Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Загальний форум

Страницы: Пред. 1 2 3 4 5
СЛУЖБА ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА, Тут будуть вміщуватись матеріали, що стосуються даної теми
 
Брошура для освітян 
Ця насичена важливим змістом брошура, – про вчительство і для вчительства.


Робота вчительства і керівництва шкіл – одна із найскладніших професій із категорії «людина-людина», які тільки можна уявити.


Звісно, не можна охопити і знати все, але так склалося, що мені довелося попрацювати в дуже різних галузях, опанувати більше десятка різних професій. І жодна з них не вимагала від мене такої постій
ної готовності негайно реагувати на безліч проблем, враховувати стільки непередбачуваних факторів, бути психологічно стійким і водночас чутливим до емоційних станів дітей та дорослих, постійно приймати на себе складні виклики та відповідальність за чужі долі.

У роботі вчительства і керівництва шкіл ці виклики постають практично щогодини.

Загалом, освіта – дуже складна й дуже велика система, де перетинаються права та обов’язки, думки, погляди, переконання мільйонів людей, кожна з яких має свою позицію. В освіті діють величезна кількість різноманітних законів, підзаконних актів, інструкцій, рекомендацій тощо.
Вчительства і керівництва шкіл постійно перебувають у потужному емоційному полі, постійно мають ухвалювати важливі рішення. І їхні рішення мають бути не лише законними, але й доброчесними. 
А це – дуже складно.❓
 Як не заплутатися в цих нормах та правилах?❓
 Як визначити для себе: що є прийнятним і бажаним, а чого, навпаки, необхідно уникати за будь-яку ціну?❓
 Як поєднати законну вимогливість учительства із педагогікою партнерства?
❓ Які ситуації, що мають вигляд звичних, насправді порушують права дітей, батьків, педагогів?❓
 І як те, що наразі виглядає новим та незвичним, насправді є фундаментом цивілізованого суспільства, тим, до чого ми маємо прагнути?❓
 Які права та обов’язки мають діти, батьки, вчительство – і можна ці права захищати та, водночас, вимагати виконання обов’язків?Звісно, жодна брошура не дасть відповіді на всі запитання: життя набагато більше та складніше, ніж будь-які наші уявлення про нього.Але за будь-яких умов кожній і кожному з нас потрібні орієнтири в повсякденній діяльності, своєрідні дороговкази, індикатори та світлофори, які могли би не лише підказати найбільш доречний маршрут, але й застерегти на небезпечних перехрестях. Саме на тих перехрестях відбувається ухвалення особистих та професійних рішень,
Сподіваюся, що це видання стане помічником і корисним дороговказом на складному та надважливому шляху для кожного учасника освітнього процесу: учнів, батьків та педагогів.Висловлюю щиру вдячність всім, хто підтримав цей проєкт і взяв участь у створенні цієї потрібної брошури.USAID Ukraine - USAID УкраїнаEdCamp UkraineГромадське об'єднання "БАТЬКИ SOS"ГО "Смарт Освіта"ГО "Батьківський контроль"Завантажити брошуру можна за посиланням https://bit.ly/3frVDIA

 
Про середні видатки на одного учня та кадрове забезпечення школи


Якість освіти значною мірою залежить від того, наскільки достатньо фінансується освіта - і наскільки ефективно ці кошти використовуються. Саме тому видатки державного, обласного та місцевих бюджетів на освіту - завжди у полі зору Служби освітнього омбудсмена.
Від якісного фінансування значною мірою залежить забезпечення права на життя та здоров’я здобувачів освіти та педагогічних працівників, права на рівний доступ та якісну освіту, створення безпечного освітнього середовища. Адже від кількості коштів, які держава, обласна та місцева влада виділяють на освіту, залежить, зокрема, якість шкільного харчування, забезпечення закладу освіти необхідним навчальним обладнанням тощо. Для того, щоб ефективніше формувати та розподіляти видатки, відслідковувати можливі проблеми, необхідноволодіти актуальною інформацією щодо системи освіти: кількість шкіл, класів, учнів, вчителів тощо.
Днями Міністерство фінансів України презентувало новий дашборд (інтерактивний аналітичний інструмент) з інформацією про бюджетні видатки на загальну середню освіту в 2019 році. Дані зібрані з 14175 денних закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО).
У дашборді можна детально ознайомитися та проаналізувати дані по країні в цілому, по кожній області, районі, ОТГ, школі: кількість учнів та середні видатки на одного учня, середню наповнюваність класів, кількість учнів, яка припадає на одного вчителя, кадрове забезпечення ЗЗСО (кількість непедагогічного персоналу, кількість педагогічних працівників пенсійного віку). Новим у цьому аналізі є розміщення даних ЗНО 2019 року, що надає можливість дотично оцінити ефективність витрачання коштів на загальну середню освіту. Наш аналіз дашборду читайте нижче.
Звичайно, ми розуміємо, що усереднені дані дають лише загальну картину, але більш точним та корисним буде аналіз даних по конкретній області, району, місту, школі. Саме там можна знайти дуже і дуже важливу та корисну інформацію, яка стосується безпосередньо кожного з учасників освітнього процесу.
СЕРЕДНІ ВИДАТКИ НА ОДНОГО УЧНЯ
По Україні середні видатки на одного учня у 2019 році складали 23 108 грн. Звертаємо увагу, що для їх вирахування враховувалися також видатки на дітей дошкільного віку, які здобувають дошкільну освіту в навчально-виховних комплексах. У 2018 році середні видатки на одного учня були меншими - вони складали 21 320 грн., хоча кількість учнів також була меншою (3 883 605), на відміну від 2019 року, коли кількість учнів зросла більш ніж на 79 тисяч і склала 3 962 979. У 2019 році найбільші середні видатки на одного учня були в Луганській області - 27 181 грн (при цьому, через тимчасово окуповані території та території проведення ООС, дані з яких не увійшли до дашборда, в цій області найменша кількість учнів), а найменші видатки - в Одеській області - 20 329 грн. Найбільше учнів нараховується у Дніпропетровській області - 324 226, а середні видатки на одного учня тут становлять 21 064 грн.
Розглядаючи окремо фінансування по областях у сільській та міській місцевостях, дашборд демонструє, що найменша кількість учнів, але з найбільшими середніми видатками на одного учня - 44 537 грн - також Луганській області. Найменші середні видатки у сільській місцевості Рівненської області - 25 755 грн. При цьому найбільша кількість учнів у селах Закарпатської області - 95 381, а видатки тут складають 26 677 грн.
У містах найбільша кількість учнів, звичайно, зафіксована в Києві - 285 019, далі - у Дніпропетровській - 281 847 та Харківській - 202 663 областях. Найменше учнів у містах Луганської області - 41 507. Найбільші середні видатки на учнів міст Києва, Луганської та Кіровоградської областей: 24 394 грн, 22 021 грн, 21 622 грн відповідно. Найменші видатки на учня у містах Одеської області - 16 136 грн.
Окрім аналізу по областях у дашборді ви можете ознайомитися з топ-5 територіальних одиниць (ОТГ, районів) з найбільшими та найменшими видатками на одного учня. Якщо вас цікавить детальна інформація про конкретні ОТГ чи район, на окремому слайді дашборд деталізує кількість штатних працівників педагогічного персоналу пенсійного віку, відсоток непедагогічного персоналу в закладі освіти, відсоток педагогічних працівників пенсійного віку від загальної кількості педагогічних працівників, кількість учнів, кількість класів, середню наповнюваність класів, співвідношення кількості учнів на 1 вчителя, видатки на функціонування закладів на 2019 рік, видатки, які плануються на функціонування закладів на 2020 рік та середні видатки на 1 учня і 1 клас на 2018 рік.
СЕРЕДНЯ НАПОВНЮВАНІСТЬ КЛАСІВ ТА НАВАНТАЖЕННЯ НА ВЧИТЕЛІВ
За інформацією Мінфіну, дані про фінансові показники діяльності закладів загальної середньої освіти, дані про кадрове забезпечення шкіл зібрані Міністерством фінансів України протягом березня-травня 2020 з усіх областей та м. Києва (крім територій проведення ООС та тимчасово окупованих територій). Дані про кількість учнів та класів отримані з Державної інформаційної системи освіти (ДІСО), яка адмініструється Державною науковою установою "Інститут освітньої аналітики" Міністерства освіти і науки України https://bit.ly/3euMm21.
У дашборд включені дані про фінансування 14175 комунальних закладів освіти України, не включена інформація про філії опорних закладів освіти, школи-інтернати, спеціальні та вечірні школи, школи, які призупинили свою діяльність, та приватні заклади освіти.
У 2019 кількість шкіл зменшилася, а кількість класів зросла порівняно з 2018 роком - тоді була 14771 денна школа та 198840 класів. Тепер - 14175 шкіл та 199704 класи. Загалом середні видатки на 1 клас становили 470 972 грн.
У 2019 році кількість денних ЗЗСО склала 14175, у яких розміщується 199 704 класи. Середні видатки на 1 клас становили 470 972 грн.
У 2019 році в Україні було 667 шкіл, у яких навчалася мінімальна кількість учнів - від 1 до 25 (середні видатки на 1 учня тут досить великі та складають 52 256 грн) та 11 шкіл, у яких навчалася максимальна кількість учнів - більше 2000 тисяч (тут середні видатки на учня всього 13 993 грн).
Всього в Україні 4615 шкіл, у яких середня наповнюваність учнів у класі - до 10 (33%), 5095 шкіл, у яких середня наповнюваність класу складає 10-20 учнів (36%), 3944 ЗЗСО з середньою наповнюваністю класу - 20-30 учнів (28%) та 521 школа, в якій середня наповнюваність учнів у класі - більше 30 (4%). Відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту” (пункт 2, стаття 12 https://bit.ly/3h9HsZZ), кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може бути менше 5 учнів та більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту (ця норма почне діяти з 1 вересня 2024 року) чи більше 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту. Тому ЗЗСО, у яких навчається більше 30 учнів (як бачимо у дашборді, нині по Україні закладів, у яких середня наповнюваність перевищує допустиму - 4%) порушують права здобувачів освіти, адже якщо клас переповнений, навчатися у такому класі стає значно важче.
Загалом у містах середня кількість учнів у класі - 25, а навантаження на одного вчителя складає в середньому 11,4 учнів. У селах - в середньомупо 13 учнів у класі, а середнє навантаження на вчителя - 6,1 учнів.
Докладно ознайомитися з дашбордом можна за посиланням https://bit.ly/3euMm21 .
 
Чому потрібно зберегти ЗНО для вступу до університетів - Сергій Горбачов
Перегляд відео доступний за посиланням: https://op.ua/news/osvita-v-ukraini/chomu-potribno-zberegti-zno-dlya-vstupu-do-universitetiv---sergiy-gorbachov


Частина освітян висунула ідею: не проводити державної підсумкової атестації у формі ЗНО для тих учнів, хто не збирається йти далі вчитися до вишів.
Суперечки дійшли до столичної адміністрації, ідею підтримав мер Кличко.
Але Міністерство освіти обурилося у відповідь на таку ідею. Чим скандал закінчився – у відео роз`яснить освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
 
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА = БІЛЬШ ЯКІСНА ОСВІТА:
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МОН
Днями Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати першого етапу моніторингу впровадження реформи “Нова українська школа”. Дослідження проводилося, щоб оцінити, наскільки ефективним є впровадження цієї реформи для формування в учнів початкових класів наскрізних умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювання ризиків, приймання рішень, розв’язування проблем, співпраця з іншими особами), а також як реформу сприймають учасники освітнього процесу.
На основі результатів моніторингу розроблені рекомендації щодо навчання та професійного розвитку керівників закладів освіти, педагогів. Запропоновані форми навчально-методичного забезпечення, системи оцінювання навчальних досягнень учнів, впровадження інклюзивної освіти тощо.Із 12 939 закладів середньої освіти, де є класи третього року навчання, для дослідження випадковим чином було відібрано 150 закладів освіти: пілотні школи - 25 шкіл; спеціалізовані школи (гімназії, ліцеї, школи-колегіуми, спеціалізовані школи та навчально-виховні комплекси, у складі яких є початкова школа) - 30 шкіл; загальноосвітні школи - 95. Школи-інтернати, школи санаторного типу, школи соціальної реабілітації, школи на тимчасово окупованих територіях не включалися до генеральної сукупності.РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ НАСКРІЗНИХ УМІНЬ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИМоніторинг показав, що більше половинигруп учнів-третьокласників, які взяли участь у дослідженні, володіють усіма необхідними наскрізними уміннями на достатньому та високому рівнях.

У групах учнів загальноосвітніх шкіл спостерігаються нижчі показники за всіма наскрізними уміннями порівняно з групами учнів спеціалізованих та пілотних шкіл.
Найбільшу різницю у групах учнів закладів різних типів виявлено за уміннями: співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість. За всіма цими уміннями більш високі результати продемонстрували групи учнів пілотних шкіл, найнижчі – загальноосвітніх шкіл. У розвитку умінь, пов’язаних із «твердими навичками» – «читанням з розумінням», «критичним та системним мисленням» – вищі результати демонструють групи учнів спеціалізованих шкіл. З-поміж груп учнів, які не впоралися з компетентнісними завданнями, переважають групи із шкіл, які розташовані у сільській місцевості.

Примітно, що групи учнів класів із високою наповненістю (понад 30 учнів) впоралися з компетентнісними завданнями краще, ніж групи учнів класів із середньою (від 20 до 30 учнів) та невисокою наповненістю (до 20 учнів).
Докладніший опис результатів моніторингового дослідження МОН - читайте на нашому сайті: https://bit.ly/3kHFfb8 .
Зокрема, про:
✔️ РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОБОТОЮ УЧНІВ ТА ВЧИТЕЛІВ НА УРОКАХ;
✔️ РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ, БАТЬКІВ, ВЧИТЕЛІВ ТА ІНТЕРВ’ЮВАННЯ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ПРО СТАВЛЕННЯ ДО РЕФОРМИ НУШ
Страницы: Пред. 1 2 3 4 5
Читають тему