Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Загальний форум

Страницы: Пред. 1 2 3 4 5 6 След.
СЛУЖБА ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА, Тут будуть вміщуватись матеріали, що стосуються даної теми
 
Брошура для освітян 
Ця насичена важливим змістом брошура, – про вчительство і для вчительства.


Робота вчительства і керівництва шкіл – одна із найскладніших професій із категорії «людина-людина», які тільки можна уявити.


Звісно, не можна охопити і знати все, але так склалося, що мені довелося попрацювати в дуже різних галузях, опанувати більше десятка різних професій. І жодна з них не вимагала від мене такої постій
ної готовності негайно реагувати на безліч проблем, враховувати стільки непередбачуваних факторів, бути психологічно стійким і водночас чутливим до емоційних станів дітей та дорослих, постійно приймати на себе складні виклики та відповідальність за чужі долі.

У роботі вчительства і керівництва шкіл ці виклики постають практично щогодини.

Загалом, освіта – дуже складна й дуже велика система, де перетинаються права та обов’язки, думки, погляди, переконання мільйонів людей, кожна з яких має свою позицію. В освіті діють величезна кількість різноманітних законів, підзаконних актів, інструкцій, рекомендацій тощо.
Вчительства і керівництва шкіл постійно перебувають у потужному емоційному полі, постійно мають ухвалювати важливі рішення. І їхні рішення мають бути не лише законними, але й доброчесними. 
А це – дуже складно.❓
 Як не заплутатися в цих нормах та правилах?❓
 Як визначити для себе: що є прийнятним і бажаним, а чого, навпаки, необхідно уникати за будь-яку ціну?❓
 Як поєднати законну вимогливість учительства із педагогікою партнерства?
❓ Які ситуації, що мають вигляд звичних, насправді порушують права дітей, батьків, педагогів?❓
 І як те, що наразі виглядає новим та незвичним, насправді є фундаментом цивілізованого суспільства, тим, до чого ми маємо прагнути?❓
 Які права та обов’язки мають діти, батьки, вчительство – і можна ці права захищати та, водночас, вимагати виконання обов’язків?Звісно, жодна брошура не дасть відповіді на всі запитання: життя набагато більше та складніше, ніж будь-які наші уявлення про нього.Але за будь-яких умов кожній і кожному з нас потрібні орієнтири в повсякденній діяльності, своєрідні дороговкази, індикатори та світлофори, які могли би не лише підказати найбільш доречний маршрут, але й застерегти на небезпечних перехрестях. Саме на тих перехрестях відбувається ухвалення особистих та професійних рішень,
Сподіваюся, що це видання стане помічником і корисним дороговказом на складному та надважливому шляху для кожного учасника освітнього процесу: учнів, батьків та педагогів.Висловлюю щиру вдячність всім, хто підтримав цей проєкт і взяв участь у створенні цієї потрібної брошури.USAID Ukraine - USAID УкраїнаEdCamp UkraineГромадське об'єднання "БАТЬКИ SOS"ГО "Смарт Освіта"ГО "Батьківський контроль"Завантажити брошуру можна за посиланням https://bit.ly/3frVDIA

 
Про середні видатки на одного учня та кадрове забезпечення школи


Якість освіти значною мірою залежить від того, наскільки достатньо фінансується освіта - і наскільки ефективно ці кошти використовуються. Саме тому видатки державного, обласного та місцевих бюджетів на освіту - завжди у полі зору Служби освітнього омбудсмена.
Від якісного фінансування значною мірою залежить забезпечення права на життя та здоров’я здобувачів освіти та педагогічних працівників, права на рівний доступ та якісну освіту, створення безпечного освітнього середовища. Адже від кількості коштів, які держава, обласна та місцева влада виділяють на освіту, залежить, зокрема, якість шкільного харчування, забезпечення закладу освіти необхідним навчальним обладнанням тощо. Для того, щоб ефективніше формувати та розподіляти видатки, відслідковувати можливі проблеми, необхідноволодіти актуальною інформацією щодо системи освіти: кількість шкіл, класів, учнів, вчителів тощо.
Днями Міністерство фінансів України презентувало новий дашборд (інтерактивний аналітичний інструмент) з інформацією про бюджетні видатки на загальну середню освіту в 2019 році. Дані зібрані з 14175 денних закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО).
У дашборді можна детально ознайомитися та проаналізувати дані по країні в цілому, по кожній області, районі, ОТГ, школі: кількість учнів та середні видатки на одного учня, середню наповнюваність класів, кількість учнів, яка припадає на одного вчителя, кадрове забезпечення ЗЗСО (кількість непедагогічного персоналу, кількість педагогічних працівників пенсійного віку). Новим у цьому аналізі є розміщення даних ЗНО 2019 року, що надає можливість дотично оцінити ефективність витрачання коштів на загальну середню освіту. Наш аналіз дашборду читайте нижче.
Звичайно, ми розуміємо, що усереднені дані дають лише загальну картину, але більш точним та корисним буде аналіз даних по конкретній області, району, місту, школі. Саме там можна знайти дуже і дуже важливу та корисну інформацію, яка стосується безпосередньо кожного з учасників освітнього процесу.
СЕРЕДНІ ВИДАТКИ НА ОДНОГО УЧНЯ
По Україні середні видатки на одного учня у 2019 році складали 23 108 грн. Звертаємо увагу, що для їх вирахування враховувалися також видатки на дітей дошкільного віку, які здобувають дошкільну освіту в навчально-виховних комплексах. У 2018 році середні видатки на одного учня були меншими - вони складали 21 320 грн., хоча кількість учнів також була меншою (3 883 605), на відміну від 2019 року, коли кількість учнів зросла більш ніж на 79 тисяч і склала 3 962 979. У 2019 році найбільші середні видатки на одного учня були в Луганській області - 27 181 грн (при цьому, через тимчасово окуповані території та території проведення ООС, дані з яких не увійшли до дашборда, в цій області найменша кількість учнів), а найменші видатки - в Одеській області - 20 329 грн. Найбільше учнів нараховується у Дніпропетровській області - 324 226, а середні видатки на одного учня тут становлять 21 064 грн.
Розглядаючи окремо фінансування по областях у сільській та міській місцевостях, дашборд демонструє, що найменша кількість учнів, але з найбільшими середніми видатками на одного учня - 44 537 грн - також Луганській області. Найменші середні видатки у сільській місцевості Рівненської області - 25 755 грн. При цьому найбільша кількість учнів у селах Закарпатської області - 95 381, а видатки тут складають 26 677 грн.
У містах найбільша кількість учнів, звичайно, зафіксована в Києві - 285 019, далі - у Дніпропетровській - 281 847 та Харківській - 202 663 областях. Найменше учнів у містах Луганської області - 41 507. Найбільші середні видатки на учнів міст Києва, Луганської та Кіровоградської областей: 24 394 грн, 22 021 грн, 21 622 грн відповідно. Найменші видатки на учня у містах Одеської області - 16 136 грн.
Окрім аналізу по областях у дашборді ви можете ознайомитися з топ-5 територіальних одиниць (ОТГ, районів) з найбільшими та найменшими видатками на одного учня. Якщо вас цікавить детальна інформація про конкретні ОТГ чи район, на окремому слайді дашборд деталізує кількість штатних працівників педагогічного персоналу пенсійного віку, відсоток непедагогічного персоналу в закладі освіти, відсоток педагогічних працівників пенсійного віку від загальної кількості педагогічних працівників, кількість учнів, кількість класів, середню наповнюваність класів, співвідношення кількості учнів на 1 вчителя, видатки на функціонування закладів на 2019 рік, видатки, які плануються на функціонування закладів на 2020 рік та середні видатки на 1 учня і 1 клас на 2018 рік.
СЕРЕДНЯ НАПОВНЮВАНІСТЬ КЛАСІВ ТА НАВАНТАЖЕННЯ НА ВЧИТЕЛІВ
За інформацією Мінфіну, дані про фінансові показники діяльності закладів загальної середньої освіти, дані про кадрове забезпечення шкіл зібрані Міністерством фінансів України протягом березня-травня 2020 з усіх областей та м. Києва (крім територій проведення ООС та тимчасово окупованих територій). Дані про кількість учнів та класів отримані з Державної інформаційної системи освіти (ДІСО), яка адмініструється Державною науковою установою "Інститут освітньої аналітики" Міністерства освіти і науки України https://bit.ly/3euMm21.
У дашборд включені дані про фінансування 14175 комунальних закладів освіти України, не включена інформація про філії опорних закладів освіти, школи-інтернати, спеціальні та вечірні школи, школи, які призупинили свою діяльність, та приватні заклади освіти.
У 2019 кількість шкіл зменшилася, а кількість класів зросла порівняно з 2018 роком - тоді була 14771 денна школа та 198840 класів. Тепер - 14175 шкіл та 199704 класи. Загалом середні видатки на 1 клас становили 470 972 грн.
У 2019 році кількість денних ЗЗСО склала 14175, у яких розміщується 199 704 класи. Середні видатки на 1 клас становили 470 972 грн.
У 2019 році в Україні було 667 шкіл, у яких навчалася мінімальна кількість учнів - від 1 до 25 (середні видатки на 1 учня тут досить великі та складають 52 256 грн) та 11 шкіл, у яких навчалася максимальна кількість учнів - більше 2000 тисяч (тут середні видатки на учня всього 13 993 грн).
Всього в Україні 4615 шкіл, у яких середня наповнюваність учнів у класі - до 10 (33%), 5095 шкіл, у яких середня наповнюваність класу складає 10-20 учнів (36%), 3944 ЗЗСО з середньою наповнюваністю класу - 20-30 учнів (28%) та 521 школа, в якій середня наповнюваність учнів у класі - більше 30 (4%). Відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту” (пункт 2, стаття 12 https://bit.ly/3h9HsZZ), кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може бути менше 5 учнів та більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту (ця норма почне діяти з 1 вересня 2024 року) чи більше 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту. Тому ЗЗСО, у яких навчається більше 30 учнів (як бачимо у дашборді, нині по Україні закладів, у яких середня наповнюваність перевищує допустиму - 4%) порушують права здобувачів освіти, адже якщо клас переповнений, навчатися у такому класі стає значно важче.
Загалом у містах середня кількість учнів у класі - 25, а навантаження на одного вчителя складає в середньому 11,4 учнів. У селах - в середньомупо 13 учнів у класі, а середнє навантаження на вчителя - 6,1 учнів.
Докладно ознайомитися з дашбордом можна за посиланням https://bit.ly/3euMm21 .
 
Чому потрібно зберегти ЗНО для вступу до університетів - Сергій Горбачов
Перегляд відео доступний за посиланням: https://op.ua/news/osvita-v-ukraini/chomu-potribno-zberegti-zno-dlya-vstupu-do-universitetiv---sergiy-gorbachov


Частина освітян висунула ідею: не проводити державної підсумкової атестації у формі ЗНО для тих учнів, хто не збирається йти далі вчитися до вишів.
Суперечки дійшли до столичної адміністрації, ідею підтримав мер Кличко.
Але Міністерство освіти обурилося у відповідь на таку ідею. Чим скандал закінчився – у відео роз`яснить освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
 
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА = БІЛЬШ ЯКІСНА ОСВІТА:
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МОН
Днями Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати першого етапу моніторингу впровадження реформи “Нова українська школа”. Дослідження проводилося, щоб оцінити, наскільки ефективним є впровадження цієї реформи для формування в учнів початкових класів наскрізних умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювання ризиків, приймання рішень, розв’язування проблем, співпраця з іншими особами), а також як реформу сприймають учасники освітнього процесу.
На основі результатів моніторингу розроблені рекомендації щодо навчання та професійного розвитку керівників закладів освіти, педагогів. Запропоновані форми навчально-методичного забезпечення, системи оцінювання навчальних досягнень учнів, впровадження інклюзивної освіти тощо.Із 12 939 закладів середньої освіти, де є класи третього року навчання, для дослідження випадковим чином було відібрано 150 закладів освіти: пілотні школи - 25 шкіл; спеціалізовані школи (гімназії, ліцеї, школи-колегіуми, спеціалізовані школи та навчально-виховні комплекси, у складі яких є початкова школа) - 30 шкіл; загальноосвітні школи - 95. Школи-інтернати, школи санаторного типу, школи соціальної реабілітації, школи на тимчасово окупованих територіях не включалися до генеральної сукупності.РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ НАСКРІЗНИХ УМІНЬ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИМоніторинг показав, що більше половинигруп учнів-третьокласників, які взяли участь у дослідженні, володіють усіма необхідними наскрізними уміннями на достатньому та високому рівнях.

У групах учнів загальноосвітніх шкіл спостерігаються нижчі показники за всіма наскрізними уміннями порівняно з групами учнів спеціалізованих та пілотних шкіл.
Найбільшу різницю у групах учнів закладів різних типів виявлено за уміннями: співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість. За всіма цими уміннями більш високі результати продемонстрували групи учнів пілотних шкіл, найнижчі – загальноосвітніх шкіл. У розвитку умінь, пов’язаних із «твердими навичками» – «читанням з розумінням», «критичним та системним мисленням» – вищі результати демонструють групи учнів спеціалізованих шкіл. З-поміж груп учнів, які не впоралися з компетентнісними завданнями, переважають групи із шкіл, які розташовані у сільській місцевості.

Примітно, що групи учнів класів із високою наповненістю (понад 30 учнів) впоралися з компетентнісними завданнями краще, ніж групи учнів класів із середньою (від 20 до 30 учнів) та невисокою наповненістю (до 20 учнів).
Докладніший опис результатів моніторингового дослідження МОН - читайте на нашому сайті: https://bit.ly/3kHFfb8 .
Зокрема, про:
✔️ РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОБОТОЮ УЧНІВ ТА ВЧИТЕЛІВ НА УРОКАХ;
✔️ РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ, БАТЬКІВ, ВЧИТЕЛІВ ТА ІНТЕРВ’ЮВАННЯ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ПРО СТАВЛЕННЯ ДО РЕФОРМИ НУШ
 
Вчителі, які офіційно йдуть на самоізоляцію, отримують 50% зарплатні, – освітній омбудсмен
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://np.pl.ua/2020/11/vchyteli-iaki-ofitsiyno-ydut-na-samoizoliatsiiu-otrymuiut-50-zarplitni-osvitniy-ombudsmen/ 



      Якщо вчитель офіційно оформив самоізоляцію через контакт із хворим на Covid-19 та водночас працює – він буде отримувати лише половину зарплатні.
Про це роз’яснює освітній омбудсмен Сергій Горбачов, пише портал Нова українська школа
Відповідно до закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, працівникам закладів освіти, які перебувають на самоізоляції, видається листок із тимчасової непрацездатності строком 14 днів. Тим же законом передбачено, що в цей час педагоги отримують 50% своєї середньої заробітної плати (доходу).
Як зазначає омбудсмен, під час самоізоляції вчителі часто працюють. Втім, в такій ситуації їм не можуть нараховувати оплату праці за ведення дистанційного навчання та через самоізоляцію водночас.
Цитата
[JUSTIFY]“Тобто, педагогічним працівникам, які виявили свідомість, пішли на самоізоляцію, не приховуючи контакту з хворим і оформивши листок із тимчасової непрацездатності, та продовжують здійснювати свої посадові обов’язки – навчання дітей для забезпечення права кожного на освіту, виплачується допомога через тимчасову непрацездатність у розмірі 50%. Фактично, така практика позбавляє педагогічних працівників половини заробітної плати“, – наголошує омбудсмен.

Тому Сергій Горбачов радить не оформлювати листок із тимчасової непрацездатності на час самоізоляції, якщо педагог має змогу в цей час працювати дистанційно – таке право надає стаття 60 Кодексу законів про працю України.
Цитата
“У цьому випадку оплата праці буде здійснюватися в повному обсязі”, – зазначає омбудсмен.
[/JUSTIFY]
Змінено: Ірина Панчук - 03.12.2020 12:42:04
 
ЯК ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПІВ ПСИХОЛОГІЇ РОБИТЬ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС БІЛЬШ ЕФЕКТИВНИМ,- ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН


Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/849448628961270

Успішність навчання учнів та навчальної діяльності педагогів тісно пов'язана із здатністю людини до пізнання, її мотивацією, навичками соціальної взаємодії та вмінням спілкуватися. Тому, щоб ефективніше навчати учнів, дуже важливо, аби вчитель розумів 🔑 їхню мотивацію, природу формування та засвоєння знань, мікроклімат класу. А для цього педагог має володіти певними психологічними знаннями.
Коаліція з питань шкільної та освітньої психології за підтримки Американської психологічної асоціації (AПА) пропонує результати тривалої роботи - “20 принципів психології для викладання та навчання за системою PreK-12” 📕, щоб впровадити психологічну науку в освітню практику та зробити освітній процес продуктивнішим. Варто зазначити, що освітня система США використовує термін PreK-12 для позначення дошкільної та повної загальної середньої освіти (дошкільне виховання, початкова, середня або спеціальна освіта від 0 до 18 років). Це - абревіатура від Pre-Kindergarten, тобто - від дошкільної освіти до 12 класу.
Ознайомитися із психологічними принципами для викладання можна за посиланням: https://bit.ly/32vGDpC.
Ці принципи пояснюють, як учні думають та вчаться, що їх мотивує, чому соціальний фактор, міжособистісні взаємини та емоційний стан відіграють у навчанні важливу роль.
Також збірник 📕 містить поради для вчителів, як застосовувати їх на практиці, щоб краще розуміти своїх учнів, розвивати їхній потенціал, керувати класом, оцінювати освітній процес. Принципи будуть корисними й для адміністрації закладів освіти, шкільних психологів і батьків та допоможуть побудувати конструктивну взаємодію між учасниками освітнього процесу.
Ви дізнаєтеся:
💎 чому за успішне виконання легкого завдання варто хвалити не всіх учнів ❌🥇
💎 як допомогти учневі розвивати навички саморегуляції ⏰
💎 як заохочувати учнів до творчої діяльності та розвивати ⬆️ їхні творчі навички
💎 як підвищувати 🆙 внутрішню мотивацію учнів
Тому дуже радий, що за моєї підтримки та спільними зусиллями з НПА - Національна психологічна асоціація це корисне для педагогічних працівників надбання тепер доступне в перекладі українською мовою 🇺🇦 http://bit.ly/2KNxjHP .
 
Як працюватимуть школи та садочки під час локдауну в січні: рекомендації експерта-освітнього омбудсмена Сергія Горбачова
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://education.24tv.ua/yak-mayut-pratsyuvati-shkoli-sadochki-pid-chas-novini-ukrayini_n1499554




[JUSTIFY] З 8 до 24 січня в Україні хочуть запровадити локдаун. Тому керівники закладів освіти повинні організувати роботу закладів у дистанційному режимі або продовжити канікули.


Лише садочки працюватимуть у звичному режимі. Рекомендації, як організувати роботу в цей період у садочках та школа надав освітній омбудсмен Сергій Горбачов у фейсбуці.

За його словами, рекомендації можуть бути корисними не лише для закладів освіти Києва. Цим досвідом можуть скористатися заклади освіти з усієї України", – зазначив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
"Усі школи та садочки мають проінформувати батьків про особливості роботи у період обмежувальних протиепідемічних заходів. Інформацію про режим роботи закладу можна опублікувати сайті або у соцмережах чи оголошенням у батьківських чатах тощо",– сказав Горбачов.
Робота шкіл під час локдауну
У Департаменті освіти і науки запевнили, що онлайн-урок не може тривати більше 45 хвилин. Також у школах варто провести засідання педради, де приймуть рішення про дистанційне навчання, узгодять графік роботи та зміни до навчальної програми.
Окрім того, у школи мають забезпечити ведення електронних журналів. А все наради та зібрання колективу можуть відбуватися лише в онлайн-форматі. А спілкування між працівниками закладу, проведення нарад, семінарів, педагогічних рад, зустрічей з батьками теж може відбуватися дистанційно.
Освітній омбудсмен додав, що треба визначати вчителів, які не мають комп’ютерної техніки, щоб забезпечити їх можливістю організації їхньої роботи вдома чи в школі.
[/JUSTIFY]

Робота садочків під час локдауну
Дитячі садочки з 8 по 25 січня працюватимуть у звичному режимі, але вони мають дотримуватися карантинних обмежень. Зокрема варто проводити додаткову профілактично-роз’яснювальну роботу серед батьків та працівників.
Освітній омбудсмен наголосив, що садочки у визначені терміни мають приймати документи нових вихованців на підставі електронної заяви батьків та скан-копій, необхідних для зарахування дитини. Оригінали документів батьки будуть подавати після карантину.
Що радять у МОН
Додамо, що міністр освіти Сергій Шкарлет розповів, що рішення про повернення шкіл до навчання після канікул ухвалюють автономно самі заклади.
Адже оскільки протягом 8 – 24 січня в Україні триватиме локдаун, у МОН рекомендували навчальним закладам або продовжити канікули, або перейти на дистанційне навчання. Адже школи мають використати за навчальний рік 30 днів канікул (не враховуючи літні канікули).


 
Школярі і педагоги під парасолькою освітнього омбудсмена
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://naglyad.org/uk/2019/09/23/shkolyari-i-pedagogi-pid-parasolkoyu-osvitnogo-ombudsmena/


В Україні повноцінно працює служба освітнього обмудсмена. На це в цьогорічному бюджеті закладено 2,3 млн гривень. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов піклуватиметься про дотримання прав учнів та вчителів у навчальному процесі. Які завдання виконує освітній омбудсмен, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Медіатор між школами та міністерством
Постанову про появу освітнього омбудсмена уряд ухвалив минулого літа. Згідно з документом, Кабмін доручив йому захист прав у сфері освіти. Раніше такої посади в Україні не існувало.
Уряд постановив, що освітнім омбудсменом може бути громадянин України, який вільно володіє державною мовою, має вищу освіту та відповідний досвід роботи. Він не може поєднувати свою роботу з іншою діяльністю, окрім творчої або викладацької.
Серед завдань освітнього омбудсмена – забезпечення права людини на якісну та доступну освіту та сприяння впровадженню інклюзивної форми навчання. Освітній омбудсмен виступає посередником між навчальними закладами та Міністерством освіти, співпрацюючи із різноманітними органами влади, зокрема правоохоронцями, а також із  громадськими та міжнародними організаціями.
За результатами відкритого відбору 14 серпня 2019 року цю посаду обійняв Сергій Горбачов – педагог із 13-річним стажем, який до призначення працював директором школи у столиці.
«Омбудсмен не є суб’єктом владних повноважень – він не може когось звільнити, призначити, оголосити догану. За чинним порядком, омбудсмен має право звертатися, отримувати інформацію, оприлюднювати, рекомендувати органам державної влади відновити порушені права. Це не міністерство, а суспільна інституція, яка стежить за дотриманням прав і допомагає їх відновити, – прокоментував своє призначення Сергій Горбачов. – На мою думку, найголовніше, що може зробити освітній омбудсмен, – це просвітницька робота і допомога у відновленні порушених прав на місцях».
Краще фінансування і боротьба з булінгом
До початку повноцінної роботи освітній омбудсмен повинен зробити ще багато кроків. Зокрема, сформувати власну службу із 15 осіб, розробити алгоритми внутрішніх процедур. За словами Сергія Горбачова, у службі освітнього омбудсмена працюватиме кілька відділів: юридичний, сектор роботи зі зверненнями та відділ нормативно-правової роботи. Наразі затверджується штатний розпис і розподіляються обов’язки кожного працівника.
«Ми вже розпочали роботу над пропозиціями до проєкту Закону «Про повну загальну середню освіту». Там є моменти, які мене, як освітнього омбудсмена, дуже цікавлять. Є речі та проблеми, які можливо вирішити тільки встановивши нові правила взаємодії в системі освіти, саме тому внесення пропозицій до законів та нормативних документів ми розглядаємо як одне з дуже важливих для нас питань», – розповів Сергій Горбачов.
За його словами, головне завдання офісу освітнього омбудсмена на цей навчальний рік – продовжити реформу нової української школи (НУШ), підвищити зарплатню педагогам та розпочати успішну боротьбу з булінгом. Власне, на думку Горбачова, без кращого фінансування освітньої сфери проблем не подолати. Адже щоб побороти булінг, потрібні якісно підготовлені психологи. А такі фахівці коштують недешево.
Порушення прав і скарги
Одним із важливих аспектів діяльності освітнього омбудсмена є перевірка випадків порушення прав у сфері освіти. Зокрема, до освітнього омбудсмена можуть звертатися учні, їхні батьки чи законні представники, а також вчителі і наукові працівники. Для прикладу, учні можуть скаржитись на факти булінгу чи корупції у школі.
Відповідно до процедури, освітній омбудсмен повинен перевірити викладені факти. Якщо скарга обґрунтована, то він може надати рекомендації школам чи органам управління освітою або ж повідомити про порушення закону правоохоронців. Аби скарга не залишилась без відповіді, вона повинна бути обов’язково підписана і стосуватись випадку, що стався не пізніше, ніж рік тому.
Міністерство освіти зі свого боку також готове реагувати на запити українців.
«Було б добре, якби ви раз на два тижні надсилали нам агрегований масив типових питань, які вам надходять. Ми б тоді змогли віднайти новий підхід до вирішення цих проблем, надавати роз’яснення. Для нас надзвичайно важливо знати, що саме турбує людей, і шукати системні підходи до вирішення їхніх проблем», – заявила очільниця МОН Ганна Новосад під час зустрічі з освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим.
Втім, сам Горбачов сподівається, що скарг до нього буде небагато. Адже це остання інстанція, до якої потрібно звертатись. Він впевнений, що більшість конфліктів можна вирішити безпосередньо у школі.
Задля кращого зв’язку із освітянами та учнями у регіонах планується створити громадські приймальні освітнього омбудсмена. Адже що більше люди знатимуть про свої права, то краще зможуть їх захищати.


 
 Які труднощі чекають на школи через новий санітарний регламент: пояснює освітній омбудсмен

Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94784 


З 1 січня набуде чинності новий санітарний регламент у школах, розроблений Міністерством охорони здоров'я. Він передбачає поліпшення технічної бази, нові правила харчування у навчальних закладах, а також дає рекомендації щодо профілактики захворювань і забезпечення учнів транспортом. Як саме це працюватиме, у чому зміст новацій та найголовніше – чи знайдуться на всі нововведення кошти в бюджеті? Про все це Українському радіо розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
"Новий санітарний регламент є реінкарнацією державних санітарних норм і правил, які є поки що чинними, але там внесені деякі достатньо важливі зміни. Попередня версія була ухвалена ще в 2001 році. А проєкт нового санітарного регламенту був отриманий МОЗ у 2018 році, де він довго "ходив" по кабінетах. Були й правки, рік тому зробили уточнення. І чомусь лише зараз МОЗ прокинулося і зрозуміло, що треба затвердити санітарний регламент", – розповів Сергій Горбачов. 
За словами освітнього омбудсмена, дуже багато нових норм регламенту пов'язано з витратами коштів: "Я не дуже розумію, як це зараз буде робитися, оскільки логічно було б по санітарних регламентах ухвалити відповідні статті державного бюджету, запланувати певні види освітніх субвенцій. Наприклад, зараз за санітарним регламентом засновник школи має кожного року робити певні дослідження, а деякі з них – щомісяця. Йдеться, наприклад, про воду в басейні або наявність в повітрі радону або інших шкідливих речовин. А це все гроші". 
"Також в регламенті є дуже багато речей, які зараз будуть створювати проблеми. Наприклад, у старому регламенті були норми щодо розкладу занять. І в новому залишилася норма про те, що найбільш інтелектуально навантажені предмети мають бути в середині робочого дня і тижня. Але в старих санітарних нормах був додаток, який визначав коефіцієнт складності певних предметів. Цей додаток прибрали і тепер виглядає так, що директор школи на свій розсуд буде визначати, який предмет є великим, а який – ні. Тому зараз виникнуть величезні проблеми із складанням розкладу", - наголосив Сергій Горбачов.
Складнощі, які чекають багато шкіл з початком 2021 року, стосуються, за словами експерта, й більш приземлених речей. Йдеться, наприклад, про шкільні вбиральні: "За даними МОЗ, нині кожна десята школа має вбиральні на вулиці. Заклади освіти вже більше двох років як мали облаштувати вбиральні в приміщеннях. В 2018 році була запущена програма, яка називалась "Гідність дитини", за якою кожна школа, яка мала вбиральню на вулиці, мала облаштувати внутрішні туалети. На це були виділені певні кошти і школи кожної області подавали дані про те, скільки вбиралень в них на вулиці і скільки грошей потрібно, щоб їх облаштувати. І гроші на ці проєкти надходили. Цей процес триває дуже давно і що буде з першого січня, чесно кажучи, я не знаю". 
Також, як зауважив Горбачов,новим санітарним регламентом у школах дозволяється організовувати кейтеринг: "Розділ "харчування" викликав у мене таке враження, що люди, які його складали, взагалі не знають, що таке школа. Там взагалі не згадано те, що велика частина шкіл в Україні організовують харчування за тендерами. Тобто харчування організовують не співробітники школи, а організація, яка забезпечує харчування. Укладається тендер і відповідальність несе саме ця організація". 
"Стосовно контролю, то в санітарному регламенті прописані дивні речі: директор школи має контролювати технологію вироблення їжі. А хіба директор школи є фахівцем в громадському харчуванні?Над цим треба ретельно думати", – наголосив освітній омбудсмен. 
Більше того, згідно нового санітарного регламенту, на заклади освіти покладено багато відповідальності за дотримання процедур безпеки харчових продуктів. 
"Це правильно і треба робити, але є певні речі, які може контролювати лише лабораторія та спеціально навчені люди. Якщо вже на директорів шкіл поклали такий контроль, тоді їх треба цьому вчити", –підсумував Сергій Горбачов.
Змінено: Ірина Панчук - 12.01.2021 09:23:57
 
Навіщо Україні потрібна реформа НУШ: думка освітнього омбудсмена

Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://education.24tv.ua/navishho-ukrayini-potribna-reforma-nush-dumka-ostanni-novini_n1489688


На особистісний розвиток дитини та те, ким вона стане в майбутньому, насамперед впливає освітнє середовище. Адже саме у школі вона проводить більшість свого часу. Тому важливо, щоб дитина ходила до школи із цікавістю та відчувала там себе потрібною та почувалася в безпеці. Це і робить Нова українська школа.


Таку думку висловив освітній омбудсмен Сергій Горбачов у фейсбуці під час пояснення про важливість та доцільність реформи "Нової української школи".

Що відомо про НУШ
"Нова українська школа" – це головна реформа МОН під керівництвом колишньої міністерки Лілії Гриневич. Мета НУШ – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.
Впроваджувати її почали з учнів перших класів. Так, у 2018 році нові стандарти тестували у 100 школах по всій країні, а в 2018/2019 навчальному році українські першокласники почали навчатися за новою системою.
Ключові компетентності для дітей у НУШ:
  • спілкування в школі лише державною мовою (і рідною, у разі відмінності);
  • спілкування іноземними мовами;
  • уміння вчитися впродовж життя;
  • Ініціативність і підприємливість;
  • математична компетентність;
  • основні компетентності у природничих науках і технологіях;
  • інформаційно-цифрова компетентність;
  • соціальна та громадянська компетентності пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини тощо;
  • обізнаність та самовираження у сфері культури;
  • екологічна грамотність.

Додамо, що дослідження показують, що у пілотних школах НУШ учні мають вищі показники за наскрізними уміннями, порівняно з непілотними закладами.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов запевнив, що зараз потрібно, щоб за реформою НУШ могли здобувати освіту нові покоління учнів.
Навіщо Україні потрібна реформа НУШ
На жаль, учнів звикли навантажувати величезною кількістю інформації, яка далеко не завжди є потрібною у реальному житті і яку він просто зазубрює, а потім швидко забуває.
В результаті частина дітей, а потім – дорослих людей, мають проблеми з аналізом та критичним осмисленням інформації, бо шкільні роки займається переважно зазубрюванням,
– каже Горбачов.
За його словами, реформа НУШ змінює ставлення до освіти. Вона зорієнтовує освіту на те, що у школі дитина має здобувати практичні знання й опановувати та розвивати навички, які знадобляться їй у житті.
Тому ігрові методи навчання під час занять, креативні завдання та проєкти допоможуть розвивати навички й уміння брати на себе відповідальність, приймати рішення, взаємодіяти в команді тощо.
"Досить часто від людей, які не дуже розбираються в освіті, можна почути абсолютно фантастичні твердження, що, нібито, НУШ відмовляється від знань. Це – абсолютно некоректно. Адже нова школа робить наступний крок – на основі цих знать формує корисні життєві компетентності", – додає він.

 
Як зробити навчання ефективнішим, використовуючи принципи психології: поради експерта

Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://education.24tv.ua/yak-zrobiti-navchannya-efektivnishim-vikoristovuyuchi-novini-ukrayini_n1507007



Успішність навчання учнів пов'язана із здатністю людини до пізнання, її мотивацією, навичками соціальної взаємодії та вмінням спілкуватися. Тож, для того, аби ефективніше навчати учнів, важливо, аби вчитель розумів їхню мотивацію, природу засвоєння знань та мікроклімат класу.


І для цього педагог має володіти певними психологічними знаннями. Тому освітній омбудсмен Сергій Горбачов написав у фейсбуці про використання принципів психології в освітньому процесі.
Він зазначив, що освітня система США використовує психологічну програму "20 принципів психології для викладання та навчання" для дошкільної та повної загальної середньої освіти (дошкільне виховання, початкова, середня або спеціальна освіта від 0 до 18 років).
Ці принципи пояснюють, як учні думають та вчаться, що їх мотивує, чому соціальний фактор, міжособистісні взаємини та емоційний стан відіграють у навчанні важливу роль.
Також збірник містить поради для вчителів, як застосовувати їх на практиці, щоб краще розуміти своїх учнів, розвивати їхній потенціал, керувати класом, оцінювати освітній процес. Принципи будуть корисними й для адміністрації закладів освіти, шкільних психологів і батьків.
Основні психологічні принципи для навчання
  • Принцип 1: Переконання учнів або розуміння ними своїх інтелектуальних здібностей, що впливає на їхнє когнітивне функціонування та навчання.
  • Принцип 2: Знання, якими володіють учні, впливають на їхнє навчання.
  • Принцип 3: Когнітивний розвиток та навчання учнів не обмежуються загальними етапами їхнього розвитку.
  • Принцип 4: Навчання базується на практиці, тому поширення навчання на нові обставини потребує допомоги.
  • Принцип 5: Отримання довгострокових знань та навичок багато в чому залежить від практики.
  • Принцип 6: Важливим для навчання є чіткий, аналітичний та своєчасний зворотній зв'язок з учнями.
  • Принцип 7: Управління своєю поведінкою допомагає навчанню, а навичок такої саморегуляції можна навчити.
  • Принцип 8: Заохочуйте учнів до творчої діяльності.
  • Принцип 9: Учні навчаються краще та займаються творчістю із задоволенням тоді, коли вони внутрішньо мотивовані досягати більшого.
  • Принцип 10: Учні проявляють наполегливість у виконанні складних завдань і опрацьовують інформацію більш змістовно, коли вони націлені на досягнення майстерності, а не успіху.
  • Принцип 11: Очікування вчителів щодо своїх учнів впливають на можливості учнів у навчанні, їх мотивацію та результати навчання.
  • Принцип 12: Визначення короткострокових цілей середнього рівня складності більше підвищує мотивацію, аніж встановлення довгострокових та складних цілей.
  • Принцип 13: Навчання поширюється на декілька соціальних контекстів.
  • Принцип 14: Міжособистісні відносини та спілкування мають вирішальне значення як для процесу викладання, так і для соціально-емоційного розвитку учнів.
  • Принцип 15: Психофізичний стан учнів впливає на освітні результати, навчання та розвиток.
  • Принцип 16: Варто вивчати поведінку учнів в класі та їхню соціальну взаємодію, встановлювати правила.
  • Принцип 17: Ефективне управління закладами освіти базується на встановленні та передачі високих очікувань, послідовному вихованні позитивних відносин і забезпеченні високого рівня підтримки учнів.
  • Принцип 18: Експерименти є важливими та корисними, але вимагають різних підходів та тлумачень.
  • Принцип 19: Навички, знання та вміння учнів найкраще вимірюються за допомогою процесів оцінювання, які базуються на психології.
  • Принцип 20: Здійснення оцінки показників експерименту залежить від чіткої, відповідної та об‘єктивної інтерпретації.
 
Дистанційне навчання: про що треба знати батькам – відповіді на запитання
Матеріал читаємо нижче, або переходимо зі гіперпокликанням https://education.24tv.ua/distantsiyne-navchannya-zapitannya-vidpovidi-dlya-ostanni-novini_n1511045

Другий семестр більшість закладів освіти розпочали з навчання в режимі онлайн. На час локдауну з 8 по 24 січня включно всі школи забезпечують освітній процес учнів за допомогою технологій дистанційного навчання.

Хоча такий формат навчального процесу вже ні для кого не новина, до освітнього омбудсмена Сергія Горбачова та Міністерства освіти і науки України надходить маса запитань від батьків учнів. Перелік найпоширеніших запитань та відповіді на них опубліковано на сайті освітнього омбудсмена України.

Як має бути організовано дистанційне навчання?
Заклади освіти в межах дистанційного навчання мали зробити наступне:
  • визначити форми організації освітнього процесу в режимі онлайн (навчальні заняття, консультації, вебінари, форуми, віртуальні екскурсії тощо)
  • обрати та схвалити конкретні електронні освітні платформи, сервіси та інструменти, за допомогою яких проводиться навчальний процес
Вчителі обирають форми, методи та засоби навчання та визначають, у синхронному чи асинхронному режимі проводити конкретне заняття. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов пояснює, яка відмінність між синхронним та асинхронним навчанням:

Асинхронний режимВзаємодія вчителя з учнями з затримкою в часі. Учні виконують завдання у зручний для них час (спілкування у форумах, перегляд презентацій, віртуальних музеїв).Синхронний режим
Вчитель та школярі одночасно перебувають в електронному навчальному середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо- та відеоконференцій.

Зверніть увагу, що на синхронну частину дистанційного навчання педагоги повинні виділяти не менше 30% часу.
Батьки мають сприяти виконанню дитиною навчальної програми та досягненню нею передбачених результатів, дотриманню принципів академічної доброчесності, а також дбати про психічне та фізичне здоров’я школяра.
Чи повинен вчитель проводити онлайн-уроки і яка їх тривалість?
Так, проводити онлайн-уроки є обов’язком вчителя! Тривалість уроку в режимі онлайн має бути не більшою, ніж 45 хвилин. Окрім цього, існує Санітарний регламент, за яким визначається час безперервної взаємодії школярів з технічними пристроями під час занять:
  • для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин
  • 2-4 класів – не більше 15 хвилин
  • 5-7 класів – не більше 20 хвилин
  • 8-9 класів – 20-25 хвилин
Що робити, якщо вчитель чи директор школи відмовляє у проведенні дистанційного навчання?
  •       Якщо керівництво школи мотивує це тим, що у вчителів немає необхідних засобів для проведення дистанційного навчання, зверніться до директора письмово.
Вкажіть, що засновники закладу освіти повинні організовувати системно-технічне забезпечення онлайн-навчання, а керівник закладу має право прийняти рішення про надання вчителям персональних комп’ютерів у тимчасове користування.
Якщо на ваше звернення не зреагують, зверніться до місцевого органу управління освіти чи омбудсмена.
Що робити, якщо відсутні онлайн-уроки?
Поговоріть із класним керівником або вчителем та з’ясуйте причину. Якщо педагоги відмовляються від комунікації й нічого не пояснюють, або ж ситуація після розмови не змінюється – також звертайтеся до дирекції або місцевого органу управління освітою.
Чи правомірне так зване "вайбер-навчання"?
Це не зовсім правомірно, адже не менше 30% навчального часу має організовуватися у синхронному режимі. Надсилання завдань та їх перевірка у вайбері – лише один невеликий елемент освітнього процесу.
Як має здійснюватися дистанційне навчання, якщо у сім’ї немає необхідних цифрових пристроїв чи швидкісного інтернету?
Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному процесі взаємодії з вчителем з поважних причин, заклад освіти має забезпечити можливість дистанційного навчання за допомогою інших засобів комунікації, доступних для дітей (телефонний, поштовий зв’язок тощо).
Що робити, якщо вчитель під час уроку спілкується російською, хоча мова навчання в школі українська?
Зверніться до класного керівника чи директора та повідомте про це. Педагоги, які проводять дистанційне навчання російською, грубо порушують вимоги статті 7 Закону України "Про освіту", в якій вказано, що мовою освітнього процесу є державна.
Варто також згадати, що 16 січня 2021 року набуває чинності норма статті 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", де зазначається, що українська мова є обов’язковою до використання.

Чи можна учням школи та батькам записувати онлайн-уроки з вчителями?
Якщо учень бажає записати онлайн-урок, він має попередити про це вчителя. Якщо під час занять вчитель здійснює протиправні дії, запис допускається без дозволу педагога за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини.
Детальніше про фото- та відеофіксацію протиправних дій під час навчального процесу можна прочитати на сайті освітнього омбудсмена
Змінено: Ірина Панчук - 14.01.2021 05:42:23
 
Державна служба якості освіти перевірить десять шкіл на Кіровоградщині
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://www.kypur.net/derzhavna-sluzhba-yakosti-osvity-pereviryt-desyat-shkil-na-kirovogradshhyni/

Цитата

«Інституційні аудити закладів загальної середньої освіти у 2021 році триватимуть з лютого по грудень. Під час інспекції фахівці вивчатимуть освітнє середовище шкіл, систему оцінювання учнів, педагогічну та управлінську діяльність закладів освіти. За результатами оцінювання кожна школа отримає висновок та рекомендації про вдосконалення своєї роботи», – уточнила Ельза Лещенко.

Згідно з наказом, інспекція відбудеться у п’ятьох школах Кропивницького, по одній у Знам’янці та Олександрії, а також у Богданівській школі, Мирнівській і Великосеверинівській.
 
Державна служба якості освіти України отримала почесну відзнаку у сфері позашкільної освіти
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://www.kmu.gov.ua/news/derzhavna-sluzhba-yakosti-osviti-ukrayini-otrimala-pochesnu-vidznaku-u-sferi-pozashkilnoyi-osviti 

22 грудня 2020 р. Державна служба якості освіти України в особі Голови Руслана Гурака отримала почесну відзнаку за підготовку нормативно-правових документів у галузі позашкільної освіти «Партнерство – 2020».
«Питання якості позашкільної освіти є одним з пріоритетних напрямів діяльності Державної служби якості освіти України. Адже позашкілля – це ціннісна складова соціалізації та самореалізації кожної дитини. Василь Сухомлинський сказав: «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнку, фантазії, творчості». Саме такий світ створюється невтомною працею працівників закладів позашкільної освіти», – зазначив Руслан Гурак у своєму виступі під час пресконференції «Позашкільна освіта–2020: десять перемог».
Протягом 2019-2020 років Служба за участі громадськості, зокрема представників Міжнародної асоціації позашкільної освіти, активно працювала над розробкою методичних рекомендацій, за допомогою яких колективи закладів позашкільної освіти проведуть самооцінювання освітніх та управлінських процесів і визначать власну стратегію забезпечення якості освіти.
Нагадаємо, що у грудні п.р. Державною службою якості освіти України затверджено Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
Змінено: Ірина Панчук - 14.01.2021 05:53:21
 
ЯК ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПІВ ПСИХОЛОГІЇ РОБИТЬ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС БІЛЬШ ЕФЕКТИВНИМ. 
ДОСВІД ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/849448628961270?__tn__=%2CO*F

Успішність навчання учнів та навчальної діяльності педагогів тісно пов'язана із здатністю людини до пізнання, її мотивацією, навичками соціальної взаємодії та вмінням спілкуватися. Тому, щоб ефективніше навчати учнів, дуже важливо, аби вчитель розумів 🔑 їхню мотивацію, природу формування та засвоєння знань, мікроклімат класу. А для цього педагог має володіти певними психологічними знаннями.
Коаліція з питань шкільної та освітньої психології за підтримки Американської психологічної асоціації (AПА) пропонує результати тривалої роботи - “20 принципів психології для викладання та навчання за системою PreK-12” 📕, щоб впровадити психологічну науку в освітню практику та зробити освітній процес продуктивнішим. Варто зазначити, що освітня система США використовує термін PreK-12 для позначення дошкільної та повної загальної середньої освіти (дошкільне виховання, початкова, середня або спеціальна освіта від 0 до 18 років). Це - абревіатура від Pre-Kindergarten, тобто - від дошкільної освіти до 12 класу.
Ознайомитися із психологічними принципами для викладання можна за посиланням: https://bit.ly/32vGDpC.
Ці принципи пояснюють, як учні думають та вчаться, що їх мотивує, чому соціальний фактор, міжособистісні взаємини та емоційний стан відіграють у навчанні важливу роль.
Також збірник 📕 містить поради для вчителів, як застосовувати їх на практиці, щоб краще розуміти своїх учнів, розвивати їхній потенціал, керувати класом, оцінювати освітній процес. Принципи будуть корисними й для адміністрації закладів освіти, шкільних психологів і батьків та допоможуть побудувати конструктивну взаємодію між учасниками освітнього процесу.
Ви дізнаєтеся:
💎 чому за успішне виконання легкого завдання варто хвалити не всіх учнів ❌🥇
💎 як допомогти учневі розвивати навички саморегуляції ⏰
💎 як заохочувати учнів до творчої діяльності та розвивати ⬆️ їхні творчі навички
💎 як підвищувати 🆙 внутрішню мотивацію учнів
Тому дуже радий, що за моєї підтримки та спільними зусиллями з НПА - Національна психологічна асоціація це корисне для педагогічних працівників надбання тепер доступне в перекладі українською мовою 🇺🇦 http://bit.ly/2KNxjHP .
 
Освітній омбудсмен: ''Чи готові п’ятирічні діти до школи?''
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://eo.gov.ua/2020/12/04/chy-hotovi-p-iatyrichni-dity-do-shkoly/

У якому віці дітям найкраще розпочинати навчання у школі — це тема постійних дискусій  серед батьків, освітян, психологів та представників органів влади, які формують освітню політику в різних країнах світу. 
А питання, скільки років навчатися, вже не стоїть на порядку денному в більшості країн світу та Європи.
У країнах Європи здобуття повної загальної середньої освіти триває переважно 12 років (18 країн), у 17 країнах — 13 років, а у 2 країнах — 14. Такі дані наводяться в науково-аналітичній доповіді “Загальна середня освіта України в контексті освіти країн Європи: тривалість і структура”, яка підготовлена провідними науковцями Національної академії педагогічних наук України, Василем Кременем, Олександром Ляшенком та Оленою Локшиною.
У більшості країн Європи діти починають навчатися з 6 років (22 країни), з 7 років навчаються у 7 країнах. З 5 років розпочинають навчання в чотирьох країнах: Кіпр, Мальта, Англія та Туреччина, але там збільшена й тривалість навчання — до 13 років.
 В Ірландії та Північній Ірландії навчаються з 4 років, але тривалість навчання тут 15 та 14 років відповідно.
 У жодній країні, окрім Туреччини, молода людина не завершує здобуття повної загальної середньої освіти, не будучи повнолітньою (тобто — до 18 років).
Під час аналізу цієї таблиці необхідно враховувати, що країни Європи мають різну структуру та рівні освіти.
Наприклад, в Англії, де  діти починають відвідувати школу з  5 років, початкова школа має 2 етапи: 
  • ключовий етап 1 — з 5 до 7 років;
  • ключовий етап 2 — з 7 до 11 років.
Ключовий етап 1 не поширюється на наймолодших дітей шкільного віку. Тобто навчання, розвиток та догляд дітей, що прийшли до школи у 5 років, відбувається не за програмою ключового етапу, а за стандартом програми «Ранні роки», які є частиною Національного курикулуму (навчальної програми).
В основі стандарту «Ранні роки»— ігри та розваги, а умови перебування дитини у школі повинні бути максимально наближеними до домашніх, щоб дитина поступово адаптувалася до формату шкільного навчання 
Тобто фактично перший рік навчання в англійській школі відповідає дошкільному рівню української освіти. 
Але навіть у самій Англії точаться дискусії щодо цього питання. Наприклад, у звіті “Структура початкової освіти: «Англія та інші країни» https://bit.ly/39K7cM2 зазначається, що майже немає доказів, які підтверджують тези про зв’язок довшої початкової освіти (наприклад через більш ранній її початок) і вищих успіхів в подальшому. Також у звіті зазначають, що початковий вік, коли відвідувати  школу, є спірним питанням: прихильники дострокового початку навчання стверджують, що він підвищує стандарти; опоненти стверджують, що це може погіршити інші види досвіду та діяльності, які важливі для розвитку та навчання маленьких дітей.
 
ГОТОВНІСТЬ ДІТЕЙ 5 ТА 6 РОКІВ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ 
Сучасні психологи та нейропсихологи визначають готовність дитини до навчання у школі за певними критеріями, такими як: фізична готовність, психічна, моральна, вольова, мотиваційна та інтелектуальна готовність.
Українські науковці Макаренко С.І. та Пуресіна Н.О., використовуючи психологічні методики, досліджували відмінності психологічної готовності до навчання у школі дітей 5-річного й 6-річного віку
Наводимо результати цього дослідження:
Мотиваційна готовність
Дітей 6-річного віку навчання приваблює як серйозна змістовна діяльність, яка призводить до певного результату, важливого як для самої дитини, так і для дорослих, що її оточують. Діти 5-річного віку виявляють прагнення до школи тільки заради зовнішніх атрибутів (тобто їх приваблює саме приміщення школи, предмети шкільного інтер’єру тощо), що свідчить про їхню неготовність до навчання.
Інтелектуальна готовність:
Серед дітей, які брали участь у дослідженні, високий рівень інтелектуальної готовності до навчання у школі продемонстрували 73% 6-річок і лише 14 % дітей 5-річного віку. Середній рівень показали 27% дітей 6-и років, та 72% дітей 5 років. 14% 5-річок мали низьку інтелектуальну готовність до школи, натомість 6-річок із низьким рівнем інтелектуальної готовності дослідники не виявили взагалі.
Емоційно-вольова готовність
Діти 6-річного віку здатні зменшити імпульсивність реакцій і можуть тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання. Діти ж 5-річного віку не мають вольової регуляції поведінки, що свідчить про їхню неготовність до навчання в школі.
Психологічна готовність:
Високий рівень цієї готовності показали 59% 6-річок, а серед 5-річок — лише 5% дітей. Середній рівень у 41% 6-річок та 76% 5-річок. Також 19% 5-річок продемонстрували низьку психологічну готовність. Натомість 6-річок із низьким рівнем психологічної готовності, як і у випадку з інтелектуальною, науковці не виявили.
Тобто серед дошкільників як 5-річного, так і 6-річного віку досить великий діапазон відмінностей психологічної готовності до навчання в школі. 
Як бачимо, результати дослідження показують, що діти 6-річного віку мають набагато більшу готовність до школи, ніж 5-річні.
Такої ж думки дотримуються багато українських психологів. Психологиня Світлана Ройз пояснює, що не лише 5-літки, а й навіть 6-річні не завжди готові до навчання у школі. Оскільки в них переважає ігрова мотивація, а не навчальна, вони ще не володіють уміннями витримувати розчарування чи виконувати завдання, які їм не подобаються, та не настільки готові бути частиною групи й усвідомлювати, що є певні правила, яких потрібно дотримуватися 
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ
Останніми роками спостерігається масове раннє навчання дітей дошкільного віку. Дітей, вже починаючи з 3-4 років, батьки навчають читати, рахувати, а ще логіці, риториці, віддають на музичні гуртки або на приватні уроки до вчителя іноземної мови… Але, наприклад, вивчивши назви цифр від 1 до 10, дитина може промовляти їх, але рахувати не вміє. 
Міністерство освіти і науки України в Інструктивно-методичних рекомендаціях щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти загалом застерігає педагогів дошкільної освіти від надмірної інтенсифікації інтелектуального розвитку дітей. Самі ж педагоги аргументують цю інтенсифікацію попитом батьків готувати дитину до навчання у школі. 
У МОН звертають увагу, що Державним стандартом початкової освіти навчання дитини писемному мовленню (читання, письмо) передбачається в початковій школі. 
Раннє навчання і розвиток дитини тісно пов’язані з її психологічними особливостями, адже у такому віці дитина ще не може усвідомлено навчатися. За дослідженням “Раннє навчання як психологічний чинник особистісного розвитку дитини” науковця А. А. Клименка, який проаналізував психологічні праці багатьох учених,  дитина не може ефективно засвоювати знання доти, доки її організм і, в першу чергу, її центральна нервова система не будуть готові до цього. 
Це ж дослідження науковця також показує, що  перевантаження, прискорення розвитку дитини може негативно впливати на неї.
Наслідки такої інтенсифікації можуть бути наступні:
  • із запізненням формуються важливі і необхідні для даного віку елементарно-природні навички (дитина не вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, різати хліб тощо);
  • порушується особистісний розвиток (затримується формування природних для даного віку компонентів особистісної зрілості, з’являються певні особистісні і поведінкові девіації (страхи, тривожність, нав’язливість тощо), надміру ранні й виражені соціальні страхи, часті захворювання, алергії, дизартрії, емоційні дисфункції тощо;
  • затримується формування навчальної мотивації, виникають різноманітні невротичні реакції, у т.ч. виявів і ознак дезадаптації, здатних переростати в стійкі риси особистості й «вивчену безпорадність».
 
ЯК ВИЗНАЧИТИ, ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ЙТИ ДО ШКОЛИ?
Національним законодавством визначається, що початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. (частина 4, стаття 12 Закону України “Про освіту” 
Тобто формулювання закону припускає певну варіативність — і коли саме дитині йти до школи, мають вирішити батьки. 
Що ж треба врахувати батькам, ухвалюючи це рішення, радить дитячий психолог Світлана Ройз:
Коли батьки обирають, у якому віці краще віддати дитину до школи — в 5,6 або 6 чи 7 років , їм варто поставити собі кілька наступних запитань та в їхньому контексті поспостерігати за дитиною. Запитайте себе:
  • Скільки часу ваша дитина може залишатися без мами?
  • Чи вважає дитина стосунки з батьками надійними? Якщо дитина відчуває себе у сім’ї в безпеці і має підтримку, вона зможе проявляти активність та допитливість.
  • Чи може дитина впоратися з напругою та розчаруванням? Наприклад, якщо дитина не отримує бажаного одразу, якщо у неї щось не вийшло, якщо дитина хотіла відповісти, а педагог запитав іншу дитину.
  • Чи готова дитина до спілкування з різними людьми, чи є у неї досвід взаємодії та спілкування з іншими?
  • Чи зможе дитина впоратися із напруженням, якщо вчитель не приділяє їй персонально увагу певний час. Адже вчитель не зможе приділяти весь свій час лише одній дитині.
  • Чи вміє дитина сприймати себе частиною групи? Тобто, приміром, чи розуміє вона, що коли вчитель звертається до всієї групи із проханням відкрити зошити, він звертається і до неї. Якщо дитина цього не розуміє, вона не відкриє зошит, поки до неї не звернуться персонально.
  • Чи просить дитина про допомогу в інших, чи впевнена вона, що їй допоможуть?
  • Коли дитина вчиться писати букви, якщо вона каже: “Я намалювала букву”, це означає, що в неї ігрова мотивація, а якщо говорить: “Я написала букву” — навчальна.
  • Наскільки батьки стримують або дозволяють дитині рухову активність, наскільки вона розкута у своїх рухах? Координація рухів та фізична активність пов’язані з вольовою та емоційною сферою дитини.
  • Чи є в дитини розпорядок дня? Це впливає на її вміння дотримуватися певних правил та на загальне відчуття безпеки.
  • Наскільки дитина вважає себе “хорошою просто так”
ГРА — ПРОВІДНИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКА
Для дитини у віці до семи років провідним видом пізнавальної діяльності є гра.  Цей факт багаторазово підтверджений психолого-педагогічними дослідженями, оскільки саме у грі дитина цього віку гармонійно розвивається та розкриває свій потенціал.
Ще з давніх часів різні науковці стверджували про важливість та освітню цінність гри в житті не лише дитини. Популярною у психології та педагогіці є теорія гри німецького психолога Карла Гроса. Розглядаючи роль гри з педагогічної точки зору, психолог називає саме педагогічне заняття ігровою практикою за напрямом навчання дитини, яка формує поступовий і нетравматичний перехід дитини від свободи перших років життя до більш відповідальної навчальної роботи у школі.
В Інструктивно-методичних рекомендаціях МОН щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти йдеться про те, що саме в період від п’яти до шести (семи) років відбуваються цілісні зміни особистості дитини, під час провідної ігрової діяльності формується світогляд, засвоюються етичні норми та проявляються нові види діяльності, які дозволяють перейти дитині до нової стадії розвитку в іншій соціальній ситуації. Головним у старшому дошкільному віці є формування особистісних якостей дитини.
Базовим компонентом дошкільної освіти передбачається, що хоч дитина дошкільного віку набуває різних компетенцій і засвоює елементарні знання про себе й довкілля та моральні цінності в різних видах діяльності (руховій, образотворчій тощо), провідною для цього віку все одно залишається ігрова діяльність.
Оскільки саме гра є провідною діяльністю дитини до 7 років, реформа НУШ спонукала переглянути Державний стандарт початкової освіти і відповідно освітні програми та навчальні плани для початкової школи. Тому початкова освіта в рамках концепції Нової української школи поділяється на два цикли: 
  • адаптаційно-ігровий (1-2 класи)
  • основний (3-4 класи).
І під час першого циклу навчання у класі та поза його межами організовується за допомогою ігрових методів  Це, приміром, проведення у класі ранкових зустрічей, групових занять, які включають інтелектуальні ігри та вправи для об’єднання групи, обмін інформацією. Під час таких занять дитина водночас грається, навчається, розвиває необхідні навички та легше адаптується після дошкільного етапу до навчання у школі. 
5-річки та 6-річки — це дві абсолютно різні вікові групи дітей, робота з якими потребує різного підходу. Реформа НУШ передбачає навчання дітей віком від 6 (7)-и років. Для дітей 5-и років організувати шкільне навчання в ігровій формі проблематично. Це потребує не лише розробки спеціальних освітніх програм, пошуку нових підходів щодо  адаптації дітей, перекваліфікації вчителів початкових класів, а й переобладнання освітнього простору, який має відповідати віковим, психологічним, фізичним особливостям дитини.
 
Немає гаджетів, запис вчителя та відсутність онлайн-уроків: батьки українських школярів отримали відповіді на найважливіші питання 
Українським батькам школярів показали відповіді на важливі питання
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://breaking.znaj.ua/361803-nemaye-gadzhetiv-zapis-vchitelya-ta-vidsutnist-onlayn-urokiv-batki-ukrajinskih-shkolyariv-otrimali-vidpovidi-na-nayvazhlivishi-pitannya



В Україні другий семестр навчального року в більшості навчальних закладів стартував з дистанційного навчання. Так, з 8 по 24 січня включно всі навчальні заклади повинні забезпечувати освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання, крім тих, які зараз на канікули.

Через такі новини у батьків школярів з'явилася маса питань, які вимагають негайної і виразної відповіді.

До слова, дитячі садки та спеціальні заклади загальної середньої освіти, продовжують працювати в звичайному режимі з дотриманням протиепідемічних правил. Про це стало відомо завдяки публікації освітнього омбудсмена Сергія Горбачова у спільноті "Батьки SOS" в мережі Facebook.
"Дистанційне навчання - вже ні для кого не новина. Однак за результатами аналізу звернень до освітнього омбудсмена та моніторингу соціальних мереж ми зібрали чимало запитань, які виникли у батьків, і спробували відповісти на них, використовуючи матеріали зі звернень до служби освітнього омбудсмена, а також з відкритих джерел: сайту МОН, Департаменту освіти і науки міста Києва, батьківських груп у соціальних мережах тощо.:
- Як має бути організовано дистанційне навчання?
- Чи повинен учитель проводити онлайн-уроки і яка їх тривалість?
- Що робити, якщо вчитель та/або директор школи відмовляє у проведенні онлайн навчання, мотивуючи це тим, що у вчителів старі телефони та комп'ютери або вони взагалі відсутні.
- Що робити, якщо відсутні онлайн-уроки?
- Як оцінюватимуть учнів дистанційного навчання?
- Чи правомірно так зване навчання?
- Як має здійснюватися дистанційне навчання, якщо в сім'ї відсутній ноутбук (сучасний телефон) та/або швидкісний інтернет?
- Що робити, якщо при дистанційному навчанні вчитель спілкується російською мовою, хоча мова навчання в нашій школі (класі) українська?
- Чи можна учневі і батькам записувати онлайн урок з вчителькою? Та інші питання.
Також варто нагадати нашим читачам, що нещодавно українцям розповіли, на які зміни слід очікувати в школах і організації навчання в 2021 році. Нововведення також очікуються у шкільному харчуванні та підвищенні кваліфікації вчителів. У 2021 році буде розроблено Держстандарт базової освіти. Згідно з ним відбудеться реформа освіти для 5-9 класів.
 
ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН: ЗА ДВА РОКИ ДІЇ АНТИБУЛІНГОВОГО ЗАКОНУ СУДИ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ РОЗГЛЯНУЛИ 618 СПРАВ ПРО ЦЬКУВАННЯ
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/837664326806367?__tn__=%2CO*F
На особистісний розвиток дитини, її психоемоційний стан й те, яким дорослим вона стане в майбутньому, насамперед впливає освітнє середовище, в якому дитина навчається. Адже саме у школі вона проводить більшість свого часу. Тому важливо, щоб дитина ходила до школи із цікавістю, відчувала там себе потрібною та почувалася в безпеці. Такою, на мою думку, і є Нова українська школа, в якій я б із задоволенням навчався, якби був школярем. Але, оскільки час назад не повернути, тепер важливо, щоб за реформою НУШ могли здобувати освіту нові покоління учнів. Пояснюю, чому ця реформа така потрібна і як вона допомагає реалізувати права дитини в освітньому середовищі.
Але треба розуміти, що реформа - це складний, насичений та багатоспрямований суспільний процес, який включає питання змісту освіти, педагогічних кадрів, ставлення до учасників освітнього процесу, розуміння технологій та готовність їх впроваджувати. Є багато проблем та питань, які необхідно вирішувати, і таким чином рухати реформу.

НАВІЩО ПОТРІБНА РЕФОРМА НУШ?
Чимало освітян, педагогів та батьків і досі переконані, що саме набір інформації, фактів та понять і є тими основними, конкретними знаннями, які під час навчання у школі має здобути дитина. Таке розуміння знань й освітнього процесу заклалося в суспільній свідомості з радянських часів. На цьому побудовані й освітні програми: учня звикли навантажувати величезною кількістю інформації, подекуди - другорядної, яка далеко не завжди є потрібною у реальному житті і яку він просто зазубрює, а потім - дуже швидко забуває. В результаті частина дітей, а потім - дорослих людей, мають проблеми з аналізом та критичним осмисленням інформації, бо шкільні роки займається переважно зазубрюванням, якщо, звісно, такий беззмістовний та нецікавий навчальний процес взагалі не знищив бажання вчитися.
Реформа НУШ змінює ставлення до освіти. Вона зорієнтовує освіту на те, що у школі дитина має здобувати практичні знання й опановувати та розвивати навички, які знадобляться їй у житті. Дитина має розуміти, для чого навчається, як здобуті знання розширюють її можливості і як їх можна застосувати на практиці. Ігрові методи навчання під час занять, креативні завдання та проєкти, які виконують учні, те, що на уроках вони частіше, ніж у загальноосвітніх школах працюють в парах або групках допомагає розвивати навички й уміння брати на себе відповідальність, приймати рішення, взаємодіяти в команді тощо. Під час таких занять діти, власне, і розуміють, як вони можуть використати ці знання на практиці. Під час такої роботи й сам педагог зростає як професіонал. Бо, маючи академічну свободу, він може вільно обирати різні цікаві форми і методи навчання, креативити та дискутувати разом з дітьми.
Досить часто від людей, які не дуже розбираються в освіті, можна почути абсолютно фантастичні твердження, що, нібито, НУШ відмовляється від знань. Це - абсолютно некоректно, бо саме міцні і системні знання є безумовною базою життєвих компетентностей. Простіше кажучи: якщо головною метою старої школи було дати лише знання, то нова школа, приділяючи величезне значення системним та глибоким знанням, робить наступний крок - на основі цих знать формує корисні життєві компетентності. Інакше кажучи: без знань немає і не може бути компетентностей.
Докладно про те, як реформа НУШ змінює якість освіти - читайте на нашому сайті: https://bit.ly/3kHFfb8.
ЯК ПОВ’ЯЗАНІ ПРАВА ДИТИНИ І РЕФОРМА НУШ
Нова українська школа реалізує головне право дитини - право на безпечний та ефективний розвиток її здібностей у дружньому освітньому середовищі. Це відбувається не лише через те, що змінюється на краще зміст освіти, а й через те, що змінюється ставлення до дитини.
Ми вже давно повинні відмовитися від радянської моделі, яка ламає дитину ще коли вона тільки починає знайомитися зі школою. Для старої школи типово те, що з перших днів дитину залякують тим, що вона має сидіти на уроках тихо та покірно, піднімати руку, під час заняття лише мовчки слухати те, що розповідає вчитель, без права висловити власну думку, не одягатися до школи занадто яскраво, а ще краще - взагалі носити шкільну форму.
Тобто на дитину тиснуть і змушують поводитися так, як вимагає система. Потреби дитини зазвичай взагалі не враховуються, її право на власну думку та право робити помилки критикується. В таких умовах дитина позбавляється права вибору, права на самовираження, а це вбиває в ній ініціативність, самостійність та сміливість брати на себе відповідальність. І після цього батьки та педагоги ще дивуються, чому в старших класах дитина не має мотивації навчатися, чому їй не цікаво здобувати знання, чому вона боїться відповідальності та самостійності й не може знайти свій життєвий шлях.
Нова українська школа відкидає таку модель ставлення до учня. Вона враховує потреби дитини й спрямована на те, щоб поступово, але наполегливо формувати в дитини, а згодом - майбутньої дорослої людини відповідальність за своє життя та життя інших. Докладно про те, як НУШ формує з дитини відповідального дорослого, громадянина своєї країни й конкурентоспроможного працівника - на нашому сайті: https://bit.ly/3mGKPur.
Тому дуже важливо якомога ширше розповідати, що завдяки реформі НУШ вже є багато позитивних змін. Але для всіх нас - освітян, педагогів, батьків і, звичайно, самих учнів, які в новій школі можуть впливати на рішення, як зробити її кращою - не менш важливо розуміти, які ще є проблеми, що нам треба змінювати надалі, щоб дітям у школі було більш комфортно, і вони могли навчатися більш ефективно та розвивати свої здібності.
 
Посібник "Живі письменники. Батькам"
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/828937847679015
Вже стало практично "загальним місцем" твердження, що "діти не читають, сидять у смартфонах" тощо.
Але смак до читання та вміння розуміти гарні книжки не беруться нізвідки, це треба виховувати, допомагати дітям дізнатися про чудовий світ книги.
Саме для того, щоб допомогти дітям та батькам, створений посібник "Живі письменники. Батькам".
Що ж у цьому посібнику?
По-перше, це описи (анотації) 50 книжок сучасних українських письменників, які підібрані експертами.
По-друге - запитання для бесід - а це надзвичайно важливо, бо мало просто прочитати книжку, треба обов'язково її обговорити з дитиною!
По-третє - цікаві ідеї для спільної гри за мотивами прочитаних книжок.
По-четверте - коментарі психолога: бо є чимало ситуацій, які вимагають дуже делікатного та обережного підходу, щоб дитина почувалася у безпеці, дізнаючись про різне у житті.
І все це - у вільному доступі в електронному форматі.
А якщо хочете мати "тверду" книжку - у тексті на сайті НУШ за посиланням є вся необхідна інформація.
https://bit.ly/2JLmmWy
Гарного читання та цікавого дорослішання нашим дітям!
 
Освітній омбудсмен: відсьогодні українська мова є обов’язковою у сфері надання освітніх послуг

Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпокликанням: https://www.unian.ua/society/ukrajinska-mova-vidsogodni-ukrajinska-mova-ye-obov-yazkovoyu-u-sferi-nadannya-osvitnih-poslug-nagolosiv-osvitniy-ombudsmen-novini-ukrajini-11287559.html

В Україні з 16 січня набули чинності норми закону про обслуговування споживачів українською мовою.




Відсьогодні українська мова є обов’язковою у сфері надання освітніх послуг / фото REUTERS


Відсьогодні в Україні державна мова є обов’язковою у сфері надання освітніх послуг.
Про це заявив освітній омбудсмен Сергій Горбачов на своїй сторінці у Facebook.
«З 16 січня 2021 року державна мова є обов’язковою у сфері надання освітніх послуг», - зазначив він, нагадавши, що сьогодні набула чинності стаття 30 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка визначає застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.


Горбачов нагадав, що заклади освіти є юридичними особами, які надають освітні послуги.
За його словами, якщо раніше вимоги щодо використання української мови стосувалися переважно державних та комунальних закладів освіти, то стаття 30 даного закону визначає, що всі суб’єкти господарювання мають обслуговувати споживачів державною мовою.
У сфері освіти це стосуються закладів освіти, підприємств, установ та організацій всіх форм власності, фізичних осіб - підприємців, які надають освітні послуги.

Тобто, державною мовою має здійснюватися освіта будь-якого рівня та форм: очна, заочна, дистанційна, мережева, екстернатна, сімейна тощо, надаватися освітні послуги, навчання будь-якій професії, навчання через мережу Інтернет, телебачення/радіо і поштою.
Українською мовою зобов'язані користуватися під час надання освітніх послуг для здобуття усіх рівнів освіти:
  • 1) дошкільної, початкової, середньої, професійної (професійно-технічної), передвищої та вищої освіти, освіти для дорослих, в тому числі діяльність військових ліцеїв і академій, в'язничних шкіл тощо;
  • 2) для отримання додаткових знань і навичок, перепідготовки, підвищення кваліфікації, здобуття нової професії та самовдосконалення;
  • 3) освіта у сфері спорту та відпочинку, включаючи спортивне навчання та послуги професійних спортивних інструкторів, учителів, тренерів з різних видів спорту, діяльність таборів зі спортивного навчання, навчання плаванню, навчання бойовим мистецтвам, йозі тощо;
  • 4) освіта у сфері культури, що включає навчання мистецтвам, драмі та музиці, хореографії, театральному та образотворчому мистецтву в різноманітних школах, студіях, класах тощо; сюди належать послуги викладачів-піаністів та інше музичне навчання, діяльність шкіл з фотографії;
  • 5) діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів, що включає навчання водінню автомобілів, пілотуванню літальних апаратів, керуванню плавзасобів;
  • 6) інші види освіти: діяльність навчальних центрів, які пропонують послуги з підготовки з певних дисциплін, навчання комп'ютерній грамоті, релігійне навчання; навчання іноземних мов та навичкам спілкування, ораторському мистецтву, швидкісному читанню тощо; навчання домедичної допомоги та діям у надзвичайних ситуаціях;
  • 7) допоміжна діяльність у сфері освіти, надання послуг (крім навчальних), які підтримують освітній процес або системи, консультування з питань освіти та вибору освітніх напрямів, діяльність із проведення тестів та з оцінювання тестів, організацію програм обміну студентами.
Закон про обслуговування споживачів українською мовою
Як повідомляв УНІАН, в Україні з 16 січня набули чинності норми закону про обслуговування споживачів українською мовою.
Згідно зі статтею 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари й послуги українською мовою.
Проте, на прохання клієнта його обслуговування може здійснюватися іншою, прийнятною для сторін мовою. Ці вимоги поширюються як на підприємства, що працюють офлайн (наприклад, харчування, салони, магазини тощо), так і, наприклад, на інтернет-магазини.
Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статті якого впроваджуються поетапно.
Страницы: Пред. 1 2 3 4 5 6 След.
Читають тему