щодо: 
      - інтересу до навчання 
      - батьківської опіки 
      - впливу на учнів міграційних, соціально-економічних, політичних та інших процесів, що відбуваються у їхній країні 
      - інтересу до природничих/математичних наук і до читання тощо. 

Опитувальники для директорів шкіл включають питання на кшталт: 
      - актуальність навчальних планів та програм 
      - ефективність управління навчальним процесом 
      - залученість батьків до освітнього процесу 
      - психологічний клімат у шкільному середовищі. 

За бажанням відповідні опитувальники заповнюють і батьки учнів, і вчителі. Також підлітки можуть отримувати додаткові опитувальники, зокрема щодо професійного вибору, фінансової грамотності. 
За допомогою контекстних анкет збирають первинну інформацію про учнів, а також про середовище, яке прямо чи опосередковано впливає на показники рівня освіти в країні. 
Програма є результативним і потужним інструментом моніторингу стану освіти в країні. Саме тому впливовість PISA з кожним роком зростає. Тож число країн-учасниць програми зростає: 
 

      Навіщо PISA Україні 
Поштовхом до участі України у дослідженнях PISA стала Стратегія сталого розвитку «Україна-2020». Цього року ОЕСР погодила участь України у дослідженні. Тож наша держава разом з іншими 70 країнами-учасницями PISA-2018 бере активну участь у підготовці.

Результати дослідження дадуть змогу: 

      - неупереджено оцінити якість вітчизняної системи середньої 
      - освіти обрати найефективніший вектор освітніх реформ на національному рівні 
      - розвинути інформаційні системи в загальноосвітніх навчальних закладах 
      - підвищити якість освіти 
      - реалізувати нові ініціативи в освітній сфері, спираючись на досвід зарубіжних колег. 

Окрім того, Україна зможе: 

      - дослідити 15-річний досвід країн-учасниць програми PISA 
      - проаналізувати ефективність застосовуваних стратегій на кожному з етапів їх історичного розвитку. 

Це особливо актуально в час реформування систем середньої та вищої освіти в Україні. Опираючись на освітні стратегії колег як орієнтир, апріорі можна побудувати власну якісну та ефективну освітню систему, що відповідатиме викликам сучасності. 

За перманентної участі в Міжнародній програмі з оцінювання освітніх досягнень учнів Україна проводитиме безперервний моніторинг освітніх тенденцій та вибудовуватиме освітню політику, засновану на фактичних даних. 

Втім, чимало скептиків не вірять у позитивні зміни у вітчизняній освіті після 2018 року, оскільки програма PISA лише діагностує «хвороби» середньої школи. Є побоювання, що Україна вкотре витратить чималі кошти на участь у міжнародному дослідженні (як то було у 2007 і 2011 роках в TIMMS), а його результати не стануть підґрунтям для інноваційних управлінських рішень в освітній сфері. 

Однак 15-річний досвід інших країн демонструє протилежне — на результати міжнародного освітнього дослідження належно реагує керівництво країн-учасниць, що втілюється у впровадженні освітніх реформ. Адже PISA містить не лише інструментарій дослідження, а й надає урядам країн-учасниць політико-стратегічні рекомендації задля підвищення конкурентоспроможності їхніх освітніх систем. 

Більше того, результати дослідження є цінними не лише на макрорівні, але й на мікрорівні. Адже самі підлітки, їхні батьки та вчителі матимуть змогу зробити висновки щодо недоліків у нинішній системі освіти і намагатимуться, за можливості, внести корективи в навчальний процес.


Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/302-qqq-16-m12-19-12-2016-movrniy-lakmusoviy-paprets-reformuvannya-sistemi-osvti
Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.
Змінено: Ігор Опольський - 03.03.2017 18:14:19
 
Шановні колеги! 
Пропонуємо вашій увазі нову добірку інтерв'ю національного координатора моніторингового дослідження PISA-2018 
Тетяни Вакуленко
Про PISA-2018 пишуть ...

 
До уваги освітян!
Ще одна версія про PISA-2018

Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням.

Міжнародне тестування PISA-2018: чого чекати?



30 червня ми відвідали захід, присвячений приєднанню України до Програми міжнародного оцінювання учнів PISA-2018 за участі міністра освіти Лілії Гриневич, щоб розповісти, що це, кому та для чого потрібне це тестування і як воно буде проходити в Україні.


PISA (The Programme for International Student Assessment) – це міжнародна програма оцінки якості системи освіти, суть якої полягає в опитуванні 15-річних учнів про отримані у школі знання та навички. Програма проводиться кожні три роки під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Останнього разу опитування проводили у 2015 році і участь у ньому взяли 72 країн. В Україні відповідальним за PISA стане Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).


Тест будуть складати не усі школярі, а обрані за допомогою спеціального алгоритму експертів PISA. Це буде рівна кількість 15-річних учнів як із сільських та міських шкіл, так і зі спеціалізованих ліцеїв. При цьому йдеться не про весь клас, а про певну кількість учнів від кожної школи. Вибірку здійснюватиме статистичне агентство.


Учні складатимуть тести з трьох предметів: читання, математики та природничих наук, а також із одного предмету, який становить фокус дослідження (минулого разу зосередились на вирішенні проблем та фінансовій грамотності).
Перевіряються не фактичні знання, а вміння їх застосовувати. Тому протягом двох годин учні відповідають на запитання, які стосуються певної життєвої ситуації. У PISA немає класичних завдань з вирішення математичних задач, натомість потрібно, наприклад, вирахувати суму грошей, яку потрібно платити щомісяця, якщо ти візьмеш кредит під певний відсоток. Щодо читання – йдеться не про перевірку вміння прочитати текст, а визначення спроможності зрозуміти його, зробити висновки, оцінити.
Крім цього, учні та директори проходять анкетування.


Учні заповнюють анкету про шкільну систему та навчальне середовище загалом. Це дає змогу зрозуміти, наскільки діти долучаються до навчального процесу, який вплив на них має школа, вчителі, батьки. Директори шкіл також відповідають на питання про школу: до прикладу, про рівень підготовки вчителів, забезпечення навчального закладу. Мета – визначити кореляцію між успішністю учнів та фінансовим станом школи.


Уже в квітні-травні 2017 року відбудуться перші пробні тестування. Іспит триває 2 години, буде 13 варіантів тестових зошитів. Усе перекладуть на українську мову і вирішують, чи будуть російськомовні зошити для певних регіонів. Також підготовкою стане складання тестів минулих років (вони є у відкритому доступі).



PISA розробляє тести, які не пов’язані зі шкільною програмою кожної окремої країни. Дослідники прагнуть виявити, наскільки учні випускних класів підготовлені до життя в суспільстві. Опитування проводять кожні три роки, тож країни можуть спостерігати за результативністю освітньої політики. Варто зазначити, що існує кілька десятків міжнародних рейтингів якості шкільної освіти. До PISA ми брали участь лише в одному і тільки двічі (TIMSS-2007 і TIMSS-2011 – Міжнародне дослідження якості природничо-математичної освіти).


Велику роль у приєднанні України до PISA відіграло Міністерство освіти й науки та Міністерство народної освіти Польщі. Крім цього, Україна співпрацює з Науково-дослідним інститутом освіти Польщі, що відповідає за проект PISA у Польщі. Країна-сусід бере участь у PISA з початку заснування програми в 2000 році, тому ця співпраця обіцяє принести хороші плоди.


Україна отримає великий звіт (містять приблизно 400 сторінок), у якому будуть вказані головні прогалини нашої і не тільки освіти (оцінюють якість підготовки вчителів, освітніх програм, звіряють ефективність освіти в регіональних та міських школах тощо).
Результати використають, щоб порівняти українську систему освіти із Західною і перейняти досвід у кращих. Адекватно оцінити її стан, визначити слабкі та сильні сторони, а також – вибудувати орієнтири, за якими далі формуватиметься освітня політика в Україні, зокрема, визначити міжнародні цілі освіти відповідно до програми ООН до 2030 року.


Результати показали: важливо попередити розрив, по-перше, між успішними й неуспішними державами, по-друге – між знаннями учнів з різних соціально-економічних класів. Щодо другого – діти з більш забезпечених сімей мають суттєво кращі результати. На жаль, цей розрив існує в усіх країнах, однак його розміри можуть відрізнятися. Україні слід рівнятися на Польщу, оскільки ця країна спромоглася поліпшити результати студентів із різних прошарків суспільства. Певні поліпшення показали Румунія, Угорщина та Болгарія.
Також тест продемонстрував, що важливо краще розуміти вчителів, залучати талановитих людей, забезпечувати їхнє навчання. Інвестувати кошти у професійний розвиток та заохочувати педагогів до співпраці й обміну досвідом.
За результатами PISA можна виділити два блоки успішних країн. Перший – східноазійські країни (Гонконг, Сінгапур, Корея), другий – країни Північної Європи (Данія, Фінляндія, Естонія) та Канада, що ментально їм близька. Цікаво, що з Естонією ми 25 років тому мали однакову систему освіти, а сьогодні вона входить у ТОП-5 найкращих систем шкільної освіти.
Ці два блоки мають кардинально відмінну філософію навчання: східноазійські учні приділяють багато уваги навчанню, часто доходить до фізичного виснаження, тоді як друга система більш дружня, але результати приблизно однакові. Тому постає велике питання: яким шляхом іти України, що підходитиме краще? Щоб визначитися, варто брати участь у тестуванні.


Хлопці вважаються більш успішними в математиці, хоча дівчата володіють кращим рівнем базових навичок, але відчувають себе менш впевнено. Також дівчата більш активно отримують теоретичну інформацію, але менш залучені до практичних завдань – проходження практики, інтернатури тощо. У цьому плані хлопці мають більше можливостей, тож це варто врахувати для того, щоб створити мотивацію до вивчення наук і приділити увагу підтримці в плануванні кар’єри.



Лілія Гриневич сподівається, що запровадження PISA стане кроком до встановлення компетентного підходу до навчання. При такому підході головне не накопичення певної кількості знань, а так звані компетенції – навички й уміння, на основі яких можна приймати життєві рішення. При цьому також змінюється роль учителя: він більше не єдине джерело знань, адже їх можна легко здобути за допомогою новітніх технологій. Завдання сучасних педагогів – продемонструвати учням, як можна використовувати отримані знання для вирішення актуальних проблем.
 
До уваги освітян!


Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням!


Нещодавно були оприлюднені результати міжнародного порівняльного рейтингу оцінювання знань школярів PISA за 2015 рік. З 2000 року він проводиться кожних три роки Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
У 2015 році в дослідженні взяли участь 540 тисяч школярів 15-річного віку в 72 країнах та регіонах (для деяких країн розраховуються результати окремих регіонів, до прикладу, для Китаю).
Найкращі результати показав Сінгапур. При цьому сінгапурські школярі продемонстрували найвищі результати за всіма трьома компонентами іспиту – читання, математика і природничі науки.
За ним розташувались Японія, Естонія, Тайпей (Китай) та Фінляндія. Щоправда, результати за різними компонентами тесту між лідерами відрізнялись – хтось показав кращі знання з математики, хтось – з читання.
Лідери дослідження показали знання та навички, які приблизно еквівалентні двом додатковим рокам навчання порівняно з їх однолітками з таких розвинених країн як США, Франція та Швеція.
Природничі науки


РЕЦЕПТ ХОРОШОЇ ШКОЛИ

Головне завдання PISA – оцінити якість, справедливість та ефективність шкільних систем.
Від часу започаткування Програми її результати є предметом широкого та бурхливого обговорення. Так, перші звіти PISA на початку 2000-х змусили усіх говорити про "фінське диво". Для інших же країн, до прикладу, Німеччини, – результати стали неочікуваним розчаруванням у власній системі освіти, котру прийнято було вважати хорошою.
У рамках дослідження окрім безпосередньо проведення іспитів, збирається також інформація про учнів (соціально-економічне становище сім’ї, ставлення до навчання, сприйняття освітнього процесу тощо), опитуються представники школи, аналізується система освіти загалом. Це дає змогу не просто оцінити успішність учнів у різних країнах, а визначити, які фактори сприяють досягненню високих результатів.
За результатами попередніх досліджень, ОЕСР сьогодні має напрацьовані моделі, котрі дозволяють передбачати результати учнів у різних країнах на основі аналізу прийнятих рішень в освітній політиці з точністю 85%.
Загальний висновок не новий: найважливішим є те, що відбувається безпосередньо у класних кімнатах.



Дівчинка на уроці математики у початковій школі в місті Рованіємі (Фінляндія). Фото MichalKnitl/Depositphotos
Аналіз PISA показав такі ключові елементи успішної освітньої політики:
– високі та універсальні очікування для учнів;
– сильний наголос на хороших вчителях;
– скерування додаткових ресурсів для шкіл та дітей, які цього найбільше потребують;
– та дотримання довготермінових та комплексних стратегій.
Беззаперечно, інші фактори також мають значення, проте їх вплив є нижчим.
Так, у питанні щодо необхідного фінансування, аналіз PISA показує, що видатки на освіту – це безперечно важливо, проте вони впливають на успішність лише до певної межі.
Збільшення фінансування допомагає бідним країнам. Якщо ж видатки на учня перевищують $50,000, то просте збільшення фінансування не додає значного приросту у знаннях. При цьому приватні школи не є винятком, зауважує The Economist.
Словаччина, яка витрачає на одного учня коло $53,000, має такі самі результати як США, які витрачають на одного учня $115,000.



США витрачають на одного свого школяра $115,000. Фото monkeybusiness/Depositphotos
ЯКІСТЬ ОСВІТИ КРАЇНИ НЕ МОЖЕ БУТИ ВИЩОЮ ЗА ЯКІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ШКОЛИ

Дослідження вказують, що найкращі системи освіти набирають, навчають та підтримують найкращих вчителів.
Якість освіти країни не може бути вищою за якість вчителів, які працюють у школах, – це беззаперечний висновок PISA та інших досліджень освітніх політик у різних країнах.
Успіхи фінської школи першочергово пов’язують з одночасним підвищенням вимогливості та розширенням автономії у роботі вчителя. Конкурси для вступу на педагогічні спеціальності у Фінляндії – одні з найвищих; для того, щоб на них вступити, необхідно належати до третини найкращих випускників школи за результатами загальнонаціональних іспитів.
Окрім підвищення вимог для доступу до професії, важливим також є постійне підвищення кваліфікації вчителів під час роботи. Для цього у Фінляндії гарно структурований процес взаємного навчання між вчителями. Ефективно налагоджена система взаємодопомоги сприяє підвищенню їх кваліфікації у процесі роботи у школі. Молодші вчителі отримують підтримку від старших колег, котрі у свою чергу залишаються відкритими до розвитку та постійного професійного вдосконалення.
Натомість, в Австралії ситуація є протилежною. Попри високий рівень соціально-економічного розвитку, австралійські учні демонструють невиправдано низькі результати. Експерти вказують, що таке падіння навчальної успішності співпадає зі зниженням вступних результатів абітурієнтів, які вступають на педагогічні спеціальності.
Реагуючи зниження якості освіти, два австралійських штати прийняли рішення підвищити вимоги до вступників на програми підготовки вчителів: на них зможуть потрапити тільки ті, хто потрапили до 25-30% найкращих за результатами випускних іспитів.



В Австралії, попри високий рівень соціально-економічного розвитку, учні демонструють невиправдано низькі результати. Фото mast3r/Depositphotos
Українська ситуація є невтішною. Вступна кампанія 2016 року вкотре засвідчила, що на педагогічні спеціальності вступають з найнижчими результатами. Так, вступити на бакалаврську програму з підготовки вчителя фізики можна було зі вступним балом 100,8.
Атмосфера в українських школах так само не сприяє взаємодопомозі між вчителями. Так, опитування проведене Львівським інститутом післядипломної педагогічної освіти показує, що лише 10% вчителів Львівщини довіряють один одному. Навряд чи цей показник є відмінним для решти країни. На жаль, в умовах тотальної недовіри вчителів один до одного говорити про взаємодопомогу – не випадає.
СТАНДАРТИ ОСВІТИ

Чому та як навчати – є не менш важливим, ніж питання про те, хто навчає. Звіт PISA наголошує, що наявність якісно побудованих вимогливих стандартів освіти та їх послідовне неухильне дотримання – є важливим елементом успіху.
При цьому встановлення високих вимог щодо очікуваних результатів навчання є необхідною, але не достатньою вимогою. Саме тому деякі країни модифікували свої стандарти після перших результатів PISA.
Так, Japan Times пов’язує успіхи японських школярів саме зі змінами у шкільній програмі: близько 10 років тому були змінені "розслаблені" освітні програми та кардинально збільшено кількість сторінок у підручниках. Успішність японських учнів у результаті помітно зросла, особливо з математики та природничих наук. Хоча показники досягнень з читання продовжують хвилювати японських освітян.



У Японії близько 10 років тому в школах були змінені "розслаблені" освітні програми та кардинально збільшено кількість сторінок у підручниках – успішність учнів у результаті помітно зросла. Фото sunabesyou/Depositphotos
НЕРІВНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ЧИ НЕРІВНІСТЬ МОЖЛИВОСТЕЙ?

Від початку програма PISA звертає значну увагу відмінності результатів учнів залежно від соціально-економічного стану їх сім’ї.
Звіт 2015 року свідчить: у країнах ОЕСР учні з малозабезпечених родин мають утричі вищі шанси не досягнути мінімального рівня знань з природничих наук, порівняно з їх однолітками із заможніших родин.
Цікаво, що у деяких країнах вплив цього фактора на успішність учнів вдалось зменшити.
Останній звіт показав, що Канаді, Данії, Естонії, Гон Конзі та Макао вдається одночасно досягати рівності та високої якості освіти.
Помітного результату у подоланні нерівності у доступі до якісної освіти досягнули США порівняно з попередніми дослідженнями.
Питання подолання соціальної нерівності через освіту тісно пов’язане з викоріненням практик відбору до школи "за здібностями" на ранніх етапах. Так, експерти вважають, що це є однією з причин успіху Естонії: дітей не відбирають до початкової школи за результатами "вступних іспитів". Натомість, усім дітям пропонуються однаково якісні програми в приблизно однаково якісних школах до досягнення ними 16-річного віку.
Натомість, в Австралії нерівність в доступі до якісної освіти зростає. Учні з 25% найблагополучніших сімей випереджають своїх однолітків з неблагополоучних сімей на три навчальних роки.
Сегрегація в системі шкільної освіти є давно обговорюваною проблемою. Австралія посідає 8 місце за часткою учнів, які навчаються у приватних школах (40%), і ці школи на додачу до високої плати за навчання від батьків, додатково отримують державне фінансування. Таким чином, заможні батьки забезпечують високу якість освіти для своїх дітей, натомість діти з бідних сімей, залишаються замкнені у системі неякісних та недофінансованих шкіл з слабшими вчителями. Результатом цього є загалом низька успішність автралійських учнів.
Так само значною ця проблема є у Франції. Концентрація учнів з більш успішних сімей в хороших школах посилює соціальну сегрегацію, результатом якої окрім падіння загального рівня освіти є також посилання соціальної напруги у суспільстві.


У Франції концентрація учнів з більш успішних сімей в хороших школах посилює соціальну сегрегацію. Фото Wavebreakmedia/Depositphotos
"Чим більше ви орієнтуєтеся на показники академічної успішності, тим помітнішим буде соціальний відбір учнів", – каже Андреас Шляйхер, керівник освітніх програм ОЕСР, якого цитує The Economist.
Країни, в яких на ранніх етапах розділяють учнів за здібностями (а по факту – за спроможністю батьків інвестувати у додаткову підготовку своїх дітей), – мають більший розрив в досягненнях між бідними та багатими учнями.
В Україні попри декларовані уніфіковані стандарти, розподіл шкіл на престижні на непрестижні розпочинається на найпершому етапі – з початкової школи. Таким чином, українська школа фіксує та посилює соціальну нерівність, замість того, щоб створювати однакові умови для здобуття якісної освіти для дітей з різних сімей.
СУСПІЛЬНА ЗНАЧУЩІСТЬ ОСВІТИ

Чимало експертів погоджуються, що одна з причин успіху східноазійських країн у PISA –особливе ставлення до освіти.
Країни Східної Азії – сфокусовані на досягненні високих освітніх результатів, це є визнаною ціллю для окремих сімей та для країн в цілому. Освітяни Сінгапуру говорять навіть про "освітню гонку озброєнь".
Для опису культурної налаштованості щодо освіти у Сінгапурі дедалі частіше вживають слово "kiasu", яке означає "страх відставання від інших, який почасти призводить до егоїстичної поведінки".
Аманда Ріплі у книжці "Найрозумніші діти у світі і як вони стали такими" описує іспити у школі у Південній Кореї: іспит стає подією загальнонаціонального масштабу, учнів випускних класів, які йдуть на іспит, урочисто вітають молодші школярі, як спортсменів, які виходять на ринг. Результати іспитів, окремих шкіл та регіонів – тривалий час обговорюються політиками, експертами, вчителями та експертами.
При цьому батьки, вчителі та самі учні переконані, що навчальні досягнення є у першу чергу результатом важкої і послідовної роботи, а не наслідком вроджених здібностей. Переконаність, що наполегливість та послідовність у навчанні беззаперечно дасть хороший результат – одна з ключових причин успіху східноазійських країн.
Чи усе так ідеально в східноазійських успішних школах?
За хороші результати сінгапурські школярі та їх батьки платять високу ціну, у прямому та переносному сенсах. 60% учнів старшої школи та 80% учнів початкової школи щонайменше три години на тиждень займаються додатково після школи у приватних підготовчих закладах; 40% дошкільнят так само мають додаткові заняття.
У країні з населенням 5,6 мільйони, ринок допоміжних приватних закладів становить 73 мільйони євро. При цьому, дослідники вказують, що результати учнів, які відвідують додаткові заняття, є нижчими ніж тих, хто лише ходить до школи.
Цьому може бути кілька пояснень.
По-перше, додаткові заняття відвідують діти, котрі мають гірші результати у школі.
По-друге, надмірне навчальне навантаження так виснажує учнів, що замість підвищувати рівень їх знань, – тільки погіршує їх концентрацію та здатність сприймати інформацію.



За хороші результати сінгапурські школярі та їх батьки платять високу ціну. Фото imtmphoto/Depositphotos
Подібною є ситуація в інших східноазійських освітніх тигрів. Аманда Ріплі у вже згаданій книзі описує враження американського підлітка, який приїхав на навчання до Південної Кореї. Спершу він не міг зрозуміти, чому частина учнів у класі просто засинає. Але невдовзі дізнався, що переважна більшість його корейських однокласників після уроків до 9-10 вечора відвідує додаткові заняття.
Додаткового стресу учням у Сінгапурі додає складний та важливий іспит у віці 12 років, після завершення початкової школи. Результати цих іспитів визначають, чи дитина продовжить навчання за академічною програмою чи професійною. При цьому програми професійної підготовки не знижують вимог щодо очікуваних результатів навчання (це і дозволяє сінгапурським учням мати високі навчальні результати незалежно від того, за якою програмою вони навчаються), проте шанси потрапити до університету після закінчення професійної школи – є суттєво нижчими.
Естонія, Фінляндія та Канада мають порівнювані з східноазійськими країнами результати успішності учнів, проте рівень стресу школярів є в рази нижчим. Педагогіка цих країн більшою мірою зосереджена на допомозі учням, врахуванні їх індивідуальних особливостей у навчанні.
Наприклад, фінські школярі витрачають суттєво менше часу на навчання (36 годин на тиждень), ніж їх китайські однолітки (57 годин на тиждень), але попри це їм вдається досягати так само високих результатів.
Що є спільним для усіх успішних країн – це визнання важливості освіти та зосередження суспільних ресурсів та зусиль на її постійному вдосконаленні.
* * *

Результати PISA 2015 року вкотре сколихнули хвилю дискусій як всередині країн-учасниць, так і на міжнародному рівні.
У Франції б’ють на сполох через дуже високу нерівність у доступі до якісної освіти та застарілі методи викладання.
 
Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням.

СТАРТУЄ ПІЛОТНИЙ ЕТАП PISA-2018
11.05.2017


      Із 15 до 31 травня 2017 року в Україні пройде пілотний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. У ньому візьмуть участь близько 2 000 учнів і студентів з понад 40 навчальних закладів.
Пілотний етап дослідження – це підготовка до основного. Його мета – перевірити, як працюють інструменти дослідження в Україні, апробувати процедури адміністрування, технологічні схеми підготовки й проведення дослідження в навчальних закладах. Такий підхід уможливлює якісне проведення основного дослідження, і, як наслідок, отримання валідних результатів.
Учасники проходитимуть тестування з читання, математики й природничих наук, а також візьмуть участь в анкетуванні. З прикладами завдань можна ознайомитися на офіційному сайті PISA-2018 в Україні.
Результати окремих учнів/студентів і навчальних закладів як пілотного, так і основного етапів дослідження є конфіденційними. Вони не будуть опубліковані, а будуть використані для оцінювання успішності учасників дослідження. Перші результати, а також міжнародний і національний звіти PISA-2018 будуть оприлюднені в грудні 2019 року, після проведення основного етапу дослідження.

 
Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням.

Куратор тестування PISA про те, як українцям побудувати сучасну систему освіти 11 травня 2017


Вже у 2018 році Україна долучиться до програми міжнародного оцінювання учнів у школах PISA.
Це міжнародна система, яка визначає якість державних освітніх систем в усьому світі.
Цей інструмент не має нічого спільного із, наприклад, зовнішнім незалежним оцінюванням.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:


Як зробити хорошу школу? Висновки дослідження PISA

Новий рейтинг PISA. Шкільна освіта у Сінгапурі й Естонії краща, ніж у Фінляндії

Знання українських школярів оцінить міжнародне дослідження PISA

Від предметів до проектів. Найсміливіша реформа освіти у Фінляндії

Натомість, він допомагає зрозуміти готовність дітей до подальшого життя в суспільстві 21-го століття, тож результати PISA можуть стати підґрунтям для змін освітньої системи.
Програма міжнародного оцінювання учнів PISA проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку з 2000-го року кожні три роки у тих країнах, які приєдналися до програми.
В Україні це тестування ще не проводилось. Воно мало бути ще у 2012 році, але коли на посаду міністра освіти і науки прийшов Дмитро Табачник, він скасував участь України у PISA.
"РISA – це універсальний тест, який перевіряє компетентність учнів з читання, математики та природничих дисциплін. Тест розрахований на 15-річних підлітків, сконструйований без прив’язки до конкретних навчальних програм. 
Головна мета – показати готовність дітей застосовувати отримані в школі знання в реальних життєвих ситуаціях", – розповідає радник міністра освіти та науки Іванна Коберник.
 

РISA – це універсальний тест, який перевіряє компетентність учнів з читання, математики та природничих дисциплін. Тест розрахований на 15-річних підлітків, сконструйований без прив’язки до конкретних навчальних програм
"Це визнаний міжнародний інструмент, який допомагає зрозуміти готовність школярів до подальшого життя в суспільстві 21-го століття: перевіряється не пам’ять, а креативність, можливість використати знання на практиці, здатність відповідати на відкриті запитання.
Ефективність дослідження довело те, що чимало країн, які взяли участь у тесті, ґрунтуючись на результатах PISA, перебудували свої освітні системи та покращили свої результати"– пояснює вона.
Дослідження PISA не впливає на оцінки дитини, її річну атестацію. Воно проводиться не для всіх школярів, а за вибіркою. Наразі в програмі PISA беруть участь 80 країн.
Нещодавно Україну відвідав директор департаменту освіти і навичок Організації економічного співробітництва та розвитку, розробник та куратор тестування PISA Андреас Шляйхер. "Українська правда. Життя" вирішила дізнатися, навіщо ж нам PISA.
ДЛЯ ДИТИНИ ВАЖЛИВІ НЕ ІСПИТИ, А НАСОЛОДА ВІН НАУКИ

"Радянська система іспитів, так само як і система навчання в цілому була націлена на сортування людей, відділення талановитіших від менш талановитих, і тому багато пострадянських країн показують однакові моделі поведінки.
Багато десятиліть система була влаштована як покарання для учня, який не здав іспит, і його чекають страшні наслідки. Але в тестуванні PISA цього немає – учасники тестів не будуть мати наслідків. Наше завдання – не оцінити, а поліпшити. І ті, хто проходив наше тестування, були задоволені, їм сподобалося вирішувати завдання – як кажуть учні, для них це був дуже цікавий досвід"– зазначає Шляйхер.
 

Андреас Шляйхер  розробник та куратор тестування PISA. Фото K.Fund Media
Експерт пояснює, що важливі насправді не результати іспитів, а те, чи подобається дитині наука, чи отримують школярі насолоду від навчання.
Шляйхер вважає, що саме цей аспект може забезпечити найкращий подальший вибір у житті.
"Іноді ми не звертаємо на це уваги, а думаємо лише, наскільки добре здамо іспити, чи отримаємо певний ступінь.
Є цілий список країн, які добре здають іспити, але вони при цьому не думають про своє майбутнє.
Є такі країни як США, Іспанія, Ізраїль, ОАЕ. Вони хочуть стати науковцями, вони вірять в те, що наука – це потрібно, але шкільна система не підготовлена, щоб реалізувати їх мрії.
Сінгапур є прекрасним прикладом. Вони – країна номер один стосовно розуміння всіх процесів", – каже Андреас Шляйхер.
Він зазначає, що гарний освітній рівень дітей не завжди залежить від тих грошових ресурсів, які вкладаються у навчання.
Звичайно, каже експерт, важливо, скільки грошей виділяється на одну дитину, але рано чи пізно виникає ситуація, коли кошти не гарантують успіху в майбутньому.
 

Важливо, скільки грошей виділяється на одну дитину, але рано чи пізно виникає ситуація, коли кошти не гарантують успіху в майбутньому. Фото SIphotography/Depositphotos
У свою чергу, найбільше на це впливають викладачі, а також цілий ряд інших факторів, навіть до розміру класів у школі. Один із головних, за словами експерта, – загальна відданість школяра.
"Іноді під час іспиту ми ставили студентам просте запитання: чому ви неуспішні у математиці. У багатьох країнах Європи, в Америці більшість казали: "Якщо я не геній у математиці, я буду займатись чимось іншим. Все залежить від таланту".
Ми задавали таке саме запитання студентам у Сінгапурі, у Китаї. Дев’ять із десяти казали: "Якщо я буду дуже добре навчатись, я вірю, що мої викладачі мені допоможуть і я досягну успіху".
У цих країнах вірять у те, що кожен може досягти його. Наприклад, 10% найбільш бідних студентів у Шанхаї, у В’єтнамі все вдається краще, ніж багатьом багатшим студентам в інших країнах. Відповідно, все залежить від того, аби студенти мали переконання у тому, що їм все вдасться"– вважає Шляйхер.
При цьому експерт наголошує, що у бідних країнах освіта, яку діти отримують у школі, найважливіша, бо для багатьох це – єдина можливість взагалі вивчитись.
Наступний момент, вартий уваги, – навчання з самого дитинства. Андреас Шляйхер відзначає, що лише у деяких країнах малечі дають знання ще до школи, хоча це врешті визначає майбутню успішність.
"В Швеції, Естонії діти навчаються змалку. Якщо ви у Туреччині чи Португалії – це нечасто відбувається. Якщо ви у привілейованій школі, або школі біднішій – це також має значення. Ви йдете до багатої школи і, напевне, вас там навчають із самого малку. Якщо ж ця школа гіршого рівня, туди приходять вже старші діти"– додає Шляйхер.

Час навчання, підкреслює Андреас Шляйхер, не завжди грає позитивну роль.
Наприклад, існує думка, якщо дитині дають на годину більше математики чи фізики, відповідно їй краще вдасться цей предмет.
Але результати PISA у різних країнах одночасно показали, що чим довше діти перебувають у школі, тим гірший в них результат тесту.
Фактор довшого навчання позитивно впливає на результат лише у школах в центрі тої чи іншої країни. Тут час навчання дійсно додає вартості. Тобто, учні засвоюють інформацію протягом години краще, їх продуктивність більша.
"Навчання – це продукт кількості, можливостей і якості викладання. Якщо ви зробите постійну якість, у вас буде кращий результат. Якщо змінюєте якість викладання, то можете змінити і результат.
Наприклад, у Китаї навчаються до 60 годин на тиждень, у Фінляндії – це 35 годин. Величезна різниця у якості і часі навчання.
Фінляндія, Німеччина, Швейцарія, Японія – діти не так багато часу проводять у школі або поза школою, але створюється досить багато якості навчання на годину. Якщо ви попрямуєте до ОАЕ – там найбільше навчаються, але якість на годину дуже низька"розповідає експерт.
ПРОФЕСІЮ ВИКЛАДАЧА ТРЕБА ЗРОБИТИ ПРИВАБЛИВОЮ

Найскладніший момент в освітній системі будь-якої країни, вважає Андреас Шляйхер, – це задіяння людей у процес викладання, а саме – яким чином зробити професію викладача більш привабливою.
Було проведене опитування серед працівників шкіл "Чи сприймаєте ви свою професію як таку, яку цінує суспільство".
Майже кожен викладач у Малайзії, Сінгапурі, Кореї, Фінляндії вважає її такою. Натомість, у Франції, Швеції, лише п’ять зі ста відповіли, що бачать свою роботу цінною для суспільства.
 

Найскладніший момент в освітній системі будь-якої країни – зробити професію викладача більш привабливою. Фото monkeybusiness/Depositphotos
"Ми не знаємо, яка є причина цього співвідношення. Можливо, коли викладачам все вдається, суспільство буде їх поважати.
Або навпаки, коли суспільство поважає інститут, багато викладачів хочуть працювати. Але складно отримати добру освіту без того, коли викладачі знають, що їх поважають у суспільстві"– зазначає Шляйхер.
Для прикладу Андреас наводить Фінляндію, освітню систему якої часто називають дивом.
Зараз у країні викладання є другою найважливішою професією. На спеціальність "викладач" важко потрапити в університет, бо великий конкурс – десять претендентів на одне місце.
Експерт підкреслює, що кожен у Фінляндії, звичайно, може стати економістом, юристом, але всі хочуть бути саме викладачами, незважаючи на те, що фінансово ця професія у країні не дуже приваблива.
"Вона приваблива тому, що ви працюєте із прекрасними людьми, ви дізнаєтесь щось нове"– вважає освітній експерт.
Професіоналізм викладачів Андреас Шляйхер ділить на три аспекти.
Перший – це власне знання. Зрозуміло, що студентам більше все вдається, коли вони бачать рівень знань у викладача.
Другий – ступінь автономності. Викладач, вважає експерт, набагато гірший, якщо він просто переказує підручник, а не сам створює навчальне середовище.
Третій аспект – культура співпраці зі своїми колегами, професійна спільнота.

 

Професіоналізм викладачів – це власне знання, ступінь автономності та культура співпраці зі своїми колегами. Фото belchonock/Depositphotos
"Ці три елементи – найважливіші. Країни по-різному ставляться до цього.
Польща – приклад, коли розвинуті всі три аспекти. Їм вдається і автономія, і база даних, і культура співпраці.
У Португалії цей трикутник дуже маленький.
Є країни Азії. У них прекрасна культура співпраці, але у них дуже обмежена професійна автономія.
В Італії, навпаки, автономність велика, але база даних не така сильна і не дуже розвинена культура співпраці. У школі балакучість італійців не працює"– розповідає Шляйхер.
У Франції добре розвинутий аспект знань викладачів, вони гарно підготовлені, але мають небагато професійної незалежності та культури співпраці.
У Китаї гірше із автономністю, але країна – номер один стосовно культури співпраці.
Експерт підкреслює, що чим більше викладачі як команда задіяні у різних спільних професійних процесах викладання, тим більш ефективними вони себе відчувають, тим більше вони задоволені.
"Викладачі дуже схожі по всьому світу, але те, як вони організують свою роботу, дуже різниться.
Уявімо, якщо ви в освітній системі в Україні поєднаєте ступінь професійної автономності з професійною культурою, то зможете досягти однієї з найбільш просунутих систем освіти. Цьому треба вчитися, поєднуючи різні елементи професіоналізму. Але часто на це не звертають уваги, викладачі не знають, що відбувається у сусідніх класах, у сусідніх школах.
Якщо подивитись на Україну, звичайно, добре підняти зарплатню викладачам, але це зробити важко, бо потребує ресурсів. Але зробити школу більш приємним середовищем, кращим середовищем для співпраці, – легко, і це дійсно впливає на професіоналізм викладачів"вважає Андреас.

 

"Викладачі дуже схожі по всьому світу, але те, як вони організують свою роботу, дуже різниться", – розповідає Андреас Шляйхер
Фінансові ресурси, підкреслює Шляйхер, – не панацея, аби освіта стала кращою.
Так, наприклад, не впливає на добру якість викладання розмір класів у школах, але має значення кількість викладачів.
У Китаї класи дуже великі, у США – маленькі та й викладачів менше. Тому працюють вони до 25 годин на тиждень, а китайські – 11-16 годин.
Здається, що, зважаючи на кількість робочих годин, у США студенти отримують більше уваги від викладачів, але у Китаї паралельно окремий час приділяють індивідуальній роботі зі школярами, співпраці з батьками. Цей підхід, підкреслює експерт, – кращий за американський, бо викладання – не лише класні кімнати, а й соціальна активність.
Окремо Андреас Шляйхер виділяє такі риси викладачів як емпатія – вміння побудувати довіру, етика, інклюзія, сміливість, лідерство.
Важливо, на його думку, також навчати студентів як навчатись, поєднувати нові знання зі старими.
Взагалі, аби побудувати кращу освітню систему, варто переконатись, що студент має найкраще навчання, що ресурси вкладаються, коли вони потрібні та там, де потрібні.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:


Як зробити хорошу школу? Висновки дослідження PISA

Новий рейтинг PISA. Шкільна освіта у Сінгапурі й Естонії краща, ніж у Фінляндії

Знання українських школярів оцінить міжнародне дослідження PISA

Від предметів до проектів. Найсміливіша реформа освіти у Фінляндії


"Система освіти дуже амбітна, ми рухаємось надзвичайно швидко, але в одному напрямку. Ви повинні створювати власну роботу, а не лише бути достатньо освіченими.
Зараз з’являються величезні виклики. Це означає інший підхід до освіти. Це поєднання знань, навичок, підвищення певних якостей, які роблять людей успішними.
Я бачу, що Україна рухається у цьому напрямку, є нові графіки, які фокусуються більше на спроможності людей, які мають інтегрувати різні сфери знань.
Жоден найкращий міністр освіти не вирішить проблему мільйонів студентів, тисяч викладачів. Ця модель не працює. Але якщо ви можете мобілізувати найкращі ідеї, найкращих викладачів та поєднати їх, ви зможете побудувати просунуту систему освіти"вважає Андреас Шляйхер.
Вікторія Іщенко , журналіст, спеціально для "УП. Життя" 

Титульне фото theguardian.pe.ca
 
Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням.

Проведено пілотування завдань PISA-2018
Опубліковано 02.06.2017 автор Відділ інформації та комунікації з громадськістю — Коментарів нема ↓



В Україні триває підготовка до участі в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018.

З 15 до 31 травня 2017 року Український та регіональні центри оцінювання якості освіти провели пілотування завдань, анкет, а також процедур адміністрування дослідження безпосередньо в навчальних закладах.
Пілотування – важлива складова підготовки до основного етапу дослідження, оскільки воно дозволяє перевірити якість перекладу й адаптації тестових завдань і запитань анкет, а також визначити можливі шляхи адаптування міжнародних процедур проведення дослідження до особливостей української системи освіти. Варто зауважити, що тестові завдання розроблені міжнародними експертами та представниками різних країн англійською і французькою мовами, а пізніше перекладені мовами всіх країн-учасниць. У 2016 році Український центр оцінювання якості освіти із залученням фахівців з інших інституцій забезпечив переклад та адаптування завдань тестів і запитань анкет з англійської мови українською та російською. Нагадуємо, що відповідно до стандартів PISA, тестування відбувається тими мовами, якими навчаються понад 5 % учнів/студентів країни. Окрім української мови, в Україні такому критерію відповідає російська, оскільки вона є мовою навчання понад 9 % п’ятнадцятирічних.
Учасниками пілотного етапу дослідження стали учні та студенти 2001 року народження з 41 навчального закладу країни. Оскільки участь у PISA є добровільною, організатори наголошують на важливості мотивування учнів і студентів до участі в програмі. Важливо, щоб кількість учасників дослідження становила щонайменше 85 % від загальної вибірки дослідження. В Україні 1 670 учасників долучилися до пілотного етапу, що становить 96 % від вибірки дослідження для поточного року, визначеної міжнародними партнерами.
Варто наголосити, що 31 травня пілотний етап дослідження PISA не закінчується. У червні стартує перевірка робіт учасників, яка триватиме до початку серпня. Більшість завдань PISA компетентісного характеру з наданням короткої або розгорнутої форми відповіді, тому їхня перевірка потребує багатоетапної підготовки екзаменаторів. Зокрема, до початку роботи з українськомовними і російськомовними зошитами фахівці працюватимуть з роботами учнів інших країн-учасниць. Це сприятиме напрацюванню єдиних підходів до оцінювання відповідей учасників тестування. Екзаменатори – це педагогічні й науково-педагогічні працівники, які працюватимуть за методологією та стандартами перевірки Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), універсальними для всіх країн.
Результати пілотного етапу дослідження не буде оприлюднено й повідомлено ані учням, ані навчальним закладам, які брали участь у дослідженні. На їх підставі ухвалюватимуть рішення щодо коригування перекладів завдань PISA, а також окремих формулювань запитань в анкетах дослідження.
Страницы: Пред. 1 2
Читають тему