Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Загальний форум

Страницы: 1
PISA В ЦЕНТРІ УВАГИ. Результати міжнародного моніторингового дослідження. Україна., У цій темі будемо розміщувати актуальну інформацію, що стосується рубрики
 
Матеріал читаємо нижче та / або переходимо за цим гіперпокликанням на сайт оригінального повідомлення.

У 2016 році Україна вперше долучилася до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA. Програма має на меті порівняти освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін, прямо не пов’язаних з оволодінням шкільними програмами. Крім того, велика увага у дослідженні PISA приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів.
Дослідження PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року, шляхом тестування навичок і знань 15-річних учнів. Вважається, що в більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і постають перед вибором професії і загалом майбутнього життєвого шляху. Однак PISA не перевіряє рівня навчальних досягнень учнів, натомість оцінює наскільки учень зможе використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів.
      Читацька грамотність визначається як здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.
      Математична грамотність – це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.
      Природничо-наукова грамотність передбачає уміння пояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ.
Крім оцінки предметних компетентностей, метою PISA також є визначення чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Саме тому учасники Програми заповнюють анкету, що досліджує різноманітні аспекти їхнього життя. Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших.
Також відповідні анкети заповнюють і адміністрації закладів, у яких навчаються учні, залучені до тестування. Мета такого анкетування – дослідити вплив на результати тестування учнів таких чинників як кваліфікація вчителів, навчальні плани, методики викладання, час на навчання та навчальні можливості як всередині школи, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, лідерство та шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка тощо.
Дослідження PISA здійснюється в три етапи (підготовчий, пілотний, основний). Під час підготовчого етапу відбувається переклад та адаптація тестових матеріалів, а також анкет для опитування учнів та адміністрацій навчальних закладів. Пілотний передбачає апробацію завдань та інструментарію дослідження до контексту країн-учасниць. В основний  період проводиться тестування, підготовка міжнародного та національного звітів.
Участь України в дослідженні PISA має кілька важливих аспектів. Зокрема,  отримання об’єктивної інформації про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів; розуміння чинників, які впливають на ефективність освіти в країні; можливість приймати рішення та формувати національну освітню політику на основі реальних даних про стан вітчизняної системи освіти. Крім того, завдання PISA та методологія оцінювання їхнього виконання слугуватимуть практичним орієнтиром для освітян у становленні компетентнісної парадигми освіти в Україні.
В Україні відповідальність за організацію та проведення дослідження PISA покладено на Український центр оцінювання якості освіти. Національним координатором проекту є Тетяна Вакуленко, заступник директора Українського центру.
Виконання завдань дослідження щодо створення вибірки учасників покладено на Інститут освітньої аналітики. До участі в проекті PISA–2018 на різних етапах його підготовки й проведення залучені фахівці Національної академії педагогічних наук України, аналітичного центру CEDOS, Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.

 
Матеріал читаємо / завантажуємо, перейшовши за цим гіперпокликанням.

Для чого чи кого навчаються українські підлітки?

      Чи вмотивовані українські учні якісно виконувати завдання? 
Яка мета українських учнів у навчанні?


Мотивація є одним з основних рушіїв успішності учнів1 . Що мотивує українських 15-річних підлітків у навчанні? Які цілі вони ставлять перед собою? Наскільки вмотивовані до вирішення різноманітних завдань і як сприймають навчання у своїх закладах освіти?

      ДАНІ PISA-2018: 

      У середньому близько 80 % українських учнів умотивовані до вирішення завдань у процесі навчання, близько 60 % – мають на меті якісно навчатися, глибоко та повно розуміти матеріал, і в середньому 20 % – не погоджуються, що навчання в школі важливе й допоможе їм у подальшому житті. 
      Дівчата частіше за хлопців наполегливіші у вирішенні завдань, мають більш амбітні цілі навчання й більш позитивно сприймають навчання в закладі освіти. 
      Учні, які мають вищий рівень соціально-економічного статусу, більш умотивовані до вирішення завдань і ставлять перед собою більш амбітні цілі, але не завжди вважають, що навчання в закладі освіти важливе. 
      Учні, які навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, більш умотивовані до навчання, а студенти професійних (професійно-технічних) закладів освіти мають більш амбітні цілі й уважають, що навчання в їхньому закладі є важливим. 
      Учні з великих міст частіше за інших уважають, що навчання в закладах освіти не є важливим. 
      Учні, які більш умотивовані до вирішення завдань, мають вищі показники із читання за результатами PISA.

      У PISA в Україні беруть участь 15-річні здобувачі освіти різних типів закладів освіти – як загальноосвітніх шкіл, навчально-вихованих комплексів, ліцеїв, гімназій, колегіумів, так і коледжів, технікумів, закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації тощо. У матеріалі всіх здобувачів узагальнено позначено "учні"
.
Змінено: Ігор Опольський - 13.01.2021 10:34:21
 
Матеріал читаємо / завантажуємо, перейшовши за цим гіперпокликанням.

Віра чи зневіра: що відчувають українські підлітки?

      Чи вірять українські учні у свої сили та здібності? 

Наскільки гостро 15-річні підлітки відчувають страх невдачі?


      Наскільки українські учні1 самоефективні? Чи відчувають вони страх невдачі під час навчання? Чи вірять, що їхні здібності – це щось, що вони не можуть змінити? Наскільки самоефективність, страх невдачі й невіра у свої сили впливають на їхню успішність?

      ДАНІ PISA-2018: 
У середньому близько 80 % українських учнів уважають себе самоефективними, але попри це близько 50 % відчувають страх невдачі. 
Більшість учнів не погоджується з твердженням, що їхні розумові здібності – це щось таке, що вони не можуть змінити. 
      Дівчата частіше за хлопців уважають себе самоефективними, але водночас і частіше відчувають страх перед невдачею, сумніваючись у своїх планах на майбутнє, хвилюються, що їм не вистачить хисту, і переймаються думкою інших про себе. 
      15-річні учні, які мають вищий рівень соціально-економічного статусу й навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах у великих містах, більш самоефективні, ніж інші їхні однолітки; але страх перед невдачею вони відчувають так само, як і учні з простих сімей та зі звичайних закладів освіти. 
      Учні з більш високим рівнем соціально-економічного статусу з ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл у великих містах частіше, ніж інші їхні однолітки, не погоджуються із твердженням, що їхні розумові здібності – це щось, що від них не залежить. 
      Учні із вищою самоефективністю, сильнішим страхом невдачі й сильнішою вірою у власні сили щодо інтелектуального розвитку мають вищі показники із читання за результатами PISA.      

      У PISA в Україні беруть участь 15-річні здобувачі освіти різних типів закладів освіти – як загальноосвітніх шкіл, навчально-вихованих комплексів, ліцеїв, гімназій, колегіумів, так і коледжів, технікумів, закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації тощо. У матеріалі всіх здобувачів узагальнено позначено "учні".


Змінено: Ігор Опольський - 13.01.2021 10:33:44
 
Матеріал читаємо  / завантажуємо, перейшовши за цим гіперпокликанням.

Вище, швидше, краще: наскльки це гасло природне для українських пдлткв?

      Чи схильні українські підлітки до конкуренції? 
Наскільки суперництво мотивує учнів?

Мотивація – одна з центральних передумов, що здатна забезпечити успішність учня1 як у навчанні, так і в житті. Уважають, що мотивувати учнів до руху вперед може змагання їх між собою та підтримання в закладі освіти духу суперництва. Чи схильні українські 15-річні підлітки до змагальности й суперництва та чи впливають і якою мірою ці фактори на їхню успішність?

      ДАНІ PISA-2018: 
Більше 50 % українських учнів подобається змагатися, і в середньому 40 % учнів погоджуються з тим, що в їхніх закладах освіти відчувається дух суперництва. 
      Хлопці частіше, ніж дівчата, сприймають змагальність у процесі діяльности як щось позитивне й частіше стверджують, що в їхніх закладах освіти панує дух суперництва. 
      Учні з вищим соціально-економічним статусом більш позитивно сприймають змагальність і частіше погоджуються з тим, що в їхніх закладах освіти наявний дух суперництва. 
      Українські учні, які навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, а також у великих містах, більш позитивно сприймають змагання між собою в різних видах діяльности, ніж їхні ровесники з інших типів закладів освіти або із закладів освіти в інших типах місцевости. 
      Учні, яким подобається змагатися зі своїми ровесниками, мають статистично вищі результати із читання, математики та природничо-наукових дисциплін, натомість зв’язку за результатами тестування PISA між успішністю учнів і культивуванням у закладі освіти духу суперництва не спостерігається. 

      У PISA в Україні беруть участь 15-річні здобувачі освіти різних типів закладів освіти – як загальноосвітніх шкіл, навчально-вихованих комплексів, ліцеїв, гімназій, колегіумів, так і коледжів, технікумів, закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації тощо. У матеріалі всіх здобувачів узагальнено позначено "учні".


Змінено: Ігор Опольський - 13.01.2021 10:33:22
 
Матеріал читаємо / завантажуємо, перейшовши за цим гіперпокликанням.

Чи мотивує, стимулює й підтримує учнів у читанні вчитель?

Як учителі стимулюють учнів 1 до читання? 
Чи заохочують активно працювати з текстом на уроках української мови та літератури й зарубіжної літератури? 

      Чи враховують потреби й рівень знань учнів?  Наскільки гнучкими є вчителі у викладанні?  Чи сприяє це успішності учнів?

ДАНІ PISA-2018: 
      У середньому більше половини українських учнів повідомили, що на всіх або більшості занять учителі мови й літератури заохочують їх читати, спонукають активно працювати з текстами. 
      У середньому половина учнів повідомила, що вчителі-словесники намагаються врахувати їхні індивідуальні потреби й рівень знань всього класу на заняттях, але лише 26 % зазначили, що їхній учитель без проблем змінює хід заняття, якщо розуміє, що тема заняття учням дається складно. 
      Дівчата частіше за хлопців уважають, що їхні вчителі стимулюють їх до читання й використовують практики адаптивного викладання на заняттях. 
      15-річні учні, які мають вищий рівень соціально-економічного статусу, частіше визнають, що вчителі стимулюють їх до читання й намагаються адаптувати викладання до їхніх потреб. 
      Викладацькі практики вчителів, які працюють у різних типах закладів освіти, у закладах освіти, що розташовані в різних типах місцевости, за відповідями студентів, істотно не відрізняються. 
      Учні, учителі яких стимулюють їх до читання й використовують адаптивні практики викладання, більше задоволені читанням і мають кращі результати із читання у балах PISA. 


Змінено: Ігор Опольський - 16.01.2021 12:30:17
 
Матеріал читаємо / завантажуємо, перейшовши за цим гіперпокликанням.

PISA-2018: УКРАЇНА В ЦЕНТРІ УВАГИ 

Спвпраця мж учнями та вдчуття приналежности до закладу освти: чи сприяє це успшности?

      Чи співпрацюють учні одне з одним у закладах освіти? 
Чи сприяє співпраця та відчуття приналежности до закладу освіти кращим результатам у навчанні?


      Чи співпрацюють учні1 одне з одним, навчаючись у закладах освіти? Чи відчувають вони свою приналежність до своїх закладів та наскільки сильно? Чи сприяють добрі стосунки з однокласниками та відчуття приналежности до закладу освіти досягненню кращих результатів у навчанні?      

      ДАНІ PISA-2018: 
      Більше половини українських учнів зазначають, що в закладах освіти їх заохочують до співпраці й що вони самі схильні до співпраці одне з одним. 
      Близько 80 % учнів відчувають приналежність до закладу освіти. 
      Українські дівчата частіше, ніж їхні ровесники-хлопці, позитивно ставляться до співпраці й більшою мірою відчувають свою приналежність до закладу освіти. 
      15-річні учні, які мають вищий рівень соціально-економічного статусу, частіше, ніж їхні менш забезпечені однолітки, позитивно ставляться до співпраці в навчанні й мають сильніше відчуття приналежности до закладу освіти. 
      Тип закладу освіти та місце його розташування суттєво не впливають на схильність учнів до співпраці чи на відчуття ними своєї приналежности до закладу освіти. 
      Ті учні, які позитивно ставляться до співпраці в навчанні, більш позитивно ставляться і до змагальности, однак учні, які позитивно ставляться до змагальности, не завжди мають сильніше відчуття приналежности до закладу освіти. 
      Учні, які позитивно ставляться до співпраці й відчувають свою приналежність до закладу освіти, мають кращі результати із читання в балах PISA.


 
PISA-2018: УКРАЇНА В ЦЕНТРІ УВАГИ


Як забезпечені цифровою технікою вітчизняні заклади освіти й чи впливає це на успішність учнів?




- Чи забезпечені учні цифровою технікою в закладах освіти?
-Чи достатньо в закладах освіти цифрової техніки таспеціального програмного забезпечення для навчання?
- Чи сприяє наявність цифрових ресурсів у закладах освіти вищим результатам учнів у навчанні?
Відповіді на ці запитання шукайте у черговому випуску "PISA-2018: Україна у центрі уваги"

Матеріал читаємо нижче або переходимо за гіперпосиланням
Змінено: Олена Холод - 21.01.2021 19:45:55
 


Національна академія педагогічних наук України підготувала добірку матеріалів для освітян.
Методичні рекомендації застосування завдань для перевірки сформованості читацької, математичної та природничо-наукової грамотності https://bit.ly/2LArPkr
Збірник завдань для перевірки грамотності (за технологією PISA) https://bit.ly/3aQUF8v
 
Як покращити результати навчання: звіт за результатами PISA-2018

Матеріал читаємо нижче або переходимо за гіперпосиланням



Що можуть зробити освітні управлінці та вчителі, щоби покращити успішність учнів та їхні соціально-емоційні навички?
Організація економічного співробітництва та розвитку, спираючись на результати PISA-2018 та TALIS-2018 (міжнародне дослідження, яке вивчає середовища навчання та викладання), у своєму звіті вказує, на що треба звернути увагу.
Водночас, автори зауважують, що порад, які покращують навчання й викладання для всіх, – немає. Потрібно брати до уваги контекст та великий обсяг даних.
“Нова українська школа” переказує головні тези частини звіту про те, що означають висновки з дослідження для освітньої політики.
МЕНШЕ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РОБОТИ Й БІЛЬШЕ ЧАСУ НА УЧНІВ

Варто проаналізувати, на що вчителі витрачають час у класі, і пошукати способи зменшити витрати на адміністративні завдання й підтримання дисципліни.
Як зменшити час на підтримання дисципліни:
  • Покращити стосунки з учнями, які більш схильні порушувати правила. Наприклад, вони можуть брати участь у позаурочних активностях. Хороші стосунки з учнями також сприяють їхньому когнітивному й соціально-емоційному розвитку.
  • Керувати конфліктами й дозволяти учням працювати разом, щоби вони ставали більш автономними під час навчання.
  • Обладнати клас так, щоб учні краще фокусувалися і взаємодіяли.
  • Шукати способи зменшити кількість шуму на уроках. Можна використовувати чіткі візуальні позначення (створити барометр шуму в класі) або запропонувати послухати тишу.
Оцінювання:
  • Регулярне оцінювання робіт дає вчителю не тільки картину прогресу учнів, але й можливість визначити, які навчальний зміст та підходи застосовувати. Для учнів – це регулярний зворотний зв’язок та варіанти, як покращити свої досягнення.
  • Регулярне формувальне оцінювання створює можливості для конструктивного зворотного зв’язку, який допомагає будувати довірливі стосунки між учителем та учнями.
  • Варто переглянути розклад, щоби переконатися, що вчитель присвячує достатньо часу аналізу робіт учнів та донесенню інформації про їхній прогрес.
  • Навантаження – важливий чинник стресу для вчителів, а оцінювання учнівських робіт – одне з найбільш часозатратних завдань, тому варто дослідити, як можна використовувати технології, щоб учителі менше часу витрачали на виправлення помилок і більше займалися формувальною частиною оцінювання.
ПРОПАГУВАТИ В ШКОЛАХ КУЛЬТУРУ, ЯКА СТАВИТЬ У ЦЕНТР ДОСЯГНЕННЯ

Учні:

  • Учні, які регулярно отримують зворотний зв’язок від учителів, можуть бути краще готовими до подолання прогалин у навчанні.
  • Регулярне тестування дає учням стимул покращувати результати. Особливо це працює з хлопчиками й у тих випадках, коли вчителі проводять власні тести.
  • Тестування і зворотний зв’язок можуть дати учням відчуття, що вони мають змогу впливати на своє навчання.
Вчителі:
  • Школа має акцентувати увагу не тільки на досягненнях учнів, але й на досягненнях учителів. Лідерам шкіл варто виховувати вчительське почуття відповідальності за успішність учнів.
  • Оцінювання вчителів можна використовувати для підвищення ефективності та рівності учнів у навчанні (особливо це стосується стимулювання до навчання хлопчиків, щоби подолати відставання від дівчат).
  • Оцінювання і зворотний зв’язок щодо роботи вчителя – важливі для ефективності школи й освітньої системи. Зовнішнє оцінювання вчителів, яке вважається більш об’єктивним, ніж те, яке робить керівництво школи чи колеги, може бути особливо ефективним.
Результати PISA-2018 виявили, що більшої справедливості можна досягти, коли є баланс між автономією школи та централізованими заходами підзвітності.

ОПТИМІЗУВАТИ РОЗПОДІЛ УЧНІВ ТА ВЧИТЕЛІВ МІЖ КЛАСАМИ
  • Школам варто розподіляти учнів класами настільки рівномірно, наскільки це можливо: так, щоб учні з вразливих соціально-економічних груп навчалися з академічно обдарованими учнями. Це допомагає усунути не лише різницю в навчальних досягненнях, але й розв’язати проблеми самооцінки.
  • Так само школам варто оптимізувати розподіл учителів між класами. Для учнів краще, коли їх навчають учителі з різним бекграундом (ідеться також про стать). Що більше вчителів із різним досвідом, то більше навчальних підходів застосовується, і є більше уявлень про можливості та зацікавлення учнів, а також рольові моделі для учнів.
  • Можна також запрошувати дорослих, які можуть надихати учнів і мають риси / особливості, яких не мають учителі. Навіть короткі включення ефективно усувають прогалини між дівчатами і хлопцями в навчальних досягненнях, а також у освітніх та професійних устремліннях.
БУТИ УВАЖНИМ ДО ТОГО, ЧИ ЗАДОВОЛЕНИЙ УЧИТЕЛЬ РОБОТОЮ
  • Те, наскільки вчителі задоволені роботою і як вони почуваються, впливає на учнів. Тобто що більше вчителі задоволені – то кращі досягнення учнів.
  • Управлінцям і керівникам варто переглянути умови праці вчителів, щоби визначити сфери, які варто покращити. Найкорисніше це може бути в найбільш неблагополучних школах, де вчителі мають найважчі умови праці.
  • Дуже важливе якісне обладнання кабінетів природничих наук, оскільки вчителі наукових дисциплін – більш чутливі до робочого середовища.
  • Учителі мають уважно організовувати свою роботу і стежити за навантаженням, щоби кількість робочих годин, а також інтенсивність роботи не перевищувала критичних значень. Завдання адміністрації школи – забезпечити посильну для вчителя кількість завдань.
  • Варто шукати баланс між учительським завантаженням і рівнем стресу, який воно спричиняє. Якщо невелика кількість стресу може давати сили і сприяти відчуттю відданості справі, то якщо зайти задалеко – це може спричинити вигорання.
ЗАЛУЧАТИ БАТЬКІВ, ЩОБИ БУДУВАТИ ПОЗИТИВНУ ШКІЛЬНУ КУЛЬТУРУ
  • Варто частіше залучати батьків, щоби вони допомагали створювати позитивне навчальне середовище в школах. Наприклад, батьків можна заохочувати обговорювати вдома з дітьми освітні теми, допомагати з домашньою роботою і стежити за прогресом дитини в навчанні.
  • Також школи можуть запрошувати батьків частіше брати участь у вирішенні шкільних справ та активностях.
  • Школи можуть доносити до батьків, що їхня залученість дасть змогу мати найкраще розуміння навчального середовища, а отже, діти бачитимуть, що освіта – це важливо.
  • Завдяки залученню батьків, можна також збільшити матеріальний або людський ресурс, особливо, якщо він у школі обмежений.
  • Деякі школи створили спільноти-хаби, які поєднують школу і громаду, включають освіту, охорону здоров’я й центри для всіх членів громади.
Змінено: Олена Холод - 16.03.2021 12:51:04
Страницы: 1
Читають тему