Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Загальний форум

Страницы: Пред. 1 2 3 4
СЛУЖБА ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА, Тут будуть вміщуватись матеріали, що стосуються даної теми
 
Чи безпечне ЗНО? Репортаж Служби освітнього омбудсмена з пунктів тестування
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://eo.gov.ua/2020/07/08/chy-bezpechne-zno-reportazh-sluzhby-osvitn-oho-ombudsmena-z-punktiv-testuvannia/

7 липня, у день проведення ЗНО з англійської мови, працівники Служби освітнього омбудсмена, щоб з’ясувати чи є ЗНО безпечним для його учасників, побачити ситуацію на власні очі, провели громадське спостереження в десяти пунктах тестування. Працівники Служби відвідали пункти тестування у Київській, Миколаївській і Львівській областях та місті Києві. Під час громадського спостереження насамперед звертали увагу  на дотримання правил протиепідемічної безпеки (дистанціювання під час пропуску до пункту тестування та у самому пункті, наявність засобів індивідуального захисту, дезінфікуючих засобів тощо). Також відслідковували, чи дотримувалися абітурієнти та інструктори правил складання ЗНО під час самого процесу тестування. ЗНО з англійської мови було обрано тому, що під час цього випробування використовується аудіювання, до проведення якого минулого року були зауваження. 
Кожен працівник Служби освітнього омбудсмена ознайомився з правами та обов’язками громадського спостерігача під час проведення ЗНО та пройшов інструктаж щодо вимог, які висуваються до громадських спостерігачів ЗНО та підтвердив своїм підписом відсутність родинних або інших зв’язків із будь-якою особою з числа учасників ЗНО чи тих, хто проводить ЗНО.
Жоден працівник Служби освітнього омбудсмена, який був громадським спостерігачем на ЗНО,  не втручався  у сам процес проведення випробування, не робив жодних зауважень, не надавав рекомендацій тощо: усі були лише спостерігачами та фіксували процес тестування. Нам вдалося взяти коментарі в учасників та інструктора ЗНО
Богдан Г., випускник Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2:
– “Усі вимоги щодо безпеки під час цього ЗНО дотримано. ЗНО з англійської мови по безпеці нічим не відрізняється від попередніх. Наявність маски не була для мене проблемою під час ЗНО. Аудіювання – добре. Головною проблемою для мене є страх. Спека та духота заважала, звісно, але я розумію, що це погодні умови. Необхідно було відчинити двері”. (вікна в аудиторії, де перебував Богдан, були відчинені увесь час, а двері зачинялися лише на час аудіювання – примітка автора).
Світлана П., старший інструктор:
– “Вважаю, що ЗНО було безпечним як для учасників,  так і організаторів. Абітурієнти всі встигли написати роботу, і це свідчить про високий рівень знань. Порушень не було, всі в масках, дистанцію було дотримано. Особисто важко знаходитися в масці, бачу що і дітям також важко, але ці заходи задля безпеки, і добре, що всі присутні це розуміли. Ніхто не знімав маску, всі дотримувалися правил”.
 
Висновки
На думку працівників Служби освітнього омбудсмена, які спостерігали за проведенням ЗНО в різних областях країни,  усі необхідні заходи безпеки в пунктах ЗНО були добре організовані. Заклади освіти, у яких проводилося ЗНО, були забезпечені всім необхідним: медичними масками для учасників, інструкторів та медиків, безконтактними термометрами (пірометрами), дезінфікуючими засобами для рук, дезінфікуючими засобами для обробки поверхонь, ізоляційними медичними халатами та захисними щитками або окулярами для медиків.
Організатори ЗНО: представники Українського центру оцінювання якості освіти та регіональних центрів, працівники закладів освіти, інструктори робили все необхідне для безпеки його учасників та своєї власної безпеки.
Переважна більшість інструкторів допомагали учасникам ЗНО психологічно налаштуватися до тестування, забезпечували всі умови його проведення, постійно озвучували та нагадували про правила безпеки. Адже під час такого першого та відповідального кроку в самостійне, доросле життя випускники відчувають страх, невпевненість у собі та своїх силах, переживають стрес. І від атмосфери в пункті тестування та в аудиторії, де проходить безпосередньо випробування, частково залежить успішність його виконання. Наразі ці умови ускладнені пандемією Covid-19 – учасники ЗНО мають перебувати у масках, дотримуватися безпечної дистанції, періодично мити та дезінфікувати руки.  
Водночас, усі працівники нашої Служби стали свідками недотримання правил безпеки саме учасниками ЗНО та, інколи, їхніми батьками. Саме перед початком ЗНО перед пунктами тестування зафіксовані скупчення абітурієнтів, частина з них була без масок. Звісно, на вулиці маска не потрібна, якщо ви дотримуєтеся необхідної дистанції але якщо дистанцію порушено –  маска необхідна. 
Не всі учасники ЗНО правильно носить маски: залишають відкритим ніс, хоча саме ніс найперший вірогідний шлях інфікування COVID-19. Тому під час ЗНО організатори постійно вимагали дотримання цих правил безпеки. 
Безпека учасників ЗНО залежить не лише від організаторів, які зробили все необхідне, а й від  поведінки та дотримання всіх правил його учасниками!
 Звертаємося до абітурієнтів та їхніх батьків – ЗНО є безпечним для його учасників за умови дотримання ними всіх правил.
Хочемо подякувати Українському та регіональним центрам оцінювання якості освіти, організаторам ЗНО у закладах освіти, які доклали макимум зусиль задля створення безпечних умов тестування. 
Сподіваємося що і під час наступних ЗНО, ЄВІ та ЄФВВ ці умови будуть дотримані.
 
“Зелене світло” для випускників з окупованих територій: можливі наслідки дозволу вступу до українських ВНЗ без здачі ЗНО
Перегляд відео доступний за посиланням https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/721349688437832?__tn__=-R
 
Список літератури на літо. Освітній омбудсмен не вбачає у повісті «А зорі тут тихі» ідеологічної диверсії.
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://glavcom.ua/news/spisok-literaturi-na-lito-osvitniy-ombudsmen-ne-vbachaje-u-povisti-a-zori-tut-tihi-ideologichnoji-diversiji-691650.html
Горбачов вважає, що вчителям потрібно пояснювати учням різницю між позицією автора твору та політикою

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов в інтерв’ю «Главкому» прокоментував скандал зі списоком літератури, який отримали українські школярі на літо. Як повідомляв «Главком», туди зокрема увійшла радянська повість «А зорі тут тихі». Горбачов не бачить у цьому проблеми, бо цей твір авторства радянського письменника Бориса Васильєва вважає розповіддю про  загальнолюдські цінності. 
«У цій повісті я не вбачаю ідеологічної диверсії: це твір про вірність обов’язку, самопожертву, здатність протистояти найтяжчим викликам долі. З іншого боку, є твори, які містять в собі певні ідеологічні моменти, які суперечать нашому розумінню засад України як держави. Наприклад, візьмемо такого чудового письменника, як Михайло Булгаков. Деякі його твори базуються на принципах людської гідності, поваги до вибору, до людського розуму – як от «Собаче серце». Водночас у Булгакова є твори, у яких він виявляє свою великодержавницьку шовіністичну російську позицію – наприклад, «Біла гвардія». І тут треба ретельно працювати з учнями, щоб пояснювати, допомагати розібратися, звертати увагу на відмінність позицій автора художнього твору і політика», – зазначив Сергій Горбачов.

Горбачов наголосив, що прибирати з програми художні твори високого рівня неправильно. За його словами, якщо виховувати дітей в умовах охорони від всього, що є у великому світі, то вони будуть беззахисними.

Нагадаємо, українську письменницю Оксану Забужко обурив факт, що у переліку творів на літо для українських школярів досі є твір Бориса Васильєва «А зорі тут тихі» (1969) - про п’ятьох радянських дівчат-зенітниць та їхнього командира у часи Другої світової війни, написаний в дусі радянської пропаганди.  
 
В Україні невисокий рівень викладання української, - омбудсмен
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням http://osvita.ua/school/74979/

В Україні сьогодні невисокий рівень якості викладання української мови в закладах освіти різних рівнів.
Про це в інтерв'ю Радіо Свобода розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
На його думку, одним із показників низького рівня викладання мови є результати державної підсумкової атестації.
«У нас сьогодні насправді невисокий рівень викладання якості української мови в закладах освіти різних рівнів. Я кажу не тільки за обласні центри і за столицю. Я кажу і за периферію, за села, райони, ОТГ. Одним із таких показників є рівень складання підсумкової атестації, яка була цього року скасована в силу карантину. І, звичайно, результати проведення ЗНО. Що ми не казали би, але ЗНО в окремих регіонах насправді є провальним. І в цьому розумінні доволі часто згадують і Берегівський район Закарпатської області, і окремі райони або заклади освіти Миколаївської області. А це, зрештою, можливості, які здобувачі освіти не можуть реалізувати в контексті своєї освітньої траєкторії.
Він також повідомив, що однією з функцій мовного омбудсмена є моніторинг виконання мовного законодавства.
«Я думаю, що це дуже важливо, особливо, коли ми говоримо про заклади освіти, які якраз і формують ідентичність нашої молоді і які закладають підвалини для майбутнього. Для початку треба, щоб Кабмін допоміг затвердити програму розвитку опанування української мови. Я вважаю, що це один із ключових документів. Це той документ, який дасть інструментарій, в який спосіб можна буде проводити і роботу з популяризації, і з пояснення основних норм закону про мову, і, звичайно, проводити відповідні дослідження», - зазначив Тарас Кремінь.
 
ЗАКОН ПРО ДОСТУП ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ З ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ РОЗШИРЮЄ МОЖЛИВОСТІ ДОСТУПУ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ТИХ, ХТО ВСТУПАЄ ДО ЗВО ЗВИЧАЙНИМ ШЛЯХОМ ЧЕРЕЗ ЗНО
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/724566388116162?__tn__=K-R

10 липня Президент України підписав закон, яким Верховна Рада внесла зміни до Закону України "Про вищу освіту" і розширила можливості для вступу і підготовки до вступу в ЗВО абітурієнтів з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей.
Наразі мережею поширюються дивні чутки, насправді - фейкові повідомлення про те, що нібито “через цей законопроєкт вступники з окупованих територій начебто забирають місця абітурієнтів з контрольованої території України”.
Ці чутки цілковито не відповідають дійсності. Ба більше, насправді ситуація діаметрально протилежна: цей закон суттєво збільшив можливості доступу до вищої освіти для всіх абітурієнтів, навіть - більше для тих, хто вступає до ЗВО з контрольованих територій через складання ЗНО.
Чому це так - читайте нижче.
УКРАЇНА НЕ ВИЗНАЄ І НІКОЛИ НЕ ВИЗНАВАТИМЕ “ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ” З ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
Одним із найрозповсюдженіших фейків є також чутки, що Україна почала приймати в абітурієнтів довідки та атестати самопроголошених республік. Це - повна нісенітниця. Україна не визнає і не буде визнавати цих документів. Для того, щоб дитина мала можливість стати абітурієнтом, вона повинна мати український документ про освіту. Наразі це вирішується через складання ДПА в уповноважених закладах загальної середньої освіти. Тобто достатньо звернутися до освітнього центру, а потім у закладі освіти, за визначеною процедурою пройти ДПА - скласти іспит з української мови та історії України і потім один додатковий фаховий іспит у закладі вищої освіти.
ЯКІ ЗМІНИ ДЛЯ ВСТУПУ АБІТУРІЄНТІВ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ВНОСИТЬ ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЄКТ?
Одна з найважливіших змін полягає в тому, що абітурієнти з ТОТ (тимчасово окупованих територій), які й раніше, ще з 2016 року, мали можливість вступати до університетів лише з обмеженого переліку закладів вищої освіти, тепер зможуть вступати за квотами до ВСІХ закладів вищої освіти в різних областях України. Кількість цих квот визначає Міністерство освіти і науки України. Вона поки що невідома, але, оскільки вступати можна до всіх ЗВО, то кількість квотних місць,
відповідно, зростає.
Друга важлива зміна - розширення території дії. Раніше це була територія АР Крим, тепер додалися тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей.
Раніше ж абітурієнти з ТОТ могли вступати за квотами лише до уповноважених ЗВО - тобто не до всіх, а тільки певних закладів освіти, для яких визначалася певна кількість квот абітурієнтам із ТОТ, щоб вступати на конкурсних засадах на бюджетні місця. Ці уповноважені заклади розташовувалися переважно у східних областях України. Якщо ж абітурієнти з ТОТ не бажали вступати в уповноважені заклади - вони складали ЗНО на загальних підставах.
Абітурієнти з Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у 2019 році могли вступати до 35 уповноважених закладів вищої освіти в різних регіонах України – Києві, Львові, Одесі, Миколаєві, Харкові, Херсоні, Запоріжжі та Дніпрі. Квоти для них складали близько 2700 місць. Центри “Донбас-Україна” діяли на базі майже 40 вишів – переміщених із зони ООС або тих, які розташовані на підконтрольній Україні території Луганської та Донецької областей. Це, зокрема, міста Київ, Бахмут, Вінниця, Краматорськ, Костянтинівка, Сєверодонецьк, Старобільськ, Торецьк та інші https://bit.ly/304ktc3.
За даними МОН, минулого року за спрощеною процедурою до закладів вищої освіти вступило 1600 абітурієнтів з Донбасу та 265 - з Криму https://bit.ly/304ktc3. Тобто близько 800 квот абітурієнти з ТОТ не використали: ці місця одразу віддали вступникам з контрольованої території України, які вступали на загальних підставах через ЗНО за процедурою загального зарахування.
Цього року, попри збільшення квот, не варто очікувати суттєвого зростання кількості абітурієнтів з ТОТ: на превеликий жаль, багатьом із них просто не вдалося виїхати на контрольовану територію України: окупанти їх просто не випускали через контрольні пункти в'їзду-виїзду (КПВВ). Те, що це було зроблено спеціально, щоб не дати можливості вступникам з окупованих територій скласти українське ЗНО, свідчить те, що після завершення більшості тестів основної сесії ЗНО, окупанти відкрили КПВВ.
У 2019 році кожен з уповноважених закладів вищої освіти мав квоту 20% на бюджетні місця. Цьогоріч ЗВО, які вже мають статус уповноважених, зберігають за собою цю квоту, а для всіх інших закладів пропонується менша квота, над встановленням якої зараз працює МОН. Це означає, що й тепер, коли кількість квот зростає, введення квот для вступників з окупованих територій жодним чином не обмежить можливості доступу
до вищої освіти для тих, хто вступає до ЗВО звичайним шляхом через ЗНО. Навпаки, кількість бюджетних місць зросте й для абітурієнтів, які вступають без квот. МОН звернулося до Кабінету міністрів України з обґрунтованою пропозицією збільшити кількість бюджетних місць таким чином, щоб вони перекрили можливі квоти і ще навіть додали додаткові можливості для вступників з контрольованої території.
Наразі точний розмір збільшення місць бюджетного замовлення поки що невідомий, але це буде суттєве збільшення, яке набагато перевищить навіть нові квоти для вступників з ТОТ.
Також Закон визначає новий механізм підготовки до вступу для майбутніх абітурієнтів, які проживають на тимчасово окупованій території. За бажанням, вони можуть проходити безплатне навчання тривалістю до одного року на спеціальних підготовчих курсах із стипендіальним забезпеченням зі вступом потім до закладів вищої освіти. Це означає, що абітурієнт має приїхати на територію, підконтрольну Україні, рік навчатися тут на підготовчих курсах, отримувати стипендію, а потім складати іспити та вступати до ЗВО: як за звичайною процедурою через ЗНО, так і за спеціальною для вступників з ТОТ. Поки залишається актуальним питання джерела фінансування курсів, адже розпочатися вони мають вже цього року.
Наразі МОН працює над розробкою положення про підготовчі курси, щоб прояснити питання, які залишаються незрозумілими.
 
Школа з 1 вересня: які є варіанти
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://www.bbc.com/ukrainian/features-53467720


"Всі мають вчитися дистанційно". "З 1 вересня діти підуть до школи". За останній місяць діти, батьки і вчителі чули кардинально різні прогнози того, що буде з навчанням у вересні.
Половина літа минула і яснішою ситуація не стає.
"Ніхто нормально не знає, як це зробити". Словами одного з депутатів парламентського комітету освіти можна описати те, що відбувається довкола школи у часи коронавірусу.
Якими можуть бути сценарії нового навчального року, чи погіршиться якість освіти, якщо діти і далі вчитимуться дистанційно, чи може статися спалах коронавірусу, якщо всі знову підуть до школи?
У цих питаннях розбиралась ВВС News Україна.
Вийти з червоної зони
"Спрогнозувати епідситуацію на вересень майже неможливо. Готуємось і до найгірших сценаріїв - до дистанційної освіти, і до проміжних варіантів, і до повністю повернення дітей до школи".
Ось, що про долю школи говорив в інтерв'ю ВВС News Україна головний санітарний лікар Віктор Ляшком на початку липня.
У Міносвіти ВВС News Україна підтвердили - навчальний рік розпочнеться за одним з трьох сценаріїв:
  • низький рівень захворюваності - навчання у звичайному режимі;
  • високий рівень захворюваності - всі вчаться дистанційно, школи закриті;
  • третій і найбільш імовірний варіант - це середній рівень захворюваності. Тоді діти вчаться, як дистанційно, так і в школах.
Взагалі в залежності від епідемічної ситуації, Україну мають поділити на кілька зон: "зелену", "жовту", "помаранчеву" і "червону". Закривати школи будуть лише у "червоній" зоні, розповів на засіданні парламентського комітету з питань освіти головний санітарний лікар. Затвердити це зонування, як і рекомендації для шкіл, в уряді обіцяють найближчим часом.
Наприклад, за даними Ляшка, станом на середину липня, до школи можуть не піти діти у кількох районах Івано-Франківської області.
На зауваження депутатів, чи не будуть у регіонах зменшувати кількість тестувань, щоб вийти з червоної зони, головний санітарний лікар відповів, що це виключено. Для зонування будуть брати кілька показників.
Змішана, це як?
Змішана форма навчання, яку називають найбільш вірогідною, передбачає, що частину уроків можуть проводити онлайн, частину - у школі.
Існує також варіант поділу класів на групи, коли одна частина класу йтиме до школи, а інша приєднається до уроків, наприклад, по зуму. Потім діти міняються. Про всі ці речі говорили на засідання парламентського комітету з питань освіти представники МОН і МОЗ.
Все це хочуть робити для того, щоб зменшити кількість дітей, які одночасно перебувають у школі. Як будуть ділити класи, як формуватимуть змішаний розклад, що робити, якщо всі діти захочуть йти до школи, будуть вирішувати адміністрації шкіл, розповів т.в.о міністра освіти Сергій Шкарлет.
Хто буде асистувати вчителю, якому доведеться одночасно комунікувати з дітьми і в класі, і онлайн, хто буде перевіряти зв'язок, звук - запитала очільника МОН депутатка від фракції "Голос" Інна Совсун.
"Та вчитель все зможе", - відповів на це пан Шкарлет. Правда, при цьому розповів, що в Україні ще понад 600 шкіл потребують підключення до інтернету.
Також пан Шкарлет говорив про потребу розведення потоків дітей старшої і молодшої школи. Наприклад, щоб діти користувалися різними виходами, а уроки починалися в різний час. У школах обов'язково має бути розмітка і дезінфектори.
Крім класів, за словами очільника МОН, уроки пропонують проводити у різних приміщеннях школи та на свіжому повітрі.
І в МОЗ, і МОН визнають, що вимагати від дітей у школі соціальної дистанції майже неможливо. Але будуть намагатися розвести принаймні потоки дітей у школі, розсунути парти на відстань одного метра.
Як це можна зробити, коли багато українських шкіл переповнені, - питання відкрите.
"Ця епідемія нам показала, що в Україні не вистачає ні садочків, ні шкіл. Чому не будуються школи і чому наповнюваність у школах більша, ніж це дозволяє законодавство?", - Віктор Ляшко пропонував депутатам комітету запитати про будівництво шкіл у місцевої влади на своїх округах.
Серед рекомендацій, які хочуть запровадити для шкіл, було носіння масок. Проте, чи муситимуть діти і вчителі носити маски у школі, поки неясно. Чекаємо на затверджені урядом рекомендацій.
У початковій школі дистанційного навчання не буде, для маленьких дітей такий формат неприйнятний, говорили у комітеті освіти.
Також школам хочуть рекомендувати скасувати всі масові заходи і екскурсії - це значить, що першого дзвоника у першокласників цього року може не бути. Школи весь час будуть перевіряти, чи готові вони до роботи в умовах пандемії.
У новому навчальному році дітей не збиратимуть у великі групи, а педради будуть у дистанційній формі. Також планують, що до школи не будуть пускати батьків, а з вчителями вони спілкуватимуться дистанційно.
Також на вході у школу планують міряти температуру, не пускати всередину сторонніх, а в приміщенні регулярно проводити дезінфекцію.
Остаточне рішення щодо всіх цих рекомендацій має ухвалити Кабмін.
Як все організувати?
Змішана форма навчання цікаво і гарно звучить в теорії, але, як це буде організовано на практиці? Коли вчителі, які зараз у відпустках, будуть опановувати нові методики навчання - працювати одночасно з дітьми і в класі, і онлайн?
"Складається враження, що позиція т.в.о. міністра - школи самі все вирішать", - обурюється депутатка Інна Совсун.
За її словами, дистанційне навчання під час карантину показало, наскільки нерівною є ситуація у країні, навіть в межах одного закладу.
"І в таки умовах перекладати відповідальність на заклади освіти - це розписатися у власній профнепридатності. Дитсадкам, школам, профтехам та університетам потрібна підтримка і допомога: фінансова, методична і організаційна", - говорить пані Совсун.
Вчителі мають пройти тренінги для роботи в нових умовах, вважає освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Він відвідав десятки шкіл під час кампанії ЗНО і постійно моніторить ситуацію в закладах освіти. Свою позицію щодо здатності шкіл запровадити нові заходи безпеки і працювати у нових умовах він описує, як "поміркований оптимізм".
"Легко не буде, проблем вистачатиме. Але за всіх цих негараздів школи готуються до роботи в нових умовах - роблять ремонти, наносять розмітки, закуповують мийні, засоби для дезінфекції", - говорить Сергій Горбачов.
За його словами, потрібно робити все можливе, щоб повернути дітей у школу. Для цього варто докладати зусиль і дотримуватись правил, які прописують фахівці. "Ми маємо готуватися до нового навчального року у нових умовах всіма можливим способами. Чи робиться у нас все, що треба? Я думаю, що ні. Можна було б готуватися швидше. Більш детально прописувати рекомендації", - каже омбудсмен.
 
Дитина без щеплення наражає на небезпеку не лише себе, а й інших дітей поряд - Сергій  Горбачов
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://rivne1.tv/news/115043-ditina-bez-shcheplennya-narazhae-na-nebezpeku-ne-lishe-sebe-a-y-inshikh-ditey-poryad-serhiy-horbachov
Сергій Горбачов повідомив, що підтримує рішення Верховного Суду про недопущення дитини до дитсадків та шкіл без обов’язкових профілактичних щеплень.Про це він написав на Facebook у відповідь на скаргу батьків про те, що права дітей, у яких немає щеплення – порушуються. Їм не видають форму 086 та інші медичні справки, відповідно не приймають документи в дитячі садочки та школи, навіть на сімейну форму навчання, пишуть батьки.
Цитата

Моя відповідь була, є і буде тією самою: дитина, якій без медичних протипоказань не зроблені щеплення, наражає на небезпеку не лише себе, але й інших дітей поруч. Я не стану переконувати прихильників секти антивакцинаторів: це не має сенсу. Але буду підтримувати зміни до законодавства, щоб забезпечити безумовне дотримання головного права кожної дитини: права на життя та здоров'я, - написав Сергій Горбачов.
Нагадаємо, стаття 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачає, що дітям, які не отримали щеплень за Національним календарем, відвідувати заклади освіти не дозволяється.А Верховний суд раніше підтвердив, що садочки і школи мають право не допускати невакцинованих дітей до освітніх закладів. У Постанові йдеться про те, що держава має забезпечити баланс між правом дитини отримати дошкільну освіту і правами інших дітей.


 
Роз'яснення щодо вступних іспитів та творчих конкурсів -  Освітній омбудсмен Сергій Горбачов
Матеріал доступний за посиланням https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/730040994235368?__tn__=-R


Коли реєструватися на вступні іспити та творчі конкурси? Які документи необхідно подавати під час реєстрації на них? Чи мають право заклади освіти вимагати від абітурієнтів, які складають вступні іспити та творчі конкурси, результати ЗНО? Докладно про це - у відеоролику МОН
https://www.facebook.com/watch/?v=1278528222489496
 
Освітній Омбудсмен Сергій Горбачов про важливість комунікаційної стратегії у закладі освіти
Повний текст доступний за посиланням 
 https://www.pedrada.com.ua/news/5124-chi-potrbna-komunkatsyna-strategya-u-zaklad-osvti

Під час Конференції лідерів освіти «Модератори освітніх реформ 2.0» Сергій Горбачов розповів про важливість комунікаційної стратегії.
«Комунікаційна стратегія це зовсім не складно, однак, багато керівників не приділяють цьому достатньої уваги», зауважив Омбудсмен. Особливо це необхідно у роботі директора школи. Адже вміння відкинути емоційну складову і відреагувати вчасно є дуже важливим для директорів шкіл. Комунікаційна стратегія – це те, що захищає керівників та формує якість освітньої діяльності.
 
Став відомий найпопулярніший месенджер в Україні
Повний текст доступний за посиланням https://tehnofan.com.ua/2020/07/25/u-seredyny-2020-roku-ukrayins%CA%B9kyy-dos/
У 2020 цьому році Viber був визнаний одним з основних інструментів для онлайн-навчання згідно з результатами опитування, проведеного Службою освітнього омбудсмена – додатком користуються в 94% випадків дистанційного навчання в школі.
У середини 2020 року українське дослідницьке агентство InMind підтвердило результати даного опитування, провевши маркетингове дослідження сегмента месенджерів, в якому виявило найпопулярніше додаток для обміну повідомленнями в Україні. Згідно з результатами опитування серед жителів міст, 97% респондентів користуються Viber, що робить додаток найпопулярнішим на ринку. У віковому сегменті від 25 до 34 років (одному з найбільших сегментів) 99% опитаних користуються додатком. Більшість респондентів стверджує, що користується Viber для спілкування з родиною, сусідами, іншими батьками і для навчання.
Згідно з отриманими результатами дослідження, Viber популярний як у великих містах з населенням понад 500 тис. Чоловік, в тому числі і в Києві, так і в містах з населенням менше, ніж 500 тис. – 98% і 95% відповідно. Японська комунікаційна платформа стверджує і про збільшення кількості випадків використання версії додатка для комп’ютера на 28% в травні в порівнянні з січнем 2020 року. Функціями для групового спілкування в Viber також почали користуватися частіше: середня кількість повідомлень на користувача в групових чатах зросла на 18%, а кількість групових дзвінків на користувача – на 50% за той же період. Якщо говорити глобально, то у всьому світі за 60 секунд в Viber відправляють 3 мільйони повідомлень, 300 000 стікерів і понад 1,5 мільйона зображень.Друге і третє місце в опитуванні InMind зайняли Facebook Messenger і Telegram, а ось WhatsApp і Skype знаходяться в рейтингу нижче – ними користуються менше 50% українців (у віці від 25 до 34 років).
 
Учителі не мають платити за медогляди, - омбудсмен
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням http://osvita.ua/school/75324/

Перекладання на педагогічних працівників витрат на проходження обов’язкових медичних оглядів є незаконним та відвертим порушенням їхніх прав.
Про це у своєму Facebook повідомив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
За його словами, успішне проходження медогляду є умовою допущення працівника до роботи.
«Проте щороку виникає ситуація, коли працівників закладів освіти змушують проходити медичний огляд за власний рахунок. Про це свідчать і моніторинг соціальних мереж, і кілька звернень, які Служба освітнього омбудсмена отримала вже цього року», - зазначає Горбачов.
Він повідомив, що головна проблема полягає в тому, що органи управління освітою та заклади освіти не закладають кошти на проходження медичних оглядів у своїх бюджетах та кошторисах.
Відповідно, договори із закладами охорони здоров’я на проведення медичних оглядів не укладаються і організація оглядів не здійснюється.
«Тим часом укладання таких договорів прямо передбачено п. 2.4 «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», який затверджено наказом МОЗ від 21.05.2007 №246. А п. 2.5 цього порядку визначає, що «роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів», - наголошує освітній омбудсмен.
Також він закликав педагогічних працівників подавати скаргу до Служби освітнього омбудсмена у разі примусу сплати за медичний огляд.
«Мушу зазначити, що перекладання на педагогічних працівників витрат на проходження обов’язкових медичних оглядів є незаконним та відвертим порушенням їхніх прав. Тому зараз ми проводимо роз’яснювальну роботу з тими органами управління освітою та керівниками закладів освіти, які примушують працівників освіти сплачувати власні кошти за проходження медичного огляду», - підкреслив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
 
Співробітників системи освіти України незаконно змушують платити за медогляди – освітній омбудсмен
Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/news/money/-pratsivnikiv-sistemi-osviti-ukrajini-nezakonno-zmushujut-platiti-za-medogljadi-osvitnij-ombudsmen-1511281.html

Український освітній омбудсмен Сергій Горбачов пояснив, що щорічний обов'язковий медогляд працівників сфери освіти має відбуватися бюджетним коштом, але в кошториси їх закладають не завжди.
Співробітників системи освіти України змушують власним коштом проходити щорічний профілактичний медогляд, який проводять улітку. Про це 28 липня у Facebook повідомив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

"Обов'язковий медичний огляд працівників закладів освіти має бути за бюджетні кошти... Проте щороку виникає ситуація, коли працівників закладів освіти змушують проходити медичний огляд за власний рахунок. Про це свідчать і моніторинг соціальних мереж, і кілька звернень, які служба освітнього омбудсмена отримала вже цього року", – написав він.

Освітній омбудсмен наголосив, що "вимагання від працівника проходити медогляд за власний рахунок є незаконним".
"Головна проблема в тому, що органи управління освітою та заклади освіти не закладають кошти на проходження медичних оглядів у своїх бюджетах та кошторисах. Відповідно, договори із закладами охорони здоров'я на проведення медичних оглядів не укладаються й організація оглядів не здійснюється. Тим часом укладання таких договорів прямо передбачено п. 2.4 "Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", який затверджено наказом МОЗ", – пояснив Горбачов.

Він закликав працівників системи освіти, яких змушують платити за медогляд, звертатися у службу освітнього омбудсмена.
 
МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ПІД ЧАС КАРАНТИНУ - ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН
Повний текст читайте, перейшовши за посиланням https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/734110800495054


Карантин, запроваджений у зв’язку з пандемією CJVID-19, вніс певні корективи і до строків проходження медичного огляду.
На період встановлення карантину та протягом 30 днів після його закінчення дозволяється залучати до роботи працівників без проходження відповідного профілактичного медичного огляду, якщо строк вищевказаного огляду припав на період карантину.
Це зазначено, зокрема, у пункті 3(1) постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 291. https://bit.ly/32XKFIe

Змінено: Ірина Панчук - 29.07.2020 03:22:35
 
Медичний огляд вчителів та освітян безкоштовний, - освітній омбудсмен

Щороку працівників закладів освіти змушують проходити медогляд за власний рахунок, що є - незаконним. Про це свідчать моніторинг соціальних мереж, а також кілька звернень, які Служба освітнього омбудсмена отримала вже цього року. Таку інформацію опублікував освітній омбудсмен Сергій Горбачов на своїй сторінці у фейсбуці.
Головна проблема в тому, що органи управління освітою та заклади освіти не закладають кошти на проходження медичних оглядів у своїх бюджетах та кошторисах. Відповідно, договори із закладами охорони здоров’я на проведення медичних оглядів не укладаються і організація оглядів не здійснюється, - пише пан Горбачов.
Тим часом укладання таких договорів прямо передбачено п. 2.4 “Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”, який затверджено наказом МОЗ.
А п. 2.5 цього порядку визначає, що “роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів”.
Відповідно до статті 169 Кодексу законів про працю України, проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників здійснюється за рахунок роботодавця;
Крім цього, відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці», власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників;
Відповідно до пункту 2 «Порядку проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559, обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємство, установа, організація або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що використовує працю найманих працівників);
Витрати закладів та установ охорони здоров'я, пов'язані з проведенням обов'язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ та організацій, покриваються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного закладу та установи охорони здоров'я;
У разі примусу сплати за медичний огляд, прошу подавати скарги, - пише Сергій Горбачов.
Він додав, що перекладання на педагогічних працівників витрат на проходження обов’язкових медичних оглядів є незаконним та відвертим порушенням їхніх прав. Тому наразі Служба освітнього омбудсмена проводить роз’яснювальну роботу з тими органами управління освітою та керівниками закладів освіти, які примушують працівників освіти сплачувати власні кошти за проходження медичного огляду:
Від здоров’я працівників освіти залежить певною мірою і здоров’я учасників освітнього процесу: перш за все, учнів, студентів, дошкільнят та їхніх батьків.Успішне проходження медогляду є умовою допущення працівника до роботи. Ретельний контроль за наявністю медичних книжок у працівників закладу освіти, своєчасністю та повнотою проведення медоглядів, здійснює Держспоживслужба.
Що стосується медичного огляду під час карантину, то на період встановлення карантину та протягом 30 днів після його закінчення дозволяється залучати до роботи працівників без проходження відповідного профілактичного медичного огляду, якщо строк вищевказаного огляду припав на період карантину.
 
Багато батьків раптом усвідомили, що школа — не камера схову для дитини, яку можна вранці відправити і ввечері забрати — освітній омбудсмен


Сергій Горбачов: За період карантину кількість звернень збільшилося більше ніж в три рази. Є різні питання, не лише дистанційна освіта, а ще дотримання прав в освіті та інше. Випадків просто безмежна кількість. Основне — забезпечення права на освіту, організація освітнього процесу.
Це не лише питання забезпечення інтернетом та гаджетами, набагато суттєвішим є те, яким чином здійснюється навчання і організація освітнього процесу, коли є зв’язок, але його можливості не використовуються повною мірою. Найбільше звернень було стосовно організації і змісту цього процесу.
Дуже багато залежить від того, які рекомендації надасть міністерство охорони здоров’я, саме від них залежить визначення безпечного режиму. Доки ми не маємо розуміння від міністерства охорони здоров’я, всі наші плани, думки, проєкти є лише неаргументованими міркуваннями. Треба розуміти, як саме буде з 1 вересня вчитися школа суто з погляду лікарів.
Ми припускаємо найкращий сценарій — що діти йдуть до школи, але будемо використовувати різноманітні технології, які вчителі опанували досить суттєво за ці місяці.
Багато батьків раптом усвідомили, що школа — не камера схову для дитини, яку можна вранці відправити і ввечері забрати. Це місце де навчаються. Батьки були змушені займатись тим, чим вони не вміють займатись і не навчені цьому, тому звичайно вони почали панікувати — це абсолютно очікувана психологічна реакція. Питання в тому, щоб зараз допомогти батькам організувати навчання таким чином, щоб навіть у найбільш несприятливих умовах ми могли забезпечити навчання дітей з достатньою ефективністю.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
 
ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН ПРОКОМЕНТУВАВ РІШЕННЯ КИЇВРАДА ЗАПРОПОНУВАЛА СПІВАТИ ГІМН ПЕРЕД УРОКАМИ: ЯК СТАВЛЯТЬСЯ УКРАЇНЦІ ДО ІНІЦІАТИВ 


      Після рішення Київради суспільство буквально розділилося: у соцмережах сотні коментарів "за" та "проти". Приміром, телеведуча Марічка Падалко закцентувала на знеціненні гімну в такому форматі: "Моя молодша донька три роки тому на своє перше вересня, співаючи гімн, розплакалася. Ось зовсім не впевнена, що щоденне виконання викликатиме в неї ті самі особливі почуття до країни". 
      Утім, чи зазвучить гімн у інших школах Києва цього першого вересня - педколективи закладів вирішуватимуть індивідуально. "Це рішення скоріше просвітницьке, ніж політичне. Звичайно, що воно аж ніяк не є обов'язковим. Київрада таким чином звернула увагу освіти, громадян, дітей, вчителів на те, що ми українці маємо свої символи, їх треба знати, поважати", - каже освітній омбудсмен Сергій Горбачов. 

За його словами, рішення співати гімн у кожній школі має ухвалюватися поступово та виважено, адже примус ще ніколи не давав довготривалих і стійких результатів.
 
Сергій Горбачов: ''МОЗ оголосило правила навчання у школах. Чи реально їх дотримуватися?''


      Як діти навчатимуться з вересня – очно чи дистанційно?
У МОЗ і МОН впевнені, що більшість дітей з вересня навчатимуться очно. Утім, в окремих регіонах можлива і дистанційна форма навчання.
Як відомо, з 1 серпня Україна ділитиметься на 4 зони, відповідно до ситуації з поширенням COVID-19 у регіонах: «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону». Не зможуть відвідувати заклади освіти, згідно з постановою Кабінету міністрів, лише діти, які перебуватимуть у так званій «червоній» зоні.
При цьому ділитимуть за зонами не тільки області, а й окремі райони або міста обласного значення. Тобто якщо, припустимо, в Ужгороді епідеміологічна ситуація буде гіршою, ніж в окремих районах Закарпатської області. То в Ужгороді діти школу не відвідуватимуть, а в містах чи селах області навпаки.
      Серед головних правил:
  • Заходити в будівлю та пересуватися приміщеннями навчального закладу у масці або респіраторі, під час уроків їх можна не використовувати.
  • Не допускати на робоче місце працівників із ознаками гострого респіраторного захворювання або підвищеною температурою тіла понад 37,2 °С. Учням же вимірювати температуру не обов'язково.
  • Забезпечити усіх працівників закладу засобами індивідуального захисту із розрахунку: 1 захисна маска на 3 години роботи.
  • Розробити маршрути руху для учнів та скласти графік, за яким вони заходитимуть в заклад освіти.
  • Проводити роз’яснювальну роботу з персоналом та учнями щодо індивідуальних заходів профілактики та симптомів коронавірусної хвороби.
  • Забезпечити відстань між столами не менше ніж 1,5 метра та розміщення за столом не більше 4-х осіб під час харчування. Шведський стіл і самообслуговування забороняються.
  • Тим часом освітній омбудсмен Сергій Горбачов радить директорам шкіл брати ініціативу в свої руки: «Як саме скористатися рекомендаціями МОЗ, вирішує заклад освіти. Але мій заклик до директорів шкіл – використовувати власний здоровий глузд, свій великий досвід і робити все, щоб діти могли здобувати освіту в безпечних умовах».
 
Держава витрачає на одного школяра 23 тисячі грн на рік


Середні видатки на одного учня в Україні у 2019 році складали 23 108 грн.
Про це у своєму Facebook, з посиланням на оновлені дані дашборда Міністерства фінансів, повідомив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
«По Україні середні видатки на одного учня у 2019 році складали 23 108 грн. Звертаємо увагу, що для їх вирахування враховувалися також видатки на дітей дошкільного віку, які здобувають дошкільну освіту в навчально-виховних комплексах. У 2018 році середні видатки на одного учня були меншими - вони складали 21 320 грн, хоча кількість учнів також була меншою (3 883 605), на відміну від 2019 року, коли кількість учнів зросла більш ніж на 79 тисяч і склала 3 962 979», - повідомив освітній омбудсмен.
У 2019 році найбільші середні видатки на одного учня були в Луганській області - 27 181 грн (при цьому, через тимчасово окуповані території та території проведення ООС, дані з яких не увійшли до дашборда, в цій області найменша кількість учнів), а найменші видатки - в Одеській області - 20 329 грн.
Найбільше учнів нараховується у Дніпропетровській області - 324 226, а середні видатки на одного учня тут становлять 21 064 грн.
«Розглядаючи окремо фінансування по областях у сільській та міській місцевостях, дашборд демонструє, що найменша кількість учнів, але з найбільшими середніми видатками на одного учня - 44 537 грн - також Луганській області. Найменші середні видатки у сільській місцевості Рівненської області - 25 755 грн. При цьому найбільша кількість учнів у селах Закарпатської області - 95 381, а видатки тут складають 26 677 грн»- зазначає Горбачов.
У містах найбільша кількість учнів зафіксована в Києві - 285 019, далі - у Дніпропетровській - 281 847 та Харківській - 202 663 областях. Найменше учнів у містах Луганської області - 41 507.
Найбільші середні
видатки на учнів міст Києва, Луганської та Кіровоградської областей: 24 394 грн, 22 021 грн, 21 622 грн відповідно. Найменші видатки на учня у містах Одеської області - 16 136 грн.
 
Презентовано видання «Світлофор освітньої доброчесності для освітян»



Ця, насичена важливим змістом брошура, – про вчительство і для вчительства.
Робота вчительства і керівництва шкіл – одна із найскладніших професій із категорії «людина-людина», які тільки можна уявити.
Звісно, не можна охопити і знати все, але так склалося, що мені довелося попрацювати в дуже різних галузях, опанувати більше десятка різних професій. І жодна з них не вимагала від мене такої постійної готовності негайно реагувати на безліч проблем, враховувати стільки непередбачуваних факторів, бути психологічно стійким і водночас чутливим до емоційних станів дітей та дорослих, постійно приймати на себе складні виклики та відповідальність за чужі долі.
У роботі вчительства і керівництва шкіл ці виклики постають практично щогодини.
Загалом, освіта – дуже складна й дуже велика система, де перетинаються права та обов’язки, думки, погляди, переконання мільйонів людей, кожна з яких має свою позицію. В освіті діють величезна кількість різноманітних законів, підзаконних актів, інструкцій, рекомендацій тощо. Вчительства і керівництва шкіл постійно перебувають у потужному емоційному полі, постійно мають ухвалювати важливі рішення. І їхні рішення мають бути не лише законними, але й доброчесними. А це – дуже складно.
Як не заплутатися в цих нормах та правилах? Як визначити для себе: що є прийнятним і бажаним, а чого, навпаки, необхідно уникати за будь-яку ціну? Як поєднати законну вимогливість учительства із педагогікою партнерства? Які ситуації, що мають вигляд звичних, насправді порушують права дітей, батьків, педагогів? І як те, що наразі виглядає новим та незвичним, насправді є фундаментом цивілізованого суспільства, тим, до чого ми маємо прагнути? Які права та обов’язки мають діти, батьки, вчительство – і можна ці права захищати та, водночас, вимагати виконання обов’язків?
Звісно, жодна брошура не дасть відповіді на всі запитання: життя набагато більше та складніше, ніж будь-які наші уявлення про нього.
Але за будь-яких умов кожній і кожному з нас потрібні орієнтири в повсякденній діяльності, своєрідні дороговкази, індикатори та світлофори, які могли би не лише підказати найбільш доречний маршрут, але й застерегти на небезпечних перехрестях. Саме на тих перехрестях відбувається ухвалення особистих та професійних рішень, які подекуди мають для нас вирішальне значення.
Сподіваюся, що це видання стане помічником і корисним дороговказом на складному та надважливому шляху для кожного учасника освітнього процесу: учнів, батьків та педагогів.

Страницы: Пред. 1 2 3 4
Читають тему