В анексованому Криму ситуація з пальним набула критичного масштабу. З 24 вересня на автозаправках півострова зник бензин усіх марок, включно з найдорожчим А100. За словами місцевих мешканців, перші ознаки дефіциту стали відчутними ще десять днів тому, але тепер криза переросла у справжній колапс. Багато заправних станцій закрилися повністю, щоб уникнути витрат на персонал, залишивши тисячі людей і підприємств без доступу до пального.
Місцеві жителі відкрито говорять про гнів і розчарування, звинувачуючи Кремль у неспроможності забезпечити навіть базові потреби населення. Зникнення бензину одразу позначилося на ритмі життя: на дорогах стало значно менше автомобілів, громадський транспорт перевантажений, а приватний бізнес зазнає значних збитків через зриви логістики.
Як дефіцит б’є по мешканцях і бізнесу
Зникнення бензину торкнулося різних сфер одночасно. Рядові кримчани змушені переходити на маршрутки, які тепер переповнені, а поїздки у справах перетворюються на справжнє випробування. Деякі бюджетні установи отримують обмежені обсяги пального у вигляді талонів, проте цього вистачає лише для мінімальних потреб.
Особливо гостро криза вдарила по приватному сектору. Логістичні компанії, служби доставки та інші бізнеси, залежні від транспорту, стикаються з неможливістю виконувати свої зобов’язання. Це означає не лише фінансові втрати, а й ризик зупинки роботи цілих підприємств. На тлі цього зростає соціальна напруга, адже від пального залежить повсякденне життя сотень тисяч людей.
Кремль виправдовується, але довіра тане
Окупаційна адміністрація Криму пояснила кризу «тимчасовим зниженням обсягів виробництва на низці нафтопереробних заводів Росії». Однак місцеві мешканці не вірять у такі виправдання, нагадуючи, що проблеми з постачанням пального повторюються регулярно й завжди відображають глибші економічні труднощі.
Нині відсутність бензину стала символом безпорадності російської влади, яка не здатна впоратися навіть із базовими завданнями. Кримчани, які ще донедавна мовчки мирилися з побутовими проблемами, дедалі частіше публічно висловлюють невдоволення й прямо покладають відповідальність на Кремль. Таким чином бензинова криза виходить за межі господарської проблеми, перетворюючись на політичний сигнал про наростання недовіри до влади.
