Повернутись до звичного вигляду


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Educational Era

Педагогічна преса

Управління освіти та науки Рівненської ОДА

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)

Освітній навігатор

Рівненська МАН

Stats

Загальний форум

Страницы: Пред. 1 ... 14 15 16 17 18 19 След.
ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ у 2020 році: ДПА у формі ЗНО у закладах ЗСО, ПТО та ВНЗ І-ІІ р.а., У цій тему будемо розміщувати актуальні повідомлення
 
ТРЕТЄ ЗАСІДАННЯ ЕКСПЕРТНОЇ КОМІСІЇ ЗІ ВСТАНОВЛЕННЯ ПОРОГА «СКЛАВ/НЕ СКЛАВ»

Матеріал читаємо нижче або переходимо за посиланням: https://testportal.gov.ua/tretye-zasidannya-ekspertnoyi-komisiyi-zi-vstanovlennya-poroga-sklav-ne-sklav/#more-18628



28 липня о 12:00 розпочнеться засідання експертної комісії з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів, при Українському центрі оцінювання якості освіти, з географії, хімії.

Засідання експертної комісії транслюватиметься в режимі онлайн на YouTube каналі Українського центру, сторінці у Фейсбук Українського центру.

Результати учасників за шкалами 100–200 балів і 12-бальною (із предметів, результати тестувань з яких зараховують як оцінку за ДПА) буде розміщено на інформаційних сторінках учасників зовнішнього незалежного оцінювання наступного дня після засідання експертної комісії.
Змінено: Олена Холод - 27.07.2020 13:35:33
 
Поріг тесту ЗНО з географії склав 24 тестових бали
Матеріал читаємо нижче або переходимо за посиланням: http://osvita.ua/test/75307/




28 липня експертна комісія Українського центру оцінювання якості освіти встановила поріг «склав/не склав» для тесту зовнішнього незалежного оцінювання з географії, який у 2020 році дорівнюватиме 24 тестовим балам. Відповідне рішення було ухвалено під час засідання комісії.

Усі учасники тестування, результат яких дорівнює або є вищим за визначений поріг, матимуть можливість використати отримані результати під час участі у цьогорічній вступній кампанії до закладів вищої освіти.

Кількість учасників ЗНО, які не склали тест з географії, складає 5 163  особи, що дорівнює  5,56​ % від загальної кількості учасників тестування.

29 липня будуть оголошені результати, що отримані учасниками зовнішнього незалежного оцінювання з географії, а також ухвалені таблиці відповідності тестових балів рейтинговій оцінці за шкалою 100-200 балів.

Як відомо, результати ЗНО з географії також можуть бути враховані, як державна підсумкова атестація з географії. Відповідно, експертна комісія затвердить таблицю відповідності тестових балів оцінкам за шкалою 1-12 балів.

Максимальна кількість балів, яку мав можливість набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з географії, дорівнювала 90 тестовим балам.
Змінено: Олена Холод - 28.07.2020 10:17:56
 
Поріг тесту ЗНО з хімії склав 13 тестових балів

Матеріал читаємо нижче або переходимо за посиланням: http://osvita.ua/test/75308/




28 липня експертна комісія Українського центру оцінювання якості освіти встановила поріг «склав/не склав» для зовнішнього незалежного оцінювання з хімії, який у 2020 році дорівнюватиме 13  тестовим балам. Відповідне рішення було ухвалено під час засідання комісії.

Усі учасники тестування, результат яких дорівнює або є вищим за визначений поріг, матимуть можливість використати отримані результати під час участі у цьогорічній вступній кампанії до закладів вищої освіти.

Кількість учасників ЗНО, які не склали тест з хіміїскладає  1 127 осіб, що дорівнює 10,15% від загальної кількості учасників тестування.

29 липня будуть оголошені результати, що отримані учасниками зовнішнього незалежного оцінювання з хімії, а також ухвалені таблиці відповідності тестових балів рейтинговій оцінці за шкалою 100-200 балів.

Як відомо, результати ЗНО також можуть бути враховані, як державна підсумкова атестація з хімії. Відповідно, експертна комісія затвердить таблицю відповідності тестових балів оцінкам за шкалою 1-12 балів.

Максимальна кількість балів, яку мав можливість набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з хімії, дорівнювала 74 тестовим балам.
Змінено: Олена Холод - 28.07.2020 10:20:47
 
З 2021 РОКУ ЗНО З МАТЕМАТИКИ МАТИМЕ 2 РІВНІ ТА БУДЕ ОБОВ‘ЯЗКОВИМ ДЛЯ СКЛАДАННЯ

Матеріал читаємо нижче або переходимо за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/news/z-2021-roku-zno-z-matematiki-matime-2-rivni-ta-bude-obovyazkovim-dlya-skladannya?fbclid=IwAR3WFEk17ZtkzcBUx6_xWMRfcQY4PfTgyeD-WknFHfEZUnwiqz40KywGgic




З 2021 року суттєво зміниться система складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) для випускників шкіл – стане більше обов’язкових предметів, а тестування з української мови та математики матимуть 2 рівні складності.

 Про це зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 26 квітня 2019 року, під час години запитань до Уряду в Верховній Раді України.

«Ми запроваджуємо з 2021 року дворівневий іспит з української мови: це буде базовий рівень – українська мова як державна – і поглиблене вивчення – українська мова і література. Також з 2021-го ми плануємо запровадити обов’язкову ДПА з математики у формі ЗНО. Воно також буде дворівневе, тобто буде легший і складніший рівень, залежно від потреб вступника», – пояснила Лілія Гриневич.

Вона додала, що математика відіграє особливе значення у когнітивному розвитку дітей, тому її вивчення є надзвичайно важливим.

«Базові навички з математики необхідні кожній людині – вона розвиває логічне та абстрактне мислення. А це навички, які потрібні усім людям, і дедалі більше країн роблять зовнішній іспит з математики обов'язковим для всіх дітей після завершення школи», – відзначила Міністр.

Третім обов’язковим предметом буде історія України або англійська мова на вибір.

«Тобто ми зараз серйозно готуємося до посилення з 2021 року як вивчення математики, так і англійської мови. Ці предмети є надзвичайно важливими для людини, яка хоче бути конкурентною в сучасному світі», – зауважила Лілія Гриневич.


Таким чином, 2021 року випускники шкіл обов‘язково складатимуть ДПА в формі ЗНО з:
  1. Української  мови – 1 рівень, або з Української мови і літератури – 2 рівень.
  2. Математики – 1 або 2 рівень на вибір.
  3. Історію України або англійську на вибір.
Також вони зможуть за бажання складати додаткові предмети за вибором.
Змінено: Олена Холод - 28.07.2020 10:28:21
 
[CENTER]До уваги учасників ЗНО-2020!


29 липня на інформаційних сторінках учасників буде розміщено результати ЗНО з географії, хімії за шкалами 100–200 балів і 12-бальною (із предметів, результати тестувань з яких зараховують як оцінку за ДПА).
Інформаційну картку, яка є додатком до Сертифіката ЗНО і містить результати проходження ЗНО, учасники основної сесії зможуть роздруковувати з інформаційної сторінки після 29 липня.


[/CENTER]
 
28 липня відбудеться додаткова сесія ЗНО з математики
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://np.pl.ua/2020/07/28-lypnia-vidbudet-sia-dodatkova-sesiia-zno-z-matematyky/

Наприкінці липня в Україні розпочалась додаткова сесія зовнішнього незалежного оцінювання для тих абітурієнтів, які з різних причин не змогли взяти участь в основній сесії. 28 липня відбудеться тестування з математики.
Допуск учасників до пункту розпочнеться о 9:50 і триватиме до 10:50. Звертаємо увагу, що в запрошенні-перепустці зазначено проміжок часу, у який учасникові/учасниці ЗНО рекомендовано прибути до пункту тестування і пройти процедуру допуску, повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.
Вхід учасників до пунктів проведення ЗНО буде дозволено лише за наявності таких документів:
  • оригіналу Сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання;
  • паспорта або іншого документа, серію (за наявності) та номер якого зазначено у Сертифікаті;
  • запрошення-перепустки для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні, яке учасники мають самостійно роздрукувати з інформаційної сторінки.
У разі неможливості пред’явлення оригіналу Сертифіката, паспорта чи іншого документа, серію та номер якого зазначено у Сертифікаті, або за умови надання копій цих документів чи електронної версії ID-картки у мобільному застосунку “Дія” учасника/учасницю не буде допущено до пункту проведення ЗНО.
Радимо взяти із собою 2–3 ручки з чорнилом насиченого чорного кольору та пляшечку з питною водою без етикетки, засоби індивідуального захисту, які учасник ЗНО зможе покласти на свій робочий стіл і за потреби скористатися.
Нагадуємо, що під час проходження тесту абітурієнт не може мати при собі будь-яких засобів зв’язку, пристроїв зчитування, оброблення, збереження та відтворення інформації, друкованих і рукописних матеріалів, що не передбачені процедурою тестування.
 
Прикарпатський школяр майже ідеально здав чотири ЗНО – набрав 795 балів
Матеріал читаємо нижче, або перех одимо за гіперпосиланням https://galka.if.ua/prikarpatskiy-shkolyar-mayzhe-idealn/

Школяр з Перегінська склав ЗНО на 795 балів з 800 можливих.

Про це на своїй фб-сторінці розповіла вчителька Перегінської школи №1 Ольга Абрамів, інформує “Галка”.
Учень 11-Б класу Олександр Люклян набрав 200 балів на ЗНО з української мови та літератури, а також – математики. З англійської мови – 199 балів, фізики – 196.
Вчителька також ділиться, що хлопець був призером багатьох олімпіад: перше місце в II етапі олімпіад із фізики, астрономії і англійської мови та друге місце з математики; друге на III етапі олімпіади місце з астрономії та третє місце із фізики і англійської мови. Школяр здобув третє місце на олімпіаді з астрофізики, яка проводилася онлайн.
 
Пандемічне ЗНО: фахівці називають цьогорічні іспити найуспішнішими, а вступники наголошують на винятковій безпеці на пунктах тестування 
Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання вийшла на фінішну пряму, сотні тисяч випускників шкіл, попри пандемію та природні катаклізми, змогли показати рівень своїх знань та наблизитися до мрії стати студентом. Та все ж цьогорічне ЗНО з об’єктивних причин відзначилося найвищою неявкою на пунктах тестування, низьким відсотком порушників дисципліни та чіткою організацією процесів.
Найнижча явка та найдисциплінованіші учасники
Цьогорічне ЗНО відзначилося і найнижчою явкою за всі роки його проведення. Причина проста – скасування державної підсумкової атестації (ДПА) у формі ЗНО, тож для багатьох зареєстрованих учасників іспити у цьому форматі стали непотрібними, адже вони не планували вступати до ВНЗ. «Неявка цього року становила близько 20-40%, залежно від предмету. Це можна пояснити тим, що скасували ДПА у формі ЗНО і плюс 5-6% щорічної стандартної неявки, – коментує Б. Томенчук. – Цьогорічна неявка – це квота тих, хто запізнився з ухваленням рішення про звільнення від ЗНО осіб, кому потрібна тільки ДПА. На тих предметах, які обирають винятково для вступу ВНЗ, явка, звісно, вища, а на тих дисциплінах, котрі є обов’язковими для ДПА, наприклад, української мови і літератури, історії України тощо, явка нижча. Це не є ознакою негативності чи позитивності процесів, просто такі обставини. Це ще один доказ того, що не можна міняти коней на переправі. Кожне рішення правильне, якщо його ухвалили вчасно, а якщо – за два дні до початку тих чи інших масових процесів, то воно згубне».
З погляду абітурієнта
Цьогорічним випускникам «пощастило» складати ЗНО за дещо іншими правилами, ніж попередніми роками. Обов’язковими були дотримання соціальної дистанції, маски, вимірювання температури та дезінфекція рук. 
 
ДОДАТКОВА СЕСІЯ ЗНО-2020: МАТЕМАТИКА

Матеріал читаємо нижче або переходимо за посиланням: https://testportal.gov.ua/dodatkova-sesiya-zno-2020-matematyka/



За оперативною інформацією регіональних центрів оцінювання якості освіти, участь у додатковій сесії з математики взяли 1336 осіб, що становить 65 % від загальної кількості зареєстрованих.
Дотримання процедури тестування контролювали громадських спостерігачі.
Із завданнями сертифікаційної роботи і правильними відповідями до тесту можна буде ознайомитися в розділі «ЗНО-2020. Математика».
Нагадуємо, що пороговий бал «склав/не склав» з математики становить 9 тестових балів.
Змінено: Олена Холод - 28.07.2020 16:40:46
 
ЗНО-2020: відомі порогові бали з усіх предметів
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://www.unn.com.ua/uk/news/1883072-zno-2020-vidomi-porogovi-bali-z-usikh-predmetiv


КИЇВ. 28 липня. УНН. Експертна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти на засіданні 28 липня визначила порогові бали “склав/не склав” для ЗНО з географії та хімії. Про це інформує пресслужба МОН, передає УНН.
"Комісія визначила такі порогові бали:
- географія – 24, поріг “склав/не склав” не подолали 5,56% учасників тестування,
-  хімія – 13, поріг не подолали 10,15%", - повідомили у МОН.
Зазначається, що тепер відомі порогові бали з усіх предметів ЗНО.
Під час засідань 16 та 23 липня комісія визначила наступні бали “склав/не склав”:
- математика – 9,
- фізика – 12,
- українська мова і література – 22,
- історія України – 25,
- біологія – 22,
- англійська мова – 17,
- німецька мова – 17,
- французька мова – 17,


КИЇВ. 28 липня. УНН. Експертна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти на засіданні 28 липня визначила порогові бали “склав/не склав” для ЗНО з географії та хімії. Про це інформує пресслужба МОН, передає УНН.
"Комісія визначила такі порогові бали:
- географія – 24, поріг “склав/не склав” не подолали 5,56% учасників тестування,
-  хімія – 13, поріг не подолали 10,15%", - повідомили у МОН.
Зазначається, що тепер відомі порогові бали з усіх предметів ЗНО.
Під час засідань 16 та 23 липня комісія визначила наступні бали “склав/не склав”:
- математика – 9,
- фізика – 12,
- українська мова і література – 22,
- історія України – 25,
- біологія – 22,
- англійська мова – 17,
- німецька мова – 17,
- французька мова – 17,
- іспанська мова – 17.
У Міністерстві також зазначили, що результати ЗНО з географії та Хімії за оцінками у 100–200 і 12 балів (із предметів, результати тестування з яких зараховуються як оцінки за ДПА) з’являться на сторінках учасників ЗНО завтра, 29 липня.
Нагадаємо, результати зовнішнього незалежного оцінювання показали, що понад 23 тисячі дітей, або 8,32% з усіх учасників, провалили тест з української мови та літератури.
Змінено: Ірина Панчук - 29.07.2020 03:56:25
 
ЗНО-2020: консолідований поріг з іноземних мов встановлено на рівні 17 балів
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://www.unn.com.ua/uk/news/1882211-zno-2020-konsolidovaniy-porig-z-inozemnikh-mov-vstanovleno-na-rivni-17-baliv

В Україні у ЗНО-2020 з іноземних мов встановлено консолідований поріг на рівні 17 тестових балів. Про це стало відомо під час засідання експертної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти, передає кореспондент УНН.
“Встановлення консолідованого порогу з іноземних мов ЗНО-2020 року на рівні 17 тестових балів. Маємо одноголосно ухвалене рішення щодо встановленого консолідованого балу з іноземних мов на рівні 17 балів”, — заявив в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко.
Нагадаємо, 7 липня в Україні було проведено ЗНО з англійської мови. Його склали понад 105 тисяч осіб.
 
ЗНО-2020: адаптивний поріг з української мови та літератури для нацменшин становить 15 балів
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://www.unn.com.ua/uk/news/1882186-zno-2020-adaptivniy-porig-z-ukrayinskoyi-movi-ta-literaturi-dlya-natsmenshin-stanovit-15-baliv
      
У 2020 році адаптивний поріг ЗНО з української мови та літератури для учасників, які отримали повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи мов або мовою корінних народів, становить 15 балів. Про це стало відомо під час засідання експертної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти, передає УНН.
.
"Встановлення адаптивного порогу "склав/не склав" з української мови та літератури для учасників з особливими освітніми потребами, які отримали повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи мов або мовою корінних народів. Тут ми маємо спиратися на наші статистичні показники в прив’язці до трьох областей компактного проживання наших національних меншин: угорців, румунів і молдаван. Це три області: Закарпатська, Чернівецька та Одеська. 
Адаптивний поріг для випускників Закарпатської, Чернівецької та Одеської областей, мова навчання яких не належить до слов’янської групи мов або є мовою корінних народів, має встановлений на рівні 15 балів, і таким чином кількість учасників, які не долають цей поріг саме з цієї категорії становить 12,46%", - заявив в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко.
Так, це рішення члени експертної комісії проголосували одноголосно.
Змінено: Ірина Панчук - 29.07.2020 04:03:22
 
ЗНО-2020: 23 тисячі дітей провалили тест з української мови та літератури
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням https://www.unn.com.ua/uk/news/1882403-zno-2020-23-tisyachi-ditey-provalili-test-z-ukrayinskoyi-movi-ta-literaturi
Результати зовнішнього незалежного оцінювання показали, що понад 23 тисячі дітей, або 8,32% з усіх учасників, провалили тест з української мови та літератури. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Українського центру оцінювання якості освіти.
"Загальна кількість учасників зовнішнього незалежного оцінювання, які подолали поріг "склав/не склав" з української мови і літератури та отримали рейтингову оцінку за виконання сертифікаційної роботи за шкалою 100-200 балів, становить 251 648", - йдеться у повідомленні УЦОЯО.
Водночас, раніше у центрі повідомляли, що участь у тестуванні з української мови і літератури взяли 275 081 особа.
Таким чином, близько 23,4 тис. учасників тесту з української мови і літератури провалили його.
Від загальної кількості осіб, які брали участь у тестуванні з низки предметів, поріг "склав/не склав" не подолали: з української мови і літератури 8,32% осіб, з історії України – 13,19%, з англійської мови – 7,35%, іспанської мови – 11,3%, німецької мови – 11,4%, французької мови – 7,8%, з біології – 5,51%.
Додамо, УЦОЯО сьогодні розмістило на інформаційних сторінках учасників результати ЗНО з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології. "Учасники можуть також завантажити картки результатів і скан-копії бланків відповідей з цих предметів", - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, пороговий бал з української мови та літератури на ЗНО-2020 становить 22 бали.
 
Визначено результати ЗНО з географії та хімії

Матеріал читаємо нажче або переходимо за посиланням: http://osvita.ua/test/75329/



Українським центром оцінювання якості освіти оголошені результати зовнішнього оцінювання з двох тестових предметів — географії та хімії.
Напередодні експертною комісією були визначені порогові бали «склав/не склав» із зазначених предметів:
  • географія — 24 тестових бали;
  • хімія — 13 тестових балів.
Тестові роботи всіх учасників тестування розпізнані, ідентифіковані та перевірені. Результати тестування розміщені на інформаційних сторінках абітурієнтів.
Усі учасники, які подолали визначений експертами бар’єр, отримали рейтингову оцінку, що визначена за шкалою від 100 до 200 балів. Отриманий результат тестування учасники ЗНО зможуть використовувати під час вступної кампанії до закладів вищої освіти.
Оскільки результати зовнішнього оцінювання з вищезазначених предметів можуть бути враховані як державна підсумкова атестація за шкільний курс, Українським центром оцінювання якості освіти складено та затверджено окрему таблицю переведення тестових балів у шкалу 1-12 балів.
Учасники тестування можуть ознайомитись зі скан-копіями своїх бланків відповідей. Бланки відповідей розміщені на інформаційних сторінках учасників.
Також, у випадку сумнівів щодо об’єктивності визначених результатів, учасник тестування має право подати апеляційну заяву, надіславши її поштою на адресу Українського центру оцінювання якості освіти протягом 5 календарних днів з моменту оголошення результатів тестування.
Загальні результати тестів та таблиці переведення тестових балів у шкалу  100-200  балів та  1-12  балів :
Змінено: Олена Холод - 29.07.2020 08:19:58
 
МАЙЖЕ 400 ТИС ОСІБ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЦЬОГОРІЧНІЙ ОСНОВНІЙ СЕСІЇ ЗНО, З НИХ НА ВІДМІННО ЇЇ СКЛАЛИ 447 УЧАСНИКІВ






На основну сесію ЗНО цього року зареєструвалось 379 493 особи. Всі тестування відбулись без суттєвих порушень із дотриманням правил епідеміологічної безпеки. Про це йшлося під час пресбрифінгу щодо попередніх результатів ЗНО та початку вступної кампанії сьогодні, 29 липня 2020 року, в приміщенні МОН.

Учасники могли скласти тести з чотирьох навчальних предметів, серед яких два обов'язкові: українська мова і література та історія України чи математика, а два на вибір. Для вибору були запропоновані: біологія, географія, фізика, хімія, англійська, іспанська, німецька, французька мови.

Загалом було проведено 913 995 тестувань – це 74,5 % від запланованої кількості.

“Традиційно найпопулярнішими навчальними предметами стали українська мова і література, історія України та математика. Також цьогоріч учасники активно обирали географію, англійську мову та біологію. Менше зареєстрованих було з фізики, хімії, іспанської, німецької та французької мов”, – зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Цього року, порівнюючи з минулим роком, суттєво побільшало 200-бальників.

“Кількість осіб, які набрали максимальний тестовий бал і отримали оцінку 200 балів цього року, — 447, це більше на 63%, ніж минулого. Найбільше “відмінників” із математики —  142 особи. На другому місці — англійська мова, 84. Кількість учасників, які отримали найвищий бал з фізики, — 60, тоді як минулоріч їх було лише 4. Крім того, один з учасників — учень звичайної сільської школи — набрав рекордну кількість балів із чотирьох предметів: українська мова і література — 200 балів, математика — 200 балів, англійська мова — 199 балів, фізика — 196 балів. Ми вітаємо всіх відмінників”, — зазначив Сергій Шкарлет.

Тестування  відбулись із дотриманням усіх правил безпеки та із застосуванням протиепідеміологічних засобів. Відповідно до цьогорічних протиепідемічних вимог учасників із температурою понад 37,2 С та/або ознаками гострих респіраторних захворювань не допускали до пунктів тестування. Загалом через виявлені ознаки ГРЗ до пунктів проведення ЗНО не було допущено 127 осіб. Усі вони мали можливість зареєструватися для участі в додатковій сесії тестування.

З матеріалами брифінгу можна ознайомитись на сайті МОН.

Нагадаємо, для тих, хто не зміг долучитись до основної сесії ЗНО-2020, триває додаткова сесія. Результати додаткової сесії ЗНО буде розміщено на персональних сторінках учасників до 14 серпня 2020 року.


Змінено: Олена Холод - 29.07.2020 20:15:24
 
Дві третини українців підтримують систему ЗНО
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням http://osvita.ua/test/75338/

67,4% українців підтримують зовнішнє незалежне оцінювання, як систему вступу до закладів вищої освіти.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна, з посиланням на результати дослідження соціологічної служби Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Зокрема, на запитання, чи підтримують респонденти зовнішнє незалежне оцінювання як систему вступу до вишів, 67,4% відповіли, що безумовно підтримують або швидше підтримують, 13,6% - безумовно не підтримують або швидше не підтримують, а 19% не змогли відповісти на запитання.
Також на запитання, чи згодні опитані з твердженням, що ЗНО ставить усіх у рівні умови, 68,6% відповіли, що згодні, 14,2% - не згодні, а 17,1% не змогли відповісти на запитання.
Окрім того, на запитання, чи згодні респонденти з твердженням, що ЗНО зменшило рівень корупції під час вступу до вишів, 60,4% відповіли, що згодні з цим, 18,8% - не згодні, а 20,8% не змогли відповісти на запитання.
Дослідження проведено з  3  по  9  липня  2020  року методом інтерв ' ю «віч - на - віч» за місцем проживання респондентів .  Було опитано  2 022  респонденти віком від  18  років у всіх регіонах України ,  за винятком Криму й окупованих територій .
 
Деякі репетитори забирають бали в учасників ЗНО
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням http://osvita.ua/test/75261/
Про це свідчить аналіз результатів учасників зовнішнього оцінювання, які отримали 200 балів.

Деякі репетитори щороку складають тести ЗНО на високі бали, тим самим забираючи бали у своїх учнів.
Про це у своєму Facebook написав директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко.
За його словами, про це свідчить аналіз результатів учасників ЗНО, які отримали 200 балів.
«Серед осіб, які отримали 200 балів, є достатньо велика кількість випускників минулих років. Ми проаналізували їхні дані. Виявляється, що деякі з них обрали для складання ЗНО один предмет, вік – за 30. Більше того - дехто складає ЗНО щорічно останні 4 роки…», - зазначає Сидоренко.
Він також повідомив, що на одному із сайтів з он-лайн підготовки до ЗНО у Полтавській області, «усі ці 200-бальниці пропонують свої послуги і вказують, що вони склали цьогорічне ЗНО на 200!».
«Чому не можна використовувати оприлюднені матеріали і визначати свій рівень? Навіщо витрачати кошти платників податків щорічно? Ну і головне - учні мають знати, що деякі їх репетитори забирають у них бали. Дуже хочеться позбавити репетиторів сенсу хизуватися сертифікатами і змагатися зі своїми учнями», - наголосив директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко.
 
В УЦОЯО дорікнули репетиторам, які складають ЗНО
Матеріал читаємо нижче, або переходимо за гіперпосиланням http://osvita.ua/test/75335/
Виконання педагогічним працівником тесту ЗНО – нічого не може сказати про його фаховість.

В Українському центрі оцінювання якості освіти не схвалюють дії педагогічних працівників, які беруть участь у зовнішньому оцінюванні через власні амбіції. У Центрі також наголошують, що виконання певним педагогічним працівником тесту ЗНО – нічого не може сказати про його фаховість.
Про це йдеться у публікації УЦОЯО, що є реакцією на випадки участі у ЗНО педагогічних працівників та репетиторів.
В УЦОЯО зазначають, що перш за все брати участь у ЗНО за кошт платників податків мають особи, які завершують здобуття повної середньої освіти й, можливо, вступатимуть до закладів вищої освіти, або випускники минулих років, які здобули повну загальну освіту в попередні роки й дійсно планують вступати до вишів.
«На жаль, відсутність строгих обмежень спричинила ситуацію, коли чимало осіб, які на підпадають ані під першу, ані під другу з-поміж означених вище категорій і які, найчастіше, є або педагогічними працівниками в закладах загальної середньої чи вищої освіти, або репетиторами «на вільних хлібах», реєструються для проходження ЗНО з якихось власних міркувань, наприклад, з метою «перевірити себе», «показати себе», «перевірити систему ЗНО», «похизуватися своїми результатами перед учнями, колегами» тощо», - наголошують в Українському центрі оцінювання якості освіти.
У Центрі повідомляють, що кожен із них як учасник ЗНО – це додатковий тягар на всіх громадян України, адже саме громадяни як платники податків сплачують до бюджету ті кошти, які держава вкладає щорічно, щоб підтримувати в належному стані систему ЗНО.
Також кожен учасник ЗНО – це той, хто своїм результатом впливає на результати інших учасників – реальних випускників шкіл і реальних вступників до вишів.
«Це пов’язано з тим, що процедура визначення балів ЗНО одним із елементів має врахування процентиля учасників – тобто відсоткового місця їх відносно інших учасників. І якщо припустити, що ті учасники, які проходять ЗНО з якихось власних міркувань, не пов’язаних із закінченням школи чи вступом до вишу, отримують високі результати, то це означає, що вони «знижують» результати інших. Власне, ідеться про те, що якийсь конкретний учитель Х, який готує учня Y, стає конкурентом свого учня й навіть певною мірою призводить до зниження його результатів», - підкреслюють в УЦОЯО.
Окрім того, у Центрі зазначають, що метою ЗНО є оцінювання передусім тих випускників, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, а отже, саме під їхній рівень знань, умінь і навичок із тих чи тих предметів і готується той чи той предметний тест ЗНО, а вже аж ніяк не під рівень тих, хто їх навчає, тобто тих, хто щонайменше має кваліфікацію бакалавра, спеціаліста чи магістра.
«Іншими словами, виконання певним педагогічним працівником тесту ЗНО – нічого не може сказати про його фаховість, бо тест не був орієнтований на оцінювання такого учасника, і водночас виконання цим учасником тесту не на 200 балів – багато чого може сказати про його невідповідність обійманій посаді, адже він не впорався із базовим тестом, орієнтованим на тих, для кого вища освіта ще попереду», - наголосили в Українському центрі оцінювання якості освіти.
Як відомо, нещодавно директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко повідомив, що аналіз результатів учасників ЗНО, які отримали 200 балів свідчить про те, що серед них є достатньо велика кількість випускників минулих років, які надають репетиторські послуги
 
ЗНО: складати чи не складати. Позиція УЦОЯО


       В Українському центрі оцінювання якості освіти  висловили  свою позицію на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні осіб ,  які не мають наміру вступати до закладів вищої освіти і беруть участь у тестуванні через власні амбіції .
Відповідно до статті 47 Закону України «Про освіту», зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) – це оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти, яке здійснюється на принципах валідності, відкритості та прозорості, об’єктивності, надійності, доступності та відповідальності.
Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання здійснюється за кошти державного бюджету та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. При цьому для осіб, які завершують здобуття базової та профільної середньої освіти, ЗНО здійснюється винятково за кошти державного бюджету.
Галузеве освітнє законодавство, а саме закони України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 47) та «Про вищу освіту» (стаття 45), деталізує відповідні норми базового Закону, акцентуючи, відповідно до сфери свого регулювання, ті чи ті аспекти організації й проведення ЗНО.
Жоден зі згаданих нормативно-правових актів не встановлює строгих обмежень щодо кола осіб, які можуть проходити ЗНО, оскільки законотворці, формулюючи відповідні норми, керувалися раціональними міркуваннями, які підказували, що ЗНО за кошт платників податків проходитимуть лише ті особи, які або 1) дійсно завершують здобуття повної загальної середньої освіти й, можливо, вступатимуть до закладів вищої освіти, або 2) здобули повну загальну освіту в попередні роки й дійсно планують вступати до закладів вищої освіти.
На жаль, відсутність строгих обмежень спричинила ситуацію, коли чимало осіб, які на підпадають ані під першу, ані під другу з-поміж означених вище категорій і які, найчастіше, є або педагогічними працівниками в закладах загальної середньої чи вищої освіти, або репетиторами «на вільних хлібах», реєструються для проходження ЗНО з якихось власних міркувань, наприклад, з метою «перевірити себе», «показати себе», «перевірити систему ЗНО», «похизуватися своїми результатами перед учнями, колегами» тощо.
Якими б «високими» чи «банальними» не були ці мотиви щодо участі в ЗНО, відповідні громадяни, очевидно, не усвідомлюють кількох посутніх речей.
      По - перше, кожен із них як учасник ЗНО – це додатковий тягар на всіх громадян України, адже саме громадяни як платники податків сплачують до бюджету ті кошти, які держава вкладає щорічно, щоб підтримувати в належному стані систему ЗНО. «Безкоштовне ЗНО» – це міф. ЗНО – доволі коштовна для держави, а отже, для кожного громадянина зокрема, справа.
      По - друге, кожен із них як учасник ЗНО – це той, хто своїм результатом так чи так впливає на результати інших учасників – реальних випускників шкіл і реальних вступників до вишів. Це пов’язано з тим, що процедура визначення балів ЗНО одним із елементів має врахування процентиля учасників – тобто відсоткового місця їх відносно інших учасників. І якщо припустити, що ті учасники, які проходять ЗНО з якихось власних міркувань, не пов’язаних із закінченням школи чи вступом до вишу, отримують високі результати, то це означає, що вони «знижують» результати інших. Власне, ідеться про те, що якийсь конкретний учитель Х, який готує учня Y, стає конкурентом свого учня й навіть певною мірою призводить до зниження його результатів.
      По - третє, кожен із них як учасник ЗНО – це той, хто підважує один із засадничих принципів ЗНО, що в Законі України «Про освіту» визначено як перший, а саме принцип валідності, під яким розуміється обґрунтованість і придатність методів і технологій оцінювання для конкретних цілей. Метою ЗНО є оцінювання передусім тих випускників, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, а отже, саме під їхній рівень знань, умінь і навичок із тих чи тих предметів і готується той чи той предметний тест ЗНО, а вже аж ніяк не під рівень тих, хто їх навчає, тобто тих, хто щонайменше має кваліфікацію бакалавра, спеціаліста чи магістра. Іншими словами, виконання певним педагогічним працівником тесту ЗНО – нічого не може сказати про його фаховість, бо тест не був орієнтований на оцінювання такого учасника, і водночас виконання цим учасником тесту не на 200 балів – багато чого може сказати про його невідповідність обійманій посаді, адже він не впорався із базовим тестом, орієнтованим на тих, для кого вища освіта ще попереду.Бажання окремих громадян, які не підпадають ані під категорію осіб, які щойно завершують здобуття повної середньої освіти, ані під категорію осіб, які претендують на вступ до закладів вищої освіти, оцінити свої предметні знання, уміння й навички не за рахунок платників податків і не на шкоду тим учасникам, для яких ЗНО дійсно важливе, можна реалізувати в багато інших способів. Наприклад, такі громадяни можуть пройти тестування з використанням тестів ЗНО попередніх років, що повністю зібрані на сайті osvita.ua або на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти. Крім того, на сьогодні є чимало можливостей для проходження навчання й підвищення кваліфікації з подальшим реальним і, що надзвичайно важливо, валіданим тестуванням на багатьох інших освітніх ресурсах.
Якщо ж говорити про процедурний (а не змістовий) бік ЗНО, то будь-хто, зокрема й педагогічні та науково-педагогічні працівники, має чимало можливостей ознайомитися з ними в такі способи:
1) опрацювати положення Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 533);
2) отримати вичерпні консультації у відповідному регіональному центрі оцінювання якості освіти або в Українському центрі оцінювання якості освіти;
3) отримати суб’єктивну інформацію «з перших уст» від сотень тисяч учнів / студентів, які мають можливість проходити як пробне, так і реальне тестування;
4) пройти пробне тестування, метою якого є саме ознайомлення учасників із процедурами, попередньо оплативши з власної кишені, а не з кишені платників податків, участь у відповідному тестуванні;
5) стати інструктором у пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
6) поспілкуватися з учителями початкових класів, частина з яких на сьогодні вже взяла участь у сертифікації педагогічних працівників, що відбувалася частково за процедурами зовнішнього незалежного оцінювання,
І, урешті-решт, для педагогічних та науково-педагогічних працівників є «бонусна» можливість – стати першими охочими взяти участь у відповідних сертифікаціях педагогічних працівників за окремими предметними галузями, що невдовзі, крім початкового, будуть поширені на наступні рівні освіти. Саме на цих тестуваннях, де тести відповідатимуть вимогам до знань, умінь і навичок педагогічних працівників-предметників, і можна буде показати себе як справжніх фахівців.
Сказане вище виразно унаочнює, що кожен, хто з якихось власних міркувань хоче пройти ЗНО, може піти іншим шляхом, не ставлячи реальних випускників закладів загальної середньої освіти у нерівні умови й не погіршуючи їхні результати.
 
ЗНО-2020: Шкарлет назвав найпопулярніші предмети

 Джерело: https://glavcom.ua/news/vstupna-kampaniya-2020-shkarlet-nazvav-naypopulyarnishi-predmeti-zno-695763.html 

Найменше цього року учасники ЗНО обирали фізику, хімію, іспанську, німецьку та французьку мови.
369 767 абітурієнтів цьогоріч обрали ЗНО з української мови і літератури. Учасники цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання найчастіше обирали українську мову і літературу, історію України і математику. Про це повідомив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет, повідомляє Укрінформ.
      «Топ-3 навчальні предмети, обрані учасниками: українська мова і література (369 767 зареєстрованих), історія України (264 081), математика (186 204)», - сказав Шкарлет.
За словами т.в.о. міністра, значна кількість учасників ЗНО обрали також географію (130 тис зареєстрованих), англійську мову (117 780), біологію (113 944).
Менше учасників ЗНО обирали фізику (28 124 осіб), хімію (14 125), іспанську, німецьку, французьку мови (2 807 осіб).
Загальна кількість проведених тестувань становить 915 995, тобто 74,5% від запланованої кількості тестувань.
      У МОН також розповіли, через які причини деяких осіб не допускали або вилучали з пунктів тестування.
Так, 393 особи були не допущені через відсутність обов'язкових документів, 268 осіб порушили процедуру тестування. Крім того, 127 осіб, не допущених на тестування, мали ознаки гострих респіраторних захворювань. Проте усі вони мали зареєструватися для участі в додатковій сесії ЗНО.
Загалом на основну сесію ЗНО-2020 зареєструвалося 379 493 особи. Для них створено 82 890 аудиторій у 5185 пунктах тестування. До роботи в пунктах тестування залучено217 660 працівників.
Основна сесія ЗНО відбулася з 25 червня по 17 липня.

Страницы: Пред. 1 ... 14 15 16 17 18 19 След.
Читають тему