Гарантії безпеки України стали головною темою перемовин у Білому домі, де 18 серпня Дональд Трамп зустрівся з Володимиром Зеленським і лідерами семи європейських країн. За даними американських медіа, у найближчі десять днів спільна комісія США, Європи та України має підготувати детальний план гарантій. Його архітектуру очолив держсекретар США Марко Рубіо, а до роботи долучилися радники з нацбезпеки багатьох держав. Як повідомляють джерела, майбутня модель може включати авіаційну підтримку з боку США, а також посилений контроль над небом і морем.
Зустріч у форматі так званої «коаліції бажаючих» уже відбулася онлайн 19 серпня, де обговорювалося, як саме виглядатиме допомога Києву. Паралельно учасники дискусій намагаються виробити єдиний підхід до тиску на Володимира Путіна — санкції та міжнародна ізоляція залишаються основними інструментами, поки Москва не продемонструє готовності припинити агресію. У Вашингтоні наголошують: від того, наскільки сміливо поведе себе США, залежить рішучість європейців. При цьому Трамп дав зрозуміти, що американські війська на українську територію не підуть, але підтримка з повітря — реальний сценарій.
Чотири шляхи: від навчання військ до моделі НАТО
За даними The Times, робоча група розглядає чотири сценарії. Перший — розгортання тисяч британських і французьких інструкторів у відносно безпечних регіонах заходу України, які тренуватимуть нові підрозділи ЗСУ. У цьому випадку союзники продовжуватимуть постачати зброю, а США зосередяться на розвідданих, ППО і бойовій авіації у сусідніх країнах.
Другий варіант передбачає обмежений захист з повітря: патрулювання дронами, контроль кордонів і можливість нових санкцій у разі порушення Москвою домовленостей. Третій сценарій — «стаття 5 НАТО для України», яку підтримала прем’єр Італії Джорджа Мелоні. Ідея полягає в тому, щоб створити колективний механізм оборони, що мав би зупинити агресора ще до нової атаки. Нарешті, четвертий шлях — модель союзів на зразок американських угод із Японією чи Південною Кореєю, де США та партнери гарантують безпеку в обмін на стратегічну співпрацю.
Часові рамки та політичні сигнали
Дедлайн для формування чіткого плану визначено у десять днів. За словами українських чиновників, робота йде «від світанку до заходу», аби вже до кінця тижня з’явилася архітектура гарантій. Проте експерти сумніваються, що європейці погодяться на масштабне військове розгортання — швидше йдеться про авіаційний і морський захист, а також про створення навчальних центрів і розбудову оборонної промисловості.
Москва намагається подати сигнали готовності до переговорів, але водночас натякає на роль Китаю у цих домовленостях. У Києві ж наголошують: найнадійнішою гарантією безпеки є сильна армія, а міжнародні угоди мають лише підсилювати внутрішній потенціал. Остаточне рішення залежить від балансу між готовністю США брати участь у стримуванні Кремля та здатністю Європи діяти більш рішуче, ніж у попередні роки.
