Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Зовнішнє незалежне оцінювання, експертиза якості освіти, моніторинг якості освіти - Повідомлення зачервень 2019 року

  • Архів

    «   Червень 2019   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
              1 2
    3 4 5 6 7 8 9
    10 11 12 13 14 15 16
    17 18 19 20 21 22 23
    24 25 26 27 28 29 30
                 

УКРАЇНСЬКІ ШКОЛЯРІ МОЖУТЬ ПЕРЕХОДИТИ НА СІМЕЙНУ ОСВІТУ: ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ

Матеріал читаємо нижче або переходимо на сайт оригінального повідомлення за цим гіперпосиланням.

УКРАЇНСЬКІ ШКОЛЯРІ МОЖУТЬ ПЕРЕХОДИТИ НА СІМЕЙНУ ОСВІТУ: ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ


Батькам необхідно підготуватися.

.
Сімейна освіта для школярів стане доступною від 1 вересня. Таке нововедення запровадило Міністерство освіти, а зараз відповідне положення на ухваленні в інших міністерствах. 

Перейти на сімейну освіту зможуть всі охочі, достатньо буде лише написати заяву, а тому в МОН, з нового навчального року чекають на значне збільшення хоумскулерів. Сьогодні таких дітей в Україні 54 тисячі. Як зробити такий перехід комфортним для дитини та чи варто навчатися вдома, дізнавався "Сніданок з 1+1".

Читайте також: Щороку в Польщі зростає кількість українських студентів: чим приваблює освіта за кордоном

За словами психолога, у якої двоє з трьох дітей навчаються вдома, хоумскулінг підходить не всім, і починати готуватись до такого переходу варто за пів року.

"Підготуватись, перш за все мають батьки, самі. Тому що, дуже часто саме батьки виявляються не готові. Не готові до того навантаження, з яким вони стикаються. Яким чином? Проконсультуватися зі спеціалістом. Щоб зрозуміти з якими складнощами вони зустрінуться", - каже психолог Юлія Магеррамова.

У Міністерстві освіти кажуть, з нового навчального року стати хоумскулером буде набагато легше. Адже в Україні змінили положення "про індивідуальну освіту".

Читайте також: 

STEM-освіта для дитини: застосовуємо знання на практиці

"За новим законодавством, індивідуальною вважається сімейна освіта, екстернат і педадогічний патронаж. Педадогічний патронаж передбачає супровід педагога від школи, екстернат і сімейна освіта – це тільки консультації і оцінювання. Сімейна освіта і екстернат дуже схожі між собою, але різниця в тому, що на сімейну мають право всі, а екстернат – це виключний перелік осіб", - розповідає державний експерт Директорату дошкільної та шкільної освіти МОН Олена Ліннік.

Щоб організувати сімейне навчання вдома, достатньо принести відповідну заяву до школи за місцем реєстрації. Приймати їх почнуть з першого вересня, коли запрацює відповідне положення. Після цього викладачі допоможуть скласти навчальний план та проведуть і з батьками, і з дитиною консультацію. А наприкінці семестра на дітей чекатиме оцінювання знань.

Читайте також: "Потрібно все життя вчитися". Китайська освіта відвойовує своє місце у світі

Нагадаємо, 6 червня повідомлялося, що в Україні офіційно з’явилася "передвища освіта". Це безпосередньо стосується студентів, батьків, освітян, роботодавців і враховує інтереси мільйонів українців. Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/ukrayinski-shkolyari-mozhut-perehoditi-na-simeynu-osvitu-yak-ce-zrobiti-1365423.html?utm_source=share&utm_medium=desk&fbclid=IwAR3I9ksJ9EUmbE99KEatPg7fG6ntFlIYpK4pnhVACYGxKHPRNEPu-arhVl4




Рейтинг ЗНО не показує якість викладання у школах – Гриневич

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.



Рейтинг ЗНО не показує якість викладання у школах – Гриневич
PISA, батькам, вчителям, директорам, підготовка до ЗНО, учням, якість освіти





У Міністерстві освіти і науки переконані, що не можна оцінювання якість викладання у школах виключно за рейтингом ЗНО.

Про це сказала міністерка освіти і науки Лілія Гриневич, передає “Освіторія Медіа”.
      “Не можна оцінювати школи за результатами ЗНО, я категорично проти, це наша офіційна позиція. Це один із критеріїв, але сьогодні в Україні школи беруть дітей в різний спосіб: за територіальним принципом тільки в початкову школу, а далі йде конкурсний відбір.
      Є школи, де діти з дуже забезпечених сімей. Це означає, що в них гарантований репетитор. Є школи, де беруть дітей талановитих за певним спрямуванням. Як можна результати фізико-математичного ліцею порівнювати зі звичайною школою?“, – наголосила керівниця МОН.
Міністерка пояснила, що для правильного оцінювання шкіл потрібні завдання, які визначають рівень компетентності, а не просто тести. Проте, підкреслила вона, завдання ЗНО не можуть бути такими, бо в старшій школі діти вчаться за старим стандартом. Тому не можна питати у випускників те, чого вони не вчили.
      “Україна минулого року взяла участь в PISA. Це найбільш авторитетне порівняльне міжнародне дослідження успішності 15-ти річних учнів. І їхні завдання жорстко компетентнісні. Коли оголосять результати і відкриють задачі, ми зрозуміємо, як наші діти виконували ці завдання і на якому ми місці в світі”, – додала Гриневич.
Нагадаємо, 2018 року Україна вперше брала участь в дослідженні якості освіти PISA. У тестуваннях взяли участь 6334 українці. Його складали 15-річні підлітки, які навчались у школах, ліцеях, гімназіях, професійно-технічних закладах, коледжах тощо.
Звіт за результатами проведення PISA-2018 в Україні оприлюднять у грудні 2019 року.
Також вийшов переклад на українську книги розробника і куратора дослідження якості освіти PISA Андреаса Шляйхера “Найкращий клас у світі: як створити систему освіти 21-го століття”.
      Фото: fb-сторінка Лілії Гриневич