Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Загальний форум

Страницы: Пред. 1 2
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯКОСТІ ОСВІТИ УКРАЇНИ, Тут будемо вміщувати актуальну інформацію з даної теми
 
До уваги освітян Рівненщини!

За участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, заступника Міністра освіти і науки Вадима Карандія та Голови Державної служби якості освіти України Ruslan Gurak стартував тренінг для освітніх експертів з питань оцінювання професійних компетентностей вчителів початкових класів під час сертифікації.

Руслан Гурак наголосив, що Методика вивчення діяльності вчителя має бути максимально зрозумілою та об’єктивною, оскільки вона визначає зміст професійної діяльності вчителів та інтегрує підходи до оцінювання результатів їхньої роботи.
Під час дводенного тренінгу педагогічні та науково-педагогічні працівники з усіх регіонів України працюють над Методикою експертного оцінювання, зокрема, інструментами вивчення практичного досвіду: формами спостереження за діяльністю вчителя, картками спостереження за уроком та аналізу уроку, інтерв’ю з учителем, анкетами для керівництва школи.
      
       
 
Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

ЗА ЯКИМИ КРИТЕРІЯМИ ЕКСПЕРТИ ОЦІНЮВАТИМУТЬ ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД УЧАСНИКІВ СЕРТИФІКАЦІЇ – 
ВІДПОВІДНУ МЕТОДИКУ ВИСТАВЛЕНО  ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ
Опубліковано 16 січня 2019 року о 17:57

Для громадського обговорення розміщено проект методики, за якою незалежні освітні експерти проводитимуть оцінювання практичного досвіду учасників добровільної сертифікації вчителів.  Подати пропозиції та зауваження можна до 25 січня 2019 року на електронну адресу sqe.bondar@gmail.com або sqe@sqe.gov.ua (з позначкою «Сертифікація»).
Проектом документу передбачається, що експерти вивчатимуть та оцінюватимуть професійні компетентності за 5 критеріями:
1.Здатність планувати і здійснювати освітній процес на основі особистісно-орієнтованого і компетентнісного підходів з використанням відповідних педагогічних технологій.
2.Здатність створювати безпечне та психологічно комфорте освітнє середовище, спрямоване на розвиток дітей та їх мотивацію до навчання.
3.Здатність налагоджувати партнерські стосунки з родинами учнів для розвитку здібностей і можливостей кожної дитини.
4.Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії.
5.Здатність моделювати поведінку, в основі якої повага до прав людини, демократичні та інші загальнолюдські цінності.
Кожен з цих критеріїв включатиме від 4 до 10 показників, що оцінюватимуться  від 1 до 3 балів. Для отримання інформації експерти зможуть використовувати такі джерела, як спостереження за діяльністю вчителя, відвідування уроків, інтерв’ю з вчителем, бесіда з керівництвом школи.
Щоб освітні експерти краще володіли методикою проведення сертифікації та вдосконалили необхідні для неї навички, впродовж 2 днів – 15 та 16 січня 2019 року – для них провели перший тренінг.
«Для мене важливо, щоб всі експерти чітко усвідомлювали, для чого ми запроваджували сертифікацію. Зараз ми здійснюємо реформу НУШ, запрацював новий Держстандарт початкової освіти, в основі якого лежить компетентнісний підхід, інакше відображаються результати навчання. Щоб їх досягати, потрібні інші методики. Ідея була в запровадженні сертифікації для мотивації тих вчителів, які можуть стати агентами змін. Тож під час вивчення роботи педагога ви маєте зрозуміти, чи ця людини розуміє новий стандарт, чи володіє методиками активного, дослідницького, компетентнісного навчання, чи розуміє основні ціннісні та методологічні аспекти реформи», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час розмови з експертами.
Вона також підкреслила, що процес сертифікації має показати нову культуру спілкування з учителями.
«Як учитель я знаю, що педагоги інколи є дуже вразливими до того, що їх оцінюють. І вам потрібно буде зуміти це зробити в дуже дружній спосіб. Пам’ятайте, що ці вчителі прийшли на сертифікацію добровільно. З іншого боку, не можна занижувати стандарти. Бо що може трапитися найгірше – якщо ми дискредитуємо сертифікацію як адекватний інструмент, який виявляє найкращих», – наголосила Міністр.
Пул освітніх експертів буде сформовано з викладачів, вчителів, тренерів НУШ тощо із досвідом педагогічної діяльності не менш як 5 років. Вони проводитимуть оцінювання діяльності учасника сертифікації безпосередньо в закладі освіти. Робота кожного вчителя буде оцінюватись щонайменше двома експертами.
Лілія Гриневич повідомила, що пілотний період сертифікації може тривати 2-3 роки, доки не буде напрацьовано валідний інструментарій для оцінювання. Лише після цього можна буде ставити питання про заміну атестації сертифікацією.
«Я хочу вкотре відзначити, що зараз сертифікація тільки добровільна, а її непроходження не матиме жодних негативних наслідків для вчителя. Водночас педагог, що пройде сертифікацію, отримає 20% надбавки. А ще важливо, щоб він ділився потім своїми методами, знаннями та професійними компетентностями з іншими», – підсумувала Міністр.
За першу добу на сертифікацію вже зареєструвалося понад 350 вчителів. Загалом цього року в пілоті зможуть взяти участь до 1 000 педагогів з усіх регіонів України.
 
[CENTER]До уваги освітян Рівненщини!

Експерт з вивчення практичного досвіду учасників сертифікації Інна Ящук про сертифікацію педагогічних працівників у сюжеті Поділля-Центр #сертифікація

Переглянути відео можна за посиланням на ФБ сторінці ДСЯО [/CENTER]



 
До уваги освітян Рівненщини!

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

ЗА ЛАШТУНКАМИ СЕРТИФІКАЦІЇ


В Україні розпочався пілотний проект із сертифікації педагогічних працівників, який триватиме три роки. Цьогоріч у ньому візьмуть участь 858 педагогів – саме стільки виявили бажання і зареєструвалися. «Метою сертифікації є виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню», – так зазначено у першому пункті Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. №1190. Як саме відбуватиметься цей процес, які етапи включатиме, за якими критеріями оцінюватимуться педагоги, і, зрештою, що отримають ті, хто успішно пройде сертифікацію, – дізнаємося у директора Департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти Івана ЮРІЙЧУКА.
Сертифікація вчителів початкової школи, яка відбуватиметься цього року, містить кілька етапів: експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи, самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності, оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування. Державна служба якості освіти відповідає за організацію одного з них. Це – експертне оцінювання професійних компетентностей педагогів шляхом вивчення їх практичної роботи. У цьому році воно триватиме з березня по жовтень (за винятком канікулярного періоду). Наступний етап – незалежне тестування вчителів – проводить Український центр оцінювання якості освіти. Відбудеться він орієнтовно в кінці жовтня – на початку листопада. Окрім того, кожен учасник сертифікації до 1 липня повинен завантажити у створену при реєстрації на одному з файлообмінників веб­папку (посилання на неї треба вказати в особистому кабінеті) електронне порт­фоліо. Воно має містити заповнену анкету самооцінювання й опис навчального заняття, який може супроводжуватися 15 – 20­хвилинним відеозаписом фрагменту уроку. Також до свого портфоліо вчитель може додати інші матеріали, які свідчитимуть про його високу фахову майстерність. На відміну від вивчення практичного досвіду і незалежного тестування, вміст електронного портфоліо оцінюватися не буде (принаймні в цьому році), але поставитися до його створення треба відповідально, оскільки воно у деяких випадках може відіграти вирішальну роль.

МЕТОДИКУ РОЗРОБЛЯЛИ ЕКСПЕРТИ
До повноважень Державної служби якості освіти належить не лише організація самого процесу експертного оцінювання професійних компетенцій учасників сертифікації, а й розроблення методики, за якою оцінюватимуться вчителі, й відбір та навчання тих, хто їх оцінюватиме – експертів. Зупинимося детальніше на цих важливих складових вивчення практичного досвіду, бо від їх якості суттєво залежить успіх усього процесу.
– При розробленні методики зрозуміло, що ми «відштовхувалися» передусім від положення про сертифікацію педпрацівників, – розповідає Іван Юрійчук. – А також – від професійного стандарту вчителів початкових класів закладів загальної середньої освіти, затвердженого у 2018 році. Ми також послуговувались інструментарієм, який був розроблений для навчання супервізорів, використовували рамку безперервного професійного розвитку вчителів, яку розробило Міністерство освіти і науки України разом із Британською Радою, ну і, звісно, враховували концепцію Нової української школи. Ці документи лягли в основу методики.
Фахівець наголошує: важливо, аби педагоги розуміли, що методику, за якою вивчатимуть їх практичний досвід, розробляли не чиновники, котрі не є фахівцями з початкової освіти. До цієї роботи долучилося широке коло експертів, серед яких були саме вчителі-­практики, які нині працюють у Новій українській школі, представники провідних педагогічних вишів та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, котрі відповідають за впровадження НУШ у своїх регіонах. Не залишились осторонь і управлінці – директори і заступники директорів шкіл, які за фахом є вчителями початкових класів.
– Тобто ця методика пройшла широке обговорення, – наголошує Іван Ярославович. – У січні, наприклад, ми проводили тренінг для майбутніх експертів – він, окрім власне навчання для тренерів, передбачав обговорення методики та критеріїв. Ми вислухали вчителів­-практиків, котрі порадили, що треба змінити, що – додати чи прибрати. Після доопрацювання документа (і врахування зауважень наших експертів) ми виставили його на громадське обговорення, отримали пропозиції та зауваження – зокрема, і критичні, – й усі намагалися врахувати. До речі, текстом зацікавилися навіть народні депутати, тобто увага до цієї методики була високою.

ОЦІНЮВАТИМУТЬ ПРАКТИКИ
Хто ж поїде вивчати практичний досвід учасників сертифікації? Це – вчителі­-практики, які мають досвід роботи у початковій школі, тренери НУШ і майбутні супервізори (наставники, котрі надаватимуть допомогу педагогам у впровадженні Нової української школи) – як учителі, так і методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, що пройшли відповідне навчання. Водночас державні службовці експертами бути не зможуть – це зафіксовано у положенні про сертифікацію.
– Тобто вчителям не треба хвилюватися за те, що до них прийде людина, котра останній раз була у початковій школі ще коли сама там навчалася, – зазначає Іван Юрійчук. – До фахівця (а ми впевнені, що на сертифікацію йдуть спеціалісти найвищого класу) повинен прийти фахівець такого самого рівня. Вони мають розмовляти однією мовою, і це не повинна бути перевірка в жодному разі. Це – розмова, бесіда, обмін досвідом між професіоналами своєї справи.
Загалом експертів буде понад п’ятсот, остаточний список таких фахівців ще не затверджений. Можливо, він доукомплектовуватиметься перед другим етапом вивчення – тобто після літніх канікул. За словами Івана Юрійчука, експертні групи (кожна має включати не менше двох експертів) не будуть «стабільними» – служба проводитиме ротацію цих міні­­команд. Важливо, що до експертної групи не можуть входити ті, хто мешкають в одному з учасником сертифікації населеному пункті, працюють із ним в одному закладі освіти чи є співавторами наукової роботи.
На запитання, хто оплачуватиме відрядження експертів, фахівець відповів так: «Зараз триває погодження усіх нормативних документів, змін до постанов Кабінету Міністрів України, які дадуть можливість фінансувати відрядження експертів за рахунок освітньої субвенції».
Варто зазначити, що експерти не «зваляться» вчителям як сніг на голову. Але і не попереджатимуть про свій приїзд за тижні й місяці. Законодавство зобов’язує такого фахівця повідомити учителя про те, що буде вивчати його досвід, не раніше як за п’ять днів і не пізніше як за три.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ІНТЕРВ’Ю
Нарешті, підходимо до найцікавішого – як це відбуватиметься? Відповідно до методики експерти повинні оцінити діяльність учителя за певними критеріями (загалом у документі п’ять критеріїв, які розкриваються через 20 показників). Зокрема, як учитель планує та здійснює освітній процес, як улаштовує освітнє середовище (це дуже актуально в умовах Нової української школи), як працює з батьками, як вирішує питання впровадження інклюзії і, зрештою, – як працює над собою, чи займається саморозвитком. Аби оцінити педагога за усіма цими напрямами, треба зібрати максимум інформації про його діяльність. Методика передбачає два способи збору інформації: спостереження та інтерв’ю.
– Спостереження за діяльністю вчителя відбувається в його робочий час – тобто на уроках і поза ними, відповідно до показників, які зазначені в методиці, – розповідає Іван Ярославович. – Точніше, ці показники експерт повинен виявити (або – не виявити), подивитися, на якому рівні вони проявляються. Як відбуватиметься цей процес? Експерти приїхали в школу, спостерігають за діяльністю педагога – до і після уроків, на перервах. Зокрема, за тим, як учитель вранці зустрічає дітей, як проводиться, наприклад, «ранкове коло» у першому класі. Бажано, щоб експерт мав можливість подивитись, як педагог взаємодіє з батьками. Ми припускаємо, що не все вдасться побачити. Інтерв’ю (з учителем та з директором і заступником) – потрібне саме для того, щоб з’ясувати моменти, які залишилися «у тіні». Воно має відбуватися за певним планом, з обов’язковою фіксацією відповідей. Наприкінці за підсумками спостереження та інтерв’ю фахівці заповнюють експертний висновок, заносять туди результати. Хочу наголосити, що експерти не визначають рівень педагога. Кожен із показників оцінюється від 1 до 3 балів. Тобто за результатами вивчення практичного досвіду вчителя той отримає певну суму балів. Якщо візит відбувся вже після 1 липня – у цьому експертному висновку ставлять відмітку про наявність або відсутність електронного портфоліо. Його наявність є обов’язковим елементом для проходження сертифікації. Але оскільки, відповідно до законодавства, педагог має право завантажити портфоліо до 1 липня (а вивчення може відбуватися раніше), то портфоліо може бути ще не готове, і тому експертний висновок може не містити відмітки про нього. Вивчення практичного досвіду кожного учасника сертифікації триватиме 1–2 дні. Після цього заповнений експертний висновок надсилається до служби, яка організовує їх передачу до УЦОЯО не пізніше ніж за два тижні до початку тестування. Водночас –УЦОЯО забезпечує розміщення інформації в кабінеті кожного учасника сертифікації. Він може зайти і звірити, чи збігаються результати з тим, що зазначено в його копії експертного висновку. Якщо виявлено розбіжності, то можна звернутися до служби з вимогою внести уточнення.

Е­ЗАПОБІЖНИК
Після закінчення двох етапів сертифікації – тобто вивчення експертами практичного досвіду роботи вчителів та проходження ними тестування – буде створена комісія, до складу якої увійдуть представники Міністерства освіти і науки, Державної служби якості освіти й Українського центру оцінювання якості освіти. Вона приймає рішення щодо результатів сертифікації шляхом установлення граничної кількості балів – як за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації, так і з незалежного тестування. І всі, хто набрав кількість балів, що дорівнює або є вищою від граничної за кожним зі згаданих показників, вважаються такими, що пройшли сертифікацію. А якщо бали виявилися нижчими? Ось тут якраз вирішальну роль може зіграти е­-портфоліо.
– Зрозуміло, що будь-яке експертне вивчення містить певний суб’єктивний чинник, – продовжує Юрій Ярославович. – Тобто якщо вчитель набрав бали, що є вищими за пороговий бал з незалежного тестування, але не набрав необхідну суму балів за результатам експертного оцінювання, то комісією може бути створена експертна група, яка за результатами вивчення матеріалів, розміщених в електронному портфоліо, може змінити кількість балів, зафіксовану в експертному висновку. Тобто, по суті, це – певний запобіжник, який гарантує вчителю, що якщо раптом він вважає, що експерти (його колеги) були необ’єктивними, то матиме право звернутися до комісії, котра розгляне його портфоліо і прийме рішення, що вчитель пройшов сертифікацію. Тому до створення е­портфоліо треба підходити не менш відповідально, ніж до підготовки до тестування чи візиту експертів.

СЕРТИФІКАЦІЙНІ ПРИНАДИ
Не хочеться думати про погане, але які є підстави для визнання вчителя таким, що не пройшов сертифікацію? Згідно з Положенням про сертифікацію педагогічних працівників сертифікат не видається учасникові, який «не оцінений за одним із показників сертифікації; не створив відповідно до вимог цього положення власне е­портфоліо та не завантажив його до веб-­папки, створеної на одному з файлообмінників; проводив репетиції навчальних занять, повторну відео­ чи фотозйомку одного і того ж навчального заняття (фрагментів навчальних занять) з тими самими учнями». Цей третій пункт – найбільш неприємний. Якщо така інформація з’являється і будуть докази, говорить Іван Юрійчук, то вчитель визнається таким, що не пройшов сертифікацію, незважаючи на кількість балів, яку він набрав.
А ті, хто її пройде, навряд чи пошкодують витраченого часу, і не лише тому, що відчуватимуть радість і гордість. Такі педагоги на три роки отримають надбавку до зарплати розміром 20 відсотків. Окрім того, цих учителів розглядатимуть як першочергових кандидатів у експерти у наступні роки – і під час сертифікації, і при проведенні інституційних аудитів. (Інституційний аудит – це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток.) Також успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації – чергової чи позачергової, із присвоєнням наступної кваліфікаційної категорії або підтвердженням наявної вищої категорії. А це, погодьтеся, непоганий бонус. Разом з тим неуспішне проходження сертифікації ніяк не вплине на результати чергової атестації, на підтвердження наявної чи присвоєння наступної категорії, продовження роботи вчителя на відповідній посаді чи застосування до нього будь-­яких заходів адміністративного впливу.
– Якщо раптом такі заходи чи навіть спроби з боку засновника чи керівництва школи матимуть місце, треба знати, що це – незаконно, – наголошує Іван Юрійчук. – Законодавство захищає вчителя, він нічим не ризикує. Сертифікація має дати лише позитивну мотивацію, стимул для саморозвитку.
Наостанок запитуємо: яким ви бачите педагога, котрий успішно пройшов сертифікацію?
– Думаю, таких учителів можна буде назвати лідерами професійних педагогічних спільнот, – відповідає експерт. – Ми взагалі великі сподівання покладаємо на педагогічні спільноти – як на «законодавців моди», стандартів і в освіті загалом, і у професійному розвитку вчителів зокрема. Отже, це – лідери, нав­коло яких, ми сподіваємося, гуртуватимуться інші педагоги, для котрих проходження сертифікації буде своєрідним знаком якості. І до цього фахівця можна буде прийти й отримати допомогу, підтримку, якісний зворотний зв’язок. Такі вчителі – майбутні експерти, що в перспективі зможуть допомогти Державній службі якості освіти. Ми плануємо залучати таких педагогів до інституційного аудиту і подальшої сертифікації вчителів. Сподіваємося, що такий підхід підвищуватиме авторитет цих процедур.

Наталія КУЛИК, №11 від 18 березня 2019 року

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ
Методику експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації затверджено 1 березня цього року наказом Державної служби якості освіти України № 01-11/9.
Методика включає 5 критеріївякі розкриваються через 20 показників
Критерій 1 – «Здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів». Він включає сім показників:
– планування освітнього процесу з урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та освітньої програми;
– використання педагогічних технологій у освітньому процесі на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів;
– надання дітям рівних можливостей участі у різних формах взаємодії, зокрема організацію співпраці учнів у парах, мікрогрупах, групах;
– організація роботи учнів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (у тому числі дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання;
– забезпечення балансу між активним, пасивним та інтерактивним навчанням;
– демонстрація позитивних навичок вербальної та невербальної комунікації з учнями;
– застосування різноманітних форм оцінювання роботи учнів і проведення аналізу результативності їхньої навчальної діяльності.
Критерій 2 – «Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності» – містить такі показники (три):
– формування в учнів поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь­якими ознаками;
– виховання в учнях патріотизму, поваги до державної мови і державних символів України, шанобливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу;
– забезпечення позитивного ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінування, врахування особливості й захист прав кожного з них.

Критерій 3 – «Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання» – розкривається через чотири показники. А саме – як учитель: 
– створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
– мотивує учнів до вибору виду діяльності й активного навчання, організовуючи освітні осередки, у тому числі для їхньої індивідуальної роботи;
– використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей;
– забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

Критерій 4 – «Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей та можливостей кожної дитини»Тут показників два
– співпраця з родинами учнів, використання різних форм комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
– долучення батьків до організації освітнього процесу та проведення спільно з ними заходів для дітей.

Критерій 5 – «Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії»Показників – чотири. Експерти вивчатимуть, як педагог: 
– аналізує сильні та слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує і розвиває власну інформатичну компетентність і визначає шляхи подальшого саморозвитку;
– здійснює оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного й особистісного зростання;
– бере участь у семінарах, тренінгах, майстер­ класах, науково­практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань;
– постійно співпрацює з іншими вчителями для підвищення своєї власної та їхньої професійної компетентності. 

У наказі наголошується, що під час розроблення критеріїв та показників «враховано Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988­р, професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 р. №1143, навчально­-методичний посібник «Супервізія: професійна підтримка і професійний розвиток педагогів», розроблений Все­українським фондом «Крок за кроком», Рамку безперервного професійного розвитку вчителів, розроблену Міністерством освіти і науки України спільно з Британською Радою в Україні».
 
Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

Сертифікація вчителів: затверджені методика та форма експертного оцінювання



      Державна служба якості освіти затвердила методику та форму експертного оцінювання вчителів під час сертифікації.
Відповідні накази служби опубліковані на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
      “Методика включає 5 критеріїв, що розкриваються через 20 показників, опис методів збирання інформації експертами та алгоритм обчислення загальної суми балів, отриманих учасником сертифікації за результатами експертного оцінювання”, – зазначено в методиці.
Так, експерти оцінюватимуть вчителів за такими 5 критеріями:
  • здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів;
  • здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності;
  • здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання;
  • здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії.
Детальніше з методикою можна ознайомитись у документі нижче.

Завантажити документ можна за цим посиланням
Окрім того, служба затвердила форму експертного висновку та методичні рекомендації щодо її заповнення.
      “Форма експертного висновку заповнюється за результатами вивчення практичного досвіду роботи учасника сертифікації, містить кількість набраних учасником сертифікації балів за кожним із критеріїв оцінювання та їхню загальну суму, відмітку про наявність/відсутність створеного учасником сертифікації е-портфоліо та завантаження його до веб-папки”, – зазначено в рекомендаціях.
Завантажити документ можна за цим посиланням
Нагадаємо, цього року участь у сертифікації візьмуть 854 вчителі початкових класів. Педагоги, які успішно пройдуть сертифікацію, отримають 20% надбавку до зарплатні.
Раніше уряд опублікував положення про сертифікацію вчителів. Інформація про проходження сертифікації поки що буде закритою.
Незалежне тестування вчителів під час сертифікації складатиметься зі 100 завдань.
 
Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіпеорпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

Держслужбі якості освіти надали понад 58 мільйонів на обласні управління



Уряд дозволив МОН передати Держслужбі якості освіти 58,5 мільйонів гривень на обласні управління.

Про це йдеться у розпорядження №165-р від 20 березня. Кошти закладені в бюджеті цього року.
“ Це дозволить забезпечити належне функціонування територіальних органів Державної служби якості освіти, які утворено в кожній області“, – пояснили в Кабміні.
Розподіл коштів за областями можна дізнатись у документі нижче.

Завантажити документ можна за цим посиланням.
Нагадаємо, 7 листопада 2018 року уряд ухвалив рішення про утворення 25 територіальних органів Державної служби якості освіти.
У службі планують, що в 25 обласних управліннях працюватимуть 625 людей.
“Нова українська школа”
 
Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

12 шкіл випробують критерії та індикатори оцінювання якості освіти



      Протягом двох місяців 12 шкіл випробовуватимуть критерії та індикатори оцінювання якості освіти.
Документ розробили Держслужба якості освіти спільно з EdCamp Ukraine, Офісом реформ та фондом “Крок за кроком”.
      Дуже важливо, щоб в кожному закладі освіти функціонувала ефективна внутрішня система забезпечення якості. Але також не менш важливим є запровадження в школах системного самоаналізу та самооцінювання задля постійного удосконалення і підвищення якості освіти, – зазначив голова Держслужби якості освіти Руслан Гурак.
Апробовуватимуть документ до кінця навчального року заклади в шести областях та Києві. Серед них є великі міські, малокомплектні, сільські та опорні школи:
  1. Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №122 Криворізької міської ради Дніпропетровської області;
  2. Козівський опорний навчальний заклад загальної середньої освіти I-III ступенів – ліцею імені Михайла Гаврилка при Львівському національному університеті імені Івана Франка Сколівської районної ради Львівської області;
  3. Опорний навчальний заклад Шкарівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Білоцерківської районної ради Київської області;
  4. Спеціалізована авіаційно-технологічна школа №203 Святошинського району Києва;
  5. Харківський санаторного навчально-виховний комплекс №13 Харківської обласної ради;
  6. Штомпелівська ЗОШ І-ІІІ ст. Хорольської районної ради Полтавської області;
  7. Солонянське навчально-виховне об’єднання “Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І-ІІІ ступенів – Центр позашкільної освіти” (опорний заклад) Солонянської селищної ради Дніпропетровської області;
  8. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33 Вінницької міської ради;
  9. Школа І-ІІІ ступенів №292 імені гетьмана України Івана Мазепи Деснянського району Києва;
  10. Загальноосвітня школа I-III ступенів с. Черепашинці Вінницької області Калинівського району;
  11. Радісненський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Знам’янської сільської ради Одеської області;
  12. Бродівська гімназія імені Івана Труша Бродівської районної ради Львівської області.
Нагадаємо, Держслужбі якості освіти надали понад 58 мільйонів на обласні управління.
 
Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

Лілія Гриневич на міні-EdCamp у Києві. Говоримо про сертифікацію і відповідаємо на питання вчителів. Приєднуйтеся!



Л.М. Гриневич: "Три роки ми плануємо, що це буде пілот".
 
До уваги освітян Рівненщини!

Оголошено конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії "Б" у територіальних органах Державної служби якості освіти України. Документи приймаються з 26 березня по 09 квітня 2019 року за адресою: вул. Ісаакяна, 18, м. Київ, 01135, кабінет 409.
Детальну інформацію про оголошення конкурсу та його умови читайте тут: https://bit.ly/2UbgBoxПЕРЕГЛЯНУТИ.


Хочете долучитися до команди Державна служба якості освіти України? Зараз якраз оголошено конкурс одразу на 50 керівних посад у територіальних органах служби.
Шукають начальників управлінь та їхніх заступників у 24 областях та Києві. Податися можна до 9 квітня.
Більше інформації про конкурс та вимоги до кандидатів: https://bit.ly/2UbgBox

Змінено: Ігор Опольський - 27.03.2019 11:01:49
 
До уваги учасників сертифікації (пілотний проект-2019) !!!

Для тих, хто ще не зареєструвався на вебінар щодо сертифікації педагогічних працівників.
      У вівторок, 09 квітня 2019 року, о 13:00 директор департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти України Іван ЮРІЙЧУК про особливості сертифікації у цьому році.
Всі охочі можуть долучитися до обговорення та поставити запитання, зареєструвавшись за посиланням: https://bit.ly/2EV41QO

Про сертифікацію директору школи: навіщо педагогам проходити (1 година) 

Безплатний вебінар Лектори 9 квітня 2019 13:00 - Початок трансляції БЕЗКОШТОВНО


      Недавно сертифікація була як табула раса: про неї всі чули, але ніхто не знав, як проводитимуть.
      Ясність внесло положення, затверджене постановою КМУ, — сертифікація дасть змогу кожному талановитому вчителю проявити себе та отримати більші можливості для розвитку і самореалізації, а директору школи допоможе виявити педагогів — провідників якісних змін в освіті.
      Це одна з причин, чому Вам слід знати про сертифікацію. Про інші — дізнайтеся на вебінарі.
      У програмі:
  • чого чекати від сертифікації цього року та у майбутньому
  • про етапи сертифікації
  • хто і як визначатиме результати
  • які переваги надає сертифікація
      Усі зареєстровані учасники отримають сертифікат.

      ✉ Зверніть увагу! Для того, щоб поставити запитання лектору під час вебінару, переконайтеся, що маєте обліковий запис на YouTube

Відповіді на Ваші постійні запитання:
  • Зареєстрований учасник вебінару самостійно скачує сертифікат після завершення вебінару.
  • Всі дані до сертифікату підтягуються автоматично з профілю зареєстрованого учасника. Тому, якщо Ви дивилися вебінар разом з колегою і він хоче отримати сертифікат на своє ім’я — йому потрібно зареєструватися.
  • Усі зареєстровані учасники можуть дивитися відеозапис вебінару після його завершення.
 
До уваги учасників пілотного проекту сертифікації 2019 року!


      Із 8 по 12 квітня 2019 року розпочинається вивчення практичного досвіду учасників сертифікації в трьох областях: Дніпропетровській, Львівській та Одеській.
Експерти оцінюватимуть професійні компетентності за п’ятьма критеріями відповідно до затвердженої методики (https://bit.ly/2G1AXJl).
Звертаємо вашу увагу, що повідомлення про строк вивчення практичного досвіду відправлено на адресу електронної пошти учаснику сертифікації.

 
 
Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.


ЗНО ДЛЯ ЗАКЛАДІВ


В українській освітній політиці не так давно з’явилося нове поняття – інституційний аудит. Як він виглядатиме, коли і як проходитиме і чим відрізнятиметься від звичної державної атестації навчальних закладів? Іншими словами – чого чекати від цього нововведення закладам освіти? Допомогти розібратися із цими питаннями ми попросили директора Департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти Юрія ВЕРГУНА.

Інституційний аудитце, з одного боку, комплексна перевірка – єдиний захід державного нагляду (контролю), який проводиться у плановому порядку в закладах загальної середньої освіти один раз на 10 років, а з іншого – оцінювання освітніх та управлінських процесів. Остання складова є для вітчизняної освіти абсолютно новою і поки незвіданою. Тепер, згідно з новим законодавством, це робить лише Державна служба якості освіти, місцеві управлінські органи такі функції втратили.
ВЕЛИКА РІЗНИЦЯ
Принагідно внесемо ясність. Часто кажуть, що державна атестація закладів освіти і інституційний аудит – фактично однакові процедури. Проте це не так. Бо державна атестація проводилася якраз місцевими органами управління освітою, і в цьому була її найбільша проблема. Адже місцевий орган освіти, по суті, виконував функції засновника закладу, а отже – мусив належно забезпечити його кадрами, матеріально­-технічним і методичним обладнанням. А під час атестації «перевіряв» результати власної діяльності. Тому державна атестація пере­творювалася на просту формальність і ніяких суттєвих наслідків не мала. Між тим тепер – під час інституційного аудиту – використовуватимуться уніфіковані як інструментарій, так і процедури для проведення. Тобто незалежно від того, хто буде освітнім експертом, перевірка й оцінювання відбуватимуться за чіткими, зрозумілими процедурами. Наприклад, застосовуватимуться однакові форми акту, анкет, опитувальників. Тому вважати, що державна атестація та інституційний аудит – одне й те саме, як мінімум, некоректно. 
Інституційний аудит фактично запроваджує зовнішнє незалежне оцінювання освітньої діяльності закладів освіти, – говорить директор департаменту. – Це те нове, що має з’явитися в Україні. Ми вже багато чого зробили і маємо зробити для того, щоб ця процедура запрацювала. Проект Порядку інституційного аудиту в закладах загальної середньої освіти вже поданий на державну реєстрацію до Міністерства юстиції, наразі спільно з Міністерством освіти і науки розроблено критерії для оцінювання освітніх і управлінських процесів, які є додатком до цього порядку. Також розробляємо методику оцінювання освітньої діяльності закладів, до якої має бути напрацьований інструментарій, зокрема анкети, котрі використовуватимуться під час перевірок та оцінювання, форми спостереження, опитування – тобто це дуже копітка робота. Окрім того, ми плануємо, щоб оцінювання відбувалося не в паперовому вигляді, а з використанням комп’ютерних програм. Ми маємо гарних партнерів, зокрема Чеську шкільну інспекцію, в яких усе це є, і їхній досвід теж спробуємо перей­няти. Але все одно це буде наш, український продукт. Бо у нас є своя нормативна база, свої особливості.

ЯКІСТЬ ІЗСЕРЕДИНИ
Інституційний аудит проводитиметься один раз на 10 років. В Україні більш як 16 тисяч закладів загальної середньої освіти. Якщо розділити цю цифру на 10 – виходить, що 1600 шкіл щороку мають проходити інституційний ­аудит планово. Втім, законодавством передбачені й позапланові перевірки – скажімо, якщо якийсь заклад має певні невідкладні проблеми, з якими не може впоратися власними силами, його керівник (або засновник, або піклувальна чи педагогічна рада) може звернутися до Державної служби якості освіти з проханням провести позаплановий інституційний аудит. Наприклад, якщо звернулися із цим питанням у квітні, зрозуміло, що для його вирішення до літніх канікул уже забракне часу, тоді цей заклад буде внесений до річного плану – для того, аби здійснити інституційний ­аудит у наступному навчальному році.
Ми розуміємо, що раз на 10 років – це не та періодичність, яка б спонукала заклад до того, аби він став кращим, – зазначає Юрій Вергун. – Проте хочемо, щоб цей процес – щодо поліпшення надання освітніх послуг здобувачем освіти – був постійним і послідовним. Тому закон передбачає, що, крім зовнішньої системи забезпечення якості освіти, до якої належить інституційний аудит, є ще внутрішня. Тобто те, що робиться у самому закладі, аби він став кращим. Планується, що кожен заклад освіти щорічно здійснюватиме самооцінювання своєї діяльності. Щодо створення і функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти – ми надамо рекомендації керівникам закладів загальної середньої освіти. Самооцінювання здійснюватиметься за тими ж критеріями, за якими й оцінювання під час інституційного аудиту. Тобто ми чітко кажемо керівникам закладів освіти, що підходи стосовно оцінювання освітньої діяльності будуть однаковими і прозорими. Вони стануть важелем, який, напевно, буде вирішальним у процесі поліпшення якості освітньої діяльності. А ми водночас, прийшовши до закладу задля проведення інституційного аудиту, побачимо, наскільки ця внутрішня система забезпечення якості освіти є ефективною, і надамо рекомендації, що сприятимуть її вдосконаленню.
При цьому директор департаменту переконаний, що запропонована службою внутрішня система забезпечення якості освіти не порушує автономію шкіл. Так, статтею 41 Закону «Про освіту» визначено 8 елементів, які можуть бути у внутрішній системі забезпечення якості освіти. Але є ще один елемент – дев’ятий – це власні підходи, які використовуватимуть заклади освіти. Тобто закон не обмежує автономію закладу щодо того, якою повин­на бути його внутрішня система забезпечення якості освіти. Він визначає лише те, що має бути обов’язковим, але якщо заклад зробить щось своє, краще, то – це його право і, напевно, в тому і є сенс автономії.
– Коли почали працювати над підготовкою рекомендацій щодо внутрішньої системи забезпечення якості освіти, то побачили: якщо їх формувати у тому порядку, який передбачає закон (педагогічна діяльність, оцінювання учнів, управління, інформаційні системи, інклюзивне середовище, академічна доброчесність, політика та процедури забезпечення якості освіти) – вони дублюються, тому можна сформувати 4 напрями, – продовжує Юрій Вергун. – А саме: освітнє середовище, освітня діяльність учнів, педагогічна діяльність педпрацівників і оцінювання управлінських процесів. Таким чином у нас сформувалося 15 вимог і 54 критерії. Найголовніше – що Закон «Про освіту» уже передбачає, аби ця внутрішня система забезпечення якості була у кожному закладі.

ВІД АПРОБАЦІЇ ДО АБЕТКИ
За словами службовця, серед розробників рекомендацій є заступник директора київського ліцею «Універсум» Марко Бобровський, який ті критерії, що народилися «за столом», почав апробовувати у власному закладі. Фактично це перша школа, котра розробила внутрішню систему забезпечення якості освіти відповідно до рекомендацій Державної служби якості освіти. Аби побачити, як це працюватиме в інших закладах, служба за допомогою партнерів («Крок за кроком», «Демократична школа» і «ЕдКемп Україна») обрала 12 пілотних шкіл, у яких проходитиме апробація інструментарію. Серед них – і малокомплектна сільська школа, і велика міська, і ліцей, і гімназія. Географія теж є доволі широкою: Київ, Дніпро, Одеса, Львівська, Вінницька та Харківська області. Передбачається, що на базі цих закладів за допомогою освітніх експертів буде розбудована шкільна внутрішня система забезпечення якості освіти. Окрім того, фахівці служби за результатами апробації планують видати абетку для керівника школи, щоб до початку нового навчального року директори отримали посібник, у якому будуть розписані не тільки ці рекомендації, критерії та вимоги, а і практичний досвід. Можливо, в майбутньому, зазначив директор департаменту, навіть вдасться підготувати дистанційний курс для керівників шкіл, де вони могли б у режимі онлайн не лише здобути теоретичні знан­ня, а ще і пройти тестування й отримати сертифікат.
Юрій Валерійович сподівається, що у цих – експериментальних – школах можна буде апробувати й методику зовнішнього оцінювання, яка наразі ще розробляється. А проведення перших пілотних інституційних аудитів, імовірно, розпочнеться з 1 вересня 2019 року. Щоправда, це будуть позапланові заходи – тобто ті, що можливі лише за заявкою засновника або керівника. Робити це у плановому порядку законодавство не дозволяє: треба спочатку (восени) сформувати річний план. Тому планові перевірки фахівці служби сподіваються розпочати у 2020 році. 
Виникає запитання: хто саме проводитиме інституційний аудит? Адже співробітники служби і її територіальних органів фізично не у змозі самотужки охопити 1600 шкіл на рік, і безсумнівно, залучатимуть помічників – освітніх експертів. Хто може претендувати на цю роль?
У проекті Порядку інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти зазначено, що до експертної групи можуть входити вчителі, які пройшли сертифікацію педагогічних працівників, ми їх називаємо «агентами змін», – відповідає Юрій Валерійович. – Це і вчителі вищої категорії – зазвичай досвідчені фахівці, котрі, прийшовши на навчальне заняття до свого колеги, зможуть об’єктивно оцінити те, що відбувається на уроці. Не конкретно вчителя, а освітні процеси, зокрема щодо викладання певного предмета, які відбуваються у закладі освіти, і підказати, як їх можна удосконалити. Можуть залучатися і працівники органів управління освітою, проте лише до першої частини інституційного ­аудиту, тобто – до комплексної перевірки. А також – керівники закладів, особливо тих, що пройшли інституційний аудит. У нас багато експертів, котрі залучаються до заходів державного нагляду і конт­ролю й отримують досвід. Інколи одні й ті самі проблеми у кожній школі вирішуються по-­різному. Це, я думаю, буде одним з найкращих важелів, що спонукатимуть експертів брати участь у наших заходах.

ОСВІТНІ ЕКСПЕРТИ
Ну і найголовніше – як це відбуватиметься? За словами директора департаменту, починатиметься інституційний аудит із підготовчої роботи. За 10 днів до його проведення експерти вивчають ті матеріали, які відповідно до статті 30 Закону «Про освіту» мають бути розміщені на сайті закладу. Потім готується проект наказу, а керівнику закладу надсилається письмове повідомлення про те, що в конкретний термін відбудеться інституційний аудит. Разом із повідомленням надсилається аркуш опитування, в якому є ряд запитань, на які треба буде відповісти ще до початку роботи експертної групи. Зокрема, стосовно проведення самооцінювання – керівник повинен зазначити, на якому рівні, на його думку і на думку його колективу, перебуває його заклад. Потім працює експертна група, склад якої залежить від кількості працівників у конкретному закладі освіти. Якщо школа малокомплектна – група налічуватиме не менше трьох осіб, якщо велика – експертів може бути більше. Від кількості працівників закладу залежить і термін перебування комісії в закладі. Якщо у школі працюють до 50 осіб, перевірка триватиме не більше 5 робочих днів. За результатами перевірки кожний заклад отримає оцінки по чотирибальній шкалі – з кожної з 15 вимог (1 рівень – високий, 2 – достатній, 3 – вимагає покращення, 4 – низький).
В останній день перебування експертної групи у закладі освіти складається уніфікований акт, який підписує керівник. У разі виявлення порушень буде видано розпорядження щодо їх усунення. 
Але це ще не все. Керівник закладу, в якому проходив інституційний аудит, не пізніше як за три дні після його закінчення має надіслати службі акт оцінювання роботи експертної групи. Чи дотрималася вона вимог законодавства, зокрема Закону «Про основ­ні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», котрий передбачає чітку процедуру щодо проведення перевірки. Чи об’єктивно оцінювали? Чи дотримувались етики?
На наш погляд, це буде той зворотний зв’язок, який служба матиме, щоб бачити, як на місцях відбуваються ці заходи, – говорить Юрій Вергун. – Далі – не пізніше 30 днів після закінчення аудиту – має бути завершено оформлення документів, що стосуються оцінювання освітньої діяльності. Це – висновок експертної групи і рекомендації, які надсилаються керівнику і засновнику. Після того мають бути розміщені як на сайті самого закладу освіти (а у разі його відсутності – на сайті засновника), так і на сайті органу, котрий проводив інституційний аудит – Державної служби якості освіти або її територіального органу. Так усі бачитимуть, що відбувається у цьому закладі. І ця прозорість буде не зайвою, незалежно від того, яким буде висновок. Сподіваюся, що керівники прислуховуватимуться до наших висновків і рекомендацій і робитимуть усе для того, аби саме їхній заклад був найкращим.

Наталія КУЛИК, №12 від 25 березня 2019 року.
 
Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

Інституційний аудит: експерти відвідуватимуть уроки




Експерти, які оцінюватимуть школу під час інституційного аудиту, відвідуватимуть уроки.
Про це повідомили на сайті Держслужби якості освіти.
“Спостереження за навчальними заняттями – одна із форм вивчення якості освітньої діяльності. Відвідування навчальних занять у жодному разі не буде порушувати творчу свободу вчителя. Спостереження відбуватиметься із дотриманням чітко встановлених правил та критеріїв”, – зазначили у службі.
В установі також наголосили, що школі не потрібно буде готувати жодних документів для проведення аудиту.
“Всю документацію для проведення інституційного аудиту готує Державна служба якості освіти. Єдиний документ, який заповнює заклад за результатами аудиту, – анкета, де оцінюється робота експертної групи“, – пояснили в службі.
Водночас, оцінка директора школи експертній групі не впливатиме на оцінку самого закладу.
Нагадаємо, МОН затвердило порядок проведення інституційного аудиту в школах.
Також Держслужба якості освіти розробила новий акт перевірки шкіл.
 
Матеріал читаємо нижче або переходимо на сайт оригінального повідомлення за цим гіперпосиланням.


Набув чинності Порядок проведення інституційного аудиту закладів середньої освіти, що фактично запускає принципово новий підхід до оцінювання якості освітньої діяльності у школах України.
Про те, що таке інституційний аудит та чого від нього очікувати, розповідаємо у запитаннях та відповідях.
      1) Що таке інституційний аудит?
Інституційний аудит – це  зовнішнє оцінювання діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів.  Аудит покликаний допомогти школам стати більш якісними і в подальшому сформувати та підтримувати  культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу. Подібні системи оцінки якості освіти успішно працюють у більшості європейських країн – Австрії, Великій Британії, Норвегії, Данії, Бельгії, Швеції, Чехії, Литві.
      2) Чим аудит відрізняється від колишньої атестації шкіл?
Інституційний аудит – це цілком нова для України процедура оцінювання якості освітньої діяльності шкіл. Атестація, яку раніше проходили школи, була спрямована, здебільшого, на формалізований контроль та перевірку. Головна ж місія аудиту – допомогти школам підвищити якість їхньої діяльності та сприяти зростанню суспільної довіри до освіти. Якщо атестація показувала школі “що не так”, то інституційний аудит має показати “як зробити краще”. При цьому, у школи залишається поле для вибору власної стратегії розвитку і шляхів її реалізації.  
      Під час проведення аудиту освітні експерти звертатимуть увагу як на успішні аспекти діяльності шкіл, так і на ті, де якість освітньої діяльності є низькою  та потребує вдосконалення. За результатами аудиту заклад отримуватиме рекомендації, орієнтуючись на які, можливо підвищити рівень освітньої  діяльності.  Ці рекомендації не є ультимативними та залишають школі право на власний розсуд вирішувати, як будувати свою діяльність після проведення аудиту.
Крім того, інституційний аудит також розглядатиме діяльність закладу в його взаємодії з засновником та місцевою громадою. Тобто, на відміну від атестації, що була зосереджена виключно на оцінці конкретного закладу освіти місцевим органом управління освітою, аудит – це комплексне оцінювання незалежними освітніми експертами умов функціонування закладу (матеріально-технічне, кадрове забезпечення, створення інклюзивного освітнього середовища тощо). Тому рекомендації будуть надаватися і засновникам.
      3) Чи залишається контроль у процедурі інституційного аудиту?
Процедура проведення інституційного аудиту складається з двох складових:
  • оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • перевірки дотримання закладом вимог законодавства в сфері освіти.
Перевірка залишається однією зі складових інституційного аудиту, оскільки держава здійснює обов’язковий нагляд за освітньою діяльністю шкіл.
      4)  Що включає у себе оцінювання якості освітньої діяльності закладів освіти?
Під час аудиту оцінюватимуться:
  1. освітнє середовище (наскільки безпечно та комфортно у школі, як організоване харчування, чи вистачає необхідного для навчання обладнання, кабінетів тощо);
  2. систему оцінювання здобувачів освіти (як оцінюють навчальні досягнення учнів, наскільки система оцінювання прозора  та  зрозуміла);
  3. педагогічну діяльність (якість викладацької  діяльності,  професійний  розвиток  педагогів, налагодженість співпраці між  учасниками  освітнього  процесу);
  4. управлінські процеси (наскільки управлінські рішення сприяють забезпеченню та постійному вдосконаленню якості освітньої діяльності, наскільки ефективна внутрішня система забезпечення якості освіти тощо).
Результати оцінювання всіх цих аспектів визначатимуться за 4 рівнями:
- перший (високий);
- другий (достатній);
- третій (вимагає покращення);
 - четвертий (низький).
      5) Хто проводить аудит?
Інституційний аудит здійснює Державна служба якості освіти та її територіальні  органи. Для проведення аудитів формуватимуться експертні групи у складі 3-12 осіб (залежно від чисельності педагогічних працівників закладу), до яких будуть входити співробітники Державної служби та освітні експерти.
      6) Хто може бути освітнім експертом?
Освітніми експертами можуть бути:
  • педагогічні працівники, які мають вищу кваліфікаційну категорію;
  • педагогічні працівники, які пройшли сертифікацію;
  • керівники, заступники керівників шкіл, що пройшли інституційний аудит;
  • інші фахівці.
Всі експерти повинні мати вищу педагогічну освіту, практичний досвід роботи у закладі освіти не менше 5 років та пройти відповідне навчання, організоване Державною службою якості освіти.
У випадку, якщо аудит проводиться у закладі спеціалізованої освіти, наприклад, у спортивній школі, обов’язковим є залучення представників цієї сфери до оцінювання закладу.
Працівники органів управління у сфері освіти залучаються як експерти лише для проведення перевірки дотримання вимог законодавства.
      7) Чи може громадськість проводити інституційний аудит?
Законом України “Про освіту” передбачено громадську акредитацію  – залучення громадських організацій до проведення зовнішньої оцінки якості освіти у школах.
           Для цього громадські фахові об’єднання мають пройти відповідну акредитацію у  Державній службі якості освіти.  Заклади освіти, які отримають сертифікат про громадську акредитацію, будуть вважаються такими, що успішно пройшли інституційний аудит у плановому порядку.
      smile8) Як навчатимуть експертів?
Навчання експертів буде проводити Державна служба якості освіти. До організації та проведення навчання можуть залучатися інші установи, організації та спеціалісти, участь яких є доцільною з огляду на завдання інституційного аудиту. Інформація про початок  навчання буде розміщена  на сайті Державної служби якості освіти.
      9) Як часто Державна служба якості освіти буде оцінювати заклади освіти?
Плановий інституційний аудит відбуватиметься один раз на 10 років. Із річними планами проведення аудитів можливо буде ознайомитися на сайті Державної служби якості освіти.
Підставою для проведення позапланового аудиту може стати низька якість освітньої діяльності у  закладі  освіти, що була встановлена за результатами незалежних зовнішніх моніторингів.
Позаплановий інституційний аудит також може бути проведений за ініціативою засновника, керівника закладу, наглядової (піклувальної) ради та педагогічної ради.      Слід зазначити, що аудит у позаплановому порядку буде проводитися не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше ніж через 1 рік після проведення планового інституційного аудиту.
      10) Скільки триватиме аудит?
Робота експертів у закладі освіти триватиме до 10 робочих днів. Однак, сам аудит є більш тривалою процедурою, що проводиться у такі етапи:        
  1. Підготовка до аудиту:
  • формування експертної групи;
  • оформлення документації для проведення інституційного аудиту;
  • заповнення керівником закладу освіти опитувального аркушу;
  • ознайомлення експертної групи з усією доступною інформацією про діяльність школи.
  1. Робота експертної групи у закладі освіти (не більше 10 робочих днів, а в закладах освіти, де середня чисельність працівників не перевищує 50 осіб - до 5 днів).
  1. Складання документації за результатами інституційного аудиту.
      11) Чи знатимуть школи як їх оцінюватимуть?
Так, безперечно. Вимоги та критерії, за якими здійснюватиметься оцінювання освітніх і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти викладені у додатку до Порядку проведення інституційного аудиту. Згодом, документ буде доповнено індикаторами, які нині апробуються Державною службою якості освіти на базі 12 шкіл.
Крім того, Державна служба якості освіти та її територіальні органи надаватимуть школам консультації з питань проведення інституційного аудиту.
      12) Як пов’язані інституційний аудит та внутрішня система забезпечення якості освіти?
Внутрішня система забезпечення якості освіти є одним з об’єктів оцінювання під час проведення аудиту. Ця система формується закладом освіти з урахуванням вимог Закону “Про освіту” та рекомендацій Державної служби якості освіти.
Вимоги і критерії, на яких ґрунтується інституційний аудит, рекомендовані школам для здійснення щорічного самооцінювання освітньої діяльності. Тому до аудиту не потрібно буде спеціально готуватися, адже, створивши внутрішню систему забезпечення якості освіти, заклад тим самим вже підготувався до зовнішнього оцінювання.
Насамкінець, за результатами проведення аудиту Державна служба якості освіти надаватиме закладам конкретні рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
      13) Чи оцінюватиме аудит освітню діяльність приватних шкіл?
Так, інституційний аудит буде проводитись у всіх закладах загальної середньої освіти, незалежно від форми власності.
      14) Яка роль батьків у процесі проведення аудиту?
Батьки є рівноправними учасниками освітнього процесу. Тому в ході проведення аудиту освітні експерти будуть проводити опитування батьків з метою отримання інформації про діяльність закладу. 
      15) Чи можуть батьки ініціювати проведення аудиту?
Батьки можуть звертатися до засновника, керівника або наглядової (піклувальної) чи педагогічної ради школи із запитом про проведення інституційного аудиту. Останні можуть ініціювати проведенням позапланового аудиту, звернувшись до Державної служби якості освіти.
      16)  Яка роль учнів у процесі проведення аудиту?
Учні, як і батьки, є рівноправними учасниками освітнього процесу. Їх думка надзвичайно важлива для оцінювання освітнього середовища, організації освітнього процесу та системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Саме тому під час аудиту буде проводитися опитування учнів.
      17) Чи будуть освітні експерти відвідувати уроки?
Так, будуть. Спостереження за навчальними заняттями –  одна із форм вивчення якості освітньої діяльності. Відвідування навчальних занять у жодному разі не буде порушувати  творчу свободу вчителя. Спостереження відбуватиметься із дотриманням чітко встановлених правил та критеріїв.
      18) Де дізнатися про результати проведеного аудиту?
За результатами аудиту будуть складатися  висновки  та рекомендації, які надсилатимуться керівництву закладу та його засновнику для обов’язкового ознайомлення. Ці документи будуть публікуватися на офіційних сайтах закладу освіти та його засновника, а також сайтах органів, що проводили аудити.
      19)  Чи можуть школи оскаржити результати аудиту?
Керівник школи має право подати до органу, що проводив аудит, обґрунтовані заперечення до проекту висновку. Такі заперечення надсилаються електронною поштою та розглядаються протягом 5 днів. За результатами розгляду  висновки та рекомендації можуть бути відкориговані з урахуванням заперечень.
      20)  Що буде, якщо школа не усуває порушень, виявлених під час аудиту?
Якщо під час інституційного аудиту було встановлено, що школа порушує норми законодавства і у встановлений строк такі порушення не були усунені, Державна служба якості освіти може звернутися до засновника закладу  із рекомендаціями щодо зміни керівництва, реорганізації або припинення діяльності закладу.
      21) Чи треба буде школі писати звіти до чи  після проведення аудиту?
Жодних звітів школа не готує. Всю документацію для проведення  інституційного аудиту готує Державна служба якості освіти. Єдиний документ, який заповнює заклад за результатами аудиту, – анкета, де оцінюється робота експертної групи.
      22) Чи може оцінка роботи експертної групи позначитись на результатах аудиту?
Ні, оцінка роботи експертної групи надається керівником школи після завершення аудиту і жодним чином не може вплинути на його результати. Така оцінка забезпечує діалог між школою і Державною службою якості освіти та допомагає вдосконалити процедуру проведення інституційного аудиту.
Страницы: Пред. 1 2
Читають тему