Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Про НЕОБХІДНІСТЬ ОБОВ'ЯЗКОВОГО ЗНО з МАТЕМАТИКИ

Про НЕОБХІДНІСТЬ ОБОВ'ЯЗКОВОГО ЗНО з МАТЕМАТИКИ

Про НЕОБХІДНІСТЬ ОБОВ'ЯЗКОВОГО ЗНО з МАТЕМАТИКИ

Матеріал читаємо нижче або переходимо за цим гіперпосиланням на сайт оригінального повідомлення.

11.09.2019
Коли випускники українських шкіл-медалісти виявляються нездатними рахувати в межах елементарної таблички множення, про які рейтинги освіти можна говорити? (Фото з сайту ot.kr.ua.)

Кілька років тому оголошено про обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання з математики для всіх випускників середніх шкіл.
 
Зараз є обов’язковим одне ЗНО з двох: або історія, або математика. Я часто критикувала і критикую діяльність Міністерства освіти, але саме це рішення щодо зовнішнього незалежного оцінювання ЗНО з математики підтримала.
 
Якщо я правильно зрозуміла, цей захід став реакцією на надзвичайно погані результати з математики в 2016-17 роках, хоча тоді його здавало лише трохи менше половини випускників, які особисто обрали саме математику.
      Інерційна міфотворчість
Традиційно вважається, що в Україні збереглася спадщина хорошої радянської фізико-математичної освіти, що демонструють, зокрема, високі результати українських школярів на міжнародних олімпіадах. Утім, це помилкові думки. Радянська масова фізико-математична освіта не була хорошою, хоча продукувала 10-15 відсотків успішних випускників, які потім ставали науковцями та інженерами. Та навіть ті скромні здобутки найздібніших і прийнятного рівня ще 50 відсотків випускників не були збережені. Частково — в результаті оголошеної після здобуття незалежності в Україні «гуманізації освіти» (насправді — примітивізації): значного скорочення обсягу матеріалу та годин на вивчення математики та фізики, запровадження методики «женемо матеріал за програмою, навіть якщо учні в класі нічого не розуміють», та повної толерантності до списування і байдикування учнів. Від учителя взагалі припинили вимагати вчити: головне — правильно написати звітні папери та виставити якісь позитивні оцінки. Масове жебрацьке становище багатьох освічених людей демотивувало молодь вчитися, демотивувало батьків стимулювати навчання дітей. Та й простіше стало списати, скачати реферат з інтернету та домовитись про оцінки і вступ до якогось університету залежно від амбіцій і статків.

Стимуляція незалежним оцінюванням
Переважна більшість школярів фактично припиняють вчити математику в 5-6 класах. Цьому сприяє запрограмований iз початкової школи страх і неможливість самостійно опанувати пропущене навіть після тижневої хвороби: підручники взагалі не розраховані на самостійне навчання. Батькам якраз набридає займатись уроками, вони купують «Готові домашні завдання» і самі пропонують списувати. Потім декому беруть репетиторів у 10-11 класах. Репетитор може навчити розв’язувати кілька типів задач, проте глибоких знань цей варіант не дає, — студенти приходять до університету на практично нульовому рівні. Результати ж ЗНО свідчать, що маємо масову катастрофу з викладанням математики, незважаючи на видатні успіхи кількох сотень найкращих учнів.
Повідомлення про обо­в’яз­кове ЗНО викликало масу протестів, хоча, думаю, більшість протестувальникiв упевнені, що його скасують — це ж такий гарний популістичний захід, задовольнити лінивих дітей, які не хочуть учитись...

      Аргументи, які спростовують самі себе
Одразу зазначу: переконливих аргументів проти обов’язкового ЗНО з математики я не почула і не побачила, незважаючи на великий досвід обговорення цієї проблеми у «Фейсбуці». Переважна більшість озвучених доводів насправді переконують у його нагальній потребі.
Головний аргумент — необхідність витрачатися на репетиторів, необхідність учитись для ЗНО. Але це — просто метод оцінювання знань, який відрізняється від звичайної процедури Державної підсумкової атестації в школі саме «зовнішністю» та незалежністю. І протестуючі лише викривають таким чином своє бажання отримати завищену незаслужену оцінку. Батьки та вчителі фактично виставляють дирекцію своїх шкіл фальсифікаторами Державної підсумкової атестації! Заяви, що до ЗНО треба готуватись, а діти перевантажені, означають, що до ДПА в цій школі готували лише конверт представнику районного відділу освіти, який закриє очі на списування чи диктування відповідей.
Ще один аргумент: «ЗНО не панацея і не вирішить усіх проблем». Доцільні заходи далеко не завжди є панацеєю. Наприклад, чищення зубів жодним чином не є панацеєю від усіх захворювань, але це ж не означає що не треба чистити зуби. Жодні ліки не є панацеєю, проте це не привід повіністю відмовлятись від медикаментів. Люди, які визнають лише «панацею», також демонструють необхідність вивчення математики всіма школярами — хоча б для того, щоб добре розрізняти необхідні та достатні умови.
Один iз напрямів моєї громадської діяльності — дослі­дження проблеми академічної недоброчесності в науці та освіті. На мою думку, саме імітація навчання математики на масовому рівні є основним механізмом привчання учнів до списування, академічної недоброчесності, халтури, імітації діяльності. Що врешті-решт має дуже негативний вплив і на українську економіку. Яка може бути продуктивність праці, якщо школа масово випускає дітей, звиклих до обману та імітації діяльності? Вчителі не можуть тут нічого зробити самостійно без незалежного оцінювання, бо від них вимагають ставити позитивні оцінки та виконувати програму в строк. Вчитель не може не гнати програму незалежно від рівня розуміння класу, але зобразити «результати навчання» має. Нереальність завдань завжди призводить до обману та імітації. 
Аргумент «дітям-гуманітаріям не потрібна математика, і тому не треба її здавати» — знову ж лише доводить потрібність ЗНО для всіх. Рівень нинішнього ЗНО — базовий, він значно простіший, ніж шкільна програма радянських часів. Аби дитина, яка хоч якось вчилась, не змогла здати ЗНО на прохідний бал, треба дуже добре по­старатись — зовсім не вчитись, роками списувати та обманювати. Я впевнена, що хорошим університетам не потрібні студенти, звиклі списувати та байдикувати на уроках. Навряд чи таке бажання варто вітати. А низька оцінка з математики насправді дуже незначним чином впливатиме на формування конкурсного бала і не матиме серйозного впливу на шанси вступу до університетів. Математику варто вивчати хоча б для того, щоб зрозуміти, що цей вплив є насправді дуже незначним.

Демотиватор сповільненої дії
Більшість шкільних 5-9 класів не є суто гуманітарними, але півкласу, які припиняють вчити математику, бо гуманітарії, сильно демотивують й інших учнів. Таке навчання зрештою перетворюється на імітацію для всіх. ЗНО з математики має покращити і якість гуманітарної освіти, бо у виші вступатимуть ті, хто дійсно цікавиться історією чи правом, а не просто нездібні до навчання, яких оголосили гуманітаріями тому, що вони полінувалися вивчити табличку множення.
Навіть гуманітаріям варто знати основи статистики, теорії ігор, теорії прийняття рішень, математики виборів i багато іншогоБез належної математичної підготовки існуюча у нас економічна, політологічна, психологічна, соціологічна освіта є неповноцінною. Наприклад, якісної економічної освіти рівня хорошого західного університету в Україні немає — і погана математична підготовка абітурієнтів не дає можливості таку освіту запроваджувати. В більшості західних університетів курси математичних методів та числової грамотності є обов’язковими для всіх студентів незалежно від спеціальності. 
Одна з груп протестуючих проти ЗНО — це представники коледжів (технікумів) та ПТУ. Викладачі коледжів, які непокояться, що їхні студенти не здадуть ЗНО і їх доведеться відраховувати, фактично визнають, що вони сфальшували вступні іспити, прийняли непідготовлених студентів і зараз імітують їхнє навчання. ПТУ потрібно мати варіант дій у випадку, ящо студент не здав ЗНО. Можливо, наприклад, видавати неповноцінний документ про середню освіту, який не давав би права на продовження освіти без проходження ЗНО, чи запровадити коригувальні курси для опанування студентами хоча б базових математичних навичок (арифметики, початків алгебри та геометрії), тестувати студентів одразу після прийому і розподіляти на групи для вивчення математики за результатами вхідного контролю. Але єдиний необхідний додатковий захід для цієї категорії — можливість видавати довідки про проходження курсу середньої освіти без права вступу до університетів, що дасть можливість студентам ПТУ продовжувати навчання та отримати простіші робітничі професії.

Теореми наперсточників
На жаль, у непотрібності математики якийсь час наполегливо переконувала і колишня міністерка освіти та науки Лілія Гриневич, чомусь наводячи саме математичні поняття як приклад «непотрібних» знань (правда, після критики в соцмережах припинила це робити). Зараз активно агітує за непотрібність математики одна з мереж побутової техніки (що у розумних людей викликає підозру в неякісності її товарів — раз вона так зацікавлена саме в покупцях-неуках) — нібито непотрібна теорема Піфагора, але потрібні оті товари. 
Тут можна сказати лише одне: так, жити можна і без вміння читати, і без будь-яких знань про навколишній світ. Але аргумент «усе можна знайти в інтернеті» щодо математики не працює, без базових знань щось знайдене зрозуміти та застосувати не вийде, самостійно в дорослому віці розібратись у математиці не так просто. Але масове незнання математики призводить і до поганих особистих фінансових рішень, і до неможливості якісної технічної та економічної освіти у країні, і до поганих рішень на рівні окремих підприємств та держави. Будь-яка людина, якій нібито «непотрібна» математика, може стати власником бізнесу чи керівником. Але масова неграмотність керівників дуже шкодить економічній діяльності в державі, якості прийняття рішень. Одна з причин неуспіху бізнесів або намагань братись за лише дуже високорентабельні (часто з сумнівною законністю) види діяльності — від невміння аналізувати витрати, доходи та ризики. Математика потрібна вступникам до університетів для розуміння системи вступу та відбору (ніякої лотереї там немає, є чіткий алгоритм), потрібна під час навчання для розуміння системи оцінювання. Математика потрібна всім для прийняття рішень щодо власного здоров’я, бо в сучасному світі пацієнт має сам аналізувати ризики та приймати такі рішення. Математика потрібна юристам — для розвитку логічного мислення та розуміння, чому лотерея — це не злочин, якщо вона організована з дотриманням встановлених вимог, а фінансова піраміда — злочин; для розуміння наукових основ судової експертизи.
Аргумент популістів «не треба перевантажувати дітей, хай більше гуляють» — зрозумілий. Популістам вигідні неуки, нездатні логічно мислити, у якості електорату. Політики, які спробують догодити цій категорії виборців, лише доведуть свою зацікавленість в такому недумаючому електораті.
Для подолання катастрофи з масовою математичною освітою потрібно ще дуже багато — змінити мотивацію дітей, батьків i вчителів (учителі теж не хочуть вчити немотивованих дітей), змінити програми, які після численних скорочень перетворились на нелогічний вінегрет. Ні, не обов’язково звертатись до репетиторів i перекладати освіту на репетиторів повністю — є багато ресурсів для самостійного навчання. 
Було б дуже бажано створити державну систему дистанційної освіти для підтримки учнів, які хочуть надолужити прогаяне, та для учнів, які хочуть більше знань, ніж можуть дати в їхній школі. Потрібно міняти методичні підходи від безумовного «виконання» програми до досягнення розуміння матеріалу всіма дітьми, залучення кращих вчителів шляхом значного пріоритетного підвищення заробітної плати для вчителів «кризових» предметів, запровадження коригувальних курсів iз математики в університетах. Проте всі ці заходи без обов’язкового ЗНО з математики для всіх випускників не матимуть жодного ефекту.
Я не дуже вірю, що ЗНО з математики для всіх випускників не скасують політики-популісти. Це ж так легко задовольнити виборців обіцянкою «халяви» та «спрощення життя». Проте, сподіваюсь, що цього не станеться і буде зроблено крок для виходу з освітньої кризи. Ніякі нові органи з якості освіти нічим не допоможуть без незалежного оцінювання результатів навчання. Ніякі гарні папери, рейтинги, ліцензії та акредитації ніяк не сприятимуть припиненню масової імітації навчання.
Можна надати ще багато пропозицій для вдосконалення масової математичної освіти, проте, без незалежного оцінювання все це нереально впровадити. 

Ірина ЄГОРЧЕНКО,
старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ, кандидат фізико-математичних наук