Україна стрімко збільшує обсяги імпорту, тоді як експорт майже не зростає. Це створює серйозний тиск на національну валюту і змушує Національний банк активно витрачати валютні резерви. Лише за сім місяців цього року країна завезла товарів на понад 45 мільярдів доларів, тоді як експорт залишився на рівні минулорічних показників — близько 23 мільярдів. Такий дисбаланс у торгівлі стає серйозним ризиком для фінансової стабільності.
Аналітики застерігають, що в умовах війни залежність від імпорту може лише посилюватися, адже відновлення енергетики та інфраструктури значною мірою залежить від закордонних поставок. Якщо ж у найближчі роки Україна не зможе суттєво наростити експорт, то ризики девальвації гривні та нової фінансової кризи зростатимуть у геометричній прогресії.
Що саме завозять найбільше
Основний стрибок імпорту припав на машини та обладнання — понад 70% у порівнянні з минулим роком. Значно зросли й поставки палива — на понад 20%. Це логічно, зважаючи на постійні атаки Росії по енергосистемі, які змусили Україну імпортувати навіть електроенергію. У серпні частка імпорту електрики сягнула 12%, а до зими країні доведеться ввезти майже 5 мільярдів кубометрів газу.
Важливим фактором є й китайський імпорт. На нього припадає понад 21% від загального обсягу, що становить близько 10 мільярдів доларів. Товари з Китаю дешевші через перевиробництво на внутрішньому ринку, тому їхня популярність зростає. Для порівняння, з Польщі ввезли товарів на 4,4 мільярда доларів, а з Німеччини — на 3,7 мільярда.
Також значну частку становлять поставки будівельного обладнання та комплектуючих для відновлення інфраструктури. Плановане введення у 2025 році додаткових 800 мегават нових енергопотужностей теж відбуватиметься завдяки імпортним технологіям. Це лише збільшує торговий дефіцит і посилює залежність від зовнішніх ринків.
Які наслідки для гривні
Національний банк прогнозує, що цього року торговий дефіцит сягне рекордних 52 мільярдів доларів. Для його покриття регулятор змушений продавати валюту з резервів. Лише у липні обсяги продажу перевищили 3,7 мільярда доларів, що є одним із найбільших показників за останній час.
Наразі фінансову стабільність вдається підтримувати завдяки міжнародній допомозі. Але якщо обсяги зовнішнього фінансування скоротяться, гривня може зазнати значно сильнішого падіння, ніж на нинішні 10–20%. У такому випадку можливе зростання цін, погіршення доступу до імпортних товарів і новий виток економічної нестабільності.
Економісти наголошують: ключ до вирішення проблеми — у стимулюванні експорту. Україна повинна шукати нові ринки збуту, збільшувати виробництво та зменшувати залежність від імпорту, інакше ситуація з гривнею може стати критичною вже у найближчі роки.
