Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Останні повідомлення блогів

Учні, вчителі та батьки, зверніть увагу 👉 з 2021 року будуть суттєві зміни в складанні #ЗНО випускниками шкіл!

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

Учні, вчителі та батьки, зверніть увагу 👉 з 2021 року будуть суттєві зміни в складанні #ЗНО випускниками шкіл! Так, стане більше обов’язкових предметів, а тестування з української мови та математики матимуть 2 рівні складності. Про це зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 26 квітня 2019 року, під час години запитань до Уряду в Верховній Раді України. 
Докладніше тут: https://bit.ly/2L7WVPg

З 2021 РОКУ ЗНО З МАТЕМАТИКИ МАТИМЕ 2 РІВНІ ТА БУДЕ ОБОВ‘ЯЗКОВИМ ДЛЯ СКЛАДАННЯ
Опубліковано 26 квітня 2019 року о 10:50



Автор фото – прес-служба Міністерства освіти та науки України

З 2021 року суттєво зміниться система складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) для випускників шкіл – стане більше обов’язкових предметів, а тестування з української мови та математики матимуть 2 рівні складності. Про це зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 26 квітня 2019 року, під час години запитань до Уряду в Верховній Раді України.
«Ми запроваджуємо з 2021 року дворівневий іспит з української мови: це буде базовий рівень – українська мова як державна – і поглиблене вивчення – українська мова і література. Також з 2021-го ми плануємо запровадити обов’язкове ЗНО з математики. Воно також буде дворівневе, тобто буде легший і складніший рівень, залежно від потреб вступника», – пояснила Лілія Гриневич.
Вона додала, що математика відіграє особливе значення у когнітивному розвитку дітей, тому її вивчення є надзвичайно важливим.
«Базові навички з математики необхідні кожній людині – вона розвиває логічне та абстрактне мислення. А це навички, які потрібні усім людям, і дедалі більше країн роблять зовнішній іспит з математики обов'язковим для всіх дітей після завершення школи», – відзначила Міністр.
Третім обов’язковим предметом буде історія України або англійська мова на вибір.
«Тобто ми зараз серйозно готуємося до посилення з 2021 року як вивчення математики, так і англійської мови. Ці предмети є надзвичайно важливими для людини, яка хоче бути конкурентною в сучасному світі», – зауважила Лілія Гриневич.
Таким чином, 2021 року випускники шкіл обов‘язково складатимуть ЗНО з:
  1. Української  мови – 1 рівень, або з Української мови і літератури – 2 рівень.
  2. Математики – 1 або 2 рівень на вибір.
  3. Історію України або англійську на вибір.
Також вони зможуть за бажання складати додаткові предмети за вибором.

За лаштунками сертифікації

До уваги освітян Рівненщини!

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

ЗА ЛАШТУНКАМИ СЕРТИФІКАЦІЇ


В Україні розпочався пілотний проект із сертифікації педагогічних працівників, який триватиме три роки. Цьогоріч у ньому візьмуть участь 858 педагогів – саме стільки виявили бажання і зареєструвалися. «Метою сертифікації є виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню», – так зазначено у першому пункті Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. №1190. Як саме відбуватиметься цей процес, які етапи включатиме, за якими критеріями оцінюватимуться педагоги, і, зрештою, що отримають ті, хто успішно пройде сертифікацію, – дізнаємося у директора Департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти Івана ЮРІЙЧУКА.
Сертифікація вчителів початкової школи, яка відбуватиметься цього року, містить кілька етапів: експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи, самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності, оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування. Державна служба якості освіти відповідає за організацію одного з них. Це – експертне оцінювання професійних компетентностей педагогів шляхом вивчення їх практичної роботи. У цьому році воно триватиме з березня по жовтень (за винятком канікулярного періоду). Наступний етап – незалежне тестування вчителів – проводить Український центр оцінювання якості освіти. Відбудеться він орієнтовно в кінці жовтня – на початку листопада. Окрім того, кожен учасник сертифікації до 1 липня повинен завантажити у створену при реєстрації на одному з файлообмінників веб­папку (посилання на неї треба вказати в особистому кабінеті) електронне порт­фоліо. Воно має містити заповнену анкету самооцінювання й опис навчального заняття, який може супроводжуватися 15 – 20­хвилинним відеозаписом фрагменту уроку. Також до свого портфоліо вчитель може додати інші матеріали, які свідчитимуть про його високу фахову майстерність. На відміну від вивчення практичного досвіду і незалежного тестування, вміст електронного портфоліо оцінюватися не буде (принаймні в цьому році), але поставитися до його створення треба відповідально, оскільки воно у деяких випадках може відіграти вирішальну роль.

МЕТОДИКУ РОЗРОБЛЯЛИ ЕКСПЕРТИ
До повноважень Державної служби якості освіти належить не лише організація самого процесу експертного оцінювання професійних компетенцій учасників сертифікації, а й розроблення методики, за якою оцінюватимуться вчителі, й відбір та навчання тих, хто їх оцінюватиме – експертів. Зупинимося детальніше на цих важливих складових вивчення практичного досвіду, бо від їх якості суттєво залежить успіх усього процесу.
– При розробленні методики зрозуміло, що ми «відштовхувалися» передусім від положення про сертифікацію педпрацівників, – розповідає Іван Юрійчук. – А також – від професійного стандарту вчителів початкових класів закладів загальної середньої освіти, затвердженого у 2018 році. Ми також послуговувались інструментарієм, який був розроблений для навчання супервізорів, використовували рамку безперервного професійного розвитку вчителів, яку розробило Міністерство освіти і науки України разом із Британською Радою, ну і, звісно, враховували концепцію Нової української школи. Ці документи лягли в основу методики.
Фахівець наголошує: важливо, аби педагоги розуміли, що методику, за якою вивчатимуть їх практичний досвід, розробляли не чиновники, котрі не є фахівцями з початкової освіти. До цієї роботи долучилося широке коло експертів, серед яких були саме вчителі-­практики, які нині працюють у Новій українській школі, представники провідних педагогічних вишів та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, котрі відповідають за впровадження НУШ у своїх регіонах. Не залишились осторонь і управлінці – директори і заступники директорів шкіл, які за фахом є вчителями початкових класів.
– Тобто ця методика пройшла широке обговорення, – наголошує Іван Ярославович. – У січні, наприклад, ми проводили тренінг для майбутніх експертів – він, окрім власне навчання для тренерів, передбачав обговорення методики та критеріїв. Ми вислухали вчителів­-практиків, котрі порадили, що треба змінити, що – додати чи прибрати. Після доопрацювання документа (і врахування зауважень наших експертів) ми виставили його на громадське обговорення, отримали пропозиції та зауваження – зокрема, і критичні, – й усі намагалися врахувати. До речі, текстом зацікавилися навіть народні депутати, тобто увага до цієї методики була високою.

ОЦІНЮВАТИМУТЬ ПРАКТИКИ
Хто ж поїде вивчати практичний досвід учасників сертифікації? Це – вчителі­-практики, які мають досвід роботи у початковій школі, тренери НУШ і майбутні супервізори (наставники, котрі надаватимуть допомогу педагогам у впровадженні Нової української школи) – як учителі, так і методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, що пройшли відповідне навчання. Водночас державні службовці експертами бути не зможуть – це зафіксовано у положенні про сертифікацію.
– Тобто вчителям не треба хвилюватися за те, що до них прийде людина, котра останній раз була у початковій школі ще коли сама там навчалася, – зазначає Іван Юрійчук. – До фахівця (а ми впевнені, що на сертифікацію йдуть спеціалісти найвищого класу) повинен прийти фахівець такого самого рівня. Вони мають розмовляти однією мовою, і це не повинна бути перевірка в жодному разі. Це – розмова, бесіда, обмін досвідом між професіоналами своєї справи.
Загалом експертів буде понад п’ятсот, остаточний список таких фахівців ще не затверджений. Можливо, він доукомплектовуватиметься перед другим етапом вивчення – тобто після літніх канікул. За словами Івана Юрійчука, експертні групи (кожна має включати не менше двох експертів) не будуть «стабільними» – служба проводитиме ротацію цих міні­­команд. Важливо, що до експертної групи не можуть входити ті, хто мешкають в одному з учасником сертифікації населеному пункті, працюють із ним в одному закладі освіти чи є співавторами наукової роботи.
На запитання, хто оплачуватиме відрядження експертів, фахівець відповів так: «Зараз триває погодження усіх нормативних документів, змін до постанов Кабінету Міністрів України, які дадуть можливість фінансувати відрядження експертів за рахунок освітньої субвенції».
Варто зазначити, що експерти не «зваляться» вчителям як сніг на голову. Але і не попереджатимуть про свій приїзд за тижні й місяці. Законодавство зобов’язує такого фахівця повідомити учителя про те, що буде вивчати його досвід, не раніше як за п’ять днів і не пізніше як за три.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ІНТЕРВ’Ю
Нарешті, підходимо до найцікавішого – як це відбуватиметься? Відповідно до методики експерти повинні оцінити діяльність учителя за певними критеріями (загалом у документі п’ять критеріїв, які розкриваються через 20 показників). Зокрема, як учитель планує та здійснює освітній процес, як улаштовує освітнє середовище (це дуже актуально в умовах Нової української школи), як працює з батьками, як вирішує питання впровадження інклюзії і, зрештою, – як працює над собою, чи займається саморозвитком. Аби оцінити педагога за усіма цими напрямами, треба зібрати максимум інформації про його діяльність. Методика передбачає два способи збору інформації: спостереження та інтерв’ю.
– Спостереження за діяльністю вчителя відбувається в його робочий час – тобто на уроках і поза ними, відповідно до показників, які зазначені в методиці, – розповідає Іван Ярославович. – Точніше, ці показники експерт повинен виявити (або – не виявити), подивитися, на якому рівні вони проявляються. Як відбуватиметься цей процес? Експерти приїхали в школу, спостерігають за діяльністю педагога – до і після уроків, на перервах. Зокрема, за тим, як учитель вранці зустрічає дітей, як проводиться, наприклад, «ранкове коло» у першому класі. Бажано, щоб експерт мав можливість подивитись, як педагог взаємодіє з батьками. Ми припускаємо, що не все вдасться побачити. Інтерв’ю (з учителем та з директором і заступником) – потрібне саме для того, щоб з’ясувати моменти, які залишилися «у тіні». Воно має відбуватися за певним планом, з обов’язковою фіксацією відповідей. Наприкінці за підсумками спостереження та інтерв’ю фахівці заповнюють експертний висновок, заносять туди результати. Хочу наголосити, що експерти не визначають рівень педагога. Кожен із показників оцінюється від 1 до 3 балів. Тобто за результатами вивчення практичного досвіду вчителя той отримає певну суму балів. Якщо візит відбувся вже після 1 липня – у цьому експертному висновку ставлять відмітку про наявність або відсутність електронного портфоліо. Його наявність є обов’язковим елементом для проходження сертифікації. Але оскільки, відповідно до законодавства, педагог має право завантажити портфоліо до 1 липня (а вивчення може відбуватися раніше), то портфоліо може бути ще не готове, і тому експертний висновок може не містити відмітки про нього. Вивчення практичного досвіду кожного учасника сертифікації триватиме 1–2 дні. Після цього заповнений експертний висновок надсилається до служби, яка організовує їх передачу до УЦОЯО не пізніше ніж за два тижні до початку тестування. Водночас –УЦОЯО забезпечує розміщення інформації в кабінеті кожного учасника сертифікації. Він може зайти і звірити, чи збігаються результати з тим, що зазначено в його копії експертного висновку. Якщо виявлено розбіжності, то можна звернутися до служби з вимогою внести уточнення.

Е­ЗАПОБІЖНИК
Після закінчення двох етапів сертифікації – тобто вивчення експертами практичного досвіду роботи вчителів та проходження ними тестування – буде створена комісія, до складу якої увійдуть представники Міністерства освіти і науки, Державної служби якості освіти й Українського центру оцінювання якості освіти. Вона приймає рішення щодо результатів сертифікації шляхом установлення граничної кількості балів – як за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації, так і з незалежного тестування. І всі, хто набрав кількість балів, що дорівнює або є вищою від граничної за кожним зі згаданих показників, вважаються такими, що пройшли сертифікацію. А якщо бали виявилися нижчими? Ось тут якраз вирішальну роль може зіграти е­-портфоліо.
– Зрозуміло, що будь-яке експертне вивчення містить певний суб’єктивний чинник, – продовжує Юрій Ярославович. – Тобто якщо вчитель набрав бали, що є вищими за пороговий бал з незалежного тестування, але не набрав необхідну суму балів за результатам експертного оцінювання, то комісією може бути створена експертна група, яка за результатами вивчення матеріалів, розміщених в електронному портфоліо, може змінити кількість балів, зафіксовану в експертному висновку. Тобто, по суті, це – певний запобіжник, який гарантує вчителю, що якщо раптом він вважає, що експерти (його колеги) були необ’єктивними, то матиме право звернутися до комісії, котра розгляне його портфоліо і прийме рішення, що вчитель пройшов сертифікацію. Тому до створення е­портфоліо треба підходити не менш відповідально, ніж до підготовки до тестування чи візиту експертів.

СЕРТИФІКАЦІЙНІ ПРИНАДИ
Не хочеться думати про погане, але які є підстави для визнання вчителя таким, що не пройшов сертифікацію? Згідно з Положенням про сертифікацію педагогічних працівників сертифікат не видається учасникові, який «не оцінений за одним із показників сертифікації; не створив відповідно до вимог цього положення власне е­портфоліо та не завантажив його до веб-­папки, створеної на одному з файлообмінників; проводив репетиції навчальних занять, повторну відео­ чи фотозйомку одного і того ж навчального заняття (фрагментів навчальних занять) з тими самими учнями». Цей третій пункт – найбільш неприємний. Якщо така інформація з’являється і будуть докази, говорить Іван Юрійчук, то вчитель визнається таким, що не пройшов сертифікацію, незважаючи на кількість балів, яку він набрав.
А ті, хто її пройде, навряд чи пошкодують витраченого часу, і не лише тому, що відчуватимуть радість і гордість. Такі педагоги на три роки отримають надбавку до зарплати розміром 20 відсотків. Окрім того, цих учителів розглядатимуть як першочергових кандидатів у експерти у наступні роки – і під час сертифікації, і при проведенні інституційних аудитів. (Інституційний аудит – це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток.) Також успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації – чергової чи позачергової, із присвоєнням наступної кваліфікаційної категорії або підтвердженням наявної вищої категорії. А це, погодьтеся, непоганий бонус. Разом з тим неуспішне проходження сертифікації ніяк не вплине на результати чергової атестації, на підтвердження наявної чи присвоєння наступної категорії, продовження роботи вчителя на відповідній посаді чи застосування до нього будь-­яких заходів адміністративного впливу.
– Якщо раптом такі заходи чи навіть спроби з боку засновника чи керівництва школи матимуть місце, треба знати, що це – незаконно, – наголошує Іван Юрійчук. – Законодавство захищає вчителя, він нічим не ризикує. Сертифікація має дати лише позитивну мотивацію, стимул для саморозвитку.
Наостанок запитуємо: яким ви бачите педагога, котрий успішно пройшов сертифікацію?
– Думаю, таких учителів можна буде назвати лідерами професійних педагогічних спільнот, – відповідає експерт. – Ми взагалі великі сподівання покладаємо на педагогічні спільноти – як на «законодавців моди», стандартів і в освіті загалом, і у професійному розвитку вчителів зокрема. Отже, це – лідери, нав­коло яких, ми сподіваємося, гуртуватимуться інші педагоги, для котрих проходження сертифікації буде своєрідним знаком якості. І до цього фахівця можна буде прийти й отримати допомогу, підтримку, якісний зворотний зв’язок. Такі вчителі – майбутні експерти, що в перспективі зможуть допомогти Державній службі якості освіти. Ми плануємо залучати таких педагогів до інституційного аудиту і подальшої сертифікації вчителів. Сподіваємося, що такий підхід підвищуватиме авторитет цих процедур.

Наталія КУЛИК, №11 від 18 березня 2019 року

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ
Методику експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації затверджено 1 березня цього року наказом Державної служби якості освіти України № 01-11/9.
Методика включає 5 критеріївякі розкриваються через 20 показників
Критерій 1 – «Здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів». Він включає сім показників:
– планування освітнього процесу з урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та освітньої програми;
– використання педагогічних технологій у освітньому процесі на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів;
– надання дітям рівних можливостей участі у різних формах взаємодії, зокрема організацію співпраці учнів у парах, мікрогрупах, групах;
– організація роботи учнів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (у тому числі дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання;
– забезпечення балансу між активним, пасивним та інтерактивним навчанням;
– демонстрація позитивних навичок вербальної та невербальної комунікації з учнями;
– застосування різноманітних форм оцінювання роботи учнів і проведення аналізу результативності їхньої навчальної діяльності.
Критерій 2 – «Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності» – містить такі показники (три):
– формування в учнів поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь­якими ознаками;
– виховання в учнях патріотизму, поваги до державної мови і державних символів України, шанобливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу;
– забезпечення позитивного ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінування, врахування особливості й захист прав кожного з них.

Критерій 3 – «Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання» – розкривається через чотири показники. А саме – як учитель: 
– створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
– мотивує учнів до вибору виду діяльності й активного навчання, організовуючи освітні осередки, у тому числі для їхньої індивідуальної роботи;
– використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей;
– забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

Критерій 4 – «Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей та можливостей кожної дитини»Тут показників два
– співпраця з родинами учнів, використання різних форм комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
– долучення батьків до організації освітнього процесу та проведення спільно з ними заходів для дітей.

Критерій 5 – «Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії»Показників – чотири. Експерти вивчатимуть, як педагог: 
– аналізує сильні та слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує і розвиває власну інформатичну компетентність і визначає шляхи подальшого саморозвитку;
– здійснює оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного й особистісного зростання;
– бере участь у семінарах, тренінгах, майстер­ класах, науково­практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань;
– постійно співпрацює з іншими вчителями для підвищення своєї власної та їхньої професійної компетентності. 

У наказі наголошується, що під час розроблення критеріїв та показників «враховано Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988­р, професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 р. №1143, навчально­-методичний посібник «Супервізія: професійна підтримка і професійний розвиток педагогів», розроблений Все­українським фондом «Крок за кроком», Рамку безперервного професійного розвитку вчителів, розроблену Міністерством освіти і науки України спільно з Британською Радою в Україні».

Уряд вніс до Ради законопроект про середню освіту – що він змінює

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

Уряд вніс до Ради законопроект про середню освіту – що він змінює
батькам, вчителям, директорам, закон про освіту, НУШ, учням



Уряд виніс на розгляд нардепів законопроект “Про повну загальну середню освіту”.
Відповідне рішення ухвалили на засідання Кабміну 13 березня.
“Нам потрібно більше можливостей для дітей, батьків та вчителів, які є серцем і провідниками реформи. Цей закон якраз про розширення можливостей”, – сказала на засіданні міністерка освіти і науки Лілія Гриневич.
Ілюстрація: МОН


Індивідуальна траєкторія в законопроекті передбачена не лише для дітей з особливими освітніми потребами. Для цього батькам потрібно подати письмову заяву, обґрунтувавши причини та надати пропозиції щодо особливостей опанування освітньої програми закладу освіти чи її окремих компонентів.
Також учні матимуть право на визнання своїх результатів навчання, здобутих поза школою. Наприклад, якщо учень має сертифікат про знання іноземної мови, може зарахувати ці результати через річне оцінювання. Він може не відвідувати відповідний предмет, оскільки йому не потрібні поточні оцінки, тільки підсумкова.
Ілюстрація: МОН


Законопроект пропонує механізм введення варіантивної складової.
“Бо зараз все впирається в недостатню кількість годин, тому вибіркову складову робить школа, а не школяр. Наприклад, законопроект дозволяє створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів. Коли вчиться не цілий клас, а збірна група класів однієї паралелі. Тоді діти можуть поділитися за своїми інтересами”, – пояснила керівниця МОН.
Також, проект закону передбачає створення ресурсних кімнат у всіх школах. Зараз такі кімнати є в спеціалізованих школах для дітей з особливими освітніми потребами.
Для вчителів пропонують педагогічну автономію у створенні власних освітніх програм, розробці систем оцінювання та виборі місця проходження підвищення кваліфікації за рахунок держави.

Ілюстрація: МОН


Окрім того, законопроект передбачає педагогічну інтернатуру. Молодий вчитель, який тільки почав працювати, отримає у школі наставника – педагога з більшим досвідом. Наставник матиме 20% доплати до зарплатні, аби бути більш зацікавленим в розвитку молодого педагога.

Ілюстрація: МОН


Перевірка зошитів, за яку вчителі отримують 10-20% надбавку, названа перевіркою навчальних робіт – адже, окрім зошитів, учитель може перевіряти, наприклад, виконані проекти чи презентації.
За завідування кабінетами інформатики підвищено надбавку 15-20%, за всі інші кабінети – 10-15%.
Гранична надбавка в 20% за роботу в інклюзивному класі тепер винесена в законопроект. Зараз це передбачено лише постановою Кабміну.
Окрім того, засновник має право встановити інші доплати за рахунок власних надходжень.
Також у законопроекті чітко визначено, що оплачувати роботу вихователів груп подовженого дня мають з освітньої субвенції (з неї отримують зарплатню всі педправцівники).

Ілюстрація: МОН


“Проект закону передбачає, що всі вчителі пройдуть курси домедичної допомоги. Ми мали жахливі випадки, коли діти “згасали” в стінах школи за лічені хвилини, бо швидка не встигала приїхати. Якби вчителі уміли надавати першу допомогу, цього можна би було уникнути”, – сказала Гриневич
Батьки дітей з особливими освітніми потребами зможуть бути асистентами вчителя та супроводжувати своїх дітей на уроках.
Законопроект уточнює процедуру конкурсу на посаду директора школи.

Ілюстрація: МОН


Законопроект пропонує три моделі вивчення української мови для національних меншин. У початковій школі такі учні можуть навчатися рідною мовою поряд із державною. Починаючи з 5 класу, передбачається поступове збільшення кількості предметів, які викладатимуть українською.
Для мов ЄС:
– базова освіта: не менше 20% річного навчального часу в 5 класі з щорічним збільшенням до не менше 40% у 9 класі;
– профільна освіта (10-11(12) класи): не менше 60% річного навчального часу.
Також освітня програма школи може передбачати викладання одного чи кількох предметів англійською чи іншою мовою ЄС.
Для інших мов на базовому та профільному рівнях передбачена норма у не менше 80% річного навчального часу українською мовою. Ці вимоги не стосується приватних шкіл. Але вони зобов’язані зробити так, щоб учні вивчили українську мову на рівні державних стандартів.
Водночас, корінні народи мають право здобувати середню освіту рідною мовою поряд із державною на всіх рівнях освіти. Навчатися рідною мовою представники корінних народів і національних меншин можуть в окремих класах. Їх відкривають за наявності 5 заяв від учнів у класі.

Ілюстрація: МОН

“Нова українська школа” готує детальні роз’яснення про зміни, які пропонує законопроект.

До відома членів Науково-методичної ради!  Матеріали НМР 26.02.2019 розміщені у папці "01 НМР 260219" Пропозиції та зауваження подавати туди ж.

До відома членів Науково-методичної ради! 
Матеріали НМР 26.02.2019 розміщені у папці "01 НМР 260219"
Пропозиції та зауваження подавати туди ж.

До відома членів Вченої ради! Матеріали засідання 4 березня розміщені у папці "01 ВЧЕНА РАДА 040319" Туди ж можна завантажувати пропозиції і зауваження

До відома членів Вченої ради! Матеріали засідання 4 березня розміщені у папці "01 ВЧЕНА РАДА 040319"
Туди ж можна завантажувати пропозиції і зауваження

СПІЛЬНИЙ ДОСТУП ДО ПАПКИ

СПІЛЬНИЙ ДОСТУП ДО ПАПКИ З ФАЙЛАМИ.

СЕРТИФІКАЦІЯ. Створення WEB-папки

Посилання на ВЕБ-ПАПКУ.. 

ЧИ ЗНАЛИ ВИ ЦЕ ПРО УКРАЇНУ? НЕЙМОВІРНО ЦІКАВІ ФАКТИ, ПРО ЯКІ МАЙЖЕ НІХТО НЕ ЗНАЄ

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.


ЧИ ЗНАЛИ ВИ ЦЕ ПРО УКРАЇНУ? НЕЙМОВІРНО ЦІКАВІ ФАКТИ, ПРО ЯКІ МАЙЖЕ НІХТО НЕ ЗНАЄ

1. Найперша Конституція в світі була створена українцем Пилипом Орликом. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день ним було оголошено «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.
2. В 1934 році в Парижі на конкурсі краси мов українська мова зайняла третє місце після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. Мелодійність же української визнана другою найгарнішою серед мов світу, після італійської.

3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі (фахівці розрізняють близько 7000 мов ) і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської. На території України більше 32 мільйонів осіб вільно спілкуються українською мовою.
4. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.
5. З точки зору лексики найближчими до української мови є білоруська (84%) і польська (70%) мови.
6. Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка».
7. Найдовший музичний інструмент у світі – це українська трембіта. Її довжина може досягати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десять кілометрів.
8. На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні ґрунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю і дуже цінні. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.
9. Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву «Наука до читання й розуміння слов’янського письма». Він вийшов в світ у Вільні (суч. Вільнюс) в 1596 р. стараннями Лаврентія Зизанія. До книжки було додано словник, який містив 1061 слово.
10. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.
11. Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія (1615 р.).
12. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень.
13. Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.
14. Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки» — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською.
15. З дванадцяти лавр світу 4 знаходяться в Україні. Три православні та одна греко-католицька. Це Києво-Печерська лавра, Київ (існує з 1051), Почаївська лавра, Почаїв, Тернопільська область (з 1833), Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірсь, Донецька область (має статус лаври з 2004) та Свято-Успенська Унівська лавра студійського уставу (греко-католицька), Унів (з 1898). Інші лаври: в Росії – 2, в Грузії – 1, в Польщі – 1, в Румунії – 1, в Палестині – 1, в Греції – 2.
16. Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення.
17. Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).
18. Перша гасова лампа винайдена у Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою.
19. Найглибша у світі Станція метро знаходиться у Києві – це «Арсенальна». Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.
20. Одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень — це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. Зазвичай на Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів.
21. Одна з найбільших пустель Європи знаходиться саме в Україні – Олешківська. Олешківські піски складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами») висотою близько 5 м з негустою рослинністю. Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі (стара назва Цюрупінська – Олешки), за 30 км на схід від м. Херсон.
22. Україна входить до сімки передових виробників рослинної олії, каптоплі, цукру та свинини.
23. Географічний центр Європи знаходиться в Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат.
24. Армії УПА поставили абсолютний рекорд, утримуючись на фактично окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро.
І ще трошки цікавого, чого ви могли не знати про Україну та українців:
Під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 рр. командир одного загонів бурів, українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 р. Юрій працював в уряді Української Народної Республіки. В 1943 р. Юрій Будяк помер в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали Вінстон Черчилль.
Українські народні пісні спонукали багатьох композиторів до написання світових музичних шедеврів. Наприклад, в основі композиції Summertime — арії, яку написав Джордж Гершвін у 1935 р. для опери «Поргі та Бесс», однієї з найвідоміших пісень у світі — лежить українська колискова «Ой, ходить сон коло вікон». Цю композицію Гершвін почув у Нью-Йорку у виконанні Українського Національного Хору під керівництвом Олександра Кошица. Почув — і написав одне з найгеніальніших і найвідоміших джазових творінь. З моменту написання композиції її виконали безліч виконавців, але найвідомішим лишається Summertime у виконанні Луї Армстронга, Елли Фіцджеральд, а також Чарлі Паркера.
Кобзарі визнавали авторство лише Григорія Сковороди і Тараса Шевченка. Решта усні поетичні тексти цитувалися без вказівки авторства.
;Сама древня згадка про українську мову була в 858 році. Після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського і по праву вважають основоположником нової української мови.
В сучасній українській мові, на відміну від російської, збереглися давньослов’янські назви місяців: сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіють листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.
Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.
Український “Південмаш” (Дніпропетровськ) виробляє найбільш екологічно чисті ракети-носії в світі.
У ході русифікації російськими чиновниками було спотворено безліч українських прізвищ. Так, український рід Чехів у ХІХ столітті став чомусь Чеховими. Дід А.П. Чехова ще був Чехом, і сам А.П. Чехов писав, що дід його – українець.
Досить кумедно Дейнеки перетворились на Денікіних. Козаки Розуми стали Розумовськими, Чайки стають Чайковськими. Дід Петра Чайковського, великого композитора – Петро Чайка – закінчив Києво-Могилянську Академію і його як медика російський уряд відрядив штаб-лікарем у Вятку. Ймовірно, українська атмосфера в родині Чайковських збереглася набагато краще, ніж у Чехових, бо з 24-річного віку майбутній композитор майже щороку по кілька місяців жив в Україні, де написав понад 30 творів, серед яких – опери “Коваль Вакула” (“Черевички”), “Мазепа”, пісня-романс “Садок вишневий коло хати”, дует “На вгороді коло броду” на слова Т.Шевченка.
В жорстокі часи наступу імперії на українську мову він домагався постановки “Тараса Бульби” М.Лисенка, використав у своїх творах багато українських народних пісень.

SAT-Scholastic Assessment Test - широко відомий у США тест готовності до навчання у вищій школі

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального плвідомлення.

SAT. Короткий огляд
 
SAT-Scholastic Assessment Test - широко відомий у США тест готовності до навчання у вищій школі, за своїми функціями близький до Єдиного державного іспиту (College entrance examination)
Перші версії цього тесту розроблені ще в 20-і рр. минулого століття для того, щоб дати коледжам можливість порівняти досягнення випускників різних шкіл, програми і система оцінок у яких істотно розрізняються. Тест складається з двох частин. SAT-I (Reasoning test -Тест на мислення), на цю частину тесту приділяється третя година, завдання переважно з варіантами відповідей, тест вимірює рівень володіння мовою і математичні здібності. Багато коледжів і університети для зарахування вимагають представити бали по SAT-I. У SAT-I групи питань, що визначають рівень володіння мовою, чергуються з питаннями, що визначають математичні здібності. Усього в тесті сім секцій з 10-30 завдань: три вербальні, три математичні й одна експериментальна, котра може бути або вербальною або математичною. Вербальні секції перевіряють словниковий запас, уміння міркувати і розуміння прочитаного матеріалу. Математичні секції складаються з задач, що вимагають елементарних знань по арифметиці, алгебрі і геометрії.
Пропонуються три типи питань, що визначають рівень вербальних здібностей: 1) завершення речення словом або сполученням слів, що за змістом і граматикою найкраще згоджуються з контекстом; 2) виявлення аналогій; приводиться декілька «навчальних зразків» пар слів, між складовими таку пару словами є визначений логічний зв'язок, потім дається окреме слово, для якого зі списку потрібно вибрати і пару, що знаходиться з цим словом у тих же відносинах, що й слова у «навчальному зразку»; 3) розуміння тексту; кожна секція, що відноситься до вербальних здібностей, містить у собі один чи два тексти, за яких випливає від шести до тринадцяти питань; вони стосуються головної ідеї тексту, деталей, відносини автора до проблеми, логіки і способу викладу, висновків і значень окремих слів.
SAT-II (Subject test - Тест по предметі) розрахований на одну годину, більшість питань з варіантами відповідей, тест визначає рівень знання з окремого предмету. Багато коледжів вимагають складання тесту по одному чи декільком предметам.
 
Структура
SAT математична секція
Час: 1 година 15 хвилин 
Формат: Одна 30-хвилинна «QC/Grid-in» секція Одна 30-хвилинна «Regular Math» секція Одна 15-хвилинна «Regular Math» секція 
Теми: Алгебра Арифметика Геометрія 
Типи питань: Quantitative Comparisons(QCs) (Обчислювальні порівняння)
Regular Math (Стандартна математика)
Grid-ins (Самостійні відповіді)
SAT Вербальна секція
Час: 1 година 15 хвилин 
Формат: Дві 30-хвилинні вербальні секції Одна 15-хвилинна секція по Логічному мисленню 
Теми: Читання Граматика Аналітичне мислення 
Типи питань: Analogies (Аналогії)
Sentence Completion (Завершення речень)
Critical Reading (Критичне читання)
 
Ваш бал
Для багатьох, найстрашніший момент усього тесту - одержання остаточного бала. Вам повідомляється кінцевий результат і ваша успішність на тесті порівнюється з іншими студентами. Однак, розуміння того як ваш бал був полічений і що він реально означає, може істотно полегшити вам життя і позбавити від не потрібних занепокоєнь.
Результати іспиту SAT-I вважаються по табличній шкалі від 200 до 800 балів одночасно для математичної і вербальної секцій. Середній бал, що вважається прийнятним для більшості шкіл, є 500-600. У відповідності зі статистикою від College Board (організації, що адмініструє даний екзамен), за останні кілька років, менш чим 20 відсотків від усіх осіб що складали іспит набрали по математичній секції 600 балів або більше. Менш 10 відсотків, що здавали тест, набрали 600 балів чи більше по вербальній секції. Дослідження показали, що найкращі результати на тесті показують учні, які спеціалізувалися у своїх школах на таких дисциплінах як англійська мова, математика, природничі науки і соціальні науки.
Крім того, усупереч поширеній думці, для того щоб набрати прекрасний результат по тесту, не обов'язково відповідати на всі питання без помилок. У попередніх тестах, ви могли відповісти неправильно на 4 питання з 78 по вербальної секції і на один з 60 по математичній і по колишньому одержати максимальний бал. При цьому, це зовсім не означає, що тисячі студентів одержують максимальний бал у 1600. Підрахунок процентного співвідношення результатів тесту сконструйований таким чином, що не більш 0.07 відсотків усіх студентів що складають тест за рік зможуть набрати максимальний бал.
 
Математична секція
Для того щоб набрати гарний бал по цій секції, вам потрібно мати тільки основні математичні пізнання, розуміти базові концепції арифметики, алгебри і геометрії. Пам'ятайте, що розуміння цих основних концепцій перевіряється практично у всіх питаннях, відповідно знання всіх нюансів і типів питань може істотно поліпшити ваш бал.
 
Quantitative Comparisons (Обчислювальні порівняння)
Питання цього типу жадають від вас уміння розглядати ряди чисел і знаходити між ними зв'язки. Незважаючи на удавану складність, усе що буде потрібно це розглянути два вираження в колонках «А» і «B» і вибрати відповідь «а» чи «b», якщо одне з виражень більше, у випадку якщо вираження рівні варто вибрати «c», і у випадку якщо недостатньо інформації потрібно вибрати «d».
 
Regular Math (Стандартна математика)
Ця секція перевіряє ваші здібності відповідати на стандартні математичні питання. Вам зустрінуться питання з таких областей як арифметика, алгебра і геометрія. Вибір потрібно буде робити з п'яти варіантів відповідей. Ваша задача полягає в тім, щоб швидко вирішити питання, знайти правильну відповідь із представлених п'яти варіантів і позначити його.
 
Grid-Ins (Самостійні відповіді)
Ця секція перевіряє ваші здібності вирішувати представлені завдання без кінцевих варіантів відповідей. Іншими словами, вам потрібно буде прочитати завдання, вирішити його самостійно й внести отриману відповідь в спеціальну порожню графу з номером цього питання. У цій секції перевіряються ті ж самі області знань, як і в секції Стандартної математики. Єдина відмінність це те, що ви не побачите варіантів відповідей.
 
Вербальна секція
Вербальна частина тесту SAT досить передбачувана по типах питань: вам необхідно мати гарний словниковий запас, добру техніку читання та вербальне мислення.
 
Analogies (Аналогії)
Ця секція перевіряє ваш словниковий запас і розуміння зв'язків між словами. Ви побачите пару слів, написаних великимилітерами і пов'язаних між собою за змістом. Цю пару слів називають основною. Нижче ви побачите п'ять варіантів відповідей, складених також у пари слів. Ваша задача знайти пару слів, що пов'язані між собою у такий же спосіб як і основна пара.
 
Sentence Completion (Завершення речень)
Дана секція перевіряє ваше знання граматики, структури і логіки речень. Ви побачите реченняз одним чи двома пробілами. Нижче ви побачите п'ять варіантів відповідей з який потрібно буде вибрати одну.
 
Critical Reading (Критичне читання)
Питання по цій секції тестують ваші здібності розуміти контекст написаного матеріалу. Деякі питання перевіряють, також, ваш словниковий запас у ракурсі представленої інформації. Читання займає більш половини питань по вербальній секції SAT. Вам будуть дані уривки тексту в 400-850 слів. Після кожного уривка будуть йти питання здекількома варіантами відповідей. Текст з уривків може складатися із пов'язаних за змістом витримок різних текстів. Ваша задачаполягає в тім, щоб відповісти на всі питання по головній ідеї тексту, деталях, посиланнях і висновках з тексту. Також може перевірятися розуміння аргументу і тону уривка.
 
Тест SAT II
Огляд тесту
Одногодинний, переважно з різноманітним вибором відповідей тест, що вимірює знання в окремо узятій області. Багато коледжів вимагають або рекомендують складання тесту з одного чи декількох предметів, як умову зарахування. Усього існує 20 різних тестів по дисциплінах.
Виключення в тривалості і типах питань складає лише тест по Написанню, що має додаткову 20 хвилинну секцію для написання короткого есе, крім стандартної 40 хвилинної секції з питаннями з декількома варіантами відповідей.
 
Що вибрати SAT I чи SAT II?
Тест SAT I переважно перевіряє вербальні і математичні навички. Незважаючи на те, що цей тест перевіряє знання деякого словникового запасу і формул, його основна мета вимірити наскільки добре ви читаєте і маслите, а не те скільки ви знаєте.
Тест SAT II значно відрізняється. Цей тест призначений у першу чергу для перевірки ваших знань у конкретних дисциплінах. Безумовно, навички критичного читання і мислення відіграють значну роль у цьому тесті, однак, усе-таки основне завдання полягає в тім, щоб визначити, що конкретно ви знаєте в таких областях як математика, історія, хімія, і т.д.
 
Як вони використовуються?
Школи, що вимагають SAT, вважають, що він є важливим індикатором вашої майбутньої успішності в коледжі. Особливо, результати тестів використовуються в рішенні про зарахування до конкретної програми. Обидва тести використовуються, також, для того, щоб стандартними методами визначити ваш реальний рівень успішності і порівняти йогоз рівнем претендентів з інших шкіл, специфічних програм, культур. Ця інформація допомагає визначити, чи вистачить у вас попередньої підготовки і знань, для того щоб справитися з навчальною програмою.
Тест SAT II, також може бути використаний, для того щоб визначити який специфічний курс навчання підійде вам більше за, у випадку вашого прийняття в програму. Низький бал по тестуНаписання, може зажадати від вас проходження додаткового тренінгу по цій дисципліні. З іншого боку, дуже високий бал по математиці, може позбавити вас від необхідності проходити уставний курс по елементарній математиці.
 
Який тест мені вибрати?
Відповідь проста - вибирайте той, на якому ви наберете більше балів. У кінцевому рахунку, високі бали по тестах, можуть істотно допомогти під час рішення про ваше зарахування. На жаль, багато шкіл вимагають здачі конкретних тестів, наприклад, по чиНаписанню або з Математики. Деякі школи дають вам вибір тестів, з яких потрібно вибрати. Це особливо актуально для шкіл, що вимагають здачі трьох тестів з предмету. Перш ніж реєструватися на який-небудь тест з предмету, дізнайтесяв школі, які тести вимагаються: це заощадить вам багато часу в тривалому процесі вступу.
 
Ваш бал
Як і SAT I, тест SAT II оцінюється по таблиці балів від 200 до 800. Сума в 600 балів вважається дуже гарним результатом. Не забувайте, також, що бал по SAT II це лише одна частина інформації, що буде враховуватися при розгляді вашої кандидатури. На остаточне рішення про ваш прийом будуть впливати такі фактори як шкільні оцінки, результат тесту SAT I, рекомендаційні листи, твори, і т.д. Таким чином, навіть якщо ви не набрали бал, про яке мріяли, це не означає, що ваш пакет документів буде автоматично відкинутий коледжем.
 
Як довідатися результати раніш усіх
"College Board", організація, що адмініструє іспит SAT, підтримує спеціальну службу "Score Choice" за допомогою якої ви зможете довідатися результати тестів раніш, ніж хто-небудьіншої. Якщо ви незадоволені вашим балом, ви вправі не відсилати його в коледжі.
У випадку, якщо ви усе таки вирішите відіслати свій бал, у майбутньому його буде неможливо відкликати. Також, якщо ви використовуєте службу "Score Choice", ви втрачаєте право відіслати ваші бали в коледжі безкоштовно (послуга, що споконвічно включена до вартості тесту).

Шановні колеги! Рік, що минає, з Господньою ласкою  сповнив наші надії – утвердив Православну церкву України. Прийдешній рік нехай обдаровує Вас і Ваші родини здоров'ям, щедрими дарами любові, натхненням, творчістю й достатком! Нехай різдвяна зірка о

Шановні колеги!

Рік, що минає, з Господньою ласкою  сповнив наші надії – утвердив Православну церкву України.
Прийдешній рік нехай обдаровує Вас і Ваші родини здоров'ям, щедрими дарами любові, натхненням, творчістю й достатком!
Нехай різдвяна зірка осяє миром нашу неньку Україну!
Веселих свят, смачної куті, дзвінкої коляди! 


                                                           З повагою, перший проректор РОІППО
                                                                                                            Іван Вєтров
Фото:

Лілія Гриневич: На що чекати вчителям у 2019 році

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на оригінальне повідомлення.

Лілія Гриневич: На що чекати вчителям у 2019 році

Під час форуму «Освітні вимірювання в контексті НУШ» Лілія Гриневич презентувала український переклад книжки Андреаса Шляйхера «Найкращий клас у світі: як створити систему освіти 21-го століття».. У ній керівник програми PISA аналізує найефективніші освітні системи світу та радить, як проводити реформи. Пані міністр побудувала свій виступ про книжку на прикладах з НУШ та української освіти. «Освіторія» занотувала найцікавіші та найкорисніші для освітян тези.

      Чому варто прочитати книгу ініціатора PISA
У легко написаній та лаконічній книзі Шляйхера «Найкращий клас у світі: як створити систему освіти 21-го століття» описані міфи, що стримують освітні системи багатьох країн. Раджу почитати її всім, хто зацікавлений або певним чином залучений до освітньої реформи, хто хоче розібратися, що таке PISA, адже цього року Україна вперше взяла участь у міжнародному рейтингу.
Зараз відчуваю, що багато людей, навіть глибоко залучених в освітню сферу, втрачають орієнтири української освітньої реформи або не зовсім розуміють інструменти, які використовуються. Ця книга — подарунок долі для нас, адже вона показує широку картину необхідності змін. При цьому всі її висновки реально підтвердженні дослідженнями, що тривали близько 20 років, а не взяті зі стелі.


      Як в Україні мотивують вчителів
Школа тримається на вчителеві. Усе залежить від того, що він робитиме, коли зайде до класу. Саме тому пріоритет — вмотивований та підготовлений вчитель. Але як цю мотивацію та кваліфікацію забезпечити? Андреас Шляйхер підмічає в книзі: «У договорі та у взаємодії з вчителем уряди мають повчитись у великих корпорацій. Треба приділяти увагу тому, як саме формується резерв, з якого відбирають працівників на роботу».

Згідно з результатами вступної кампанії, середні бали ЗНО, з якими в нас молодь іде навчатися на педагогів, дуже низькі. Тож якість резерву, на жаль, зрозуміла.

Також треба звертати увагу на те, як здійснювати наставництво серед нових працівників. Та слідкувати, як їх винагороджують, які можливості надають найкращим в аспекті підвищення статусу та яке неперервне навчання проходять вчителі.

Які ж інструменти з огляду на це обрала Україна для мотивування свого вчителя? Однією з головних умов, які ми ставили перед Кабміном на старті реформи — підвищення зарплати. До 2015 року рівень вчительських зарплат був мізерним. Ми провели два підвищення зарплат: у 2017 році — на 50 %, у 2018 — приблизно на 20 %. Зараз ми ще не можемо назвати зарплату українського вчителя конкурентною на ринку праці, але вона вже суттєво відрізняється від того, що ми мали два роки тому.

      Гроші ходять за вчителем
Що стосується неперервного навчання — ми збільшили вдвічі час на підвищення кваліфікації: тепер це 150 годин впродовж п’яти років. Половину цього часу визначили за принципом «Гроші ходять за вчителем». Фактично на 75 годин вчитель може обирати різних провайдерів та різні форми підвищення кваліфікації. Школи будуть отримувати на це гроші, а вчитель зможе до такого провайдера принести ці гроші та пройти модуль на 5, 10 годин. Зараз розробляємо відповідний нормативно-правовий акт, який стосується підвищення кваліфікації вчителів.

Це спричинить появу конкуренції на ринку підвищення кваліфікації, змусить трохи покрутитися наші інститути післядипломної освіти та покращити освітні програми. А право на те, щоб отримувати бюджетні кошти та бути провайдером таких освітніх програм, отримають ті, хто подадуть найкращі програми, які відповідають потребам НУШ.

Щодо пункту про заохочення найкращих — у 2019 році стартує сертифікація вчителів, яка дасть освітянам +20 % до зарплати та статус «агента змін». Але це предмет для окремої розмови.

Педагогічна інтернатура та свобода вчителя
Серед нововведень, які чекають вчительство — впровадження педагогічної інтернатури. У перший рік роботи в школі вчитель отримає потужну систему підтримки й наставництва.

Свобода вчителя — не тільки важлива складова нового змісту освіти, а й виклик. Вчителі перших класів зараз мають повну свободу, щоб побудувати власну освітню програму. Але я не раз чула: «Ми не знаємо, як заповнювати журнали, дайте нам готове й розписане календарно-тематичне планування». До свободи теж треба бути готовим.

І ось ще одна влучна цитата з книги Андреаса Шляйхера: «Запорукою доброго викладання є не технології, а відчуття, що вчитель відповідає за те, що робить. Успішні системи освіти 21-го століття робитимуть усе можливе, щоб учителі почувалися професіоналами, які мають право голосу. Коли вчителі беруть на себе відповідальність за власну роботу, важко вимагати від них більшого, ніж вони вимагають самі від себе».

      Замість табеля в початковій школі — «Свідоцтво досягнень»

У законі «Про освіту» не вказані підходи до оцінювання. І зараз дуже багато питань про те, як же оцінювати дітей у початковій школі, якщо цього не передбачає стандарт. Ми відчули кризу в оцінюванні в 1-му класі. Тому зібрали групу творчих людей, які співпрацюють з нами в рамках НУШ, — дуже рада і зараз бачити колег з Новопечерської школи, — і замінили табель на «Свідоцтво досягнень» у початковій школі.

У цьому свідоцтві є 51 показник, за яким батьки отримують підсумкову інформацію про те, як просувається дитина в навчанні. Не даємо кількісної оцінки школярам, але батьки бачать прогрес. Крім традиційних питань «Чи рахує дитина до 100?», «Чи успішно пише диктанти?», є такі показники, як уміння дитини співпрацювати в групі, вирішувати конфлікти.

      Три цитати Андреаса Шляйхера, які надихають

…Ключові цінності
Кожна економічна епоха має свої цінності. У сільськогосподарську добу такою цінністю була земля, у промислову — капітал. А в наші часи — це знання, навички та риси характеру людей. Ці ключові цінності залишаються недооціненими. Настав час змінити це.
…Особистість
Школам потрібно допомогти учням навчитися бути автономним у своєму мисленні та розвинути особистість. Тепер школи мають допомогти учням мислити самостійно й діяти разом з іншими. У глобальному світі учні мають поважати іншого та знати, ким ти сам є.
      …Співпраця
Інновації мало коли є витвором окремих людей, які працюють в ізоляції, — це, скоріше, результат мобілізації й інтеграції знань, а також обміну знаннями і досвідом. Добробут суспільства дедалі більше залежить від уміння людей діяти колективно.


Казка про частини мови

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на оригінальне повідомлення.

Лексична казка на вивчення частин мови Автор: Мигаль Тетяна Миколаївна
Казка Частини мови.bmp

ОСВІТНІ ВИМІРЮВАННЯ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Матеріал читаємо нижче або переходимо на оригінальне повідомлення за цим гіперпосиланням.

ОСВІТНІ ВИМІРЮВАННЯ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
14.12.2018


У четвер, 13 грудня 2018 року, у Міністерстві освіти і науки України відбувся форум «Освітні вимірювання в контексті Нової української школи», учасниками якого були понад сто представників різних установ і організацій, які обговорювали стратегічні питання вибудови освітніх вимірювань в Україні. Відкрила захід Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Україна почала масштабну реформу «Нова українська школа» не на порожньому місці, а вже маючи такі ґрунтовні дослідження. Завдяки даним PISA про рівень знань та вміння їх застосовувати на практиці серед учнів своїх країн ми маємо реальні орієнтири реформи. Перевірити наскільки передові практики будуть ефективні в Україні ми зможемо завдяки міжнародним і національним дослідженням якості освіти. У грудні 2019 року ми зможемо подивитися, на якому етапі знаходиться освіта ще до реформації, до ефективного запровадження засад Нової української школи, а через два цикли цього дослідження  з’ясуємо, які суттєві зміни відбулися  в освіті.
З огляду на це, знаковою була презентація україномовного видання книги Андреаса Шлейхера, розробника і куратора дослідження PISA, «Найкращий клас у світі: як створити систему освіти 21-го століття», у якій акумульований досвід близько 20 років досліджень різних освітніх систем, збірник висновків та спостережень про те, які саме механізми роблять шкільну освіту успішною, спонукають дітей до розвитку, а вчителів до творчої праці.
Насиченою програмою форму були передбачені виступи міжнародних і вітчизняних експертів у галузі освіти, серед них: Пасі Рейнікайнен, Альгірдас Забульоніс, Вадим Карандій, Роман Шиян та інші.
З основними результатами першого циклу загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової школи «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти» ознайомила громадськість Тетяна Вакуленко, анонсувавши графік публікацій результатів.
У рамках форуму під час панельних дискусій обговорювалися особливості освітніх вимірювань в початковій школі, підходи до оцінювання математичної компетенції учнів. Варто зауважити, що потреба в інформуванні громадськості про напрацювання з галузі освітніх вимірювань й надалі залишається актуальною.

Презентували онлайн-версію “Великої української енциклопедії”

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на оригінальне повідомлення.

Презентували онлайн-версію “Великої української енциклопедії”
в Новини 14.12.2018 44 Переглядів

Презентація портальної версії “Великої української енциклопедії” пройшла в Укрінформі в четвер. Організатором заходу є Державна наукова установа “Енциклопедичне видавництво”.
Як зазначив на презентації перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Богдан Червак, презентація онлайн-версії “Великої української енциклопедії” є знаковим моментом для “Енциклопедичного видавництва”.
“Це такий інформаційний прорив “Великої української енциклопедії” в інтернет-простір, що на практиці означає насичення українським контентом світового інформаційного простору. Це, насправді, великий гуманітарний проект, від успіху якого буде значною мірою залежати те, наскільки Україна й українська нація в її інтелектуальному вимірі сприйматиметься світовою чи європейською спільнотою”, – наголосив Червак.
Голова редколегії “ВУЕ” Вадим Локтєв відзначив доступність і легкість у роботі електронних видань. “По деяких електронних позиціях “Велика українська енциклопедія” матиме перевагу перед іншими енциклопедіями”, – зазначив Локтєв.
Електронна версія “ВУЕ” є універсальною науково-популярною мультимедійною енциклопедією, підкреслила директор ДНУ “Енциклопедичне видавництво” Алла Киридон. “Електронна версія “Великої української енциклопедії” – це об’єктивність викладу, це авторизація статей, це перевіреність фактів і робота величезної команди”, – розповіла Киридон. “Будь-яку статтю ми бачимо як глибоку і якісну довідку за темою”, – додала вона.
Алла Киридон наголосила, що проект було створено “на ентузіазмі”, і закликала громадськість і владу долучитися до розвитку “Великої української енциклопедії”. “Шановні колеги, шановні можновладці! Якщо ви нас чуєте чи бачите, давайте думати про те, що на ентузіазмі ми протримаємося, але тільки тоді, коли долучиться вся спільнота. Один проект, одна установа не може витримати такої ваги”.
“Енциклопедичне видавництво” зберігає і друковану, і електронну версії “ВУЕ”.
Богдан Червак нагадав, що вже видано перший том “Великої української енциклопедії” в друкованому вигляді, а нині готується до видання другий том.

Шановні колеги, прошу залишити відгуки та побажання про семінар у Березному ПОСИЛАННЯ НА ОБГОВОРЕННЯ

Шановні колеги, прошу залишити відгуки та побажання про семінар у Березному
ПОСИЛАННЯ НА ОБГОВОРЕННЯ

Я – нейробіолог, і мене лякає марнославство батьків!

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на оригінальне повідомлення.

Я – нейробіолог, і мене лякає марнославство батьків! .. 


      Багато сучасних батьків буквально збожеволіли на розвитку дітей. Деякі підсовують малюкам розвиваючі ігри та записують їх на всілякі курси мало не з ясельного віку, будучи свято впевнені, що це дасть їхнім чадам незаперечні переваги в житті. Однак знаменитий психолінгвіст і нейробіолог, професор Тетяна Чернігівська вважає інакше. У своїй лекції «Як навчити мозок вчитися» вона пояснює , що важливо не стільки напихати дитину знаннями, скільки вчити її правильно користуватися мозком. Іншими словами, навчіть її вчитися! Ось що розповіла Тетяна Чернігівська: Для дітей дуже важливо почати вчитися вчасно. Головна біда сучасної дитини – в пихатих батьках. Коли мені кажуть: «Я свого сина у два роки почав вчити читати», я відповідаю: «Ну і дурень!» ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше Навіщо це потрібно? Він у два роки ще не може цього робити! Його мозок до цього не готовий! Якщо ви дитину надресируєте – вона, звичайно, буде і читати, і, може, навіть писати, але у нас з вами інша задача. Взагалі, у дітей величезний розкид в швидкості розвитку. Є такий термін – «вік шкільної зрілості». Він визначається так: одній дитині 7 років і іншій теж 7 років, але одна йде в школу, тому що його мозок до цього готовий, а другому треба ще півтора року вдома з ведмедиком грати і тільки потім сідати за парту. За офіційними даними, у нас більше 40% дітей мають труднощі з читанням і письмом після закінчення початкової школи. І навіть в 7-му класі є ті, хто погано читає. У таких дітей вся когнітивна міць мозку йде на те, щоб продертися через букви. Тому якщо навіть вона і прочитує текст, то зрозуміти сенс сил вже не вистачило, і будь-яке питання по темі поставить дитину в глухий кут. 1. Розвивайте дрібну моторику. Перед нами стоїть дуже складне завдання: ми знаходимося на стику між людиною, яка писала прописами і читала звичайні книги, і людиною, яка читає гіпертексти, писати не вміє взагалі, має справу з іконками і навіть не набирає тексти. Важливо розуміти, що це – інша людина і у неї інший мозок. Нам, дорослим, подобається цей інший мозок, і ми впевнені, що ніякої небезпеки в цьому немає. А вона є. Якщо маленька дитина, прийшовши в школу, не вчиться письма, звикаючи до дрібних філігранних рухів ручки, якщо в дитячому садку дитина нічого не ліпить, не вирізає ножицями, не перебирає бісер, то у неї дрібна моторика не виробляється. А це саме те, що впливає на мовні функції. Якщо ви не розвиваєте у дитини дрібну моторику, то не нарікайте потім, що її мозок не працює. 2. Слухайте музику і привчайте до цього дітей. Сучасні нейронауки активно вивчають мозок в той час, коли на нього впливає музика. І ми зараз знаємо, що коли музика бере участь у розвитку людини в ранньому віці, це сильно впливає на структуру і якість нейронної мережі. Коли ми сприймаємо мову, відбувається дуже складна обробка фізичного сигналу. Нам в вухо вдаряють децибели, інтервали, але це все фізика. Вухо слухає, а чує мозок. Коли дитина навчається музиці, вона звикає звертати увагу на дрібні деталі, відрізняти звуки і тривалості між ними. І саме в цей час формується нейроннаї мережа. 3. Не дозволяйте мозку лінуватися. Не всі люди на нашій планеті геніальні. І якщо у дитини погані гени, то тут нічого не поробиш. Але навіть якщо гени хороші, то цього все одно недостатньо. Від бабусі може дістатися чудовий рояль Steinway, але на ньому треба вчитися грати. Точно так же дитині може дістатися чудовий мозок, але якщо він не буде розвиватися, формуватися, налаштовуватися – марна справа, загине. Мозок кисне, якщо у нього немає когнітивного навантаження. Якщо ви ляжете на диван і півроку будете лежати, то потім ви не зможете встати. І з мозком відбувається абсолютно те ж саме. 4. Не заточувати дітей тільки під ЄДІ. Я думаю, будь-якій людині зрозуміло, що якби Шекспір, Моцарт, Пушкін, Бродський та інші видатні діячі мистецтва спробували б здати ЄДІ, вони б його провалили. І тест на IQ б провалили. Про що це говорить? Тільки про те, що тест на IQ нікуди не годиться, тому що ніхто не сумнівається в геніальності Моцарта, крім божевільних. Є така карикатура, на ній зображені тварини, які мають залізти на дерево: мавпа, рибка і слон. Різні істоти, деякі з яких в принципі влізти на дерево не можуть, однак це саме те, що пропонує нам сучасна система освіти в вигляді предмета нашої особливої ​​гордості – ЄДІ. Якщо, звичайно, ми хочемо підготувати до життя людей, які будуть працювати на конвеєрі, то безумовно, ця система підходить. Але тоді ми повинні сказати: все, ми на розвитку нашої цивілізації ставимо крапку. Будемо тримати Венецію скільки можна, щоб вона не потонула, а новенького нам не треба, вистачить вже шедеврів, дівати їх нікуди. А ось якщо ми хочемо виховувати творців, то ця система – найгірше, що можна було придумати. 5. Вивчайте хлопчиків і дівчаток по-різному. Говорити з хлопчиками потрібно коротко і конкретно. Для максимального ефекту вони повинні бути залучені в активну діяльність, їм просто не можна сидіти спокійно. У них стільки енергії, що найкраще постаратися направити її в мирне русло, дати вихід, причому прямо під час занять. Не замикайте їх в маленькому замкненому просторі, дайте їм простір і можливість рухатися. Крім того, хлопчикам потрібно ставити більше реальних завдань, придумувати змагання, а нудних письмових завдань давати менше, від них немає ніякого толку. А ще їх обов’язково потрібно хвалити за будь-яку дрібницю. І ось ще один цікавий факт: виявляється, хлопчики повинні виховуватися в більш прохолодних приміщеннях, ніж дівчатка, тому що інакше вони у вас під час заняття просто заснуть. Дівчата ж люблять працювати в групі, їм потрібен контакт. Вони дивляться в очі один одному і люблять допомагати вчителю. Ось це дуже важливо: дівчаток не треба оберігати від падінь і забруднень, вони повинні відчувати «контрольований ризик». Є можливість у неї впасти – нехай впаде і навчиться справлятися з цим. Дівчата дуже не люблять різкі гучні розмови, але вимагають неодмінного емоційного включення, а ще вони люблять кольоровий світ, тобто клас для занять у дівчаток має бути яскравим. Уважний індивідуальний підхід може з двієчника зробити відмінника. Не всі двієчники по-справжньому двієчники, деякі з них – Леонардо Да Вінчі, завдяки геніальним зусиллям вчителів. 6. Робіть перерви. Зазвичай вважається, що якщо в процесі вивчання дитина щось забула – це погано, відволіклася – погано, перерву зробила – теж погано, а якщо заснула – взагалі жах. Це все не правда. Всі ці перерви – не просто не перешкоди для запам’ятовування матеріалу і обробки інформації, a навпаки – допомога. Вони дають можливість мозку укласти, засвоювати отриману інформацію. Найкраще, що ми можемо зробити, якщо нам щось потрібно терміново вивчити прямо до завтрашнього дня, – це прочитати прямо зараз і швидко лягти спати. Основна робота мозку відбувається в той час, коли ми спимо. Для того, щоб інформація потрапила в довгострокову пам’ять, потрібен час і певні хімічні процеси, які відбуваються якраз уві сні. Постійна напруга від того, що ви щось не встигли, щось не вийшло, знову помилки, нічого не виходить – це найгірше, що ви можете собі заподіяти. Не можна боятися помилок. Щоб вчитися було легше, потрібно усвідомити, що навчання йде завжди, а не тільки за письмовим столом. Якщо людина просто сидить за письмовим столом і робить вигляд, що вона вчиться, – нічого корисного не вийде. А як ви ставитеся до такого підходу?

Більше тут: https://1085.com.ua/children/ia-neirobiolog-i-mene-liakaie-marnoslavstvo-batkiv_6230/?fbclid=IwAR2v-NtPJJvyDA02DL4x-guAIoyx0xMvbKmGC--7uXtLjIECDEVLtjzSPrk
© ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

8 причин, чому відмінник в школі – не відмінник в житті

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на оригінальне повідомлення.


8 причин, чому відмінник в школі – не відмінник в житті.



Будь-якого батька радують досягнення дитини. Приємно, коли син або дочка прекрасно справляється із завданнями в школі і регулярно отримує схвалення вчителів. Деякі батьки до цього звикають. А іншим здається, що бути відмінником – прямий обов’язок дитини. Вони продовжують тиснути, навіть коли син чи дочка втрачає інтерес до якогось предмету.
Але так чи добре отримувати одні п’ятірки і старанно зубрити уроки?
Типові дівчата склали список пояснень, чому бути відмінником у школі не бути успішним у житті. І знайшли причини, за якими, вимога від дитини одних п’ятірок може привести до вельми невтішним наслідків.
1. Чи зіпсує здоров’я

Якщо дитина встигає добре вчитися, займатися спортом і спілкуватися з однолітками, значить, все відмінно. Але в реальному світі багато дітей відчувають великі навантаження. Досить рідко робота дитини обмежується однією школою. Часто батьки додають до цього: уроки музики, англійської та інші додаткові гуртки. Плюс обов’язки по дому.
ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

У спробі виростити з спадкоємця генія батьки не враховують можливостей його організму. Часто байдуже ставляться до фізичних навантажень, якщо тільки дитина сам не проявляє до них інтересу. Мабуть, тому все більше дітей в світі страждає зайвою вагою, а вільний час проводить за комп’ютером, щоб відключитися від реальності. Однак фізичне і психічне здоров’я дитини важливі так само, як і інтелект: їх необхідно розвивати і захищати, щоб виростити повноцінну особистість.
2. Не навчиться правильно розставляти пріоритети

Що важливіше: отримати п’ятірки з усіх предметів в чверті або розбавити оцінки четвірками, але підготуватися до важливої ​​конференції, яка допоможе вступити до вузу? Відповідь, здавалося б, очевидний. Але тільки не для тих, хто звик вчитися на відмінно. У старшій школі таким дітям, як і раніше важливіше отримувати схвалення вчителів і батьків, ніж вибирати те, що допоможе їм відбутися в дорослому житті.
Гарні оцінки – це добре. Але важливіше навчити дитину не механічно зубрити матеріал, а орієнтуватися в реальному житті і визначати, що насправді буде для нього корисно.
3. Не навчиться самостійно мотивувати себе

Може здатися, що відмінники – це самі мотивовані діти. Але це не завжди так. У багатьох з ранніх років, через тиск батьків, закріпився навик добре вчитися і вчасно виконувати домашню роботу. У старшій школі такі діти продовжують старанно вчитися, але уникають інших занять, де потрібно самостійно себе контролювати. Інших мотивує страх перед покаранням або розчаруванням батьків, і саме це змушує їх старанно вчитися.
Дорослій людині доводиться самостійно себе хвалити, підбадьорювати і змушувати. У тих, хто в дитинстві не звик робити що-небудь без зовнішнього тиску, є ризик досить швидко перетворитися з відмінника в невдахи.
4. Не розвине соціальні навички

У підліткових фільмах відмінників уникають і дражнять, а вони не можуть постояти за себе. І цей стереотип, на жаль, не завжди далекий від істини. Знання не замінять спілкування. Можна скільки завгодно говорити собі, що ваша дитина особлива і не рівня невихованим однокласникам. Або думати, що він піде до вузу – і все зміниться. Але соціальні навички не з’являються з нізвідки. Їх, як і інші, треба розвивати. Інакше в кінці кінців розумна дитина буде заздрити  однокласнику-трієчнику, який легко спілкується з дівчатками і подобається вчителям так, що вони завищують йому оцінки.
До дорослого віку людині важливо навчитися заводити зв’язки і легко спілкуватися з іншими. Не варто ізолювати дитину від однолітків заради хороших оцінок.
5. Звикне оцінювати себе та інших за зовнішніми досягненням

Діти недолюблюють відмінників ще й тому, що вони вважають себе кращими за інших. Але дорікати в цьому дитині складно: з ранніх років він звикає думати, що хороші оцінки роблять хорошим і його, а погані – навпаки.
Така логіка не тільки завадить завести друзів, але і може зіпсувати доросле життя. Адже якщо оцінювати себе тільки за досягненнями, будь-яка невдача буде перетворювати з переможця в лузера. Важливо виховати в дитині безумовну цінність себе та інших, щоб вона розуміла, що оцінки, та й інші зовнішні досягнення теж, не визначають ні її особистість, ні особистість оточуючих.
6. Буде уникати невдач

Всім рано чи пізно доводиться зіткнутися з провалом. І краще, якщо це станеться рано. Тоді дитина навчиться справлятися з неприємними емоціями і рухатися далі. Якщо ж вона звикне до думки, що все повинно даватися легко, в дорослому житті, швидше за все, невдач наво буде уникати і боятися.
Для людей, які звикли оцінювати свої здібності як вроджені, провал – це сигнал про те, що вони не так вже розумні і талановиті. Ті, хто розуміє, що здібності розвиваються, відносяться до невдач як до уроків і неминучим помилок на шляху до вдосконалення. Простіше кажучи, дитині корисніше отримати трійку, виправити її і винести з цього урок, ніж відчайдушно зубрити і трястися від жаху, що вона її отримає.
7. Не навчиться мислити креативно

Високі оцінки – багато в чому результат хорошої пам’яті і посидючості. Але доросле життя не дає готових рішень і не виставляє бали за результати тесту. Дитині доведеться зіткнутися зі складними етичними питаннями, регулярно робити вибір в ситуаціях, де немає однозначно правильного рішення, самостійно аналізувати дані і робити висновки на їх основі.
Фантазія, мислення і логіка набагато корисніше в житті, ніж уміння визубрити за вечір два параграфа. Варто зосередитися на розвитку у дитини цих навичок, а не на отриманні ідеальних оцінок.
8. Не навчиться відстоювати свою точку зору

Якщо син чи донька старанно зубрить, відповідально виконує завдання і покірно слідує всім вашим вказівкам, не варто радіти поступливості і слухняності.
Діти готові днями грати в футбол, невідволікаючись читати книги з історії або фантастику. І це нормально – відстоювати свої інтереси і намагатися уникати того, чого робити не хочеться. Якщо дитину не цікавить нічого, крім хороших оцінок, вона намагається виконувати всі вимоги дорослих і боїться заперечувати – справи кепські. Покірність і слабкий характер – не найкращі риси для дорослого життя. Краще надати дитині хоча б мінімальну свободу і відповідальність у прийнятті рішень, в тому числі і в навчанні. Це розвине самостійність і полегшить подальше життя.

Вчитися на відмінно, звичайно, непогано. Але немає нічого страшного і в тому, щоб мати середні оцінки. Зрештою, успіх в житті визначає не шкільний атестат. А як оцінки в школі вплинули на ваше подальше життя?

#НУШ... переймаємо швейцарський досвід

Ірина Клименко поширила допис. Можна почитати повідомлення, перейшовши за цим гіперпосиланням, на оригінальне повідомлення.


Anatoli Sementovich 5 вересня о 09:22
      Почти месяц в швейцарской школе, и я не успеваю записывать то, что меня поражает. Поделюсь, потому что пусть самые самые продвинутые мамы, папы и учителя заберут лучшее в свои дома, школы и курсы.

      1. Уроки идут блоками по полтора часа. Между ними двадцать минут отдых, во время которого дети ВСЕГДА на улице. Да, мне все понятно про разницу в погоде, но здесь так построена школа, что дети выходят из класса на воздух под такой навес. Такая терраса у каждого класса. (Ну а вдруг вы будете строить свою школу). Им даже не надо переобуваться. В любой дождь и ветер они там. В хорошую погоду все (и учителя, клянусь!!) играют в футбол, баскетбол, пинг-понг и всякие вышибалы. Ребенка, который НЕ бегает, скорее всего отведут к врачу)) Моих водили каждый день первые две недели) А они просто не в курсе, что в школе можно бегать.
      2. С 11.30 до 13.30 обеденный перерыв. Можно остаться в школе, можно вернуться домой. Меня этот перерыв немного бесит)), но из-за него дети вообще не устают. Вообще. Алена вчера спросила - а долго мы еще так отдыхать будем? С утра учатся с 8.15, вечером до 16.00. В среду короткий день до 11.30.
      3. Чтобы дети не боялись формулировать свои мысли в письменном виде (сказали на собрании, что это катастрофически исчезающий навык сегодня), в школе есть почта "учитель-ученик". У каждого ребенка свой почтовый ящичек, туда кладешь записочку, учитель обязательно отвечает лично тебе. Пользуется невероятным успехом - с утра все бегут забирать свои "письма".
      4. Словарные диктанты пишут под картинкой. То есть под картинкой, обозначающей какое-то слово, нужно написать правильно само это слово. А не под диктовку, елки. Считаю, что вот это из серии "все гениальное просто". Ребенок запоминает, как пишется слово, визуально сопоставляя его с картинкой. Это работает нереально.
      5. Когда делают какой-то доклад, всегда включают музыку. Я не очень понимаю пока, как это работает, но на "сделать доклад" всегда очередь из-за того, что дети сами выбирают для него музыку. В докладе, кстати, приветствуется костюм и реквизиты. Такой мини-спектакль. Никаких презентаций в Power Point нет. Считается, что ребенок в начальной школе не может сделать презентацию самостоятельно.
      6. На математике КАК решать примеры - не объясняют. То есть ребенок, на основе имеющихся у него уже знаний, должен придумать, как легче решить, допустим, 48 плюс 53, и выйти и объяснить. Правильного способа нет, все решают так, как им удобно. Своим способом. Из-за этого, допустим, когда выяснилось, что класс уже знает дроби, а Олеся еще не в курсе, все дети бросились объяснять ей по-разному, используя яблоки, кубики и пластилин. Учительница самоустранилась, а через два дня просто спросила ее - все ли понятно. Олеся говорит - мне еще никогда ни одна тема не была НАСТОЛЬКО понятна.
      7. Многое трогают руками. Весь окружающий мир - это вообще про "потрогать и попробовать". Дегустировали тут пшеницу, рожь и овес. Потом ездили на мельницу это все молоть. Теперь им обещают, что пекарь испечет из "их" муки им булочки и притащит это все в школу. На географии изучают местный регион буквально так - вот здесь у нас такая то речка, пойдемте смотреть. Видите, тут почва такая-то, а тут такая-то. Здесь на горе, смотрите, такая растительность, а вот на той горе - поедем завтра - другая растительность. На предмет, который про "сделать руками" - attivita creativa - часов столько же, сколько и на физкультуру. И это два лидера по количеству часов в неделю.
      8. Считают, что ошибки - путь к успеху. У Алены в классе (3 класс) сделали даже такую фею ошибок (очень красивая симпатичная куколка). Сами, руками. Фея эта голосом, понятно, учительницы объясняет им, что ошибаться хорошо и можно, переживать тут вообще нечего, потому что ты - а) мыслишь креативно и б) не боишься пробовать. У Олеси (5 класс) учительница рассказывает каждый день новый пример из науки, когда ошибка привела к открытию.
      ААААА. Еще, еще. Справка от врача нужна, если только пропускаешь больше 2 недель!! Правда, это единственный случай, когда надо все задания делать дома) Ну ладно уж. Так уж и быть)
      П.С. Школа начальная. Муниципальная, абсолютно бесплатная. На мой московский взгляд темп довольно медленный, но тем не менее программы в целом совпадают, а у Олеси класс даже чуть ушел вперед в сравнении с российским. Не понимаю, как это у них получается с таким "отдыхательным" подходом) Но поглядим.
#Автор Irina Plytkevich Переглянути переклад

Умови роботи педагогів та доплати: про що йдеться в новому проекті закону про середню освіту

Умови роботи педагогів та доплати: про що йдеться в новому проекті закону про середню освіту

25.06.2018 Лисак   




      Міністерство освіти та науки України запропонувало новий проект закону «Про загальну середню освіту», який пройшов громадське обговорення. EtCetera з’ясував, що зміниться для педагогів у разі його прийняття.
      РОБОЧИЙ ЧАС педагога включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовими обов’язками.
      ТРУДОВИЙ ДОГОВІР
1 Трудовий договір з педагогічним працівником при прийнятті його на роботу укладається в письмовій формі.
2 Конкретний перелік та обсяг видів робіт педагогічного працівника встановлюються трудовим договором та/або посадовими обов’язками.
3 Засновник або уповноважений ним орган, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої укладеним письмовим трудовим договором та/або посадовими обов’язками.


      ПЕДАГОГІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ вчителя включає:
1 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, але не більше 27 навчальних годин на тиждень (1,5 тарифної ставки з урахуванням сумісництва та суміщення посад).
2 Окремі види педагогічної діяльності (загальний обсяг яких не може перевищувати 18 годин на тиждень), за які встановлюються доплати.
3 Інші види педагогічної (зокрема, навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені Законом, трудовим договором та/або посадовими обов’язками, за які законодавством та/або засновником можуть встановлюватися доплати.
      ДОПЛАТИ ЗА ОКРЕМІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1 Класне керівництво у 1-11 (12) класах – 20-25%.
2 Перевірка навчальних робіт учнів – 10-20%.
3 Завідування:
– майстернями, спортивними залами (майданчиками), актовими залами – 15-20%;
– навчальними (методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики – 10-15%;
– навчально-дослідними ділянками, лабораторіями, музеями – 10-15%.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за власні та позабюджетні кошти.
      РОБОЧИЙ ЧАС (скорочена тривалість робочого часу) вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя спеціального закладу загальної середньої освіти та асистента вчителя інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти – 25 годин на тиждень.

      РОЗПОДІЛ ПЕДАГОГІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником. Його перерозподіл протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається навчальним планом закладу, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.
Навантаження обсягом менше тарифної ставки встановлюється тільки за згодою педагога.
      ТРИВАЛІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ГОДИНИПри обчисленні заробітної плати тривалість навчальної години становить:
1  у перших класах – 35 хвилин;
2  других – четвертих класах – 40 хвилин;
3  п’ятих – дванадцятих класах – 45 хвилин.
      РОБОТА ПЕДАГОГІВ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ
Педагогічні працівники, які досягли пенсійного віку, можуть продовжити викладати у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти виключно на основі строкових трудових договорів (контрактів). Вони укладаються строком не більше ніж на 1 рік із можливим щорічним укладанням нових контрактів на той же строк.


ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ У 1-Й КЛАС У 2018 РОЦІ: ВІДПОВІДІ НА НАЙПОШИРЕНІШІ ЗАПИТАННЯ

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням.

ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ У 1-Й КЛАС У 2018 РОЦІ: ВІДПОВІДІ НА НАЙПОШИРЕНІШІ ЗАПИТАННЯ
Опубліковано 07 травня 2018 року о 20:43

Право здобувати початкову освіту у школі, найближчій до місця проживання – це право за Законом чи «закріпачення»?

Дитина НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНА, а МАЄ ПРАВО навчатися в закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає. І таке її право ГАРАНТОВАНЕ Законом України «Про освіту».
Відповідно до абзаців другого і третього частини 1 статті 13 Закону України «Про освіту» кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Це право ГАРАНТУЄТЬСЯ, але не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти.
Зазначена гарантія реалізується через частину 7 статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту», згідно з якою «ПРАВО НА ПЕРШОЧЕРГОВЕ ЗАРАХУВАННЯ до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи».
Якщо батьки бажають віддати свою дитину в початкову школу, яка не закріплена за місцем проживання – вони можуть зробити це. Необхідно подати заяву на зарахування в обрану школу на вільні місця. Зарахування на вільні місця відбуватиметься за результатами жеребкування, основні положення якого передбачені главою 2 розділу ІІ Порядку.
Але в будь-якому разі за ними залишається право на місце у школі за місцем проживання, за умови подання до 31 травня відповідної заяви про зарахування до цієї школи.
Простими словами, після відміни всіх конкурсів, на яких перевірялися, по суті, не знання (перевірку яких знань можна проводити для  6-річних дітей?), а фінансова спроможність батьків, доступ до початкової школи в престижних ліцеях та гімназіях отримали діти, які  живуть поруч.

Якщо батьки (один з батьків) дитини вирішили скористатися наданим Законом гарантованим правом, що і коли вони мають зробити?
Заяву про зарахування потрібно подати до школи до 31 травня.
Форма заяви (додаток 1 до Порядку) передбачає можливість повідомлення наявності права на першочергове зарахування і у випадку наявності такого права – можливість зазначення назви і реквізитів документа, що підтверджує проживання на території обслуговування закладу освіти.
До заяви додаються копія свідоцтва про народження дитини (під час подання копії пред’являється оригінал) та оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089.
У разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини з особливими освітніми потребами до заяви можуть додаватися оригінал або копія висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації для зарахування дитини в інклюзивний чи спеціальний клас.

Яким документом має бути підтверджене місце проживання дитини чи одного з її батьків?
Наразі Порядок не містить конкретного переліку документів, які підтверджують місце проживання дитини чи одного з її батьків.
Ми рекомендуємо батькам дітей і директорам шкіл орієнтуватися на наступний перелік документів, що можуть підтверджувати місце проживання дитини (одного з її батьків) та що можуть бути пред’явлені під час подання заяви про зарахування:
1) паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини;
2) довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків), що видається відповідно до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207;
3) витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків);
4) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
5) документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо);
6) рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;
7) документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму, піднайму, оренди тощо), укладений між фізичними особами за умови, що користування відповідним житлом є реальним і здійснюється за згодою та волевиявленням власника майна; засвідчення цих двох обставин може відбуватися в різний, але прийнятний спосіб чи укладений між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;
8) довідка про проходження служби у військовій частині (додаток 10 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207);
9) акт обстеження умов проживання (додаток 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866);
10) акт обстеження матеріально-побутових умов (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2004 року № 95, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2004 року за № 703/9302);
11) будь-який інший документ, що ПІДТВЕРДЖУЄ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ дитини чи одного з її батьків.

Звертаємо увагу на те, що цей перелік не є вичерпним, Міністерство продовжує вести консультації щодо цього питання і найближчим часом будуть надані додаткові роз’яснення.

Насамкінець варто наголосити на тому, що будь-який офіційний документ, в якому зазначене місце проживання дитини чи одного з її батьків, форма якого визначена законодавством і який виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку -  є достатнім для підтвердження місця проживання дитини і, відповідно, її права на першочергове зарахування до початкової школи.

Хто має право на одночасне зарахування з дітьми, які проживають на закріпленій за закладом освіти території?
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 1 розділу ІІ Порядку до 01 червня включно зараховуються усі діти, місце проживання яких на території обслуговування закладу освіти підтверджене, а також діти, які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи дітьми працівників цього закладу освіти, чи випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (у разі його наявності).
Порядок не визначає пріоритетність у зарахуванні дітей цих чотирьох категорій, але говорить, що мають бути зараховані УСІ такі діти.

Хто визначає і закріплює за закладами освіти територію їх обслуговування?
Згідно з частиною 2 статті 66 Закону України «Про освіту» територію обслуговування за закладами початкової та базової середньої освіти закріплюють районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону «Про загальну середню освіту» місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за закладами загальної середньої освіти відповідні території обслуговування і до початку навчального року обліковують учнів, які мають їх відвідувати.
У пункті другому розділу І Порядку зазначено, що територією обслуговування є адміністративно-територіальна одиниця (або її частина чи окремі будинки), визначена і закріплена місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за закладом освіти для забезпечення права кожної дитини, яка проживає на цій території, на здобуття початкової та/або базової середньої освіти у закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця проживання дитини.
Отже, усі місцеві органи виконавчої влади або відповідні органи місцевого самоврядування, визначаючи і закріплюючи за кожним закладом ПОЧАТКОВОЇ та/або БАЗОВОЇ середньої освіти території їхнього обслуговування, мають виходити з того, що кожен такий заклад має бути для кожної дитини, яка проживає на цій території, найбільш доступний та наближений до місця її проживання.

Як дізнатися за якою школою закріплена територія, на якій проживає дитина?
На виконання зазначених вище положень Законів України за кожним закладом освіти, який забезпечує здобуття початкової та/або базової середньої освіти, уповноважені органи вже мали закріпити території їхнього обслуговування.
Відповідно до вимог частини 2 статті 30 Закону «Про освіту» заклади дошкільної та загальної середньої освіти зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до інформації та документів, зокрема і  про закріплену за ними їхнім засновником територію обслуговування.
Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку «рішення місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про закріплення території обслуговування за закладом (закладами) освіти рекомендовано оприлюднювати на веб-сайті відповідного органу, як правило, не пізніше ніж за 6 місяців до початку приймання заяв про зарахування до закладів освіти». Також їм рекомендовано щорічно аналізувати результати розподілу і закріплення території обслуговування і враховувати під час розподілу і закріплення за закладами освіти території обслуговування на наступний рік.
У разі ж виникнення у батьків дітей та інших громадян запитань щодо коректності розподілу і закріплення території обслуговування, вони можуть звернутися до відповідного органу за отриманням обґрунтованих пояснень. У випадку обґрунтованості звернень (скарг, пропозицій) батьків відповідні органи мають вжити належних заходів реагування відповідно до законодавства.

Чи можуть Вам відмовити у зарахуванні дитини до школи, на території обслуговування якої вона проживає?
Ні. «Відмовити» не мають права, адже дитина проживає на території обслуговування закладу освіти. Разом з тим, можуть бути виключні випадки, коли після проведення усіх передбачених Порядком заходів з метою зарахування усіх дітей, потужність закладу не дозволяє зарахувати всіх.
У такому випадку відповідний орган управління освітою «невідкладно має запропонувати на вибір батьків таких дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця їх проживання, а також сприяти зарахуванню дітей до обраних їхніми батьками закладів освіти».
Якщо батькам неправомірно відмовили в зарахуванні дитини, вони мають впродовж двох днів письмово оскаржити рішення школи в районному управлінні освіти.

Якщо територію, на якій проживає Ваша дитина, закріпили за школою з російською мовою навчання, але Ви хочете щоб вона навчалася державною мовою?
Якщо орган, який закріпив територію обслуговування, не врахував цю обставину, то дітям, які проживають на території обслуговування цього закладу освіти, і бажають здобувати освіту державною мовою, заклад освіти зобов’язаний забезпечити навчання державною мовою відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про освіту».
Тож батьки можуть звернутися з відповідною заявою до адміністрації школи, і для їх дітей будуть створені відповідні належні умови.
Зарахування дітей до класів, в яких навчання здійснюється державною мовою, має відбуватися на загальних засадах (право на першочергове зарахування мають діти, які проживають на території обслуговування цього закладу).

Яким чином зараховуються діти з різних національних громад?
Згідно з пунктом 7 глави 1 розділу ІІ Порядку до КЛАСІВ, у яких навчання здійснюється мовою корінного народу чи національної громади, поряд з державною мовою першочергово зараховуються діти, які належать до цих корінних народів чи національних громад.

Якщо Ви хочете віддати дитину в іншу (не закріплену за територією проживання) школу?
Ще раз акцентуємо увагу на тому, що батьки мають право вільного вибору закладу освіти.
Батьки (один із батьків) мають право подати (але обов’язково до 31 травня) необхідні документи (їх копії) до будь-якого закладу освіти для зарахування на вільні місця. Кількість шкіл, в які можна подати документи, необмежена.
Такі вільні місця можуть з’явитися в закладі освіти після 01 червня, коли будуть зараховані діти, місце проживання яких було підтверджене відповідним документом. Згідно з Порядком кожен заклад освіти зобов’язаний оприлюднити кількість таких вільних місця впродовж двох робочих днів з моменту їх з’явлення.
На вільні місця діти зараховуються за результатами жеребкування, основні положення якого передбачені главою 2 розділу ІІ Порядку.

Жеребкування? Як воно відбуватиметься?
Його мають провести в один із днів (за вибором закладу) в період з 5 до 10 червня. Воно має бути обов’язково прозорим та публічним. Сам процес відбору – випадковий.

Чому батькам не варто боятися віддавати дитину в початкову школу за місцем проживання, навіть якщо вона не вважається «елітною»?
Поняття «гарна» чи «погана» школа є дуже відносними.
Всі першокласники в 2018 році будуть навчатися за новим Державним стандартом початкової освіти. Він вже майже пройшов апробацію в 100 пілотних школах по всій Україні, і  має позитивні відгуки як від батьків, так і від викладачів та адміністрацій цих шкіл.
У 2018 році до 1 вересня будуть надруковані за державні кошти нові підручники для першачків загальним накладом 5, 1 млн примірників.
Цього року Уряд виділив майже мільярд гривень на створення нового освітнього середовища – закупівлю нових меблів, обладнання, методичних матеріалів.
22 тисячі вчителів початкової школи, які навчатимуть першокласників,  проходять зараз перенавчання.  

Чи зможуть обдаровані діти після закінчення початкової школи за місцем проживання продовжити навчання у школах з поглибленим вивченням окремих предметів та профільним навчанням на інших територіях?
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу ІІ Порядку зарахування до 5 класу дітей, які у 2018 і наступних роках були зараховані до 1 класу закладів освіти з поглибленим вивченням окремих предметів та профільним навчанням, відбувається за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до пунктів 2-16 глави 4 цього розділу.
З 2022 року до 5 класу до закладів освіти, які забезпечують поглиблене вивчення окремих предметів та профільне навчання, усі діти будуть зараховуватися на конкурсних засадах.

Як МОН планує змінити освіту в школі

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням.

Як МОН планує змінити освіту в школі


      Міністерство освіти та науки України винесло на громадське обговорення проект закону «Про повну загальну середню освіту». Документ визначає правила вступу дитини у школу, забороняє будь-які платні заходи під час освітнього процесу та визначає тривалість навчання у школі та скільки повинен тривати урок для кожного класу. «Українська правда. Життя» розповідає про частину новацій, які чекають на українців у разі ухвалення законопроекту.
Так документ визначає, що є три рівні повної загальної середньої освіти: початкова (перші 4 роки в школі), базова (ще 5 років у школі) та профільна (ще три роки).
Є різні форми, за якими можна отримати повну загальну середню освіту.
Це: очна (денна), дистанційна, мережева, сімейна (домашня), індивідуальна, у тому числі екстернатна, а також вечірня (на рівнях базової та профільної середньої освіти).
Профільну середню освіту можна здобути за академічним або професійним спрямуванням.
Вступ до школи
Кожна дитина має право здобувати початкову та базову середню освіту в найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі).
Якщо ви живете на території обслуговування, за якою закріплена школа, ви маєте право здобути там початкову та базову середню освіту (якщо це не приватна школа). Але можете обрати й інший освітній заклад.
Щоб правильно та ефективно розподілити території і школи, які до них прикріплять, місцева влада має вести облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховувати спроможність кожної школи і демографічну ситуацію на цій території.
І, якщо треба, створити додаткові класи.
У школі має бути стільки перших класів, щоб початкову освіту могли отримати всі діти, які живуть на території обслуговування школи.
Обов’язково мають дотримуватися вимоги щодо наповнюваності класів.
До початкової школи мають зараховувати без конкурсу, крім закладів спеціалізованої освіти і приватних шкіл.
Дітей з території обслуговування школи, тих, які мають у ній братів чи сестер, а також дітей працівників цього закладу освіти зараховують для здобуття базової середньої освіти без конкурсу.
У старшу та профільну школу в МОН пропонують зараховувати на підставі річного оцінювання результатів навчання та державної підсумкової атестації.
Зараховувати дітей до школи можна за конкурсом за умови, якщо це не порушує право учнів, які отримали в цій школі початкову освіту, продовжувати навчання в ній. А також за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у класах.
А от щоб вступити до школи для здобуття профільної середньої освіти (академічного або професійного спрямування), потрібно буде пройти конкурс.
Територія обслуговування може не закріплюватися за:
  • ліцеями, що забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти, та іншими закладами освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти;
  • державними, приватними і корпоративними закладами освіти;
  • закладами спеціалізованої освіти;
  • спеціальними закладами загальної середньої освіти.
Освітній процес
Освіту у початковій та базовій середній школі організують за такими циклами:
  • перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи);
  • другий цикл початкової освіти – основний (3-4 класи);
  • перший цикл базової загальної середньої освіти – адаптаційний (5-6 класи);
  • другий цикл базової загальної середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 класи).
Скільки триватиме навчання у школі
Учні повинні розпочинати навчання у День знань – 1 вересня. А закінчувати не пізніше 1 липня наступного року.
Якщо 1 вересня припадає на вихідний, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.
Тривалість навчального року має складати:
  • у початковій школі (1-4 класах) – не менше 720 навчальних годин;
  • у гімназії (5-9 класах) – не менше 890 навчальних годин;
  • у ліцеї (10-12 класах) – не менше 1110 навчальних годин.
Тривалість навчального року для осіб з особливими освітніми потребами може бути подовжена відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини.
Структура та тривалість навчального року, навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педрадою школи.
Скільки має тривати урок
  • «первачків» не можна вчити в класі без перерви більше 35 хвилин.
  • 2-4 класи не можна тримати довше 40 хвилин;
  • 5-12 класи – не довше 45 хвилин.
Учні повинні мати не менше 30 календарних днів канікул.
Скільки учнів може бути в класі

У класах має бути не менше 5 учнів та не більше 30.
Якщо учнів замало для утворення класу, вони можуть продовжити навчання у своїй школі за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншій школі.
Розподіляє учнів одного року та наповнюваність класів директор самостійно або визначає порядок цього розподілу.
Щоб краще вчити окремі предмети, клас можуть ділити на групи від 8 до 15 дітей.
А якщо є фінансування, можна розбивати клас і на групи з меншою кількістю дітей.
За письмовими зверненнями батьків учнів директор школи вирішує, чи треба створити групи подовженого дня. Ці групи фінансує засновник школи або їх оплачують за інші кошти, не заборонені законодавством.
Щоб краще організувати навчальний процес, школи можуть формувати класи чи групи.
Наприклад, на класи з поглибленим вивченням окремих предметів, а також спеціальні та інклюзивні класи для організації та забезпечення якісного навчання дітей з особливими освітніми потребами тощо.
Якщо дитина захворіла та опинилася на стаціонарному лікуванні у медзакладі, тоді право на освіту їй має забезпечити або школа, на території обслуговування якої розташована лікаря, або інша школа за вибором дитини чи її батьків та погодженням з адміністрацією закладу.
Тоді визначають форму здобуття освіти, затверджують індивідуальний навчальний план чи визначають інший найбільш сприятливий для дитини спосіб здобуття освіти.
Якщо учень чи вчитель живе в селі більш ніж за 3 км від школи, то місцева влада має забезпечити підвезення їх до школи з попередньо визначеними зупинками.
Возити до школи мають шкільним автобусом або іншим транспортом чи регулярним перевезенням за кошти місцевих бюджетів.
Діти з особливими освітніми потребами та діти з інвалідністю, які за станом здоров’я не можуть бути у школі та здобувати освіту у формах здобуття повної загальної середньої освіти у закладах загальної середньої освіти, забезпечуються педагогічним патронажем.
Як оцінювати учнів

Школа може обрати свою форму оцінювання поточних та семестрових досягнень учнів.
Хоче – може використовувати 12-бальну шкалу. Хоче – може створити власну систему оцінювання.
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за 12-бальною шкалою та відображаються у свідоцтві, яке видають учневі щороку.
Якщо школа вибере іншу систему оцінювання, не 12-бальну, то вона має створити правила переведення потім своєї системи у цю.
Освітню програму школи схвалює її педрада та затверджує директор.
Школа має право акредитувати освітню програму, розроблену іншими юридичними та/або фізичними особами. Її має затвердити МОН, щоб підтвердити, що програма може навчити учнів так, щоб вони виконали Держстандарт.
Освітня програма державного та комунального закладу освіти не може реалізовуватися чи забезпечуватися (повністю або частково) за кошти батьків та/або учнів.
Заборона платних послуг в освітньому процесі

Документ забороняє дискримінацію у школі.
Жодну дитину не можуть утискати, її не можна обмежувати чи привілеювати в освітньому процесі.
Дитину не мають права обмежувати в праві брати участь у заходах, які проводять у школі, тільки через те, чи дала вона чи ні благодійну допомогу закладу освіти.
Під час освітнього процесу у державних і комунальних закладах освіти не мають права проводити будь-які платні заходи (екскурсії, майстер-класи, тренінги тощо) чи надаватися інші платні послуги.
При обчисленні заробітної плати тривалість навчальної години становить у перших класах – 35 хвилин, других – четвертих класах – 40 хвилин, п’ятих – дванадцятих класах – 45 хвилин.
Мова у школі
      Стаття 5 визначає, що мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова. Тобто українська.
Тому кожен випускник школи повинен вільно розмовляти українською.
Нацменшинам та корінним народам гарантують право вивчати мову свого народу або нацменшини в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
Вони мають право на освіту мовою свого корінного народу чи нацменшини поряд з державною мовою.
Такі учні здобувають початкову освіту українською мовою в обсязі не менше 10% річного обсягу навчального часу з поступовим збільшенням до 20%.
Національні меншини, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу і хочуть отримати своє право на освіту в українській школі, мають отримати:
  • базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20% річного обсягу навчального часу у 5 класі з щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40 відсотків у 9 класі)
  • профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 60% річного обсягу навчального часу.
Діти з інших національних меншин здобувають базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80% річного обсягу навчального часу.
Перелік предметів для вивчення державною мовою і мовою нацменшини визначається освітньою програмою закладу освіти за вимогами Держстандартів та з урахуванням особливостей мовного середовища.
Дітям, які хочуть вчитися мовою свого корінного народу чи нацменшини, відкриють окремі класи з навчанням своєю мовою поряд з державною. Це не поширюється на класи з навчанням українською мовою.
Дітей з порушенням слуху повинні забезпечити українською жестовою мовою та забезпечити їм вивчення української жестової мови.
Освітні програми шкіл можуть передбачати викладання одного чи декількох предметів поряд з державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
Приватні заклади освіти можуть вільно вибирати мову навчання (крім закладів, що отримують публічні кошти), але вони мають навчити своїх учнів вільно володіти українською мовою відповідно до Держстандартів.
Права учнів
Учнів заборонено залучати до участі в заходах воєнізованих формувань, політичних партій (об’єднань), релігійних організацій.
Учням можуть соціально та матеріально допомагати за кошти державного та місцевого бюджетів, коштів юридичних та/або фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
Місцева влада може забезпечувати пільговий проїзд учнів до школи і додому. Місцева влада сама визначає, скільки вона готова на це витратити.
Місцева влада має забезпечувати безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей, які перебувають під соціальним супроводом або у складних життєвих обставинах, та учнів 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».
Документ також передбачає, що медзаклад разом з органами управління освітою щорічно мають безкоштовно оглядати учнів, проводити лікувально-профілактичні заходи у всіх школах.
Відповідальність за організацію харчування учнів у школі, за дотримання в них усіх вимог, в тому числі санітарно-гігієнічних, несуть засновники та директор школи.
Контролювати якість харчування учнів мають органи охорони здоров’я.
Права та обов’язки батьків учнів
Якщо батьки злісно ухиляються від виконання своїх обов’язків, щоб діти здобули повню загальну середню освіту, це може бути підставою позбавити їх батьківських прав.
Батьки за власною ініціативою та на добровільних засадах можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Хто може бути директором школи і які його обов’язки
Директором школи може стати громадянин України, який вільно знає українську, має вищу освіту не нижче магістра, не менше трьох років педагогічного та/або науково-педагогічного стажу, організаторські здібності, фізичний і психічний стан, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.
Директора обирають за конкурсом (це може не стосуватися приватних шкіл).
Його оголошують засновник або уповноважений ним орган:
  • одразу, коли вирішили створити школу;
  • не менше ніж за 2 місяці до завершення контракту з директором;
  • не пізніше 10 робочих днів з дня дострокового припинення договору з директором або визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.
Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на веб-сайті засновника та на веб-сайті школи наступного робочого дня з дня прийняття рішення про проведення конкурсу.
Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію, чисельність якої має становити від 5 до 15 осіб.
Засновник зобов’язаний забезпечити відеофіксацію та (у разі можливості) відеотрансляцію конкурсного відбору з подальшим оприлюдненням на своєму веб-сайті відеозапису впродовж одного робочого дня з дня його проведення.
Строковий трудовий договір з директором укладають на 6 років (на 2 роки для особи, яка призначається на посаду керівником).
Одна і та ж людина не може бути директором школи більше ніж 2 строки поспіль (крім тих, що у селах з однією школою).

Як у школах Південної Кореї розвивають правильне мислення

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням.

Як у школах Південної Кореї розвивають правильне мислення.

Південна Корея — серед лідерів рейтингу освітніх систем за версією PISA. А також очолює рейтинг найбільш інноваційних країн світу за версією Bloomberg. Як це пов’язано з правильним мисленням — ми дізналися в ректора Міжнародного інституту розвитку інтелекту, професора Парк Сонг Су.

У Південній Кореї учні навчаються 12 років і вже в середній школі в них з’являється предмет, що навчає мріяти.

Він називається «Правильне мислення» або «Інтелектуальний розвиток».

Початкова (з 6 до 11 років), середня (з 12 до 14 років) та повна середня (за бажанням, з 15 до 17 років) школи організаційно не пов’язані між собою. Здебільшого вони навіть розташовані в окремих будівлях. У кожну з них необхідно вступати. Тому на кожному етапі дитина робить вибір, а для цього потрібне правильне мислення.

Вчити мислити та мріяти потрібно саме дітей, доки вони ще не виросли.

Звичайно ми продовжуємо навчати і молодь — розвиваємо інтелект у студентів, але помітили, що останні слухають вже набагато гірше за школярів.

Тісна співпраця з учнями середньої школи необхідна для того, щоб дати дітям розуміння, навіщо вони вступають до ВНЗ, чи справді це важливо саме для них і чи збігається це з їхніми мріями, а не загальносуспільними віяннями чи бажаннями батьків.

Таким чином, за п’ять років існування Міжнародного інституту розвитку інтелекту International Mind Education Institute (IMEI) вдалося значно знизити смертність від суїцидів серед школярів у Південній Кореї.

Наша основна мета — сформувати сучасну людину з інноваційним типом мислення.

Якщо навчати дітей мріяти і мислити правильно, вся нація матиме чудове майбутнє. Тому mind (мислення) необхідно розвивати не тільки в учнів та студентів, а й у дорослих.

Mind — це інфраструктура внутрішнього світу, рівень душі людини. Від його напряму залежать наші мрії, адже вони як рибки: чим більше простору навколо, тим більшою стає рибка. Так само з мріями: чим ширший ваш внутрішній світ, тим більш значущою виростає мрія.

Кожен хоче, щоб життя стало кращим, але щоб цього досягти, необхідно спочатку знати власний рівень мислення.

Загалом є п’ять mind-рівнів. П’ятий — характерний для людей, які мають певну залежність: наркотичну, алкогольну чи ігрову. Четвертий рівень мають особистості, дії яких пов’язані із задоволенням базових потреб: сон, задоволення апетиту, сексуальний потяг. Третій — у людей, які концентруються на реальності та бажають насолоджуватися нею. Другий рівень характерний для людей, які постійно кидають виклик і йдуть до мети. А перший — пов’язаний із грандіозною метою. Це постійне самовдосконалення на шляху до її досягнення. Коли зміни відбуваються безперервно, як логічна відповідь на ситуацію, що склалася.

Коли людина знає власний тип мислення, то може програмувати своє майбутнє на успіх. Але найголовніше розуміти, що для досягнення успіху потрібно безперервно тренуватися і обов’язково падати. Якщо ти боятимешся падати і втратити все тут і зараз, ніколи не зможеш правильно мріяти і досягти висот.

Яким має бути контроль знань у школі?

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням.

Зрозуміло, що для того, щоби оцінити, чому навчається дитина, потрібно з якоюсь періодичністю перевіряти, що вона знає та вміє.
Традиційно це робиться на уроках один раз на два-три дні, контрольними роботами по два рази на чверть, та іспитами по закінченні певного періоду.
Але останнім часом виявилося, що на результати іспитів впливає багато чинників, і часто на іспитах оцінюються не знання та вміння, а якісь другорядні фактори.
При цьому до результатів іспитів прив’язана подальша доля випускників шкіл, а результати становляться предметом маніпулювання.
Відмовитись від іспитів? А що натомість?
Щоби розібратись в темі, ми традиційно запропонували фахівцям, причетним до освіти, декілька запитань:
  1. Чи справляється існуюча атестаційна система з завданням адекватного визначення рівня знань та вмінь учнів? Які позитиви та негативи є в існуючій екзаменаційно-тестовій системі?
  2. Як можна вдосконалити існуючу систему?
  3. Чи можна оцінювати рівень знань і умінь взагалі без іспитів?
  4. Чи можна взагалі відмовитись від контролю?
НА ЖАЛЬ, КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЗНАНЬ НЕ ГАРАНТУЄ УСПІШНУ ПРОФЕСІЙНУ КАР'ЄРУ УЧНІВ
НАТАЛІЯ ШУЛЬГА,
професор, заступник директора  у Дипломатичн ій  академі ї  України імені Геннадія Удовенка при МЗС , головний експерт групи "Освіта. Наука. Інновації" Реанімаційного Пакету Реформ (фото Ігора та Ніни Гайдай)

– Чи справляється існуюча в шкільній освіті система контролю рівня знань та вмінь учнів зі своїм основним завданням?
– Це питання непросте. Тому що кожний вчитель ніби і слідує загальним методичним рекомендаціям, але все-таки різні вчителі-предметники мають різні інструменти контролю засвоєння знань.
Наприклад, мовники дуже часто використовують короткі мовні вправи плюс домашнє завдання.
Якщо брати природничників, то там ситуація на сьогоднішній день незрозуміла. Тому що як таких лабораторних робіт уже давно немає.
Тому тут контроль знань зводиться фактично виключно до якихось теоретичних, віртуальних розмов, які нічим не підкріплені.
Якщо брати гуманітарну сферу, наприклад, історію, там теж незрозуміло, яким чином контролювати.
Це все здебільшого залежить від дару і знань самого вчителя, його вміння так побудувати навчальний процес, щоб він був цікавий і одночасно містив компоненти контролю.
І іспити звичайно є стандартною і найбільш прийнятою в усьому світі формою контролю.
Від іспитів навряд чи можна відмовитися. Питання тільки, – з якою періодичністю такі іспити повинні відбуватися?
Бо якщо є тільки один іспит в кінці року або в кінці закінчення середньої школи та перед старшою, – це навряд чи є достатнім. Учні ніяк не тестуються протягом року, ніяк не контролюються, а потім в кінці один іспит – його результат може бути непередбачуваним.
Але якщо грамотно будується навчальний процес, і є проміжні випробування, то учні звикають до цього процесу і спокійніше ставляться до кінцевого іспиту. Просто тому що вони завжди можуть повернутися до попередніх випробувань і продивитися і тип питань, і способи оцінювання.
Фактично вони будуть спокійнішими на останньому, вирішальному іспиті.
– Але ж зрештою вся атестаційна система в державі "заточена" скоріше на те, щоб обслуговувати відбір до вишів?
– Це ми вже говоримо про стандартизований тест, який складають всі учні в єдиний для всіх день по єдиному для всіх предмету. Таким чином в державі робиться зріз рівня підготовки учнів в різних районах і містах. Це вже зовсім інша річ.
Якщо ми говоримо про контроль під час навчання в різних класах по різних предметах, це є варіабельною частиною. Ви не зможете застосовувати ті самі підходи і в мовних предметах, і в природничих. Вони будуть різні – і по смислу, і по типу, і по формі, і по наповненню. Тому тут важко порівнювати.
А стандартизований тест тому й запроваджений, що він повинен показати загальну картину рівня підготовки учнів з розподілом по всій країні. Причому одномоментно.
Стандартизований тест тому й запроваджений, що він повинен показати загальну картину рівня підготовки учнів з розподілом по всій країн. Фото luckybusiness/Depositphotos
До речі, у нас в наступному році вперше буде застосовано міжнародний стандартизований тест PISA. Його будуть складати 15-річні діти. Це навичковий тест. Завдання в ньому є більш практичними, ніж віртуальними та теоретичними.
Це буде дуже важлива подія, тому що цей тест відобразить не просто якість запам'ятовування предмету, а володіння знаннями для вирішення проблем і задач практичного життя.
Ви ж розумієте, чому іспити потрібні, – тому що вони стимулюють і педагогічну науку, і методологію, і зміни в ціннісній орієнтації. А також відразу показують, де у нас є вузькі місця.
– Чи існуюча система іспитів справляється з задачею адекватного визначення рівня знань та вмінь учнів?
– Ви маєте на увазі ЗНО чи звичайні шкільні іспити?
– Це ж пов'язані речі.
– Вони пов'язані. Але якби ЗНО були в формі звичайних шкільних іспитів, то у нас результати по всій країні були би більш менш однакові з коливанням в 5%.
А зараз ЗНО показує величезний розкид результатів. При тому, що на рівні сільської чи районної школи результати в учнів можуть бути достатньо непогані, – при стандартизованому тестуванні вони частіше за все показують набагато гірші результати.
І щоби в цій сфері щось змінювати, це важливо усвідомлювати. Саме тому й потрібний стандартизований підхід до іспитів.
В деяких розвинутих країнах при вступі в університет або коледж враховується не тільки стандартизований бал тесту. Деінде розглядається ще середній бал атестату.
Американці, у яких немає вступних іспитів, наприклад, дивляться на динаміку середнього показника за останні три роки навчання у школі.
Вони хочуть бачити, чи учень в останні роки проявляв більшу мотивацію до навчання, чи він був просто стабільно гарним учнем, чи у нього були погані оцінки, а стандартизоване тестування він склав успішно, чи навпаки.
І я вбачаю в цьому великий сенс. Тому що прояв мотивації до навчання в останні роки старшої школи є дуже важливим показником, чому далі варто продовжувати освіту у виші.
– Чи є ЗНО адекватним інструментом для визначення того, кому далі йти у вищу освіту?
– Це є адекватним інструментом. Але я наголошую, – вважаю, що не тільки результат ЗНО повинен враховуватися.
На жаль тих, хто розділяє цю ідею, дуже мало – і серед педагогів, і серед політиків, і серед чиновників міністерства.
Більшість вважає, що це повинен бути єдиний показник. Більш того, за цим показником потім будуть робити рейтинг університетів і навіть планують давати фінансування.
Але хто складає тести ЗНО? Це все одно вчителі, методисти, дослідники в педагогічній сфері і представники педагогічної академії, професура і так далі. Тобто фактично цей тест складається тими самими викладачами, які потім відповідають за ці результати.
ПОСТОЯННО КОРРЕКТИРУЕМЫЙ ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ ПЛАН РЕБЕНКА – ДОСТОЙНАЯ АЛЬТЕРНАТИВА ЭКЗАМЕНАЦИОННО-ТЕСТОВОЙ СИСТЕМЕ
МАКСИМ БАКШАЕВ,
идейный вдохновитель Клуба Исследователей Детства

– Справляется ли существующая тестово-экзаменационная система с задачей адекватного определения знаний учащегося?
– Если мы хотим проверить, насколько ребенок может запомнить стих или формулу, то да, справляется. Ребенок выучил, сдал, забыл.
Наша школа фактически ориентирована на запоминание и проверку того, как ребенок запомнил. По этой схеме насколько ты это заучил, зазубрил, настолько ты и получаешь оценку.
– Есть ли позитивы в существующей экзаменационно-тестовой системе?
– Возможно, критическое мышление детей.
Во всей этой кривой и неправильной системе дети, особенно в последнее время, не понимают, зачем это учить. "Я же это выучу и забуду, зачем мне это?!".
В результате дети очень критично начинают относиться к школе и ко всей образовательной системе. Тут можно поставить смайлик.
– Можно ли усовершенствовать существующую систему?
– Конечно, очень даже можно. На самом деле детям, да и всем нам, нужна обратная связь. Особенно в том возрасте, когда мы активно растем.
Если мы ставим какие-то цели, то обратная связь нужна нам для определения того, насколько успешно мы к этим целям движемся.
– Можно ли оценивать уровень знаний и умений без экзаменов?
– Да. Например, в проектной деятельности. А впрочем, даже и в бытовой...
Ребенок что-то делает, например, рисует, а ты смотришь и получаешь для себя обратную связь.
По результатам его деятельности ты можешь сказать об уровне развития тех или иных его навыков.
– Провокационный вопрос: можно ли вообще отказаться от контроля знаний в образовании?
– Здесь все зависит от целей школы. Если цели правильные, школа ориентирована на индивидуальное развитие ребенка, то, наверное, можно.
Опять же, что понимать под словом "контроль". Если заменить его другим словом, например, словом "наблюдение", – и не контролировать, а просто наблюдать и получать обратную связь, – тогда контроль не нужен.
– Когда я говорю об отсутствии контроля, я имею в виду ситуацию, когда ты все время включен в ребенка. Вы все время что-то делаете вместе. И ты точно знаешь, что вы делаете правильно.
Есть такое внутреннее знание без слов, знание, не разложенное по полочкам.
И вот когда ты проходишь какой-то путь вместе с ребенком, тебе совсем неважно, что он умеет или делает, потому что ты знаешь, что он прошел правильный путь.
– Нужно учитывать уровень развития общества. Потому что на данном этапе помимо ребенка есть родители, и если мы не отчитываемся перед государством, то по крайней мере родителям мы должны давать убедительную обратную связь.
Не так важен контроль знаний, умений, оценок и всего, как обратная связь по развитию ребенка, в первую очередь по развитию его социальных навыков.
Такая обратная связь может быть реализована через индивидуальный план ребенка. Главная его задача – отражать не столько приобретаемые им знания и умения, сколько выстраивать последовательность решаемых задач и достигаемых целей.
Сейчас у него, например, стоит задача преодолеть ощущение жесткой границы между собой и миром. Через две-три недели после того, как эта задача была поставлена, учитель говорит, что за это время он сильно продвинулся, поэтому задачу надо переформулировать. Например, что ему нужно научиться легко прикасаться к вещам.
Очень важно, чтобы такой индивидуальный план не превратился в инструмент прессинга ребенка. Нужно быть готовыми постоянно корректировать его в зависимости от складывающейся ситуации. План под ребенка, а не ребенок под план!
И тогда по окончанию того или иного периода этот план будет содержать в себе перечень всех решенных ребенком за этот период задач.
И это достойная альтернатива существующей экзаменационно-тестовой системе контроля уровня знаний и умений.
ОБ’ЄКТИВНА ОЦІНКА РІВНЯ ЗНАНЬ – ЦЕ ФІКЦІЯ, ЇЇ НЕМАЄ І БУТИ НЕ МОЖЕ
ЯРОСЛАВ КОВАЛЕНКО,
директор в альтернативній демократичній школі  Dixi

– Чи справляється існуюча екзаменаційно-тестова система з завданнями адекватного визначення рівня знань учнів?
– Ні, не справляється. І чи є позитиви? Можливо, є, але очевидно, що не в "адекватному визначенні".
– Що можна вдосконалити в існуючій системі?
– У мене немає відповіді. Думаю, що не те, що від неї необхідно відмовитися взагалі. Але вдосконалення – це не те, що вирішить проблему.
– Чи можна оцінювати рівень знань і умінь взагалі без іспитів?
– Можна, звичайно. Як правило, найкращий варіант – це оцінювати рівень знань та вмінь по практичних ситуаціях, по можливості дитини справлятися з конкретними викликами.
Не суто теоретичне вирішення якихось задач, а щось практичне. Це найкращий варіант.
Тоді видно, наскільки дитина в змозі використовувати всі свої ресурси для того, щоб справитися чи не справитися.
– Можете навести якісь приклади?
– Елементарно, в разі, якщо необхідно перевірити знання української мови, то якщо дитина зможе залишити комусь письмові пояснення і так, щоб інша людина їх зрозуміла і виконала, значить дитина володіє українською мовою.
В разі якщо дитина зможе прочитати інструкцію і щось за нею зробити, значить вона може читати.
– Чи можна взагалі відмовитися від ідеї контролю? Тобто взагалі не намагатися взнавати цей рівень знань і вмінь?
– Я взагалі не вірю, що реально перевірити рівень знань і вмінь і звести до якоїсь цифри. Це не звучить для мене реально.
Потім – навіщо контролювати? Для того, щоб перевірити, наскільки працює чи не працює якась методика, технологія, книжка, конкретна дитина?
Будь-який викладач, який працює безпосередньо з дитиною, приблизно розуміє, де вона їздить. В спілкуванні, по усвідомленню в очах. В разі, якщо ця людина має достатній рівень контакту з цією дитиною.
Якщо ж вчитель не має цього достатнього рівню контакту з дитиною, то вона чи він мусить вдаватися до контрольних робіт.
Проте це фікція стосовно того, що інформація, яку він отримає з цих контрольних робіт, має якусь релевантність.
В принципі, якщо відповідати на ваше запитання, – можна. Якщо зменшити кількість учнів у класі та збільшити рівень індивідуальної роботи, тоді вчитель і так буде розуміти, як у дитини справи.
– Батькам же теж потрібно знати, як просувається дитина і чи просувається вона взагалі?
– Рівень знань, вмінь, навиків людині, яка безпосередньо не працює з дитиною, взагалі неможливо взнати будь-якими методами.
А для людини, яка працює з дитиною, то можливо взнати відсотків, думаю, на 30. Тому що розвиток знань, вмінь і навичок відбувається нелінійно. То вверх, то вниз, крок назад, два кроки вперед, ще два кроки в бік.
Оцінювати і вірити в таку оцінку – це статистично дуже невірно в цілому.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:


Фізика каже, що неможливо в кожен конкретний момент сказати, де зараз знаходиться електрон. Тому що дуже високий рівень непередбачуваності цього всього.
І це ми говоримо про якусь конкретну фізичну штуку.
Яким чином тоді ми можемо оцінювати в кожен конкретний момент часу такий спектр нематеріальних речей, як рівень знань абсолютно різних дітей?
Це в принципі можливо лише з метою заспокоєння або, навпаки, занепокоєння батьків.
Якщо батькам кажуть "ваша дитина добре справилася" – вони не переживають. Або "ваша дитина погано справилася" – "ой, треба напрягтися". Жодна з цих двох реакцій не є адекватною дійсності.
Об’єктивна оцінка – це фікція, її немає і бути не може. Як можна дітей з зовсім різним когнітивним профілем оцінювати на однакову цифру 4?
Так, вони в принципі отримують по 8 балів, але це ж просто середня температура по лікарні, яка не відображує нічого.
– Як це вирішується у вас в школі?
– Ніяк. Ми не контролюємо рівня знань. Звичайно, в кінці року діти складають іспити і отримують якісь оцінки. Просто вони вимушені це робити, оскільки зареєстровані на екстернатурі або на дистанційному навчанні.
– Але не з метою контролю, а скоріше з метою захиститися від вимог держави?
– Так, держава для якоїсь частини батьків ще має значення. Але я сподіваюся, що не для самій значній.
Я особисто час від часу цікавлюся результатами іспитів. Просто так, з точки зору спортивного інтересу. А що там, як там оцінки? Хороші – добре. Погані – добре, хай будуть погані. Немає оцінок – теж нормально.
Тобто це не має ніякої релевантності для мене, як для людини, яка управляє системою.
Кожні пару місяців ми проводимо контрольні для наших дітей, але ми їх не оцінюємо. Ми просто обговорюємо це з батьками час від часу і для себе щось розуміємо.
Але дуже приблизно.
Просто тому що, з нашої точки зору, метою школи є не отримання знань, а становлення та розвиток людини. Зрозуміло, що там якісь знання "налипають". Але це не головне.
Євген Лапін , співзасновник альтернативної школи "Скворечник", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Depositphotos

ІСТОРІЯ: Хто такі інтелігенти ?

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням.

Кто такие «интеллигенты» на самом деле ...


      Інтелігенти - це ті, кому не треба пояснювати, що робити...

У стародавньому Римі основною силою держави була армія. І служили в цій армії всі громадяни Риму. Якщо ти не служиш або не працюєш на армію Риму, то ти не громадянин Риму і не римлянин, відповідно. Ось і вся система Римського держави.
Римська армія, в свою чергу, складалася з легіонів, легіони з когорт, когорти з центурій, центурії з маніпул. Звідси і поняття "маніпулювати". Легіон складався з 5 когорт, когорта з 10 центурій, центурія з 10 маніпул, маніпула з 10 легіонерів.

Виходячи з цього, можна розрахувати чисельний склад легіону - це 5.000 вояків. Воїни всередині легіону поділялися на новачків, навчених, досвідчених, ветеранів та еліту.
Новачки становили зазвичай першу когорту, у другій когорті билися воїни, які побували в битві, в третій когорті билися воїни, які побували в кількох битвах, у четвертій когорті билися воїни, за плечима яких були цілі кампанії. І, нарешті, п'ята когорта або, по-іншому, "непереможна когорта" або "остання тисяча".
Ця когорта складалася з найдосвідченіших воїнів, за плечима яких були цілі війни, і вступала в бій ця когорта в найвирішальніший момент бою і саме вона вирішувала його результат.
Ця когорта ніколи не відступала без наказу - вона перемагала противника або гинула! Тому вона і називалася "непереможної", оскільки її не можна було перемогти. Її можна було тільки знищити.
А знищивши останню когорту легіону - противник нищив весь легіон, адже основний кістяк легіону - це саме ті воїни, які й були хранителями орла легіону. Так ось, саме воїни останньої когорти легіону і називалися в Стародавньому Римі інтелігентами.
Чому ж ці воїни називалися інтелігентами, тобто "розуміючими"?
А дуже просто. Цим людям не треба було нічого пояснювати, вони самі все знали і розуміли, що їм робити, і коли робити. Їм не треба було пояснювати як побудуватися черепахою; коли піднімати щит, а коли ні; як розімкнути лад і як його стулити, коли треба дістати гладіус, а коли працювати пилумом.
Ці воїни самі все знали, всі розуміли, і саме тому їх називали розуміючими, тобто інтелігентами.
І саме в цих воїнах була перемагаюча міць Риму. З цих воїнів набиралася преторіанська гвардія і когорти сенату. Бути інтелігентом, тобто воїном останньої когорти, вважали за честь для себе патриції, сенатори, трибуни, цензори, претори.
Тобто, бути воїном останньої когорти означає бути професіоналом у військовій справі найвищого класу, бути гідним плечем до плеча боротися поруч з кращими людьми Риму - і це означає бути самому представником кращих людей Риму.
Інтелігенція - це становий хребет Римської Імперії. Інтелігенція - це скелет римського суспільства. Інтелігенція - це те, на чому стояв Рим.

КОНТРОЛЬ 15.12.2017    ЗВІТ НА ІМЗО У цій же папці знаходяться аналогічні для звіту матеріали на Державну інспекцію Готову інформацію завантажувати у папку "ВИКОНАННЯ"

КОНТРОЛЬ 15.12.2017    ЗВІТ НА ІМЗО

У цій же папці знаходяться аналогічні для звіту матеріали на Державну інспекцію
Готову інформацію завантажувати у папку "ВИКОНАННЯ"
Страницы: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ... | 9 | След.