Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Зовнішнє незалежне оцінювання, експертиза якості освіти, моніторинг якості освіти - Повідомлення з тегом "ЗНО"

  • Архів

    «   Жовтень 2019   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4 5 6
    7 8 9 10 11 12 13
    14 15 16 17 18 19 20
    21 22 23 24 25 26 27
    28 29 30 31      

СТРАТЕГІЯ ОСВІТНІХ ОЦІНЮВАНЬ В УКРАЇНІ ДО 2030 РОКУ

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

СТРАТЕГІЯ ОСВІТНІХ ОЦІНЮВАНЬ В УКРАЇНІ ДО 2030 РОКУ
11.07.2019



Ключові питання, пов’язані з імплементацією схваленої рішенням Колегії при Міністерстві освіти і науки України стратегії освітніх оцінювань в Україні на різних рівнях та етапах освіти, викликали жваву дискусію в учасників круглого столу.

Аналітичний документ «Стратегічні питання розвитку освітніх оцінювань в Україні до 2030 року» – напрацювання робочої групи експертів у галузі освіти та освітніх вимірювань в межах спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» й Українського центру оцінювання якості освіти за підтримки Міністерства освіти і науки України й Американських рад з міжнародної освіти.
Обговорювалися пропозиції щодо формування вітчизняної системи зовнішніх освітніх оцінювань, які ґрунтуватимуться на таких принципах:
  • забезпечення права кожного здобувача освіти на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання, здобутих незалежно від виду та форми здобуття освіти;
  • дотримування балансу між автономією ЗЗСО та загальнодержавними пріоритетами в галузі освіти;
  • стандартизування змісту, форми й порядку проведення оцінювання;
  • забезпечення здобувача освіти та інших зацікавлених осіб інформацією, необхідною для вибору та коригування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти;
  • забезпечення повноти даних, отриманих за підсумками оцінювань, і можливості використання їх для формування як державної, так і локальної політики в галузі освіти.
      Імплементація положень аналітичного документа-пропозицій уможливить до 2027 року створення повноцінної системи освітніх оцінювань на ключових етапах здобуття загальної середньої освіти, що буде інтегральною складовою Нової української школи.
Ознайомитися з документом можна тут.

Рейтинг ЗНО не показує якість викладання у школах – Гриневич

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.



Рейтинг ЗНО не показує якість викладання у школах – Гриневич
PISA, батькам, вчителям, директорам, підготовка до ЗНО, учням, якість освіти





У Міністерстві освіти і науки переконані, що не можна оцінювання якість викладання у школах виключно за рейтингом ЗНО.

Про це сказала міністерка освіти і науки Лілія Гриневич, передає “Освіторія Медіа”.
      “Не можна оцінювати школи за результатами ЗНО, я категорично проти, це наша офіційна позиція. Це один із критеріїв, але сьогодні в Україні школи беруть дітей в різний спосіб: за територіальним принципом тільки в початкову школу, а далі йде конкурсний відбір.
      Є школи, де діти з дуже забезпечених сімей. Це означає, що в них гарантований репетитор. Є школи, де беруть дітей талановитих за певним спрямуванням. Як можна результати фізико-математичного ліцею порівнювати зі звичайною школою?“, – наголосила керівниця МОН.
Міністерка пояснила, що для правильного оцінювання шкіл потрібні завдання, які визначають рівень компетентності, а не просто тести. Проте, підкреслила вона, завдання ЗНО не можуть бути такими, бо в старшій школі діти вчаться за старим стандартом. Тому не можна питати у випускників те, чого вони не вчили.
      “Україна минулого року взяла участь в PISA. Це найбільш авторитетне порівняльне міжнародне дослідження успішності 15-ти річних учнів. І їхні завдання жорстко компетентнісні. Коли оголосять результати і відкриють задачі, ми зрозуміємо, як наші діти виконували ці завдання і на якому ми місці в світі”, – додала Гриневич.
Нагадаємо, 2018 року Україна вперше брала участь в дослідженні якості освіти PISA. У тестуваннях взяли участь 6334 українці. Його складали 15-річні підлітки, які навчались у школах, ліцеях, гімназіях, професійно-технічних закладах, коледжах тощо.
Звіт за результатами проведення PISA-2018 в Україні оприлюднять у грудні 2019 року.
Також вийшов переклад на українську книги розробника і куратора дослідження якості освіти PISA Андреаса Шляйхера “Найкращий клас у світі: як створити систему освіти 21-го століття”.
      Фото: fb-сторінка Лілії Гриневич

Учні, вчителі та батьки, зверніть увагу 👉 з 2021 року будуть суттєві зміни в складанні #ЗНО випускниками шкіл!

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

Учні, вчителі та батьки, зверніть увагу 👉 з 2021 року будуть суттєві зміни в складанні #ЗНО випускниками шкіл! Так, стане більше обов’язкових предметів, а тестування з української мови та математики матимуть 2 рівні складності. Про це зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 26 квітня 2019 року, під час години запитань до Уряду в Верховній Раді України. 
Докладніше тут: https://bit.ly/2L7WVPg

З 2021 РОКУ ЗНО З МАТЕМАТИКИ МАТИМЕ 2 РІВНІ ТА БУДЕ ОБОВ‘ЯЗКОВИМ ДЛЯ СКЛАДАННЯ
Опубліковано 26 квітня 2019 року о 10:50



Автор фото – прес-служба Міністерства освіти та науки України

З 2021 року суттєво зміниться система складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) для випускників шкіл – стане більше обов’язкових предметів, а тестування з української мови та математики матимуть 2 рівні складності. Про це зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 26 квітня 2019 року, під час години запитань до Уряду в Верховній Раді України.
«Ми запроваджуємо з 2021 року дворівневий іспит з української мови: це буде базовий рівень – українська мова як державна – і поглиблене вивчення – українська мова і література. Також з 2021-го ми плануємо запровадити обов’язкове ЗНО з математики. Воно також буде дворівневе, тобто буде легший і складніший рівень, залежно від потреб вступника», – пояснила Лілія Гриневич.
Вона додала, що математика відіграє особливе значення у когнітивному розвитку дітей, тому її вивчення є надзвичайно важливим.
«Базові навички з математики необхідні кожній людині – вона розвиває логічне та абстрактне мислення. А це навички, які потрібні усім людям, і дедалі більше країн роблять зовнішній іспит з математики обов'язковим для всіх дітей після завершення школи», – відзначила Міністр.
Третім обов’язковим предметом буде історія України або англійська мова на вибір.
«Тобто ми зараз серйозно готуємося до посилення з 2021 року як вивчення математики, так і англійської мови. Ці предмети є надзвичайно важливими для людини, яка хоче бути конкурентною в сучасному світі», – зауважила Лілія Гриневич.
Таким чином, 2021 року випускники шкіл обов‘язково складатимуть ЗНО з:
  1. Української  мови – 1 рівень, або з Української мови і літератури – 2 рівень.
  2. Математики – 1 або 2 рівень на вибір.
  3. Історію України або англійську на вибір.
Також вони зможуть за бажання складати додаткові предмети за вибором.

За лаштунками сертифікації

До уваги освітян Рівненщини!

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

ЗА ЛАШТУНКАМИ СЕРТИФІКАЦІЇ


В Україні розпочався пілотний проект із сертифікації педагогічних працівників, який триватиме три роки. Цьогоріч у ньому візьмуть участь 858 педагогів – саме стільки виявили бажання і зареєструвалися. «Метою сертифікації є виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню», – так зазначено у першому пункті Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. №1190. Як саме відбуватиметься цей процес, які етапи включатиме, за якими критеріями оцінюватимуться педагоги, і, зрештою, що отримають ті, хто успішно пройде сертифікацію, – дізнаємося у директора Департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти Івана ЮРІЙЧУКА.
Сертифікація вчителів початкової школи, яка відбуватиметься цього року, містить кілька етапів: експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи, самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності, оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування. Державна служба якості освіти відповідає за організацію одного з них. Це – експертне оцінювання професійних компетентностей педагогів шляхом вивчення їх практичної роботи. У цьому році воно триватиме з березня по жовтень (за винятком канікулярного періоду). Наступний етап – незалежне тестування вчителів – проводить Український центр оцінювання якості освіти. Відбудеться він орієнтовно в кінці жовтня – на початку листопада. Окрім того, кожен учасник сертифікації до 1 липня повинен завантажити у створену при реєстрації на одному з файлообмінників веб­папку (посилання на неї треба вказати в особистому кабінеті) електронне порт­фоліо. Воно має містити заповнену анкету самооцінювання й опис навчального заняття, який може супроводжуватися 15 – 20­хвилинним відеозаписом фрагменту уроку. Також до свого портфоліо вчитель може додати інші матеріали, які свідчитимуть про його високу фахову майстерність. На відміну від вивчення практичного досвіду і незалежного тестування, вміст електронного портфоліо оцінюватися не буде (принаймні в цьому році), але поставитися до його створення треба відповідально, оскільки воно у деяких випадках може відіграти вирішальну роль.

МЕТОДИКУ РОЗРОБЛЯЛИ ЕКСПЕРТИ
До повноважень Державної служби якості освіти належить не лише організація самого процесу експертного оцінювання професійних компетенцій учасників сертифікації, а й розроблення методики, за якою оцінюватимуться вчителі, й відбір та навчання тих, хто їх оцінюватиме – експертів. Зупинимося детальніше на цих важливих складових вивчення практичного досвіду, бо від їх якості суттєво залежить успіх усього процесу.
– При розробленні методики зрозуміло, що ми «відштовхувалися» передусім від положення про сертифікацію педпрацівників, – розповідає Іван Юрійчук. – А також – від професійного стандарту вчителів початкових класів закладів загальної середньої освіти, затвердженого у 2018 році. Ми також послуговувались інструментарієм, який був розроблений для навчання супервізорів, використовували рамку безперервного професійного розвитку вчителів, яку розробило Міністерство освіти і науки України разом із Британською Радою, ну і, звісно, враховували концепцію Нової української школи. Ці документи лягли в основу методики.
Фахівець наголошує: важливо, аби педагоги розуміли, що методику, за якою вивчатимуть їх практичний досвід, розробляли не чиновники, котрі не є фахівцями з початкової освіти. До цієї роботи долучилося широке коло експертів, серед яких були саме вчителі-­практики, які нині працюють у Новій українській школі, представники провідних педагогічних вишів та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, котрі відповідають за впровадження НУШ у своїх регіонах. Не залишились осторонь і управлінці – директори і заступники директорів шкіл, які за фахом є вчителями початкових класів.
– Тобто ця методика пройшла широке обговорення, – наголошує Іван Ярославович. – У січні, наприклад, ми проводили тренінг для майбутніх експертів – він, окрім власне навчання для тренерів, передбачав обговорення методики та критеріїв. Ми вислухали вчителів­-практиків, котрі порадили, що треба змінити, що – додати чи прибрати. Після доопрацювання документа (і врахування зауважень наших експертів) ми виставили його на громадське обговорення, отримали пропозиції та зауваження – зокрема, і критичні, – й усі намагалися врахувати. До речі, текстом зацікавилися навіть народні депутати, тобто увага до цієї методики була високою.

ОЦІНЮВАТИМУТЬ ПРАКТИКИ
Хто ж поїде вивчати практичний досвід учасників сертифікації? Це – вчителі­-практики, які мають досвід роботи у початковій школі, тренери НУШ і майбутні супервізори (наставники, котрі надаватимуть допомогу педагогам у впровадженні Нової української школи) – як учителі, так і методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, що пройшли відповідне навчання. Водночас державні службовці експертами бути не зможуть – це зафіксовано у положенні про сертифікацію.
– Тобто вчителям не треба хвилюватися за те, що до них прийде людина, котра останній раз була у початковій школі ще коли сама там навчалася, – зазначає Іван Юрійчук. – До фахівця (а ми впевнені, що на сертифікацію йдуть спеціалісти найвищого класу) повинен прийти фахівець такого самого рівня. Вони мають розмовляти однією мовою, і це не повинна бути перевірка в жодному разі. Це – розмова, бесіда, обмін досвідом між професіоналами своєї справи.
Загалом експертів буде понад п’ятсот, остаточний список таких фахівців ще не затверджений. Можливо, він доукомплектовуватиметься перед другим етапом вивчення – тобто після літніх канікул. За словами Івана Юрійчука, експертні групи (кожна має включати не менше двох експертів) не будуть «стабільними» – служба проводитиме ротацію цих міні­­команд. Важливо, що до експертної групи не можуть входити ті, хто мешкають в одному з учасником сертифікації населеному пункті, працюють із ним в одному закладі освіти чи є співавторами наукової роботи.
На запитання, хто оплачуватиме відрядження експертів, фахівець відповів так: «Зараз триває погодження усіх нормативних документів, змін до постанов Кабінету Міністрів України, які дадуть можливість фінансувати відрядження експертів за рахунок освітньої субвенції».
Варто зазначити, що експерти не «зваляться» вчителям як сніг на голову. Але і не попереджатимуть про свій приїзд за тижні й місяці. Законодавство зобов’язує такого фахівця повідомити учителя про те, що буде вивчати його досвід, не раніше як за п’ять днів і не пізніше як за три.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ІНТЕРВ’Ю
Нарешті, підходимо до найцікавішого – як це відбуватиметься? Відповідно до методики експерти повинні оцінити діяльність учителя за певними критеріями (загалом у документі п’ять критеріїв, які розкриваються через 20 показників). Зокрема, як учитель планує та здійснює освітній процес, як улаштовує освітнє середовище (це дуже актуально в умовах Нової української школи), як працює з батьками, як вирішує питання впровадження інклюзії і, зрештою, – як працює над собою, чи займається саморозвитком. Аби оцінити педагога за усіма цими напрямами, треба зібрати максимум інформації про його діяльність. Методика передбачає два способи збору інформації: спостереження та інтерв’ю.
– Спостереження за діяльністю вчителя відбувається в його робочий час – тобто на уроках і поза ними, відповідно до показників, які зазначені в методиці, – розповідає Іван Ярославович. – Точніше, ці показники експерт повинен виявити (або – не виявити), подивитися, на якому рівні вони проявляються. Як відбуватиметься цей процес? Експерти приїхали в школу, спостерігають за діяльністю педагога – до і після уроків, на перервах. Зокрема, за тим, як учитель вранці зустрічає дітей, як проводиться, наприклад, «ранкове коло» у першому класі. Бажано, щоб експерт мав можливість подивитись, як педагог взаємодіє з батьками. Ми припускаємо, що не все вдасться побачити. Інтерв’ю (з учителем та з директором і заступником) – потрібне саме для того, щоб з’ясувати моменти, які залишилися «у тіні». Воно має відбуватися за певним планом, з обов’язковою фіксацією відповідей. Наприкінці за підсумками спостереження та інтерв’ю фахівці заповнюють експертний висновок, заносять туди результати. Хочу наголосити, що експерти не визначають рівень педагога. Кожен із показників оцінюється від 1 до 3 балів. Тобто за результатами вивчення практичного досвіду вчителя той отримає певну суму балів. Якщо візит відбувся вже після 1 липня – у цьому експертному висновку ставлять відмітку про наявність або відсутність електронного портфоліо. Його наявність є обов’язковим елементом для проходження сертифікації. Але оскільки, відповідно до законодавства, педагог має право завантажити портфоліо до 1 липня (а вивчення може відбуватися раніше), то портфоліо може бути ще не готове, і тому експертний висновок може не містити відмітки про нього. Вивчення практичного досвіду кожного учасника сертифікації триватиме 1–2 дні. Після цього заповнений експертний висновок надсилається до служби, яка організовує їх передачу до УЦОЯО не пізніше ніж за два тижні до початку тестування. Водночас –УЦОЯО забезпечує розміщення інформації в кабінеті кожного учасника сертифікації. Він може зайти і звірити, чи збігаються результати з тим, що зазначено в його копії експертного висновку. Якщо виявлено розбіжності, то можна звернутися до служби з вимогою внести уточнення.

Е­ЗАПОБІЖНИК
Після закінчення двох етапів сертифікації – тобто вивчення експертами практичного досвіду роботи вчителів та проходження ними тестування – буде створена комісія, до складу якої увійдуть представники Міністерства освіти і науки, Державної служби якості освіти й Українського центру оцінювання якості освіти. Вона приймає рішення щодо результатів сертифікації шляхом установлення граничної кількості балів – як за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації, так і з незалежного тестування. І всі, хто набрав кількість балів, що дорівнює або є вищою від граничної за кожним зі згаданих показників, вважаються такими, що пройшли сертифікацію. А якщо бали виявилися нижчими? Ось тут якраз вирішальну роль може зіграти е­-портфоліо.
– Зрозуміло, що будь-яке експертне вивчення містить певний суб’єктивний чинник, – продовжує Юрій Ярославович. – Тобто якщо вчитель набрав бали, що є вищими за пороговий бал з незалежного тестування, але не набрав необхідну суму балів за результатам експертного оцінювання, то комісією може бути створена експертна група, яка за результатами вивчення матеріалів, розміщених в електронному портфоліо, може змінити кількість балів, зафіксовану в експертному висновку. Тобто, по суті, це – певний запобіжник, який гарантує вчителю, що якщо раптом він вважає, що експерти (його колеги) були необ’єктивними, то матиме право звернутися до комісії, котра розгляне його портфоліо і прийме рішення, що вчитель пройшов сертифікацію. Тому до створення е­портфоліо треба підходити не менш відповідально, ніж до підготовки до тестування чи візиту експертів.

СЕРТИФІКАЦІЙНІ ПРИНАДИ
Не хочеться думати про погане, але які є підстави для визнання вчителя таким, що не пройшов сертифікацію? Згідно з Положенням про сертифікацію педагогічних працівників сертифікат не видається учасникові, який «не оцінений за одним із показників сертифікації; не створив відповідно до вимог цього положення власне е­портфоліо та не завантажив його до веб-­папки, створеної на одному з файлообмінників; проводив репетиції навчальних занять, повторну відео­ чи фотозйомку одного і того ж навчального заняття (фрагментів навчальних занять) з тими самими учнями». Цей третій пункт – найбільш неприємний. Якщо така інформація з’являється і будуть докази, говорить Іван Юрійчук, то вчитель визнається таким, що не пройшов сертифікацію, незважаючи на кількість балів, яку він набрав.
А ті, хто її пройде, навряд чи пошкодують витраченого часу, і не лише тому, що відчуватимуть радість і гордість. Такі педагоги на три роки отримають надбавку до зарплати розміром 20 відсотків. Окрім того, цих учителів розглядатимуть як першочергових кандидатів у експерти у наступні роки – і під час сертифікації, і при проведенні інституційних аудитів. (Інституційний аудит – це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток.) Також успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації – чергової чи позачергової, із присвоєнням наступної кваліфікаційної категорії або підтвердженням наявної вищої категорії. А це, погодьтеся, непоганий бонус. Разом з тим неуспішне проходження сертифікації ніяк не вплине на результати чергової атестації, на підтвердження наявної чи присвоєння наступної категорії, продовження роботи вчителя на відповідній посаді чи застосування до нього будь-­яких заходів адміністративного впливу.
– Якщо раптом такі заходи чи навіть спроби з боку засновника чи керівництва школи матимуть місце, треба знати, що це – незаконно, – наголошує Іван Юрійчук. – Законодавство захищає вчителя, він нічим не ризикує. Сертифікація має дати лише позитивну мотивацію, стимул для саморозвитку.
Наостанок запитуємо: яким ви бачите педагога, котрий успішно пройшов сертифікацію?
– Думаю, таких учителів можна буде назвати лідерами професійних педагогічних спільнот, – відповідає експерт. – Ми взагалі великі сподівання покладаємо на педагогічні спільноти – як на «законодавців моди», стандартів і в освіті загалом, і у професійному розвитку вчителів зокрема. Отже, це – лідери, нав­коло яких, ми сподіваємося, гуртуватимуться інші педагоги, для котрих проходження сертифікації буде своєрідним знаком якості. І до цього фахівця можна буде прийти й отримати допомогу, підтримку, якісний зворотний зв’язок. Такі вчителі – майбутні експерти, що в перспективі зможуть допомогти Державній службі якості освіти. Ми плануємо залучати таких педагогів до інституційного аудиту і подальшої сертифікації вчителів. Сподіваємося, що такий підхід підвищуватиме авторитет цих процедур.

Наталія КУЛИК, №11 від 18 березня 2019 року

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ
Методику експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації затверджено 1 березня цього року наказом Державної служби якості освіти України № 01-11/9.
Методика включає 5 критеріївякі розкриваються через 20 показників
Критерій 1 – «Здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів». Він включає сім показників:
– планування освітнього процесу з урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та освітньої програми;
– використання педагогічних технологій у освітньому процесі на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів;
– надання дітям рівних можливостей участі у різних формах взаємодії, зокрема організацію співпраці учнів у парах, мікрогрупах, групах;
– організація роботи учнів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (у тому числі дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання;
– забезпечення балансу між активним, пасивним та інтерактивним навчанням;
– демонстрація позитивних навичок вербальної та невербальної комунікації з учнями;
– застосування різноманітних форм оцінювання роботи учнів і проведення аналізу результативності їхньої навчальної діяльності.
Критерій 2 – «Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності» – містить такі показники (три):
– формування в учнів поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь­якими ознаками;
– виховання в учнях патріотизму, поваги до державної мови і державних символів України, шанобливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу;
– забезпечення позитивного ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінування, врахування особливості й захист прав кожного з них.

Критерій 3 – «Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання» – розкривається через чотири показники. А саме – як учитель: 
– створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
– мотивує учнів до вибору виду діяльності й активного навчання, організовуючи освітні осередки, у тому числі для їхньої індивідуальної роботи;
– використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей;
– забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

Критерій 4 – «Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей та можливостей кожної дитини»Тут показників два
– співпраця з родинами учнів, використання різних форм комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
– долучення батьків до організації освітнього процесу та проведення спільно з ними заходів для дітей.

Критерій 5 – «Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії»Показників – чотири. Експерти вивчатимуть, як педагог: 
– аналізує сильні та слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує і розвиває власну інформатичну компетентність і визначає шляхи подальшого саморозвитку;
– здійснює оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного й особистісного зростання;
– бере участь у семінарах, тренінгах, майстер­ класах, науково­практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань;
– постійно співпрацює з іншими вчителями для підвищення своєї власної та їхньої професійної компетентності. 

У наказі наголошується, що під час розроблення критеріїв та показників «враховано Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988­р, професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 р. №1143, навчально­-методичний посібник «Супервізія: професійна підтримка і професійний розвиток педагогів», розроблений Все­українським фондом «Крок за кроком», Рамку безперервного професійного розвитку вчителів, розроблену Міністерством освіти і науки України спільно з Британською Радою в Україні».

Вадим Карандій: «ЗНО має плюси і мінуси. Та наразі ніхто нічого кращого не придумав».

До уваги потенційних учасників ЗНО... і не лише 2018 року.

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням.

Вадим Карандій: «ЗНО має плюси і мінуси. Та наразі ніхто нічого кращого не придумав»

Непрості питання до директора Українського центру оцінювання якості освіти.
Читайте також
Міністерство освіти і науки України оприлюднило наказ щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2017−2018 навчальному році. Особливих змін порівняно з минулим навчальним роком не передбачається.  Не буде ЗНО з російської мови. Надто мала кількість випускників реєструється на цей предмет. Ускладнюється життя випускників коледжів і ПТУ. Вони проходитимуть державну підсумкову атестацію з української мови та літератури за процедурою ЗНО.  На порозі великих змін у зв’язку зі щойно прийнятим Законом «Про освіту» наша школа.  Але наразі єдина освітня реформа, яка прижилася, це зовнішнє незалежне оцінювання під час конкурсного відбору при вступі до ВНЗ. Про плюси, мінуси та перспективи ЗНО говоримо з директором Українського центру оцінювання знань Вадимом Карандієм (на фото).

— Колись Український центр оцінювання якості освіти проводив опитування щодо рівня довіри у суспільстві до ЗНО. Чи проводите  зараз такі дослідження?
-  2016 року  таке опитування проводив Фонд «Демократичні ініціативи». Рівень довіри порівняно з 2015 роком зріс і становив 67 відсотків.

— Є неоднозначні думки щодо рівня складності тестових завдань. Особливо нарікали на тестові завдання з математики, навіть викладачі математики у школах і ВНЗ…
— Наше завдання – відбір для вступу у ВНЗ за рейтингом. Ми не визначаємо абсолютного рівня знань, а лише вказуємо на місце того чи іншого вступника у рейтингу тих, хто складав ЗНО. Якщо «придумаємо» занадто складний тест, то  його ніхто не зможе розв’язати. Кілька років тому, коли Леонід Товажнянський був ректором Харківської політехніки, він з колегами проаналізував зміст тестів з математики і дійшов висновку, що для вступу у ХПІ достатньо мати знання з математики на рівні… учня 7 класу. Сьогодні тестові завдання – не лише інструмент вимірювання знань, вони відіграють роль стандарту освіти. Якщо будемо спрощувати тести, то таким чином знижуватимемо вимоги до рівня викладання математики. Тестові завдання мають бути співмірними  з реальним рівнем знань випускників школи. Нагадаю, 2008 року  було зареєстровано на ЗНО понад 500 тисяч випускників шкіл. Цього року через демографічне провалля – 240 тисяч. Значить, буде менше студентів. Відтак вища школа готова приймати на навчання усіх…

— Ви за освітою – викладач фізики і математики. Самі пробували за 180 хвилин виконати усі тестові завдання з математики?
— Пробував. Не скажу, що набирав 200 балів, але понад 190…

— Розпитував багатьох вчителів, батьків, учнів щодо мети ЗНО.  Говорили, що це засіб боротьби з корупцією. А хтось з очільників вашого центру сказав, що ЗНО не бореться з корупцією…
— Можливо, це ви могли чути від мене. Наше покликання – не боротися з корупцією в освіті, а створювати умови для запобігання і подолання її. Боротьба з корупцією – справа правоохоронних органів.

— Років 5-6 тому обговорювали проблему запровадження так званих тестів здібностей. Посилалися на досвід повоєнної Америки. Мовляв, учасники бойових дій призабули шкільні знання, і треба перевіряти не стільки «залишкові знання», скільки здібності до навчання. Пригадую, чому відмовилися від слова «здібності». Мовляв, батьки тоді скажуть: «Виходить, моя дитина не здібна…» Тоді придумали  формулювання «тести компетентностей».
— Такі тести поширені у світі у тих країнах, де немає національних освітніх стандартів або наявні інші специфічні фактори, коли, для прикладу, треба оцінювати людей, які є різними за своїм походженням,  навчалися у різних освітніх системах. Ви згадали про США. У них немає національного стандарту загальної середньої освіти. Кожен штат організовує загальноосвітню підготовку за своїми навчальними  програмами.  Щоб потім можна було привести це все до одного знаменника в університетах різних штатів, орієнтуються не на предметні знання, а на компетентності.  В Ізраїлі багато репатріантів, які закінчували школу у різних національних системах. Там теж замінені тести предметні на тести компетентностей. Є приклад Швеції, де випускники шкіл  відразу не вступають до ВНЗ. Спочатку здобувають певний життєвий досвід, а у ВНЗ вступають у 24 і більше років.  В Україні  загальна середня освіта формалізована стандартами. Коли у 2007−2008 роках ми запропонували систему ЗНО ректорам   ВНЗ країни, деякі з них  почали шукати способів, як його уникнути. Мовляв, ніде в Законі про вищу освіту не сказано, що прийом на навчання у ВНЗ здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Давайте спробуємо варіант оцінювання здібностей вступників у форматі ЗНО. З’явилася група фахівців, яка почала працювати над такими тестовими завданнями. У 2010 році такі тести були створені, але замовлення з боку ВНЗ на них не було, і їх довелося покласти на полицю. Сьогодні ситуація дещо змінилася. 2016 року було проведено експеримент щодо конкурсного відбору на магістерську програму спеціальності 081 («право») за процедурою ЗНО. 3 серпня цього року ми провели такий відбір. Серед трьох компонентів, за якими оцінювалися здобутки бакалаврів, був тест загальних навчальних правничих компетентностей. Це фактично тест здібностей.  Досить жорсткий тест. Він контролює не лише обсяг засвоєного матеріалу, а й здатність мислити логічно, критично, аналітично, швидкість реагування, вирішення тих чи інших питань. Не виключено, що у майбутньому буде впроваджено подібні іспити і за іншими магістерськими програмами. Плануємо до березня 2019 року розробити завдання мовних іспитів у формі ЗНО для студентів після першого курсу, які вивчають іноземні мови. Одне з наших завдань – розширити складники тестування, впровадити до березня 2019 року мовні іспити у формі ЗНО для студентів-іноземців.  У 2018 році  планується впровадити дворівневі тести для  для випускників загальноосвітніх навчальних закладів, передбачити в них оцінювання важливого виду мовленнєвої діяльності – сприйняття мови на слух.

— Чи припинилися спроби деяких ректорів запровадити додатково до ЗНО  свої  інструменти відбору абітурієнтів, скажімо, співбесіди, додаткові іспити? Як на мене, реалізація таких намірів розмиває саму ідею ЗНО – вимірювати знання випускників «однією лінійкою».  
— У нас дев’ять регіональних центрів. Кожен має свій логотип. У Вінницькому регіональному центрі таким логотипом є лінійка, про яку ви кажете. Тепер ВНЗ мають більший простір для маневру. Маю на увазі встановлення мінімального прохідного бала за сертифікатами ЗНО для профільних предметів, запровадження спеціальних умов конкурсного відбору – різних квот, регіональних, галузевих, сільських коефіцієнтів… ЗНО прижилося тому, що громадськість переконалася у тому, що вступ не залежить від «телефонного права». Лише від знань.

— Цього року у пресі критикували жорстку процедуру ЗНО –  металошукачі для пошуку ґаджетів, у туалет – під «конвоєм» чергового… Мовляв, діти – не потенційні терористи…  Скільки до вашого центру надійшло скарг щодо застосування металошукачів?
— Жодної! Використовуємо металошукачі з 2012 року. Скарги можуть бути лише від тих вступників, у яких було виявлено технічні засоби або письмові шпаргалки…  По Україні ми попросили вийти з аудиторій 380 учасників тестування.

— Я був свідком розмови пані Лариси Середяк з приводу долі однієї дівчинки. У туалеті у неї знайшли конспект (йшлося про історію України). Дівчина запевняла, що це не її конспект. На її захист стали вчителі, мовляв, дівчина чудово знає цей предмет, призер олімпіад… Її скарги не задовольнили…
— Подібна історія була в одному з провідних київських ліцеїв. У хлопця, переможця олімпіад різного рівня, теж на тестуванні з профільного предмета виявили у кишені навушник…

— Навушник без нічого?
— Так, заборона стосується не лише цілісного технічного засобу, а й його окремих частин… На захист цього хлопця піднялася широка учительська спільнота. У суспільстві рішуче виступають проти вибіркового правосуддя. І в справі дотримання процедури ЗНО не може бути вибірковості. Ми повинні бути  справедливими до всіх учасників змагання за кращий результат.  Колись у наших правилах було записано «заборонено користуватися». Юристи запропонували більш чітке визначення – «не мати при собі». Таке визначення не потребує доведення «користувався – не користувався», а дозволяє оперувати фактом «мав – не мав»…

— Це правда, що абітурієнтам встановлюють ліміт часу перебування у туалеті?
— Неправда! Можна там просидіти хоч усі 180 хвилин… Можна просто вийти у коридор, зібратися з думками. Але інструктор в аудиторії фіксує час – номер такий-то вийшов у такий-то час, повернувся у такий-то… З аудиторії не може вийти одночасно більш ніж одна людина…

— А про що свідчать процедури таких випробувань в інших країнах, скажімо, Європейського Союзу?  Там також такі «драконівські» методи контролю?
— Все залежить від культури,  традицій, від менталітету людей у тій чи іншій країні. 2007 року, коли ми відпрацьовували технічні аспекти масового застосування ЗНО, зокрема штрих-кодів тестових зошитів, я вивчав досвід однієї з європейських країн. Прізвище, ім’я вступник писав у куточку сторінки і заклеював  маленькою краплинкою клею. Я їм казав, що так завжди можна побачити, чия це робота… На мене зі здивуванням подивилися: їм таке навіть на думку не спадає… Ми тоді обідали у кафе навпроти їхнього центру. Одного разу побачили молоду жінку, яка сиділа зі стосом зошитів. Придивилися –  це екзаменаційні зошити! Вона це робила за кавою… Не до порівняння наші вимушені заходи надсекретності, зокрема в утаємниченості змісту тестів, особи абітурієнта  і перевірки виконаних робіт…

— Наскільки я обізнаний з процедурою проведення ЗНО, вона не змінюється протягом останніх дев’яти років.
— Освіта взагалі у розумних межах має бути консервативною. У тій же Франції основні принципи оцінювання знань було прийнято ще за часів Бонапарта Наполеона. У Китаї нормативна база Гаокао (аналог нашого ЗНО) була запроваджена 1952 року. Призупинена на період культурної революції і відновлена 1977 року. Був такий рік, коли у Китаї до ВНЗ вступило близько п’яти відсотків випускників шкіл.
  Уявіть, якщо будемо ту лінійку, про яку ви згадували, щороку міняти  залежно від потреби. Один рік нам потрібен стовп на три метри, а наступного –  півтора. Шкода різати – давайте лінійку поміняємо…

-  Яке ваше ставлення до репетиторства?
-  Спокійне. Ми живемо у ринкових умовах. Якщо батьки мають фінансову можливість оплатити послуги репетитора, то це означає, що дитина отримає додаткові знання. А знань  забагато не буває. Репетитор для учня – як тренер для спортсмена. Інша річ – як здійснюється це репетиторство, чи не йде воно на шкоду викладанню предмета у школі.  Репетитори різні бувають. Одні поглиблюють знання з того чи іншого предмета, інші  «натаскують» на тести…

— В одному зі своїх інтерв’ю міністр освіти і науки України Лілія Гриневич відзначила відчутне погіршення цьогорічних результатів тестування з української мови та літератури. Ви могли б назвати результати цьогорічного тестування – відсотки учасників тестування, які не набрали мінімальної кількості  балів, зокрема з української мови та літератури, математики, фізики, історії України, англійської мови? Простіше  сказати  – знання на тверду двієчку…
— Результати тестування подаємо у  звіті Українського центру оцінювання якості освіти, який розміщено на нашому сайті. Ситуація невтішна. Мінімальний поріг з української мови і літератури не подолали 7,56 відсотка учасників, з математики −16,47, з історії України – 14,3, з англійської мови – 15,14, з фізики – аж 22,61 відсотка.

-  Але певний відсоток правильних відповідей можна просто відгадати…
— Так, можна. Тут згадуються слова Вінстона Черчілля: «Демократія  – не краща форма державного правління. Але ніхто нічого кращого не придумав…» Бачимо плюси і мінуси ЗНО. Та наразі ніхто нічого кращого не придумав. Альтернативи немає… Усі намагання вгадувати стають марними після встановлення адекватних порогових балів на межі «склав – не склав».

Із досьє «ВЗ»
Вадим Карандій народився 1971 року у селищі Поліському Київської області (селища як такого вже не існує, бо це Чорнобильська зона).  Закінчив Чернігівський державний педагогічний інститут, фізико-математичний факультет. За спеціальністю – вчитель фізики і математики. Має магістерську освіту – «менеджмент державного управління». Обіймав  відповідальні посади у сфері освіти. Від 2015 року – директор Українського центру оцінювання якості освіти.
Фото з архіву «ВЗ»