Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Загальний форум

Страницы: 1
Міжнародне порівняльне моніторингове дослідження якості освіти PISA-2021, У цій темі будемо вміщувати актуальні повідомлення
 
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ PISA-2021

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 584-р. "Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2021". ЗАВАНТАЖИТИ або завантажити із сайту Кабінету Міністрів України..

2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2019 № 263 "Про затвердження Плану заходів із реалізації в 2019 році міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021 та Переліку регіональних координаторів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021". ЗАВАНТАЖИТИ або завантажити із сайту УЦОЯО.
3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.04.2020 № 566 "Про відтермінування міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021". ЗАВАНТАЖИТИ.
ОФІЦІЙНІ САЙТИ
1. Сайт PISA (офіційний міжнародний): перейти за цим гіперпосиланням.
2. Сайт PISA в  Україні (офіційний): перейти за цим гіперпосиланням.
Змінено: Ігор Опольський - 06.05.2020 12:39:52
 
Шановні освітяни Рівненщини!


Розпочинаємо інформування щодо перебігу підготовки до участі у міжнародному моніторинговому дослідженні якості освіти PISA-2021.

      Нагадаємо, що у 2018 році Україна ВПЕРШЕ брала участь у цьому престижному дослідженні якості освіти.

      Матеріали про підготовку до проведення PISA-2018 розміщено у темі "Міжнародне порівняльне моніторингове дослідження PISA (Programme for International Student Assessment)".
Змінено: Ігор Опольський - 04.09.2019 10:33:13
 
До уваги освітян Рівненщини!

Міжнародне дослідження якості освіти PISA - це надзвичайно важливе, повноцінне, міжнародне дослідження. Його якісна імплементація впливає на репутацію держави в міжнародній освітянській спільноті, а також на те, наскільки точні й об’єктивні дані про вітчизняну освіту отримають стейкхолдери.
 
Важливо,  що Україна вже підписала угоду про участь у наступному циклі дослідження (цикл 2021-го року), це дозволить забезпечити тяглість результатів і отримати об’єктивні дані про тенденції в галузі освіти. Наступний цикл PISA буде комп'ютерним, а  основна його галузь – математика.
 
Упродовж чотирьох років ми працюватимемо над тим, щоб успішно реалізувати дослідження, а також забезпечити імплементацію його результатів.
Про перебіг роботи Ви зможете дізнаватися на сайті PISA (www.pisa.testportal.gov.ua).
Важливі завдання та ключові етапів PISA-2021:
-   публікація звіту за результатами PISA-2018 – грудень 2019 року;
-   підготовка до адміністрування пілотного етапу PISA-2021 – січень – березень 2020 року;
-    проведення пілотного етапу PISA-2021 – квітень – травень 2020 року;
-   підготовка до адміністрування основного етапу PISA-2021– січень – березень 2021 року;
-    проведення основного етапу PISA-2021 – квітень – травень 2021 року;
- публікація звіту за результатами PISA-2021 – грудень 2022 року.


 
Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.




Центр якості освіти презентував сайт для тестування за завданнями PISA


18 листопада в Міністерстві освіти і науки відбулася презентація «Ресурси PISA для сучасного вчителя – відповідального професіонала».


У межах заходу було представлено електронну платформу test-pisa.testportal.gov.ua  яка дозволяє учням і студентам проходити тестування за завданнями PISA.
Відповідно, вчителі на цьому порталі можуть побачити приклади компетентнісно орієнтованих завдань, щоби впроваджувати їх на своїх уроках.
Також серед представлених ресурсів PISA – український переклад видання «10 запитань від учителів математики… і як PISA може допомогти відповісти на них».
Цитата

«Ці запитання стосуються стратегій викладання математики, а також стратегій вивчення математики учнями, виконання навчальних програм, різних характеристик учнів і того, як вони пов’язані з досягненнями учнів у математиці та як вони пов’язані між собою», –повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

Продивитися «10 запитань від учителів математики…» можна, перейшовши за цим гіперпосиланням.

Нагадаємо, 3 грудня 2019 року будуть оприлюднені перші для України результати PISA.Рейтинг PISA не дає оцінку учням, а діагностує, як школа готує учнів до майбутнього життя.
Як працює PISA – дивіться в офіційному ролику англійською мовою:

Читайте також: Творець PISA Андреас Шляйхер: Український стиль учителювання – старомодний

Творець PISA Андреас Шляйхер: Український стиль учителювання – старомодний
#PISA
Змінено: Ігор Опольський - 29.11.2019 10:52:44
 
До уваги освітян Рівненщини!

      На виконання плану роботи, наказу Міністерства освіти і науки України від 26.02.2019 № 263 "Про затвердження Плану заходів із реалізації в 2019 році міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021 та Переліку регіональних координаторів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021", листа Міністерства освіти і науки України від 11.11.2019 № 1/9-698, Ігор Валерійович Опольський, завідувач кабінету ЗНО та моніторингу якості освіти Рівненського ОІППО, координатор міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021, упродовж 04-05.12.2019 візьме участь у VІ Міжнародній науково-методичній конференції «Освітні оцінювання 2019. Здобутки й виклики на шляху забезпечення якості освіти», яка проводиться Українським центром оцінювання якості освіти спільно з Міністерством освіти і науки України, за підтримки UNICEF в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», ГО «Освіторія».

Місце проведення: конференц-зала Освіторії Хаб.
Змінено: Ігор Опольський - 03.12.2019 11:44:42
 
До уваги освітян РІвненщини!
Про відтермінування пілотного етапу Міжнародного моніторингового дослідження якості освіти PISA-2021

       Шановні колеги! У зв'язку із запровадженням карантинних заходів на загальнодержавному рівні відтерміновується проведення пілотного етапу PISA-2021, проведення якого було заплановано в Рівненській області на квітень 2020 року.
 
      Просимо осіб, відповідальних у закладах освіти, що мали брати участь у вказаному вище дослідженні, інформувати причетних про його відтермінування.

      Про умови та терміни проведення будемо інформувати додатково.
 
      Учні та вчителі можуть продовжити дистанціно підготовку до участі в дослідженні, користуючись матеріалами сайті УЦОЯО в розділі "ЗВІТИ/ДАНІ", у якому розміщено Міжнародний звіт за результатами PISA-2018 (переклад українською мовою), Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, Міжнародний звіт ОЕСР за результатами PISA-2018 із матеріалами дослідження.
 
   Перейшовши за цим гіперпокликанням, ви зможете потренуватись в оналйновому режимі виконувати завдання PISA.
 
   Успіхів!
 
До уваги освітян РІвненщини!

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпоскликанням на сайт оригінального повідомлення.

Інсайти від PISA про наявність та використання цифрових інструментів для навчання 

Теми статті: PISA, батькам, вчителям, директорам, дистанційна освіта                         14 Квітня 2020                              Ольга Головіна

      Публікуємо переклад статті засновника міжнародного дослідження PISA, директора департаменту з питань освіти та навичок ОЕСР Андреаса Шлейхера.
Коли школи припинили свою роботу в умовах кризи через поширення COVID-19 (понад 150 країн), можливості для онлайн-навчання зросли і можуть стати орієнтиром для освіти.
Можливості, які пропонують цифрові технології, виходять далеко за межі розв’язання проблем у часи кризи. Цифрові технології дозволяють нам знайти нові відповіді на запитання – що люди вчать, як, де і коли вони навчаються.
Криза COVID-19 сталась тоді, коли більшість освітніх систем, які були охоплені останнім раундом Програми міжнародного оцінювання студентів ОЕСР (PISA), не були готові до можливостей цифрового навчання.
Останні дані були зібрані в межах оцінювання PISA у 2018 році та базуються на репрезентативних показниках із 79-ти освітніх систем, в яких навчаються понад 600 000 15-річних дітей.
ДОСТУП УЧНІВ ДО ЦИФРОВОГО СВІТУ

У середньому в країнах ОЕСР 9% 15-річних учнів навіть не мають тихого місця для навчання у своїх помешканнях. В Індонезії, Філіппінах, Таїланді це понад 30%. Це діти, які перебувають у складних життєвих обставинах (СЖО). Навіть у Південній Кореї, яка має найкращі результати PISA, кожен п’ятий учень з соціально-економічно несприятливих шкіл не має місця для навчання вдома.
Своє місце для навчання – це хороший початок, але очевидною умовою онлайн-навчання є  доступ до комп’ютера, який потрібен для роботи. В Австрії, Данії, Ісландії, Литві, Нідерландах, Норвегії, Польщі, Словенії та Швейцарії понад 95% учнів повідомили, що можуть використовувати комп’ютер для роботи вдома, але в Індонезії таких лише 34%.
ГОТОВНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ТА ШКІЛ

Інша сторона рівняння – наскільки навчальні заклади обладнані та звикли до онлайн-навчання і наскільки добре вчителі готові та залучені до нього. Стан технологій у школах і досвід роботи з цифровими технологіями у шкіл різний.
Ба більше, успішність багатьох учнів протягом найближчих тижнів і місяців критично залежатиме від підтримки тісних стосунків зі своїми вчителями. Особливо це стосується учнів із СЖО, в яких, можливо, відсутня батьківська підтримка або яким не вистачає стійкості, навчальної стратегії або залучення до самостійного навчання. Закриття шкіл у поєднанні з економічними труднощами матиме найгірший вплив на найбідніших дітей. Потреби цих дітей мають бути відомі вчителям, а отже – важливими є контакт і залученість з обох боків.
Ще один аспект, який виявило останнє дослідження PISA 2018, – серед 15-річних учнів країн ОЕСР лише кожен дев’ятий міг бачити різницю між фактом і думкою. Тож без чітких вказівок та підтримки вчителів учні навряд чи зможуть самостійно орієнтуватися у світі онлайн-навчання.
Трохи більше двох третин 15-річних учнів навчаються в тих школах, де цифрові пристрої є достатньо потужними з погляду обчислювальної спроможності. В Японії – менше половини, а в Косово – кожен п’ятий. Дані підтверджують великі розриви між соціально-економічними групами.
У чотирьох китайських провінціях, які беруть участь у PISA (Пекін, Цзянсу, Шанхай та Чжецзян), Данії, Литві, Сінгапурі та Словенії 9 із 10 учнів навчаються у школах, де пропускна здатність і швидкість інтернету достатня. В Аргентині, Бразилії, Брунеї, Колумбії, Німеччині, Косово, Мексиці, Марокко, Республіці Північна Македонія, Панамі, Перу, Португалії та Уругваї таких шкіл менше третини.
Щодо програмного забезпечення, то навіть у такій технологічно розвиненій країні, як Японія, лише 40% 15-річних учнів навчаються у школах, де програмне забезпечення на належному рівні.
У дослідженні PISA-2018 було питання щодо різних аспектів можливого покращення навчання за допомогою цифрових пристроїв. У середньому в країнах ОЕСР 65% 15-річних навчаються у школах, керівник яких вважає, що їхні вчителі мають необхідні технічні та педагогічні навички для інтеграції цифрових пристроїв у навчання.
Такі дані свідчать про те, що перед освітніми системами існують суттєві виклики в підготовці до освітніх технологій. І питання – як пом’якшити недоліки, що виникають у період дистанційного навчання, враховуючи різний доступ до можливостей.
У середньому в країнах ОЕСР близько 60% 15-річних учнів навчаються у школах, керівники яких вважають, що вчителі мають достатньо часу для підготовки уроків, інтегруючи цифрові пристрої. Наприклад, у чотирьох провінціях Китаю таких близько 90%, а в Японії трохи більше 10%.
Подібна ситуація складається, коли йдеться про наявність ефективних професійних ресурсів для вчителів, на яких вони можуть навчитися використовувати наявні цифрові пристрої. Близько 55% учнів навчаються у школах, де вчителів стимулюють до інтеграції цифрових пристроїв до свого викладання, або у школах, які мають достатньо кваліфікованого персоналу для підтримки.
Найбільше значення в теперішній кризі має доступ до ефективних онлайн-платформ для навчання. У середньому в країнах ОЕСР близько половини 15-річних дітей навчаються у школах, керівники яких повідомили, що дієва платформа підтримки навчання в інтернеті доступна.
Знову ж таки, є велика різниця між країнами. У Сінгапурі, чотирьох провінціях Китаю, Макао (Китай) та Данії 9 з 10 учнів навчаються у школах, які мають ефективну платформу підтримки онлайн-навчання, тоді як в Аргентині, Білорусі, Коста-Ріці, Японії, Косово, Люксембурзі, Марокко, у Республіці Північна Македонія, Панамі та Перу менше 30% учнів.
Використання цифрових пристроїв та ІКТ для покращення викладання і навчання також може залежати від політик та практик шкіл. PISA-2018 запитала директорів шкіл, чи є в них офіційні вказівки (наприклад, письмові заяви, програми чи правила) або конкретні практики (наприклад, регулярно заплановані зустрічі) щодо саме ефективного використання цифрових пристроїв у класі.
У середньому для країн ОЕСР найпоширенішими шкільними практиками, спрямованими на поліпшення навчання за допомогою цифрових пристроїв, були: регулярні дискусії між директором та вчителями щодо використання цифрових пристроїв у педагогічних цілях (63%); написання шкільних заяв про використання цифрових пристроїв (62%); наявність спеціальної програми для підготовки учнів до відповідальної поведінки в інтернеті (60%).
У середньому для країн ОЕСР найменш поширеними є такі практики: наявність спеціальної програми сприяння співпраці вчителів щодо використання цифрових пристроїв (36%); наявність запланованого часу для зустрічей учителів, щоб поділитися, оцінити або розробити інструктивні матеріали та підходи, що використовують цифрові пристрої (44%).
Шкільних вказівок та практик для вдосконалення викладання та навчання з допомогою цифрових пристроїв частіше дотримуються у школах із вищим соціально-економічним розвитком, ніж у школах з обмеженими можливостями.
У кризовий період цифрові технології мають забезпечити учням доступ до якісного навчання. Однак більшості освітніх систем потрібно зважати і пильнувати, щоб новітні технології не посилювали наявну нерівність у доступі та якості навчання.
Питання не лише в забезпеченні доступу до технологій та відкритих навчальних ресурсів. Варто звертати увагу на підтримку ефективних соціальних відносин між сім’ями, вчителями та учнями. Особливо це актуально для тих учнів, яким не вистачає стійкості, стратегій навчання чи залученості до самостійного навчання. Технологія може посилити роботу професійних вчителів, але вона не замінить вчителів.

 
До уваги освітян Рівненщини!

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпоскликанням на сайт оригінального повідомлення.

Як вчителі та шкільні системи можуть діяти в умовах пандемії COVID-19 – поради “батька” PISA

Теми статті: PISA, батькам, вчителям, директорам, дистанційна освіта                                            26 Березня 2020

Публікуємо тези звернення Андреаса Шлейхера, директора директорату освіти і навичок ОЕСР (“батька” міжнародного оцінювання (PISA).
Пандемія COVID-19 не зупиняється на національних кордонах і впливає на людей, незалежно від національності, рівня освіти, доходу чи статі. Освіта не є винятком. Люди з привілейованих груп зможуть швидше долучитися до альтернативних можливостей навчання. Економічно вразливі верстви населення можуть залишитися перед зачиненими дверима їхніх шкіл.
      Ця криза демонструє багато нерівностей в освітніх системах – від технічного забезпечення, необхідного для онлайн-освіти, до зрозумілої орієнтації в онлайн-середовищі і неспроможності залучити талановитих викладачів до викладання.
Оскільки ці нерівності посилюються у кризовий час, ймовірно, ми не зможемо повернутися до попереднього статус-кво. Характер колективних рішень і поведінки визначає вплив на систему освіти. Лише розумна поведінка допоможе уникнути великих руйнацій в освітніх системах.
      Там, де закриття шкіл доцільне на короткий термін, ми можемо пом’якшити вплив карантину для учнів, родин та освітян – особливо тих, хто перебуває в маргіналізованих групах, які не мають доступу до цифрових навчальних ресурсів або можливості вчитися самостійно.
Ми можемо співпрацювати на міжнародному рівні, об’єднуючи відкриті онлайн-освітні ресурси та цифрові платформи навчання та заохочувати технологічні компанії долучатися до цих зусиль. Ми можемо розширити можливості цифрового навчання для вчителів та заохочувати їхню співпрацю.
Ми можемо використати цей момент для переформування навчальних програм та навчальних середовищ для потреб 21 століття. Значна частина цих процесів уже відбувається.
Китай швидко відреагував на COVID-19. Школи були в пріоритеті, навіть коли фінансові ресурси терміново і жорстко почали перерозподіляти. 17 лютого було запущено національну хмарну платформу, яка пропонувала учням у школах безкоштовні цифрові ресурси навчання.
Маючи 7 000 серверів, платформа може вміщувати 50 мільйонів учнів одночасно. Своїх зусиль доклав не тільки уряд, який мобілізував ресурси, а й широке коло підприємців, освітян, ІТ-компаній забезпечували безперебійний процес – від безкоштовного Wi-Fi та пристроїв для студентів через інноваційні інструктивні системи до соціальної підтримки вчителів та шкіл.
ОЕСР пропонує кроки, які базуються на даних, що були зібрані і систематизовані у 48-ми країнах:
ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ

Багато шкіл зараз оснащені хоча б мінімальними технологіями, необхідними для навчання в інтернеті. Не всі вчителі використовують технології на уроках. Державна політика може змінити ситуацію. За 2017 рік 60% викладачів отримали професійний розвиток у галузі ІКТ.
У поточній кризі до опанування навичками ІКТ повинні бути залучені всі вчителі. Це можна реалізувати через навчальні інтернет-ресурси, організовувати онлайн-співпрацю з учителями, які добре знаються на сучасних технологіях.
Сучасні технології не можуть змінити методи викладання та навчання, але вони здатні підвищити роль викладачів – відійти від ролі передавача знань до можливості співпраці з учнями в ролі тренерів, наставників і тих, хто оцінює.
Сучасні технології можуть забезпечити викладачам та студентам доступ до спеціалізованих матеріалів поза підручниками, дати можливість працювати в різних форматах, підтримувати нові способи навчання, орієнтовані на учнів як активних учасників. Це саме ті навчальні інструменти, які потрібні в 21 столітті.
РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПРИЯННЯ ІННОВАЦІЯМ

      Суть навчання – це не технологія, а педагогіка. Успішні системи освіти в ці часи робитимуть все необхідне для розвитку професії викладача, сприятимуть посиленню відповідальності вчителів. У кризовій ситуації навіть найкращий міністр освіти не зможе якісно задовольнити потреби мільйонів учнів, сотень тисяч викладачів і десятків тисяч шкіл. Завдання полягає в тому, щоб розвинути досвід експертів серед учителів і серед шкільних керівників та залучити їх до вирішення цих проблем.
До прикладу, системи освіти Естонії та Фінляндії, які займають провідні місця в оцінюванні PISA. Підготовка, яку проходять вчителі в цих країнах, зокрема, покликана виховувати в учнів почуття індивідуальної відповідальності за навчання, піклуватися про добробут усіх учнів. Рівень довіри до вчителів базується на колективній відповідальності за успіх кожного учня. Рівність у навчанні у цих країнах доведена практикою – найближча школа завжди є найкращою школою.
Я часто зустрічаю людей, які кажуть, що ми не можемо надати освітянам більшої автономії, оскільки їм не вистачає потенціалу та досвіду для цього. Але ті, хто просить лише підігріти заздалегідь приготовлені гамбургери, навряд чи стануть шеф-кухарями.
СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ШКІЛ ТА ГРОМАД

      Навчання не є процесом, де учні є пасивними споживачами, школи постачальниками послуг, а батьки – клієнтами. Навчання завжди відбувається через взаємодію в середовищі добробуту. Успіх учнів протягом найближчих тижнів і місяців, особливо тих, хто належить до груп у складних життєвих обставинах, критично залежить від підтримки тісних стосунків зі своїми вчителями.
Школам потрібно забезпечити можливі шляхи, які дозволять вчителям підтримувати соціальні зв’язки зі своїми учнями на відстані. Завданням шкільних систем є підтримка вчителів у цій місії.
Так само важливо для вчителів залишатися на зв’язку одне з одним. Сучасні технології можуть прискорити та посилити співпрацю між учителями. Подумайте про силу “спільного споживання”, і можливості створення інтернет-ринку. Шанхай вже використовує ці зміни для викладання: багато вчителів користуються цифровою платформою для обміну своїми навчальними планами, завантажують чи вдосконалюють свої уроки. У такий спосіб Шанхай створив гігантську спільноту вчителів з відкритим кодом та надав можливості для творчості.
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЛІДЕРСТВА

Ця криза, можливо, ставить на перший план необхідність ефективного лідерства на кожному рівні системи освіти. У перший час допустимий хаос на всіх рівнях – макро, інституційному, на рівні громади і школи. У непевні часи люди потребують тих, хто можуть забезпечити порядок. В освіті це будуть керівники шкіл, які мають вирішувати нагальні потреби учнів, родин, персоналу та громад, готуючись до змін у навчанні.
      Керівники шкіл, які швидко створюють кризові команди, які щодня оновлюють соціальні медіа та знають, хто що робить у кризовій ситуації. Керівники шкіл, які на зв’язку зі своїми викладачами та працівниками, які розуміють, які додаткові ресурси потрібні, та визначають їх пріоритетність.
Сьогодні системи освіти потребують системних лідерів, які відкриті до соціальних змін, творчих, здатних запроваджувати ефективні зміни. У ці часи не запитуйте себе, скільки викладачів дотримуються ваших вказівок, натомість – скільки з них ефективно долучаються до співпраці. Ці часи вимагають від лідерів заохочувати та сприяти інноваціям та розвитку, а не дотримуватись вказівок. Лідери, які можуть показати напрям та прокласти шлях до навчання у 21 столітті.
У ці часи ми виявляємо більше вдячності нашим викладачам, які присвячують своє життя  наступним поколінням.

Переклала з англійської Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Змінено: Ігор Опольський - 17.04.2020 08:49:59
 
До уваги освітян Рівненщини!

Матеріал читаємо нижче та / або переходимо за цим гіперпокликанням на сайт оригінального повідомлення.

Як освітні системи працюють під час пандемії – доповідь розробника PISA 

Теми статті: PISA, батькам, вчителям, директорам, учням                              21 Квітня 2020                                            Надія Швадчак 

      У багатьох країнах школи закриті на карантин або працюють у незвичному режимі. Тому міністерства освіти і освітяни шукають способи, як навчати дітей в умовах пандемії.
      “Нова українська школа” публікує головне з доповіді “Рамкові настанови щодо відповіді освіти на пандемію COVID-19″ про те, які формати роботи обирають різні країни. Автори доповіді – Андреас Шляйхер (Директорат з питань з освіти і навичок, Організація економічного співробітництва та розвитку), відомий як “батько” дослідження PISA, та Фернандо M. Реймерз (Ініціатива з інновацій у глобальній освіті, Гарвардська вища школа освіти).
Дослідники із США з’ясували, що тривала перерва у навчанні призводить до втрати знань і навичок. За літо учні втрачають приблизно місяць навчального року: причому втрати знань і вмінь із математики більші, аніж із читання. (Йдеться про США). Більше втрачають учні з сімей, в яких менший рівень доходу.
Зараз розрив у доступі до освіти може загостритися ще більше, пишуть Андреас Шляйхер і Фернандо М. Реймерз, адже не всі батьки можуть допомогти з навчанням вдома, не всі школи впровадили дистанційне навчання і в дітей різна мотивація до самостійного навчання.
Але освітня стратегія має запобігати освітнім втратам. Ці втрати, ймовірно, будуть значними, дорівнюватимуть двом місяцям навчального року а, можливо, й більше. Тож треба визнати, що в умовах пандемії досягати тих самих цілей у навчанні не вдасться. А це вимагає зміни пріоритетів та визначення, що найважливіше вивчати у цей період.
На запитання, що уряд або мережа шкіл зробила для забезпечення академічного навчання учнів під час пандемії, більшість респондентів (всього в опитуванні взяли участь 330 респондентів з 98 країн – вчителі, директори, представники ГО, міністерств, міжнародних організацій, професори та освітні консультанти) зазначили “нічого”, але додали, що їх заохочували використовувати онлайн-ресурси.
Дехто стверджував, що рекомендації від міністерства освіти не відповідають реаліям школи. Кілька респондентів вказали на чіткі плани впровадження стратегії, що може підтримати школи у продовженні навчального процесу в умовах кризи. Кілька шкіл мали змогу використовувати онлайн-платформи для продовження освітнього процесу, і в кількох країнах уряд поклався на освітнє телебачення для трансляції освітніх програм.
Далі – що було зроблено в різних країнах.
АВСТРАЛІЯ

      Тут заохочують до дистанційного/онлайн-навчання на професійних платформах. Кожна школа використовує просту в користуванні платформу (наприклад, Google Drive /Microsoft Teams).
БЕЛЬГІЯ

      Освітні програми транслюють на телебаченні, підкреслюється важливість продовження “освіти вдома”.
КИТАЙ

      Школи організовують вчителів із різних предметів для продовження онлайн-навчання, провінційні та муніципальні департаменти освіти організують експертів для забезпечення шкіл навчальними ресурсами та планами.
ЧЕХІЯ

      Міністерство створило спеціальний сайт для онлайн-освіти. (Тут можна знайти онлайн-сервіси , актуальну інформацію та інформацію для натхнення, почитати про досвід дистанційної освіти. Є окремі рубрики для вчителів, батьків, вихователів та університетів, – авт.).
ЕСТОНІЯ

      Міністерство освіти та досліджень забезпечує щоденну підтримку всіх освітніх організацій, включаючи тих, які працюють із молоддю (школи хобі, центри для молоді тощо).
Два фонди забезпечують інформаційну та організаційну підтримку дистанційного навчання. Усі навчальні матеріали доступні в паперовому вигляді та онлайн. Оскільки багато закладів освіти і до цього використовували цифрові ресурси, зараз вони не потребують додаткової підтримки чи вказівок. Зараз тут працюють над підтримкою ІКТ-системи для забезпечення повного обслуговування всіх шкіл, вчителів, учнів та батьків.
У березні на відкритому вебінарі (за підтримки Міністерства освіти та досліджень) батьки отримали рекомендації про те, як підтримувати дітей в онлайн-навчанні.
Також в Естонії проводяться обговорення між освітніми інспекторами Міністерства освіти та спеціалістами в галузі освіти від місцевої влади. На них визначають найкращі приклади організації роботи та проблеми. Найкращі результати поширюють по країні, шукають варіанти розв’язання проблем.
ФІНЛЯНДІЯ

      Фінська національна агенція освіти підтримує навчальні заклади у плануванні та організації різноманітних гнучких навчальних моделей. Учням запропонували залишатися вдома, якщо навчання організоване дистанційно.
ФРАНЦІЯ

      Вчителі використовують вже наявні мережі (електронну пошту, онлайн робочі місця), щоб забезпечити доступ учнів до навчальних матеріалів. Сервіс, який забезпечує всі перелічені опції, можна розмістити на безкоштовній платформі Cned: “My class at home”/”Мій клас вдома”. Там можна проводити віртуальні уроки, підтримувати зв’язок між учнем, його однокласниками та вчителем.
ГРУЗІЯ

      Тут впровадили телеуроки. Вони охоплюють усі обов’язкові предмети з 1 до 12 класу за винятком іноземної мови та фізкультури. Крім того, Інформаційна система освітнього менеджменту – агенція при Міністерстві освіти:
  • Створила профілі у Microsoft Office 365 для грузинських державних шкіл (до 600 000 учнів і до 55 000 вчителів).
  • Створила спеціальний портал, що дає учням і батькам доступ до учнівського профілю без адміністрування вчителя і школи.
  • Створила віртуальні класи для всіх класів з усіх предметів в програмі Microsoft TEAMS.
  • У всіх районах Грузії створили віртуальні консультаційні простори, де експерти на волонтерських засадах допомагають учителям впроваджувати дистанційне навчання.
  • Зібрали дані, щоб забезпечити доступ учителів та учнів до інтернету і цифрових технологій. Крім того, працюють із реформованими школами для поліпшення дистанційної роботи та поширення досвіду серед інших шкіл та вчителів.
УГОРЩИНА

      Навчання стало цифровим. Уряд намагається надати підтримку для таких шкіл/вчителів, але більшість ініціатив з’являються в самих школах.
ІЗРАЇЛЬ

      На телебаченні щодня транслюють уроки. Учителям допомагають розвивати навички роботи в цифровому форматі. Цифрові завдання та медіаматеріали (вони становлять до 80% програми) доступні на порталах для вчителів, учнів та батьків.
ІТАЛІЯ

      Міністерство освіти створило онлайн-сторінки, відеорекомендації, віртуальні зустрічі, пропонує платформи е-навчання, забезпечує завданнями. Також координує створення нового навчального середовища, посилює використання цифрового контенту та нових дидактичних моделей, забезпечує вчителів безкоштовними технологіями дистанційного навчання за допомогою регіональних робочих груп, забезпечує техпідтримку шкіл, моніторить ініціативи, запроваджує економічну підтримку для соціально та економічно незабезпечених учнів.
ЯПОНІЯ

      Міністерство освіти, культури, спорту, науки та технологій розпочало навчання вдома, а також створило портал, який пропонує різні поради для вивчення кожного предмету, безкоштовні навчальні матеріали та відео, які можливо використовувати вдома. Крім того, створено сайт для обміну ефективним досвідом. На своєму сайті Міністерство розміщує інформацію про онлайн-навчання.
ЛАТВІЯ

      Національний центр освіти (підпорядкований Міністерству освіти) розробив методичні рекомендації з впровадження дистанційного навчання. Це поради для керівників шкіл, вчителів та батьків про те, як організувати та адаптувати навчальний процес, модифікувати програми.
      Наццентр повідомляє, які є доступні ІКТ-технології та платформи і дає рекомендації, як забезпечити необхідний добробут учнів та вчителів.
      На телебаченні виходить тижнева збірка освітніх та розважальних програм для різних вікових груп. Національне телебачення транслює відомі театральні вистави для учнів. Учням, які не мають інтернету вдома, забезпечують технологічну підтримку – найбільші оператори мобільних мереж забезпечують мобільними телефонами та планшетами 5000 учнів (майже 3% від загальної кількості учнів). Також учнів забезпечили друкованими підручниками та іншими навчальними матеріалами. Деякі школи готують спеціальні щоденні комплекти матеріалів, які доставляють учням.
ПОРТУГАЛІЯ

      Школи реагують дуже швидко, запроваджують дистанційну роботу. З’явилася мережа підтримки з рекомендаціями для підготовки онлайн-уроків, організаційних питань, питань створення доступних відкритих безкоштовних ресурсів.
      Серйозний виклик – забезпечення навчального процесу для учнів низького соціально-економічного статусу. З’явилася мережа партнерських інституцій, що забезпечують контакт із такими учнями. Це вважається нагальним питанням.
РУМУНІЯ

      Забезпечена підтримка для переходу на онлайн-навчання за допомогою партнерства з різноманітними провайдерами (Google, Microsoft). Є контракт із каналами про телеуроки. Працюють над адаптацією календарного плану, щоб нормально закінчити рік і не проводити навчання повторно.
НІДЕРЛАНДИ

      Для учнів, які не мають необхідного обладнання для дистанційного навчання, та для тих, кому їх не надали школи або муніципалітети, виділено 2,5 мільйони євро.
      Початкові та середні школи можуть працювати для учнів, чиї батьки працюють у важливих галузях (медицина, поліція).

РАМКОВІ НАСТАНОВИ ЩОДО ВІДПОВІДІ ОСВІТИ на ПАНДЕМІЮ COVID-19 2020 року

Фернандо М. Реймерз, 
Ініціатива з інновацій у глобальній освіті, 
Гарвардська вища школа освіти 
Андреас Щляйхер, 
Директорат з питань освіти і навичок, 
Організація економічного співробітництва та розвитку

 Надія Швадчак, “Нова українська школа”
Титульне фото взяте з доповіді “Рамкові настанови щодо відповіді освіти на пандемію COVID-19”
 
До уваги освітян Рівненщини!

Матеріал читаємо нижче та / або переходимо за цим гіперпокликанням на сайт оригінального повідомлення.

      У зв'язку із продовженням загальнонаціонального карантину, наказом Міністерства освіти і науки України від 28.04.2020 № 566 "Про відтермінування міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021" призупинено процедуру підготовки до проведення вказаного дослідження якості освіти в Україні з 24.04.2020.
      Про процедуру продовження буде повідомлено додатково.
Змінено: Ігор Опольський - 06.05.2020 12:41:15
 
До уваги освітян РІвненщини!

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпокликанням на сайт оригінального повідомлення.

PISA-2021: ЗМІНИ В ГРАФІКУ ПРОВЕДЕННЯ ПІЛОТНОГО ЕТАПУ
6.05.2020



На виконання Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року Міністерство освіти і науки України ухвалило рішення про відтермінування проведення пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021.
На сьогодні на міжнародному рівні триває вирішення низки питань щодо можливості реалізації пілотного етапу PISA-2021 після подолання кризи, спричиненої епідемією коронавірусу. Зокрема розглядається можливість перенесення дослідження на вересень–листопад 2020 року або на квітень–травень 2021 року. Однак остаточне рішення буде залежати від рекомендацій ОЕСР – організації, що керує проєктом PISA.
Ми високо цінуємо роботу, яку на етапі підготовки пілотного етапу виконали керівники закладів освіти – учасники пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021 і регіональні координатори PISA-2021.
 
До уваги освітян РІвненщини!


Дослідження PISA: Де якість читання підвищилася із плином часу?

Матеріал читаємо нижче або переходимо за посиланням: https://op.ua/news/osvita-v-ukraini/1592780610234?fbclid=IwAR3IOxeCeb3B-4mtQ04YQgnUdFsQ23TxFjTDZ8QVcxXbMCULSIPOp_irbk8




Дослідження PISA показують, що у багатьох країнах збільшується розрив між найслабшими та найсильнішими учнями у читацькій компетентності. Про це йдеться у випуску “PISA у центрі уваги” на ресурсі “PISA Ukraine”.
Зокрема, середній показник успішності зменшився, а розриви в результатах із читання збільшилися в Австралії, Фінляндії, Ісландії, Кореї, Нідерландах, Словацькій Республіці та Швеції. Зменшення середніх показників здебільшого пов’язане з різким падінням рівня найслабших учнів.
“Утішна новина полягає в тому, що майже в усіх країнах / економіках учні з високими результатами розширюють свій репертуар навичок, оскільки збільшується попит на більш складні процеси читання.
Однак тенденції результативності учнів із низьким рівнем успішності та збільшення диспропорцій між досягненнями різних груп учнів у багатьох країнах викликають занепокоєнняУчні, які потребують додаткової підтримки та уваги, повинні бути виявлені на ранньому етапі, щоб гарантувати, що прогалини в навчанні, що спостерігаються сьогодні, не стануть причиною більшої соціальної та економічної нерівності в майбутньому“, – зазначають дослідники.
Завантажити документ
 
PISA у центрі уваги.




Що криється за гендерною нерівністю в освіті?


Хоча PISA засвідчує суттєві гендерні відмінності в читацькій грамотності на користь 15-річних дівчат, розрив стає менший, коли перевіряються навички цифрового читання. Дійсно, дослідження щодо компетентностей дорослих свідчить про відсутність значних гендерних відмінностей у рівні цифрової грамотності серед молоді 16–29 років.


🔹
Хлопці частіше, ніж дівчата, мають низькі результати, коли відвідують
 школи з великою часткою учнів із поганими соціально-економічними умовами.



🔹Дівчата – навіть дівчата з високими досягненнями – показують гірші, ніж хлопці, результати, коли їх просять міркувати як вчені, наприклад, коли їх просять сформулювати ситуації математично або інтерпретувати явища в науковому форматі.



🔹Батьки частіше очікують, що саме їхні сини, а не доньки, працюватимуть у галузях природничих науках, техніки, інженерії чи математики, навіть тоді, коли їхні 15-річні діти – хлопці та дівчата – мають однакові успіхи в математиці.

Детальніше у звіті "PISA. У центрі уваги" https://bit.ly/2AK2fnu
Змінено: Олена Холод - 13.07.2020 05:27:23
 
За даними PISA: Чи узгоджуються кар’єрні очікування учнів з їхніми навичками?
Повний текст матеріалу доступний за посиланням http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Pisa_in_Focus_104.pdf


За даними PISA-2018:
🔹значна частка 15-річних має плани щодо подальшої освіти, які не відповідають їхнім кар’єрним прагненням

🔹багато учнів, особливо з-поміж тих, які мають погані передумови для навчання, не планують здобувати вищу освіту, навіть якщо вони показали високі результати в #PISA

🔹учням часто не вистачає достатньої інформації про вартість вищої освіти й переваги від здобуття її

Детальніше за посиланням https://bit.ly/3jym
 
PISA: НОВІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ

Матеріал читаємо нижче або переходимо за посиланням: https://testportal.gov.ua/pisa-novi-materialy-dlya-doslidnykiv/#more-18740



Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у червні 2020 року ухвалила рішення про перенесення пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021, який мав проходити у 2020 році, на 2021 рік. Це рішення було предметом тривалих дискусій і значних вагань, адже, з одного боку, важливо було дотриматися принципів системності й тяглості дослідження, а з іншого, – урахувати надзвичайний вплив пандемії COVID-19 на освітні системи всіх країн-учасниць PISA.

Ухвалене ОЕСР рішення про зміну термінів дасть можливість якісно й повноцінно провести пілотний етап, а отже, ретельно підготуватися до основного етапу дослідження, що буде проведений у 2022 році. В Україні пілотний етап дослідження проходитиме у квітні-травні наступного року.

Нагадаємо, що провідною галуззю циклу PISA-2021 буде математика, а додатковою інноваційною галуззю – креативне мислення. А для України цей цикл буде особливим ще й з огляду на те, що ми вперше проведемо масштабне порівняльне дослідження в комп’ютерному форматі.

Нові терміни проведення PISA-2021 дають нам також змогу заглибитися в результати, отримані за підсумками попереднього циклу дослідження – PISA-2018. Зокрема ми продовжуємо щомісяця публікувати короткі тематичні добірки аналітичних матеріалів під назвою «PISA-2018: Україна в центрі уваги»Липневе число присвячене проблемі конкуренції, змагальності, суперництва в нашій шкільній освіті та впливу їх на успішність 15-річних підлітків.

Ці добірки розширюють і поглиблюють уявлення про певні аспекти результатів України в циклі PISA-2018, що не стали предметом окремої уваги в ґрунтовному Національному звіті. Оскільки ж цей звіт є ще й доволі об’ємним, ми підготували скорочений його варіант, де стисло й наочно викладено найважливіші результати.
 
Як впливає дух суперництва на якість освіти – PISA

Матеріал читаємо нижче або переходимо за посиланням: https://osvitanova.com.ua/posts/4173-yak-vplyvaie-dukh-supernytstva-na-iakist-osvity-pisa



Позитивне ставлення учнів до змагальності як життєвого принципу більше сприяє їхній успішності в навчанні, ніж культивування духу суперництва в школі.

Дослідники зазначають, що змагатися в школі частіше готові хлопці, ніж дівчата. Також дух суперництва більший в учнів з вищим соціально-економічним статусом, а також міських школярів.

“Водночас, суперництво не завжди позитивно впливає на учнів. Більшості українських учнів та учнів із референтних країн не подобається працювати в умовах, де учні змагаються між собою. У тих закладах освіти, де культивується дух суперництва, учні рідше показують більш високі результати”, – підсумовують науковці.


Також дослідження показало:
  • Більше 50% українських учнів подобається змагатися, і в середньому 40 % учнів погоджуються з тим, що в їхніх закладах освіти відчувається дух суперництва.
  • Українські учні, які навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, а також у великих містах, більш позитивно сприймають змагання між собою в різних видах діяльности, ніж їхні ровесники з інших типів закладів освіти або із закладів освіти в інших типах місцевости.
  • Учні, яким подобається змагатися зі своїми ровесниками, мають статистично вищі результати із читання, математики та природничо-наукових дисциплін, натомість зв’язку за результатами тестування PISA між успішністю учнів і культивуванням у закладі освіти духу суперництва не спостерігається.

Нагадаємо, у світі бідніші учні зазвичай мають менші амбіції щодо подальшої освіти, однак в Україні амбіції учнів більше пов’язані з їхніми досягненнями у навчанні.
Змінено: Олена Холод - 05.08.2020 11:18:02
 
Учні, які мають хороші взаємини з вчителем, пропускають уроки рідше - результати PISA

Матеріал читаємо нижче або переходимо за посиланням: https://vseosvita.ua/news/uchni-iaki-maiut-khoroshi-vzaiemyny-z-vchytelem-propuskaiut-uroky-ridshe-rezultaty-pisa-20109.html?rl=784916&fbclid=IwAR1p9C0I8DtXz8exwGdsYK2rATRlWCh-GNgrkCIw-2-fmaqFqNuFZEO-A-g




У всіх країнах ОЕСР 80 % учнів погодилися або цілком погодилися з твердженням: «Я почуваюся щасливим/-ою у школі».

Для багатьох дітей школа стає рідною домівкою, адже тут вони проводять увесь свій час. Та чи справді учні почуваються у школі щасливими? Як формат взаємин “вчитель-учень” впливає на благополуччя дітей у закладі освіти? Відповіді на ці запитання опубліковані в посібнику “Pisa у центрі уваги.

Цитата

Під час PISA-2012 учнів уперше попросили оцінити те, наскільки вони щасливі у школі… У всіх країнах ОЕСР 80 % учнів погодилися або цілком погодилися з твердженням: «Я почуваюся щасливим/-ою у школі». Частка учнів, які повідомили, що вони щасливі в школі, найбільша в Албанії, Індонезії та Перу, а найменша в Чехії, Кореї та Словацькій Республіці. Учні Бельгії, Швейцарії та Китайського Тайбею повідомили про середній рівень відчуття ними щастя в школі, демонструючи при цьому результати з математики вищі за середній рівень.

Згідно з результатами дослідження, у школах, де налагоджені стосунки між учнем та вчителем, менше запізнювань або пропусків на уроки. Загалом більшість учнів із країн та економік, які беруть участь у PISA, навчаються в школах, директори яких уважають, що соціальний та емоційний розвиток учнів в їхніх школах так само важливий для вчителів математики, як і здобуття учнями математичних навичок.

Згідно з інформацією від директорів, у середньому по країнах ОЕСР 71 % учнів відвідує саме такі школи. Однак середній показник ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) маскує значні відмінності між країнами та економіками. Зокрема цей відсоток у країнах ОЕСР може бути нижчим, ніж у країнах-партнерах із високим та низьким рівнем успішності. Ісландія та Польща є єдиними країнами ОЕСР, де понад 90 % учнів відвідують школи, керівники яких уважають, що вчителі математики в цих школах дотримуються думки, що соціальний та емоційний розвиток їхніх учнів так само важливий, як і здобуття ними навичок з математики. У 6 країнах ОЕСР менш ніж 60 % учнів відвідують такі школи.
Дані PISA свідчать про те, що більшість учнів навчаються в школах, де вчителі вважають, що соціальний та емоційний розвиток їхніх учнів є настільки ж важливим, наскільки й здобуття предметно-специфічних знань і вмінь.

У підсумку експерти Pisa зазначають, що хороші стосунки між учнем та вчителем позитивно впливають на їхню академічну успішність і відчуття ними приналежності до своєї школи.
Змінено: Олена Холод - 11.08.2020 18:11:13
Страницы: 1
Читають тему