У Вашингтоні стартували закриті переговори за участю президента США Дональда Трампа, президента України Володимира Зеленського та лідерів провідних європейських країн. Після короткої відкритої частини, яка транслювалася наживо, учасники перейшли до конфіденційних обговорень. За словами Трампа, мета зустрічі — пошук шляхів завершення війни та створення умов для стійкого миру. При цьому глава Білого дому не виключив проведення окремих тристоронніх консультацій за участі України, США та Росії, аби перевірити, чи існує реальний шанс зупинити конфлікт.
Президент США наголосив, що нинішня ситуація в Європі безпрецедентна з часів Другої світової війни. Він представив усіх присутніх партнерів, відзначивши їхню вагу у процесі ухвалення рішень. Зокрема, прем’єрку Італії Джорджу Мелоні він назвав сильною лідеркою та своїм другом, підкресливши роль Рима в забезпеченні єдності європейського фронту. За словами Трампа, кожен із присутніх вносить унікальний досвід і вплив, що має стати основою для вироблення спільного плану безпеки для України.
Гарантії безпеки для України як ключ до миру
На переговорах європейські лідери підкреслили, що майбутнє України має бути захищене від повторної агресії з боку Росії. Джорджа Мелоні, Кір Стармер і Фрідріх Мерц наполягли на формуванні системи гарантій безпеки, які можна порівняти з механізмами НАТО, зокрема з колективною обороною, передбаченою статтею 5 Північноатлантичного договору.
Президент Франції Еммануель Макрон додав, що довготривала безпека неможлива без сильної української армії, яка повинна залишатися пріоритетом протягом наступних десятиліть. Він наголосив, що Захід має надати Києву не лише політичні обіцянки, а й конкретні військові та фінансові інструменти.
Для України питання гарантій є визначальним, адже будь-які компроміси чи поступки, про які натякали окремі учасники дискусії, мають сенс лише тоді, коли вони супроводжуються реальними механізмами захисту. Інакше будь-який договір ризикує стати лише паузою перед новим витком війни.
Чутливі сигнали про компроміси і територіальні натяки
Особливої уваги набули слова президента Фінляндії Александра Стубба, який пригадав досвід своєї країни у війні з СРСР. Він нагадав, що у 1940-х роках Гельсінкі змушений був піти на територіальні поступки заради збереження незалежності, натякаючи, що подібний сценарій може розглядатися і нині. Ця заява викликала обережну реакцію, адже українська сторона неодноразово заявляла про неприйнятність будь-яких територіальних компромісів.
Втім, сам факт озвучення таких ідей на високому рівні свідчить: у міжнародних колах дедалі частіше розглядають складні та болючі варіанти врегулювання. Трамп визнав, що домовленості з Москвою будуть надзвичайно складними, і саме тому переговори проходять у закритому форматі.
Для Києва важливо не допустити, щоб дискусія перетворилася на обговорення поступок без належних гарантій. Європейські лідери, зокрема Мелоні та Макрон, запевнили, що будь-які рішення мають враховувати довгострокові інтереси України та не підривати її суверенітет. Закритий формат зустрічі означає, що конкретні сценарії поки залишаються поза публічним простором, але вже очевидно: осінь 2025 року може стати визначальною для подальшої траєкторії війни.
