Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Загальний форум

Страницы: Пред. 1 2
Про 2016 - 2017 навчальний рік, Тут вміщено матеріали, які стосуються даної теми
 
Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням



За останній рік в Україні з’явились 142 опорні школи, і процес їх створення для покращення освіти триває

Все, що ви хотіли знати про школу-хаб на селі
З тим, що значить поняття «опорна школа», навіщо вона і які проблеми виникають на етапі її створення, розбиралась Українська правда. Життя на конференції «Україна на шляху децентралізації освіти», де зустріла експертів, чиновників та представників територіальних громад.
В одному з сіл на Полтавщині директор малокомплектної школи активно опиралась її закриттю. Вона ж була і викладачем у цій школі з невеликою кількістю учнів, і там-таки навчалась її донька.
Дівчина вступила до університету, але на одному з перших занять викладач вишу сказав їй: «Де ти навчалась і хто тебе так погано навчив?»
Вона не могла сказати, що мама. Але вдома розповіла про інцидент.
Зараз ця жінка – керівник відділу освіти об’єднаної територіальної громади (ОТГ) і стала активним прихильником оптимізації і створення опорної школи.
Її історію переповідає експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Айдер Сеїтосманов.
За більш як рік роботи з громадами, де створюються опорні школи, він чув не одну таку розповідь.
Вони різні за драматичністю, але схожі за висновками – в опорних школах діти мають можливість отримати кращі знання, аніж в неповних класах з вчителями, що викладають по кілька предметів одночасно у перерві між роботою на городі.
Загалом за останній рік в Україні з’явились 142 такі опорні школи і процес їх створення триває, коректуючи статистичні дані.
Що це таке і навіщо вам про це знати
Опорна школа є найбільшою і найпотужнішою в певній місцевості. До неї привозять дітей з інших шкіл.
Ці інші школи є «філіями» опорної школи. Вони перестають бути юридичними особами, персонал філій наймає на роботу директор опорної школи.
Загалом варто пам’ятати, що в середньому за навчання одного учня в Україні держава платить 9600 гривень, тоді як витрати на 1 учня на рік на селі становлять від 20 до 60 тисяч гривень.
При цьому у сільській місцевості знаходиться 65% шкіл, а в них навчається лише 32% учнів.
Є й інші цифри.
Діти зі сільських місцевостей мають значно менше шансів вступити до вищих навчальних закладів, бо погано здають ЗНО.
Наприклад, міністр освіти та науки Лілія Гриневич розповідала, що діти з села мають в 10 раз менші шанси скласти успішно тестування з іноземної мови.
Тому опорна школа – це спосіб спробувати дати всім дітям рівний доступ до якісної освіти.
Така школа має бути більш оснащена, там працевлаштовані кращі вчителі регіону, а класи достатньо наповнені, аби діти могли соціалізуватись і вчитись ділитись на команди та працювати у групах.
Тепер ви не лякатиметесь при словах «опорна школа» і не будете гуглити, що це таке.

У чому фішка філії?
Зазвичай це школи І-ІІ ступеню – тобто 1-4 клас або ж 1-9 клас. Вони потрібні для того, аби малі діти не мусіли їздити автобусом кудись далеко від дому.
Такі філії також можуть бути не просто школою, а НВК (навчально-виховним комплексом). Тобто включати у тому числі садок.
Особливість філії в тому, що вона не є юридичною особою, і вчителі з опорної школи можуть там читати предмети.
До останнього часу в сільських школах деякі предмети викладали вчителі-сумісники. Наприклад, хімію міг читати математик, який не так добре знає суміжну тему. Тепер вчитель хімії з опорної школи, який має лише 8-годинне навантаження, зможе отримати додаткові години у філії.
Фактично, за таких умов, директору й заступнику немає що робити у філіях. Таким чином можна зекономити кошти на адміністративних витратах.
За задумом авторів реформи, філії мали б «понижувати свій ступінь». Тобто якщо раніше це була школа І-ІІІ ступенів (діти вчились до 11 класу) – то тепер старшокласники мали б їздити до опорної школи.
В деяких місцях саме так і відбувається, хоча не всюди. Там, де школам не понижують ступінь, так вчиняють для того, аби зменшити конфліктогенність ситуації.
Ще трішки цифр. Опорних шкіл, при яких є філії зі зниженим ступенем, є лише 47.
Інші – ще майже сотня опорних шкіл – має філії, у яких ступені не понижені, і там теж навчаються старшокласники.
Про яку це ви «конфліктогенність»?
Створення опорних шкіл далеко не всюди йде гладко.
Мешканці сіл обурюються, що їм потрібно везти дітей в інше село чи місто, хоча зовсім поряд є своя, сільська школа. Крім того, багато депутатів у своїх передвиборчих програмах вписували пункт «зберегти школу на селі» – а люди впевнені, що «нема школи – нема села».
Відтак процес закриття шкіл, перетворення їх на філій і розвезення дітей для багатьох громад стали каталізаторами сварок, протестів і скандалів.
Загалом зі 142 опорних шкіл лише 20 були створені ініціативою знизу, тобто об'єднаними територіальними громадами. Тоді як всі інші були засновані за підтримкою т.зв. «командно-адміністративного» ресурсу обласної влади. Такі дані наводила міністр освіти і науки.
Як розповідають представники департаментів освіти, найбільшими противниками опорних шкіл є вчителі та директори філій.
Тут немає нічого дивного.
Система освіти у сільській громаді забезпечує близько 20% робочих місць. Якщо директор школи мав печатку, то тепер вона буде в директора опорної школи. У нього ж будуть всі трудові книжки працівників, і він керуватиме тим, хто й де має працювати.
Директор Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Олег Фасоля так розповідає про страшилки на місцях:
«Вчителі кажуть батькам: «Ваші діти не зможуть там спілкуватися. У маленькому колективі значно краще, там буде 30 дітей, а тут три. Ми ж до кожного підійдемо, ми всіх чуємо і краще навчимо».
Його колега Валентина Боднар додає: «Ми пояснюємо, що навчання включає групову форму роботи».
Варто зауважити, що у філіях теж є хороші вчителі. Іноді вони справді «підходять до кожного».
Валентина наводить приклад дитини зі школи в Грушківцях, яка стала філією. Її учень переміг на шкільній олімпіаді з хімії вже в опорній школі.
Освітяни кажуть, що батьки також бояться сегрегації: мовляв, дітей будуть ігнорувати.
Водночас, Боднар наводить історію, яка цей міф спростовує: дітей з філій теж обирають старостами класу, їх поважають.

Чому це впливає на якість навчання?
Тут ми ще раз прочитуємо Олега Фасолю з Хмельницької області, де оптимізація мережі і створення опорних шкіл йде саме на базі ОТГ, йде дуже активно і є одним з найуспішніших. 
Отже, слова керівника тамтешнього керівника департаменту освіти:
«У нас в області 261 школа І-ІІІ ступенів, 167 – це малокомплектні, де навчається менше 100 учнів. Вони фактично мають зникнути або стати І-ІІ ступенів.
Відповідно до досліджень у 75% малокомплектних шкіл більше половини учнів складали ЗНО на початковому рівні. Тому без змін ми свідомо обмежуємо дітей в освіті. У 85% цих шкіл немає жодного учня, які б складали ЗНО на високому рівні.
Ми уважно досліджували це питання навіть не лише у малокомплектних школах, а в звичайних, де щорічно зменшується контингент на 5-6%.
Виявилось, що якщо відбувається зменшення чисельності учнів, то відбувається і зниження результативності.
Не буду говорити, що це масово, але є й така тенденція: батьки із сільських шкіл звертаються до департаменту з проханням провести оцінку навчальних досягнень їхніх дітей у школі, бо, на їхню думку, вчителі оцінюють необ'єктивне – діти нічого не знають, а їм ставлять високі оцінки.
Ми їдемо туди – і те, що кажуть батьки, підтверджується в значно гірших показниках».
Чому так відбувається?
Спробуйте уявити, що вчитель постійно вчить по 4 учнів у класі, а в інший час займається домашнім господарством і городами (саме так зазвичай відбувається на селі). Йому не дуже то й треба вивчати нові методики, вчитись працювати з групами і використовувати нові інтерактивні технології.
Якби у вчителя таких дітей в класі було 30, він мав би більш ретельно готуватись до уроків.
Або ще такий приклад. У Грушковецькій школі І-ІІ ступенів у 5-9- х класах один учитель викладав 7 предметів: історію України, всесвітню історію, географію, біологію, хімію, основи здоров'я, правознавство.
Якою б високою не була кваліфікація вчителя, він не в змозі надати якісну освіту з усіх цих 7 предметів.
Ок. хто ще проти, а хто – за. міністерство не згадуйте: ясно, що вони «за»
Директори департаментів кажуть, що іноді союзниками виявлялись учні 10-11 класів та їхні батьки. Іноді батьки підтримують зміни, коли розуміють, що діти будуть вчитись в кращих умовах і отримають кращі знання.
Для цього з ними активно проводять роз'яснювальну роботу.
Валентина Боднар пригадує історію з цьогорічного минулого.
Частину дітей не привезли на перший дзвоник – директорка школи їх привезла сама вже в понеділок. Та батьки, які були на першому дзвонику, погодилися, що дітям буде тут краще.
«Директор школи трудові книжки і особові справи привезла нам у понеділок, 5-го вересня. Це була велика перемога роз'яснювальної роботи», – пригадує Боднар.
А поява "опорних шкіл" економить гроші на освіту?
За задумом, мала б. Але на практиці все не зовсім так.
Адже до опорної школи треба дитину відвозити, що теж коштує грошей. Та й філії не можна просто «взяти й закрити» – першачків ніхто не возитиме на автобусі за десять кілометрів від дому.
Відповідно, «собівартість» тих учнів, які лишилися у філіях, значно виросла (чим кількість дітей в класі більша, тим собівартість навчання менша і навпаки).
«При загальному бюджеті в 38 мільйонів грн, економія в 100 тисяч – не варта тої праці. Це все робилося заради якості знань", – наводить цифри Василь Гущак, заступник Летичівського селищного голови з питань фінансів, економіки, торгівлі та інвестицій.
Тому великої економії грошей тут немає. А радше йдеться про якість. 
До речі, про гроші. Усі опорні школи цього року отримали додаткові кошти. Хоча суми дуже різні й не лише з держбюджету. У середньому – 300 тисяч, хоча є випадки, коли школи отримували і мільйони гривень.
Скільки ще триватиме цей процес?
У МОН кажуть, що десь 6 років. Це точно не справа одного року.

Ні в якому законі ще немає поняття «опорні школи». як вони вписуються в законодавче поле?
Це той випадок, коли практика випереджає законодавство.
Справді, поняття опорних шкіл з'являється лише в проекті закону «Про Освіту», який пройшов перше читання. МОН прийняло Положення про освітній округ, куди вписало опорні школи і філії. Власне, на цій законодавчій основі вони і працюють зараз.
Формально, ніде не сказано, що директор однієї школи може звільнити директора іншої (директор опорної – директора філії).
Крім того, якщо йдеться про ОТГ, в якому є свій відділ освіти, то саме він призначає директора опорної школи. У такому випадку орган управління освіти районної, міської чи облдержадміністрації вже не має на цей відділ освіти ніякого впливу.
Тобто тепер, у випадках коли на території всього району створено громаду, вся шкільна мережа утримається громадою (громадами), роль відділу освіти районної адміністрації не зрозуміла.
Формально вони є, але всі рішення приймають ОТГ і відповідальність на самій ОТГ.
Іноді ці відділи освіти не лише існують за рахунок коштів, які передаються з бюджетів громад в районний бюджет – вони також чинять спротив змінам, які намагаються здійснити громади.
Якщо ж опорна школа створена не в ОТГ, то тоді її директор призначається так, як і інші директори шкіл – органом управління освіти відповідно районної, міської чи облдержадміністрації.

Бонус. Лайфхаки від громад, які дають собі ради з опорними школами
Історія про методкабінет
Володимир Колісник, начальник управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради (Хмельницька область)
Ми створили методичний сервісний центр. Ліквідували методичний районний кабінет, який був юридичною установою і виконував контролюючі функції. Цей центр забезпечує методичний супровід працівників освіти не тільки нашої ОТГ, але й двох сусідніх та ще 4-х навчальних закладів, які не ввійшли до об'єднаних громад.
Усі шість ставок методистів у центрі обіймають сумісники. Основними вони залишилися в навчальних закладах, де читають свої години.
Хтось може сказати, що це не ефективно, тому що півставки, недопрацьовує, часу немає.
Але ми працюємо вже вісім місяців – і за цей час бачимо позитив: методист, працюючи у навчальному закладі, усі проблеми бачить зсередини, приносить їх в управління освіти й одразу починає працювати над їх вирішенням.
Як директору не перетворитись на завгоспа, не відчувати браку кадрів і співпрацювати з філіями
Надія Гончарук, директор опорної школи НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія" №1 міста Ананьїва (Одеська область)
Ця опорна школа не є в ОТГ, директора призначає районне управління освіти. Кількість учнів – 599, потужність – 1000
Сьогодні багато розповідали про те, що директори шкіл займаються не педагогічною роботою, а ремонтами дахів і котлів.
Я – директор, але я не займаюсь цими питаннями. Для цього є заступник директора з господарської роботи. У нас немає в штаті інженерів чи техніків – якщо в них виникає потреба, ми робимо замовлення на нього, і все. Приїздить мобільна комунальна група і вирішує проблему.
Я займаюсь лише методичною і педагогічною частиною.
Чи важко мені знайти хороших вчителів? Ні. Проблем з кадрами немає там, де ефективно працюють методичні об'єднання – бо там є обмін досвідом.
Вчителі нашої школи беруть участь у всіх конкурсах, при цьому не лише тих, які подає відділ освіти, а й тих, які є на інших сайтах. У нас є заступник з методичної роботи. Вона координує усю роботу, знаходить ці конкурси і пропонує взяти участь. Ми пишемо наказ і залучаємо вже й учителів з філій.
Беруть участь лише ті, хто хоче.
Буває таке, що ніхто. Заступник з методичної роботи проводить роз'яснювальну роботу перед вчителями – як саме взяти участь, на що націлювати себе.
Нещодавно в Одесі був семінар біологів про інноваційні технології. Наш вчитель з філії погодився взяти участь і поїхав на нього. От і все.
У нас відділ освіти і методкабінет знаходяться у приміщеннях школи. Я кожен день підконтрольна. Вчителі з трьох філій тепер ходять до нас по рекомендації, у нас спільна атестація.
Сам директор має бути прикладом. Я – жінка року у своєму районі. Я в номінації «директор року» стала переможницею, я – вчитель-методист. Треба з себе починати, а поді питати з вчителя.
Якщо перед тобою стоїть директор, якому справді важливіше займатись перекриттям дахів, ніж правильно поставити методично-виховну роботу – то ти став тим завгоспом.
Як ми стали опорною школою?
По місцевому телебаченню начальник відділу освіти сказав про те, що опорною школою буде школа-ліцей. Це було десь березень-квітень. Я йду до начальника відділу освіти й кажу: «Я вважаю, що опорною школою має бути наш навчальний заклад, тому що переможці ЗНО і всеукраїнських конкурсів. У нас найкраща матеріально-технічна база».
На це мені відповіли: «Готуйте документи». Що готувати? Я сіла й прочитала «Положення про освітній округ». Прочитала вимоги до обласного конкурсу на опорну школу, і так далі.
Найважче мені було зробити інвестиційний проект – я не розуміла, що це таке. Але я пішла в інтернет і про все там прочитала.
У цьому конкурсі брало участь 12 шкіл Одеської області. Ми стали першими. Потім рішення про визнання нас опорною школою було прийнято на сесії міської ради.
Як ми комунікували ці питання? Ми спочатку поїхали по філіях і проводили роботу не з педколективом – а з батьками. При цьому їх не треба сильно переконувати: заведи їх в школу, покажи результати учнів і педагогів – і все.
Але сама школа має бути справді школою високого рівня.
А з педколективом коли говорили?.. У нас біолог читає біологію у всіх 3 філіях, географ – географію у всіх 3 філіях. Поки що у нас жоден вчитель з філії не працює в опорній школі, на наступний рік ми це плануємо.
Ми готові їх брати на роботу в опорну школу. Але чи готові вони працювати з дітьми, які є в опорних закладах?
Це – не діти з маленьких шкіл. Вчителям треба проявити себе.
 
ПРО КАРАНТИН
МОН надало роз’яснення щодо організації навчального процесу та освоєння учнями навчального матеріалу в умовах запровадження карантину

Матеріал читаємо нижче або за цим посиланням.

Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо організації навчально-виховного процесу в частині освоєння учнями в повному обсязі навчального матеріалу в умовах запровадження карантину, перенесення строків (продовження) канікул тощо. (Лист МОН від 5.02.2016 № 1/9-62)
МОН інформує, що зміст матеріалу з кожного навчального предмета визначається навчальною програмою, а кількість годин на тиждень на вивчення предмета встановлюється робочим навчальним планом. Навчальний план затверджує відповідний орган управління освітою. На основі робочого навчального плану складається розклад занять для кожного класу. При розробленні календарно-тематичного планування вчитель розподіляє зміст навчального матеріалу, передбаченого програмою на ту кількість уроків, яка запланована розкладом занять. До календарно-тематичного планування можуть вноситися зміни, пов’язані з припиненням навчання через карантин чи температурний режим, зміною строків проведення канікул, перенесенням дати завершення навчального процесу, підготовкою та проведенням ДПА/ЗНО тощо.
Міністерство наголошує, що навчальний заклад та вчитель обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі. Навчальний матеріал може бути освоєний за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.
МОН звертає увагу керівників навчальних закладів на те, що навчальні заклади не повинні перевищувати тижневого гранично допустимого навчального навантаження на учнів, визначеного Державними санітарними правилами, та врахувати, що тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів, а навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах закінчується не пізніше 1 липня.
Окрім того, менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати. Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.
 
Цікава наука – українською! 10 найкращих фільмів для дітей, що пояснюють складні питання просто
kontent257 / 28.01.2017

      Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням. ЦЕ СУПЕР!!! ЦЕ ЦІКАВО!!!

      Незвичайний проект організував вчитель однієї з Рівненських шкіл, намагаючись вирішити проблему браку якісного наочного матеріалу для своїх учнів.
      
      Віталій Шевчук викладає фізику та астрономію. Без якісного наочного матеріалу тут не обійтись, однак ще рік тому науково-популярних фільмів українською мовою в мережі годі було й шукати.
– Так виникла ідея створення україномовного науково-популярного каналу. Російськомовних каналів є досить багато, у тому числі й таких, що є авторами власних роликів, – розповідає педагог.
Український проект стартував з перекладу та озвучення роликів відомих і популярних у світі каналів: MinuteEarth, AsapScience, MinutePhysics, Stated Clearly, TED, TED-Ed, Veritassium та інших. Перші три ролики пан Віталій локалізував разом з дружиною – вдома і у досить спартанських умовах.
– На початку навчального року розповів про ідею своїм учням. Тоді проект отримав назву «Цікава наука», – відзначає Віталій Шевчук. – Проект некомерційний. Відео поширюються на Youtube-каналі проекту згідно принципів Fair Use, що передбачає відсутність монетизації та вказівку на авторів та першоджерела. Згодом плануємо створювати і власний науковий контент для школярів, студентів, учителів та усіх, хто бажає отримувати інформацію про науку українською мовою.
Нині на рахунку проекту 36 перекладених та озвучених або локалізованих відео!
Український контент пропонує найцікавіші відео з тих, що руйнують стереотипи про «нудну науку» та просто пояснюють досить складні наукові питання.
      
      Відео: 

1. Чому під землею гаряче?
2. Чому весь пісок однаковий?
3. Сила ефекту плацебо…                                                                Інші відеоролики можна бачити, перейшовши за гіперпосиланням.
4. Що з’явилося раніше: курка чи яйце?
5. З чого складається Всесвіт?
6. Як цукор впливає на мозок?
7. Як ваш телефон змінює вас?
8. Що таке еволюція?
9. Наскільки великим є Всесвіт?
10. Що таке ДНК і як вона працює?
 
До уваги освітян Рівненщини!


      Міністерством освіти і науки видано наказ про проведення у 2016/2017 навчальному році державної підсумкової атестації в 4-х, 9-х, 11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Орієнтовні вимоги
до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)
у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році
Загальні положення

Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2016/2017 навчальному році проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547 (далі МОН України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та наказу МОН України від 20.10.2016 № 1272 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році» із змінами, внесеними наказом МОН від 30.12.2016 № 1696 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2016 року № 1272».
      Строки проведення державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів І і ІІ ступенів  визначаються педагогічною радою і затверджуються відповідним наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року. 
Атестація у загальноосвітніх навчальних закладах І і ІІ ступенів  проводиться за місцем навчання у письмовій форміЗавдання для проведення атестації укладають вчителі навчального закладу, відповідно до затверджених міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань,  і затверджує керівник навчального закладу. Завдання мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України. 
У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестація може складатися мовою вивчення предмета.
У загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня державна підсумкова атестація проводиться з трьох предметів: української мови, літературного читання, математики. У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити державну підсумкову атестацію з четвертого предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення державної підсумкової атестації з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника навчального закладу.
У загальноосвітніх навчальних закладах І І ступеня державна підсумкова атестація проводиться з трьох предметів: 
1)    українська мова;
2)    математика;
3)    предмет за вибором педагогічної ради навчального закладу з одного з зазначених навчальних  предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (залежно від навчального закладу), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика. Рішення педагогічної ради щодо вибору третього предмета для проходження ДПА затверджується наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року.  У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для   проходження державної підсумкової  атестації можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література». 
Державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з 23 травня по 16 червня 2017 року згідно з графіком, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2016 № 1055 «Про затвердження Календарного плану підготовки та проведення у 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти»,  з трьох предметів:
1)    українська мова;
2)    математика або історія України (період ХХ – початок ХХІ століття); випускники можуть обирати один з цих двох навчальних предметів незалежно від профілю навчального закладу;
3)     предмет за вибором учня з одного з зазначених навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова (англійська, або німецька, або іспанська, або французька мова - залежно від того, яка іноземна мова вивчалась у старшій школі), математика, історія України (період ХХ – початок ХХІ століття). Учні, які другим предметом для проходження ДПА обрали   математику, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета  історію України і навпаки. 
У загальноосвітніх навчальних закладах  з навчанням або вивченням мов національних меншин проведення державної підсумкової атестації з навчального предмета «Мова національної меншини» здійснюється відповідно до вимог наказу МОН від 20.10.2016 № 1272 щодо Переліку навчальних предметів, з яких у 2016/2017 навчальному році проводитиметься державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженому наказом МОН від 20.10.2016 № 1272 у редакції наказу МОН від 30.12.2016 № 1696.
Інформацію про порядок реєстрації та графік проведення ЗНО розміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua).
Для визначення оцінок за ДПА зараховуватимуться результати виконання всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або частини з них (залежно від навчального предмета). Інформацію про  перелік завдань, результати виконання яких зараховуватимуться як оцінка за ДПА, можна отримати на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, які у поточному навчальному році (з 01 червня 2016 року по 01 червня 2017 рокуотримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту  Deutches Sprachdiplom (DSD), Österreichisches Sprachdiplom Deutsch (ÖSD), Goethe-Zertifikat B1, Goethe-Zertifikat B2 - німецька мова; DELF/DALF - французька мова; IELTS, TOEFL, Cambridge English Language Assessment, Pearson Test of English (PTE - англійська мова; D.E.L.E. - іспанська мова) рівня B-1 – для загальноосвітніх навчальних закладів, B-2 – для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов, результати зазначених іспитів (за бажанням випускниказараховуються як результати ДПА і у додаток до атестата про повну загальну середню освіту  виставляється атестаційна оцінка з іноземної мови 12 балів. Випускники, які вже отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту, але зареєструвалися для проходження  ДПА з іноземної мови у формі ЗНО, мають до 31 березня 2017 року внести відповідні зміни до реєстраційних даних, звернувшись за допомогою до особи, відповідальної за реєстрацію у навчальному закладі. Випускники, які не внесуть відповідні зміни, проходять ДПА з іноземної мови у формі ЗНО.
Випускникам, які отримують міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту рівня В-1, В-2 у період з  31 березня до 01 червня 2017 року і які проходитимуть ДПА з іноземної мови у формі ЗНО, у додаток до атестата про повну загальну середню освіту (за зверненням випускника) виставляється атестаційна оцінка з іноземної мови 12 балів.
Результати зовнішнього оцінювання у вигляді оцінок рівня навчальних досягнень за шкалою 1-12 балів зазначаються у відомостях результатів державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти, проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання, що передаються загальноосвітнім навчальним закладам в електронному виглядіПередання відомостей відбувається в терміни, визначені Календарним планом підготовки та проведення у 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2016   № 1055
При цьому звертаємо увагу на те, що внесення оцінок за ДПА до додатка до атестата має здійснюватися з урахуванням наслідків розгляду апеляційних заяв випускників щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання (відповідно такий випускник атестат отримує пізніше). У разі прийняття апеляційною комісією рішень про зміну результатів зовнішнього оцінювання загальноосвітнім навчальним закладам будуть надаватися відомості результатів розгляду апеляційних заяв учасників зовнішнього незалежного оцінювання. 
      Особам, які з’явилися для проходження ДПА у формі ЗНО та роботу над тестом яких достроково припинено у зв’язку із допущеними ними  порушеннями процедури проходження ЗНО, виставляється нуль тестових балів, що відповідає одному балу за ДПА. Відповідно до документа про освіту за ДПА з цього предмета виставляється 1 (один) бал.
Український центр оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) надсилає навчальним закладам результати ДПА, проведеної у формі ЗНО під час основної сесії, до 20 червня 2017 року.
Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів та вечірніх/заочних класів загальноосвітніх навчальних закладів та учням загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Міжнародна українська школа» надається право пройти ДПА з усіх предметів, визначених МОН України, за місцем навчання за завданнями укладеними навчальними закладами. У  разі проходження такими учнями зовнішнього незалежного оцінювання оцінка за ДПА виставляється  за результатами ЗНО.
Учні, які перебувають в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, проходять ДПА за місцем навчання за завданнями, укладеними вчителями навчального закладу.
Учні (вихованці), які проживають на тимчасово окупованій території, проходять атестацію у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, що перемістилися з такої території. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надається право пройти атестацію екстерном. При цьому атестацію мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.
Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, та учні (вихованці), які не з’явилися для проходження атестації або не взяли участь під час і основної, і додаткової сесії ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, через поважні причини, зобов'язані надати довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами. 
Учні (вихованці), які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення атестації, проходитимуть атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.
В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію, дозволяється проводити атестацію достроково за завданнями, укладеними навчальними закладами.
Особи, які не з’являться для проходження ДПА у формі ЗНО без поважних причин та особи, які зареєструвалися на екстернатну форму навчання, але не зареєструвалися у встановлені терміни для участі в ЗНО, за винятком осіб, які проживають на тимчасово окупованій території (лист МОН від 14.09.2015 № 1/9-436 «Щодо продовження здобуття загальної середньої освіти особами, які проживають на тимчасово окупованій території України»), матимуть можливість пройти ДПА в навчальному закладі у вересні поточного року за завданнями, укладеними навчальними закладами.
Оформлення атестаційної роботи (зразок)

Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу: 
Робота
на державну підсумкову атестацію
 з української мови за курс початкової (основної) школи
учня (учениці) 4(9) класу
( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу: 
Диктант
Тарас Шевченко

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р. 
Підписування роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.
Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи

Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.
Виставлення оцінок за ДПА
Бали за ДПА виставляються в класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна". Результати атестації виставляються у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту у графі "державна підсумкова атестація" та враховуються при визначенні середнього балу атестата. Особам звільненим від проходження ДПА за станом здоров’я у додаток до атестата замість оцінки робиться запис «звільнений» («звільнена»).
Змінено: Ігор Опольський - 15.03.2017 07:45:21
 
Шановні колеги!


Матеріал читаємо (переглядаємо) нижче або за цим гіперпосиланням



Заступник міністра освіти представив оновлений проект навчальних планів для 10-11 класів

МОН презентувало навчальні плани для 10-11 класів (переглянути відеозапис на каналі Youtube)

Під час засідання Колегії Міністерства освіти і науки заступник міністра Павло Хобзей представив оновлений після громадського обговорення проект навчальних планів для 10-11 класів.
 
Матуріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням

Проведення ДПА в початковій школі у 2017 році (4 клас)

У загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня (початкова школа) державна підсумкова атестація проводиться з трьох предметів: української мови, літературного читання, математики.
      Строки проведення державної підсумкової атестації в початковій школі визначаються педагогічною радою і затверджуються відповідним наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року.
Атестація у 4-х класах проводиться за місцем навчання у письмовій формі. Завдання для проведення атестації укладають вчителі навчального закладу, відповідно до затверджених міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, і затверджує керівник навчального закладу. Завдання мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.
У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестація може складатися мовою вивчення предмета.
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити державну підсумкову атестацію з четвертого предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення державної підсумкової атестації з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника навчального закладу.
      Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт
У загальноосвітніх навчальних закладах державній підсумковій атестації (далі атестація) підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української мови (мови і літературного читання) та математики.
Атестація з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному році, здійснюється за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.
Атестація з кожного предмета проводиться письмово у формі підсумкових контрольних робіт.
Контрольні роботи проводяться в загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п'ятниці, а також днів перед і після святкових.
На проведення контрольної роботи відводиться 1 академічна година (один урок): 5 хв. – на пояснення змісту роботи та інструкції щодо її виконання і 35 хв. – на її виконання.
Тексти підсумкової контрольної роботи вчитель записує до початку уроку на дошці або заздалегідь друкує на окремих аркушах і перед уроком роздає кожному учневі.
      Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» (наказ Міністерства освіти і науки від 13.04.2011 № 329, наказ Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 р. № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222»).
      Додаткові підсумкові контрольні роботи у 4-х класах не проводять.
      Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до державних вимог щодо навчальних досягнень учня/учениці, визначених чинними навчальними програмами для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Завдання для підсумкових контрольних робіт розробляються методичним об'єднанням учителів (кафедрою) початкових класів загальноосвітнього навчального закладу (вчителем початкових класів у школах з малою наповнюваністю учнів) відповідно до розділу ІІ («Особливості конструювання змісту підсумкових контрольних робіт з навчальних предметів, з яких проводять атестацію») Орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань для проведення ДПА у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2017-2018 н.р. і затверджуються адміністрацією навчального закладу.
При підготовці завдань для підсумкової контрольної роботи необхідно враховувати такі аспекти:
  • перевірці підлягає навчальний матеріал, що опановувався учнями впродовж навчання в початковій школі;
  • контрольна робота повинна містити компетентнісно-орієнтовані завдання різних рівнів складності;
  • кількість і обсяг завдань мають бути оптимальними для виконання впродовж часового проміжку, відведеного на контрольну роботу;
  • тестові завдання бажано формулювати в одному стилі: або у формі запитання, або спонукання;
  • завдання для проведення підсумкової контрольної роботи готують у двох рівноцінних варіантах (окрім текстів для диктанту).
      Особливості конструювання змісту атестаційної роботи з української мови
Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох комбінаціях (за вибором учителя).
І комбінація підсумкової контрольної роботи з української мови формується з тексту для диктанту або списування (з пропущеними орфограмами) для виявлення правописних умінь і завдань до тексту: творчого - на побудову зв’язного висловлювання для перевірки мовленнєвих умінь та завдань для перевірки мовних знань.
Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 1.
Таблиця 1. Вимоги до формування змісту І комбінації підсумкової контрольної роботи з української мови


* за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу;
** у разі, коли у тексті є слово на орфограму, вивчення якої не передбачено програмою початкової школи, воно заздалегідь записується на дошці і під час виконання роботи учитель звертає увагу дітей на його правильний запис;
*** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.
ІІ комбінація підсумкової контрольної роботи з української мови формується з тестових завдань закритого типу (на вибір однієї відповіді з трьох пропонованих), відкритого типу (з короткою відповіддю і на встановлення послідовності або відповідності для перевірки мовних знань), диктанту або списування тексту з пропущеними орфограмами для виявлення правописних умінь і творчого завдання на побудову зв’язного висловлювання для перевірки мовленнєвих умінь.
Частину роботи (диктант/списування і творче завдання) учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи), дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з мов. Тестові завдання виконує на аркуші, виданому вчителем.
Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 2.
Таблиця 2. Завдання для до формування змісту ІІ комбінації підсумкової контрольної роботи з української мови


* за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу;
** у разі, коли у тексті є слово на орфограму, вивчення якої не передбачено програмою початкової школи, воно заздалегідь записується на дошці і під час виконання роботи учитель звертає увагу дітей на його правильний запис;
*** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

Особливості конструювання змісту атестаційної роботи з літературного читання


Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох комбінаціях (за вибором учителя).
І комбінація підсумкової контрольної роботи має формуватись з тексту для читання мовчки для перевірки сформованості навичок читання, завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом і творчого на побудову висловлювання власної думки до змісту прочитаного.

Письмову частину роботи (творче завдання) учень оформлює на листочках зі штампом школи. Інші завдання виконує на аркуші з текстом, виданому вчителем.
Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 3.
Таблиця 3. Вимоги до формування змісту І комбінації підсумкової контрольної роботи з літературного читання


ІІ комбінація підсумкової контрольної роботи з читання має формуватись з тексту для самостійного читання і завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного і вміння працювати з текстом: тестових закритого типу (з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих) і відкритого типу (на встановлення послідовності або відповідності та з короткою відповіддю) і творчого.
Частину роботи (творче завдання) учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи. Тестові завдання виконує на окремому аркуші з тестовими завданнями, виданому вчителем.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 4.
Таблиця 4. Вимоги до формування змісту ІІ комбінації підсумкової контрольної роботи з літературного читання



* спосіб читання оцінюється 1 балом(за наявністю /відсутністю артикуляцією), темп читання 3 балами; вчитель враховує обсяг тексту, якій учень встиг прочитати за 3 хвилини: повністю-3 бали, не менше 2/3 – 2 бали, не менше половини 1 бал, менше половини жодного балу;
** якщо творче завдання виконано частково, неточно – 1 балом; якщо у творчому завдання учень логічно, правильно висловлює думку, обґрунтовує її, дає свою оцінку вчинкам героїв, описаним подіям, завдання оцінюється 2 балами;
*** бали за письмову частину роботи з читання виставляються без урахування помилок за грамотність.
Перевірку організовують таким чином:
  • учитель пропонує дітям взяти в руки олівці;
  • за вказівкою вчителя діти починають читати текст (мовчки);
  • через 3 хвилини вчитель зупиняє читання і пропонує поставити олівцем крапку над словом, на якому зупинився читати учень;
  • учитель пропонує дітям продовжити читання тексту до кінця і виконати завдання до нього, працюючи з текстом.
Особливості конструювання змісту атестаційної роботи з математики
Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох комбінаціях (за вибором учителя).
І комбінація підсумкової контрольної роботи з математики має формуватись з таких основних завдань: складеної задачі на 3 дії; виразу з багатоцифровими числами на визначення порядку дій (з дужками); на порівняння і перетворення величин; знаходження частини від числа; застосування геометричного матеріалу.
Роботу учень письмово оформлює на листочках зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись у зошиті.
Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 5.
Таблиця 5. Вимоги до формування змісту І комбінації підсумкової контрольної роботи з математики



ІІ комбінація підсумкової контрольної роботи для державної атестації з математики має формуватись з тестових завдань (відкритого і закритого типу), серед яких обовʼязково одна задача на три дії та одне завдання з геометричним матеріалом.
Частину роботи (задачу і геометричний матеріал) учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Тестові завдання виконує на окремому аркуші з тестовими завданнями, виданому вчителем. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись відповідно у зошиті і на аркуші з тестами.
Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 6.
Таблиця 6. Завдання для до формування змісту ІІ комбінації підсумкової контрольної роботи з математики



* якщо неправильно виконано одну дію задачі, її розв’язання оцінюється 2 балами, якщо неправильно виконано дві дії – 1 балом;
** якщо завдання виконано частково, воно оцінюється 1 балом.
***контрольна робота має містити одне завдання з геометричним матеріалом, яке може бути подано в одному з позначених *** пунктів.
Складено на підставі Орієнтовних вимог до проведення Державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році, відповідно до листа МОН № 1/9-149 від 13 березня 2017 року.
Змінено: Ігор Опольський - 20.03.2017 20:05:39
 
Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
13.03.2017  № 369



Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
28 березня 2017 р. 
за № 416/30284
Про затвердження Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах
Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України «Про освіту», статті 13 Закону України «Про загальну середню освіту», пункту 15 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, та з метою врегулювання питання здобуття загальної середньої освіти особами з тимчасово окупованих територій України та особами, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, НАКАЗУЮ:
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2008 року № 431 «Про затвердження Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 червня 2008 року за № 498/15189.
3. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю.Г.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.
4. Управлінню адміністративно-господарського та організаційного забезпечення (Єрко І.А.) в установленому порядку зробити відмітку у справах архіву.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П.К.

Міністр
Л.М. Гриневич


ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства освіти 
і науки України 
13.03.2017  № 369


Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
28 березня 2017 р. 
за № 416/30284
ПОЛОЖЕННЯ 
про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає порядок організації екстернату у загальноосвітніх навчальних закладах.
2. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:
екстерн - особа, зарахована до загальноосвітнього навчального закладу для проходження річного оцінювання навчальних досягнень (далі - річне оцінювання) та/або державної підсумкової атестації (далі - атестація);
екстернат - форма здобуття загальної середньої освіти, що передбачає самостійне, у тому числі прискорене, опанування екстерном змісту навчальних предметів певного освітнього рівня та/або за певний клас в обсязі, визначеному відповідним державним стандартом загальної середньої освіти, та отримання відповідного документа про освіту.
Інші терміни вживаються у значеннях, що визначені Законами України «Про освіту»«Про загальну середню освіту».
3. Органи управління освітою серед підпорядкованих загальноосвітніх навчальних закладів визначають заклади, у яких організовується екстернат та здійснюється річне оцінювання і атестація екстернів.
4. Керівник загальноосвітнього навчального закладу, у якому організовується екстернат, зобов’язаний ознайомити екстерна, батьків (одного з батьків) екстерна чи інших його законних представників із порядком організації екстернату у загальноосвітніх навчальних закладах, встановленим цим Положенням, порядком проведення державної підсумкової атестації учнів загальноосвітніх навчальних закладів, визначеним Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та програмами з навчальних предметів.
II. Організація екстернату
1. Екстернат організовується для осіб, які:
1) з будь-яких поважних причин (стан здоров’я, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території чи на території проведення антитерористичної операції (на період її проведення) (далі - неконтрольована територія) або на території населених пунктів на лінії зіткнення, надзвичайні ситуації природного або техногенного характеру, збройний конфлікт тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в загальноосвітньому навчальному закладі або не можуть пройти річне оцінювання та/або атестацію;
2) не завершили здобуття загальної середньої освіти в навчальному закладі або є випускниками загальноосвітніх навчальних закладів минулих років і не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та /або не пройшли атестацію;
3) є громадянами України, які навчалися або навчаються за кордоном;
4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту;
5) прискорено опанували зміст навчальних предметів одного або декількох класів, освітніх рівнів.
2. Здобуття загальної середньої освіти за екстернатною формою не обмежується віком.
3. Зарахування особи на екстернат для проходження річного оцінювання та/або атестації здійснюється за письмовою заявою повнолітньої особи або батьків (одного з батьків) неповнолітньої особи чи інших її законних представників, зразок якої наведено у додатку 1 до цього Положення.
Заяву про зарахування на екстернат може подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення у супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.
Особи з неконтрольованих територій або з населених пунктів на лінії зіткнення можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами (факсом, електронною поштою).
До заяви додаються документ про наявний рівень загальної середньої освіти чи інше будь-яке письмове підтвердження проходження екстерном оцінювання та/або атестації в іншому навчальному закладі (за наявності) та/або відповідні письмові документи особи, що підтверджують наявність підстав для проведення річного оцінювання та/або атестації екстерном.
Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію документа, що підтверджує законність їхнього перебування в Україні.
Про зарахування особи на екстернат видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу.
4. Приймання заяв для зарахування на екстернат починається з вересня поточного навчального року і закінчується не пізніше ніж за три місяці до початку проведення відповідного річного оцінювання чи атестації.
Для осіб, які навчалися або навчаються за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, приймання заяв здійснюється протягом всього календарного року.
5. Освітній рівень особи, яка не має документів (копій документів), що підтверджують наявність попередньо здобутого освітнього рівня чи результатів оцінювання та/або атестації, визначається загальноосвітнім навчальним закладом, у якому організовано екстернат.
З цією метою наказом керівника відповідного загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії) та порядок організації роботи, а також затверджується графік проведення оцінювання знань екстерна, перелік вправ, завдань з навчальних предметів. Результати оцінювання рівня знань (визначений освітній рівень, результати річного оцінювання з навчальних предметів) оформлюються протоколом, який підписується головою та членами комісії.
6. Екстерн має право:
отримувати необхідні консультації педагогічних працівників в межах навчального часу, установленого пунктом п’ятим розділу ІІІ цього Положення;
безкоштовно користуватися підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою бібліотечного фонду;
брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні на загальних підставах.
IІІ. Порядок проведення оцінювання навчальних досягнень екстернів
1. Керівник загальноосвітнього навчального закладу, у якому організовано екстернат, зобов'язаний створити належні умови для проведення оцінювання навчальних досягнень екстерна (далі - оцінювання) та проходження ним атестації.
2. Порядок, форму та терміни проведення оцінювання екстернів затверджує керівник загальноосвітнього навчального закладу, у якому організовано екстернат.
3. Оцінювання екстернів за відповідний клас або рівень (початкової, базової або повної) загальної середньої освіти проводиться з усіх предметів інваріантної складової робочого навчального плану. Наслідком цього оцінювання є виставлення річної оцінки з кожного предмета. Оцінювання проводиться до 30 травня поточного року. Оцінювання осіб, зазначених у пункті 4 розділу ІІ цього Положення, може проводитися протягом всього календарного року.
Для проведення річного оцінювання відводиться 1 академічна година (один урок) з кожного предмета.
4. На перевірку робіт відводиться не більше:
20 хвилин на кожну роботу з державної мови або мов національних меншин (диктант);
30 хвилин на кожну роботу з усіх інших предметів.
5. На проведення консультацій відводиться по 15 хвилин на одного екстерна з кожного предмета згідно з графіком, затвердженим керівником навчального закладу (але не більше 3 годин на предмет відповідного класу).
6. Екстерн має право на проведення оцінювання рівня його навчальних досягнень за один або більше років навчання в межах одного або декількох освітніх рівнів (початкової, базової чи повної загальної середньої освіти) протягом одного навчального року. З цією метою для екстерна керівником навчального закладу затверджуються індивідуальний навчальний план та графік консультацій з навчальних предметів.
7. При проведенні оцінювання навчальних досягнень можуть застосовуватися такі форми контролю: усне опитування, виконання контрольних робіт та тестування, що відповідають специфіці навчального предмета.
Екстерни з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів попередніх років, які у свій час не мали річного оцінювання навчальних досягнень з певних предметів, проходять річне оцінювання лише з цих предметів.
8. Атестація екстернів здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та з особливостями, що визначені цим Положенням.
Результати річного оцінювання екстернів оформлюються протоколом, форма якого наведена в додатку 2 до цього Положення, а результати атестації – протоколом за формою, наведеною у додатку до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602.
9. За результатами річного оцінювання та атестації рішенням педагогічної ради та наказом керівника навчального закладу екстерну видаються табель успішності, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту.
10. Екстернам, які пройшли річне оцінювання і мають відповідні оцінки, але не пройшли атестацію, видається табель з річними оцінками.
11. Екстерни, які на високому рівні (10, 11, 12 балів) опанували навчальний матеріал, визначений загальноосвітніми програмами, можуть нагороджуватись похвальним листом «За високі досягнення у навчанні» або похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів».
Екстерни, які здобули базову загальну середню освіту з рівнем навчальних досягнень високого рівня (10, 11, 12 балів), отримують свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою.
Екстерни, які здобули повну загальну середню освіту з рівнем навчальних досягнень високого рівня (10, 11, 12 балів), за рішенням органів управління освітою, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, можуть нагороджуватися золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» та срібною медаллю «За досягнення у навчанні».
12. Екстерни, які навчалися або навчаються за кордоном, для отримання відповідних документів про загальну середню освіту державного зразка зобов’язані пройти річне оцінювання та атестацію.
У разі наявності міжнародних угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про загальну середню освіту, екстерни, які отримали відповідні документи про освіту за кордоном, для отримання документів про загальну середню освіту державного зразка проходять лише атестацію.
13. Екстернам, які проживають або проживали на неконтрольованих територіях та в один рік проходять атестацію за курс базової і повної загальної середньої освіти, надається право проходження атестації за курс базової загальної середньої освіти без наявності річного оцінювання навчальних досягнень, окрім навчальних предметів: українська мова та література, історія України, географія України, правознавство.
У такому випадку екстерни заповнюють освітню декларацію про завершення здобуття базової загальної середньої освіти (далі - декларація) за формою згідно з додатком 3 до цього Положення.
Результати річного оцінювання з навчальних предметів за курс базової загальної середньої освіти визначаються відповідно до декларації та зазначаються в додатку до відповідного документа про освіту як атестований. Річне оцінювання рівня навчальних досягнень екстернів за курс старшої школи проводиться одночасно за 10 та 11 класи.
Директор департаменту 
загальної середньої 
та дошкільної освіти


Ю.Г. Кононенко


Додаток 1 
до Положення про екстернат 
у загальноосвітніх навчальних закладах 
(пункт 3 розділу ІІ)


Додаток 2 
до Положення про екстернат 
у загальноосвітніх навчальних закладах 
(пункт 8 розділу ІІІ)
ПРОТОКОЛ 
річного оцінювання екстернів


Додаток 3 
до Положення про екстернат 
у загальноосвітніх навчальних закладах 
(пункт 13 розділу ІІІ)
ОСВІТНЯ ДЕКЛАРАЦІЯ 
про завершення здобуття базової загальної середньої освіти
 
Якщо дитина отримала травму на перерві в школі, хто несе відповідальність

      Відповідальність школи за безпеку учнів на уроці і зміні чітко викладена в законі «Про освіту». На уроці за дітей відповідає педагог, провідний урок, на перерві - черговий вчитель. Однак загальну відповідальність за все, що відбувається в навчальному закладі несе керівник.



      Відповідальність за життя і здоров`я учнів під час їх перебування в стінах школи, незалежно від того, урок це або зміна, несе навчальний заклад в особі директора школи. Відповідно до закону «Про освіту» (ст. 32), всі претензії батьків з приводу травми дитини, отриманої на перерві, повинні спрямовуватися саме керівнику.Організація безпеки учнів в школі
      Адміністрація школи зобов`язана створити такі умови для навчання, які забезпечать безпеку перебування школярів у навчальному закладі. Хоча уроки фізкультури і технології вважаються травмонебезпечними, більшість бід трапляються між уроками, коли учні надані самі собі.
      Вчителі молодших класів більш пильні на перерві і намагаються не залишати своїх підопічних без особливої потреби. У зразкових школах вітається участь вожатих в забезпеченні організованого відпочинку дітей. Однак неповнолітній вожатий не несе ніякої відповідальності, якщо травма трапиться під час ігор, тому присутність вчителя і в цьому випадку обов`язково.
      У середніх і старших класах в умовах кабінетної системи, учням слід під час перерви перейти з кабінету в кабінет. Кожен учитель-предметник залишається в такому випадку в своєму класі і готує кабінет до наступного уроку. Природно, він не в змозі стежити за порядком в коридорі, якщо тільки його увагу приверне сильний шум за дверима. В цей час за порядок відповідає черговий вчитель. Як правило, у великих багатоповерхових школах, передбачаються чергові вчителі на кожному поверсі. Адже один, який супроводжує черговий клас, не зможе встежити за всім, що відбувається в школі.
      Хто винен?
      У разі травми дитини на перерві батьки можуть звернутися до директора школи з заявою. Правда, перед цим потрібно зафіксувати факт нещасного випадку в медичному закладі. Це особливо важливо, якщо травма серйозна і потребує стягнення з винного фінансових коштів на лікування. Іноді батьки і не думають звертатися до суду, щоб отримати матеріальну компенсацію. Їх більше хвилюють самі обставини події, розібравшись в яких можна буде уникнути повторного травмування інших дітей.
      Якщо травма отримана в ході бійки між учнями, то винуватець все одно не понесе ніякого серйозного покарання крім виховного впливу з боку дорослих. Винен буде черговий вчитель, яка не присік своєчасно бійку. По кожному окремому нещасного випадку, у відповідь на заяву батьків, адміністрація школи зобов`язана провести розслідування. Якщо в результаті виявиться вина чергового вчителя, який просто був відсутній на своїй ділянці або не відреагував належним чином на поведінку учнів, то на нього буде накладено дисциплінарне стягнення. Однак відповідати за все, що сталося перед батьками все одно доведеться керівникові школи.

 
До уваги освітян!

Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням.

Діагностика мотивації учнів середньої та старшої школи 

      Запропоновані методики здебільшого виявляють не актуалізовані потреби (що проявляються «тут і тепер»), а потреби, властиві цій людині, або потреби, що стали рисами (властивостями) особистості, особистісними диспозиціями, що сформувалися на базі потреб.
 
Діагностика структури навчальної мотивації школяра
У результаті анкетування учнів середньої школи визначають значущі для учня, на його думку, мотиви навчання.
 
Інструкція для учнів
Оціни значущість для тебе причин навчання у школі. Для цього обери бал, що відповідає твоєму ставленню:
  • 0 балів — майже не має значення;
  • 1 бал — частково значуще;
  • 2 бали — достатньою мірою значуще;
  • 3 бали — дуже значуще.
  
 
Адаптована методика «Діагностика потреби в пошуках відчуттів» (за М. Цукерманом)
 
Інструкція
Пропонуємо вашій увазі об’єднані в пари твердження. Із кожної пари необхідно обрати одне, найхарактерніше для вас, і позначити його в бланку відповідною літерою.
 
Текст опитувальника
1.
а) Я віддав би перевагу роботі, що вимагає численних роз’їздів, подорожей.
б) Я волів би працювати на одному місці.
 
2.
а) Мене підбадьорює свіжий, прохолодний день.
б) Прохолодного дня я не можу дочекатися, коли повернуся додому.
 
3.
а) Мені не подобаються парфумерні аромати.
б) Мені подобається аромат деяких парфумів.
 
4.
а) Я ризикнув би спробувати якийсь наркотик заради нових відчуттів.
б) Я не пробував би наркотик, тому що не маю потреби в якихось особливих відчуттях.
 
5.
а) Я волів би жити в стабільному суспільстві, без революцій і потрясінь.
б) Я хотів би жити в смутні для історії країни часи.
 
6.
а) Я не розумію людей, які полюбляють їздити на великій швидкості.
б) Я люблю їздити швидко, тому що мене це збуджує.
 
7.
а) Я люблю ризик, азарт.
б) Я не люблю ризикованих заходів, зазвичай дію за принципом «сім раз відмір і один раз відріж».
 
8.
а) Суперечки з політичних або світоглядних питань мене не цікавлять.
б) Я люблю посперечатися, це мене збуджує.
 
9.
а) Я уникаю одноманітної діяльності, тому що вона мене присипляє.
б) Я спокійно ставлюся до одноманітної роботи.
 
10.
а) Я не хотів би опинитися під дією гіпнозу.
б) Я хотів би, щоб мене загіпнотизували.
 
11.
а) Найважливіша мета в житті — жити на повну силу, беручи від життя стільки, скільки можливо.
б) Щастя — це спокійне життя.
 
12.
а) У холодну воду я входжу поступово, надаючи собі час звикнути до неї.
б) Я люблю одразу пірнути в холодну воду заради цього дивовижного відчуття.
 
13.
а) Я можу із задоволенням щоразу слухати по радіо повторення популярних пісень.
б) Мені швидко набридають популярні пісні.
 
14.
а) Найгірші недоліки людини — веселість, легковажність.
б) Найгірша вада людини — занудство.
 
15.
а) Мені подобається їздити на мотоциклі з вітерцем.
б) Люди, які їздять на мотоциклі з великою швидкістю,— самогубці.
 
16.
а) Мені більше подобаються люди спокійні, помірковані.
б) Ціную емоційно виразних людей, навіть якщо вони дещо неврівноважені.
 
Бланк для відповідей
 
 
Обробляння результатів
Отримані бали підсумовують.
 
Висновки
Високий рівень потреби у відчуттях (11—16 балів) означає наявність потяга, можливо неконтрольованого, до нових вражень, що збуджують, часто провокуючи суб’єкта на участь у ризикованих заходах і авантюрах.
 
Середній рівень потреби у відчуттях (6—10 балів) свідчить про вміння контролювати цю потребу, про помірність у її задоволенні, тобто, з одного боку, про відкритість новому досвіду, з іншого боку — про стриманість і розважливість у певні моменти життя.
 
Низький рівень потреби у відчуттях (0—5 балів) означає наявність передбачливості й обережності за рахунок неотримання нових вражень та інформації. Люди з таким показником віддають перевагу стабільності й упорядкованості, а не невідомому й несподіваному.
 
Діагностування типу шкільної мотивації в старшокласників
Текст опитувальника
 
Шановний старшокласнику!
Цей опитувальник стосується твого навчання в школі. На кожне запитання потрібно відповісти «так» або «ні», заповнивши спеціальний бланк. Будь ласка, відповідай щиро та відверто, адже твої відповіді допоможуть додати ефективності навчанню в нашій школі.
 
  1. Мені здається, лідером у класі гідний бути лише учень, який має високі результати в навчанні.
  2. Батьки завжди заохочують мене за гарні оцінки в школі.
  3. Я дуже люблю дізнаватися щось нове.
  4. Мені подобається розв’язувати складні завдання, долаючи труднощі під час їх розв’язання.
  5. Я хочу, щоб однокласники вважали мене успішним учнем.
  6. Я відчуваю потребу в тому, щоб учитель похвалив мене, якщо я правильно виконав завдання.
  7. Я завжди розповідаю своїм батькам про успіхи в навчанні.
  8. Мене лякає можливість залишитися на другий рік або бути відрахованим зі школи за неуспішність.
  9. Я часто приховую свої погані оцінки від батьків, щоб уникнути покарання.
  10. Я вчуся насамперед тому, що знання знадобляться мені в майбутньому, допоможуть улаштуватися на хорошу роботу.
  11. Школа для мене насамперед є місцем для спілкування із друзями.
  12. Мені подобається брати участь у різних шкільних заходах, мрію про те, щоб не витрачати в школі забагато часу на уроки.
  13. Сьогодні навчання для мене — одна з основних сфер, де я можу виявити себе.
  14. Учні в нашому класі не ставитимуться добре до людині, якщо вона погано навчається, незважаючи на її чесноти.
  15. Моя освіта часто стає темою для розмов у нашій родині.
  16. Мені подобається самостійно щось досліджувати, робити відкриття.
  17. Мені важливо довести самому собі, що я здатний добре вчитися.
  18. Коли я здобуваю високий бал, то хочу, щоб про це знали мої однокласники.
  19. Я почуваюся пригніченим, отримуючи зошит і бачачи, що вчитель не відзначив мою роботу чимось, окрім оцінки.
  20. Я сумлінно працюю на уроках, якщо знаю, що батьки певним чином заохотять мої старання.
  21. Я починаю вчитися старанніше, якщо знаю, що мою успішність обговорюватимуть на педраді, на шкільній лінійці.
  22. Я докладаю більше зусиль до навчання, якщо знаю, що вдома буду покараний за неуспішність.
  23. Мені важливо вирости культурною, освіченою людиною.
  24. Мені подобаються ті уроки, де я маю можливість працювати в групі, обговорювати з однокласниками навчальний матеріал.
  25. Можу впевнено сказати, що в школі я здебільшого зацікавлений іграми й іншими захопливими справами, аніж уроками.
  26. Я беру участь у різних олімпіадах і вікторинах у школі, тому що для мене — це спосіб заявити про себе.
  27. Учні нашого класу завжди цікавляться результатами контрольних робіт одне одного.
  28. Для моїх батьків дуже важливо, щоб я успішно навчався.
  29. Мені подобається по-новому розв’язувати задачі.
  30. Мрію бути найкращим учнем у класі.
  31. Я хочу поставати з кращого боку перед однокласниками, тому намагаюся добре вчитися.
  32. Мені подобається, коли вчителі наприкінці уроку називають учнів, які працювали найкраще.
  33. Мені дуже важливо, щоб батьки вважали мене здібним учнем.
  34. Я почуваюся пригніченим через погані оцінки, тому що розумію: тепер учителі вважають мене нездібним учнем.
  35. Я дуже переживаю, якщо батьки називають мене нездібним, неуспішним учнем.
  36. Я вже замислююся про те, до якого навчального закладу вступатиму і які знання мені для цього потрібні.
  37. Я завжди дуже радію, коли скасовують урок, адже маю можливість поспілкуватися з однокласниками.
  38. Я хотів би, щоб у школі залишилися лише перерви.
  39. Я намагаюся висловлювати на уроці свою точку зору й відстоювати її.
 
Бланк для заповнення учнями
 
 
 
Опрацювання результатів
 
1. За відповідь «так» нараховують 1 бал, за відповідь «ні» — 0 балів, тобто бали не нараховують. Підраховують суму балів у кожному стовпчику.
Кожний стовпчик відповідає певній шкалі:
  • 1-й стовпчик — шкала 1а;
  • 2-й стовпчик — шкала 1б;
  • 3-й стовпчик — шкала 2;
  • 4-й стовпчик — шкала 3;
  • 5-й стовпчик — шкала 4а;
  • 6-й стовпчик — шкала 4б;
  • 7-й стовпчик — шкала 4в;
  • 8-й стовпчик — шкала 5а;
  • 9-й стовпчик — шкала 5б;
  • 10-й стовпчик — шкала 6;
  • 11-й стовпчик — шкала 7;
  • 12-й стовпчик — шкала 8;
  • 13-й стовпчик — шкала 9.
 
Бланк для оцінювання результатів за шкалами

 
2. Підраховують бал за додатковими шкалами як середнє арифметичне кількох шкал:
  • шкала 10 — середнє за шкалами 4а і 7;
  • шкала 11 — середнє за шкалами 4в і 5б;
  • шкала 12 — середнє за шкалами 4б і 5а.
 
3. Аналізують індивідуальні результати.
 
4. Складають зведену таблицю на клас, обчислюють середній бал за кожною зі шкал на клас.
 
5. Аналізують груповий результат.
 
П р и м і т к а. Доцільно обробляти дані на комп’ютері в програмі Microsoft Excel, за допомогою якої можна швидко підрахувати всі додаткові шкали й середні бали на клас.
 
Інтерпретація значення шкал
 
Шкали 1а й 1б — це ще не типи навчальної мотивації, а показники престижності навчання в класі й у родині. За ними можна зробити висновки про те, чи цінують освіту, сумлінне навчання в класному колективі й у родині підлітка.
 
Шкала 1а — престижність навчання в класі. Ця шкала свідчить, наскільки значущим у класному колективі є успішність навчання. Під час аналізування індивідуальних результатів ми отримуємо суб’єктивне уявлення кожного учня, під час аналізування групового результату — об’єктивний показник престижності цієї характеристики в групі.
 
Шкала 1б — престижність навчання в родині. Ця шкала демонструє, наскільки значущою в родині підлітка є успішність навчання.
 
Шкали 2—9 є різними типами навчальної мотивації. Порівнюючи показники за ними, ми можемо зробити висновки про перевагу певного типу мотивації школяра (під час індивідуального аналізування результатів) і групи (під час групового аналізування).
 
Шкала 2 — пізнавальний інтерес. Свідчить про виразність інтересу учня до нового знання, нової інформації. Учні з вираженим пізнавальним інтересом відчувають задоволення від самого процесу відкриття нового.
 
Шкала 3 — мотивація досягнення. Свідчить про бажання школяра бути кращим, усвідомлювати себе як здібну, розумну людину. Учні з вираженою мотивацією досягнення навчаються насамперед через те, що бажають довести собі, що здатні на більше.
 
Шкала 4 — мотив соціального схвалення. Свідчить про значущість для дитини схвалення, визнання її успіхів з боку інших людей. Учні з вираженою мотивацією схвалення навчаються насамперед заради похвали, визнання, заохочення.
 
Шкала 4а — мотив соціального схвалення однокласниками. Показує значущість для учня схвалення з боку однокласників.
 
Шкала 4б — мотив соціального схвалення педагогами. Свідчить про значущість для школяра схвалення з боку педагогів, їх уваги до його навчальних успіхів.
 
Шкала 4в — мотив соціального схвалення батьками. Показує значущість для учня схвалення та уваги до його навчальних успіхів з боку батьків.
 
Шкала 5 — страх покарання. Є свідченням значущості для дитини покарання, осуду з боку інших людей через її неуспішність. Для учнів із вираженою мотивацією страху покарання стимулює до навчання насамперед острах того, що в разі неуспішності їх сваритимуть, каратимуть.
 
Шкала 5а — страх покарання з боку школи. Показує значущість для учня покарання з боку педагогів, страх виявитися в їх очах неуспішним, нездібним.
 
Шкала 5б — страх бути покараними у сім’ї. Свідчить про значущість для школяра покарання з боку родини, побоювання виявитися в очах батьків, родичів неуспішним, нездібним.
 
Шкала 6 — усвідомлення соціальної необхідності. Демонструє прагнення учня бути освіченою людиною. Школярі з домінуванням цього типу мотивації навчаються насамперед тому, що усвідомлюють необхідність успішного навчання в школі для власного майбутнього.
 
Шкала 7 — мотив спілкування. Свідчить про виразність в учня мотивації до спілкування з однолітками. Учнів із вираженим мотивом спілкування зацікавлять насамперед ті види діяльності, де є можливість комунікації.
 
Шкала 8 — позанавчальна шкільна мотивація. Показує зацікавленість учня передусім різними позанавчальними справами, що відбуваються у школі (концерти, вистави, свята тощо). Учні, у яких переважає цей тип мотивації, із задоволенням відвідують школу, часто активно беруть участь у позаурочній діяльності, проте навчаються неохоче, немовби відбуваючи повинність за цікаві справи.
 
Шкала 9 — мотив самореалізації. Свідчить про значущість для учня навчальної діяльності як провідної сфери самореалізації, місця, де він може заявити про себе, розвиватися та ін.
 
Шкали 10—12 є додатковими шкалами, що дозволяють виявити середні показники того, яка група (однокласники, родина, школа) найбільшою мірою впливає на школяра, мотивуючи його до успішного навчання.
 
Шкала 10 — вплив однокласників.
 
Шкала 11 — вплив родини.
 
Шкала 12 — вплив школи.
 
Розроблений опитувальник, звісно, є експериментальним і, напевно, має бути доопрацьований фахівцем, наприклад, з урахуванням особливостей навчального закладу. Проте цей опитувальник є певним каркасом, основною схемою ефективної, на нашу думку, діагностики мотивації — діагностики, що працює.
 
До уваги освітян!


Матеріал читаємо нижче або за цим гіперпосиланням.


Листом МОН визначено структуру навчального року та особливості навчального процесу

У МОН визначили структуру навчального року
Міністром освіти і науки Лілією Гриневич підписаний лист, яким визначено структуру нового навчального року.
Документом передбачено, що структуру навчального року та строки проведення канікул у новому навчальному році встановлюватимуть загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою.
При цьому навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має розпочатись у День знань - 1 вересня і закінчитись не пізніше 1 липня наступного року.
Також передбачено, що тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо).
У межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, школами має бути встановлена тривалість навчального тижня на весь навчальний рік. У випадку встановлення 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів учні 4, 9 та 11 класів складатимуть державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення буде затверджено додатково.
У Міносвіти зазначають, що загальноосвітні навчальні заклади спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування прийматимуть рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, щодо надання учням вихідних для підготовки і проведення ДПА або ЗНО (якщо вони будуть проводитись під час навчального процесу), щодо доцільності проведення навчальної практики та навчальних екскурсій, визначають дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту.
Кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. В такому випадку навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.
Менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати.
Страницы: Пред. 1 2
Читають тему