27.04.2018
«Круглий стіл» «Професійний розвиток педагога в умовах реформування освіти: можливості, виклики, перспективи» в рамках міжнародного україно-естонського проекту «Міксіке»
28 квітня 2018 року у Національному університеті «Львівська політехніка» в рамках міжнародного україно-естонського проекту «Міксіке» відбувся «круглий стіл» з міжнародною участю з теми «Професійний розвиток педагога в умовах реформування освіти: можливості, виклики, перспективи», в якому взяли участь координатор проекту від Рівненської області, перший проректор РОІППО Іван Вєтров та співкоординатор, заступник директора Здолбунівської гімназії Олександр Галик.
Мета «круглого столу: актуалізація сучасних проблем організації професійного розвитку педагогічного працівника в умовах реформування освіти в Україні, обговорення закордонного досвіду реформування освітньої галузі.
Учасників «круглого столу» привітав ректор університету д.т.н., професор Юрій Бобало, координатор проекту в Україні Маргарита Носкова.
У вступній сесії взяли участь представники з України, Білорусі, Польщі, Грузії.
Зокрема Галина Рарот, професор кафедри педагогіки та шкільної дидактики Державної установи «Люблінська політехніка» (Польща) поділилася досвідом реформування вищої школи у Польщі. Серед основних змін озвучила такі тези: заклад вищої освіти отримує державну дотацію, а далі використовує її абсолютно автономно; повна автономія ректора та університету; збільшиться кількість категорій закладі вищої освіти, окрім А,В,С, і на нижчих рівнях може не бути наукової діяльності, фундаментальних досліджень, присвоєння наукових ступенів інше; кількість предметів, що вивчаються зменшується із 106 до 40; чим вищий статус та рівень діяльності університету, тим більше фінансування; підняття статусу наукових видань; вирівнювання фінансування для докторантів, щоби всі мали однакові умови; вступ до університетів розподілиться таким чином: 50 % за тестуванням (матурою), 50 % за екзаменами; збільшення ролі штучного інтелекту, однак при навчанні гуманітарним дисциплінам перевагою залишатиметься людський фактор; учитель – особа № 1 і тому повинен добре знати історію, педагогіку, психологію, дидактику, методику, практика буде 1 день щотижня.
Про роль учителя в Грузії на фоні реформ розповідала Хатуна Цихелашвілі, тренер-консультант Національного центру підвищення кваліфікації вчителів. Із основних нововведень вона назвала такі:
- схема початку педагогічної діяльності, розвитку і кар’єрного росту, яка передбачає отримання рівневого статусу вчителем у разі опанування ним певними кредитами-балами: педагог-практик – старший педагог – ведучий педагог – ментор (менторів у Грузії лише 19) (статуси чинні лише для діючих педагогів);
- процедури, які має пройти учитель: опитувальник самооцінки план активності упродовж року – діяльність – рефлексія – завантаження результатів на сайт – процедура внутрішнього спостереження - присвоєння кредиту;
- через Фонд «Виклики тисячоліття» окремо проводилися навчання і тренінги для директорів і вчителів з метою опанування ІКТ, у тому числі з використанням програми Інтел. Нині вирішується питання включення ІКТ у загальну програму підготовки.
Ірина Васильєва, заступник директора з навчально-методичної роботи освітнього центру парку високих технологій м. Мінськ, окреслила основні напрями інформатизації освіти Республіки Білорусь, підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів сфери освіти в області ІКТ: модернізація технічної інфраструктури інформатизації системи освіти; формування освітнього середовища на базі «хмарних» технологій; розробку електронних освітніх ресурсів; мережева взаємодія учасників освітнього процесу; розповсюдження дистанційних форм навчання; розвиток кадрового потенціалу інформатизації освіти; інформатизація системи управління освітою. Охарактеризувала структури процесу інформатизації освіти, ІКТ-компетентностей педагога, веб-ресурсів післядипломної педагогічної освіти.
Другу половину «круглого столу» учасники працювали за напрямами трьох дискусій: 1) Середовище реалізації професійного розвитку педагога, 2) Інструменти здійснення освітніх реформ: нормативно-правові, організаційні, методологічні та мотиваційні, 3) Особистісні аспекти професійного розвитку педагога в умовах реформування освітньої галузі.
Серед ключових проблемних питань, які обговорювалися:
- Нова українська школа: суб’єкт та об’єкт реформування;
- чому випускник закладу вищої освіти не завжди володіє очікуваними компетентностями?;
- чи можна побудувати Нову українську школу без нової педагогічної освіти?;
- чи може «новоспечений» учитель бути більш професійним, а ніж його досвідчений колега?;
- освітні стандарти – професійні стандарти – кваліфікаційні характеристики;
- чи готові українські педагоги та адміністрації шкіл до самостійної розробки авторських навчальних програм, критичного аналізу рекомендацій МОН?;
- чи достатньо знань, умінь та навичок в учителів для переорієнтації навчання з «процесу» на «результат»?;
По завершенню дискусій були представлені результати роботи за напрямами.
