Президент США Дональд Трамп уперше публічно дав зрозуміти, що його можливості впливати на нелегітимного лідера РФ Володимира Путіна значно обмежені. За даними Axios, під час розмов із довіреними радниками він визнав: його розрахунок на готовність Кремля до миру був хибним. У серпні американський президент попереджав Москву про «серйозні наслідки» у разі відмови від припинення вогню в Україні, однак жодних дієвих кроків, включно з новими санкціями, так і не було запроваджено.
Трамп намагається демонструвати жорсткість у соцмережах, зокрема у Truth Social, де він пообіцяв розширити санкції проти Росії, але лише у випадку, якщо до цього долучаться всі союзники по НАТО. Така позиція фактично знімає з Вашингтона односторонню відповідальність і водночас залишає Кремлю простір для маневру. Водночас джерела стверджують: сам президент усвідомлює, що переоцінив готовність Путіна до діалогу, і нині сумнівається у власних шансах переламати ситуацію.
Переговори, що зайшли в глухий кут
Попри серію зустрічей із Зеленським та європейськими лідерами, а також особистий діалог із Путіним на Алясці, суттєвого прогресу досягнуто не було. У Вашингтоні наполягали на прямій зустрічі президентів України та Росії, однак Кремль виставив умови, які Київ і союзники назвали неприйнятними.
Путін під час пресконференції після візиту до Китаю заявив, що не відкидає переговорів, але лише на території Москви. Українська сторона відповіла зустрічною пропозицією — провести переговори у Києві, підкресливши готовність принаймні семи країн виступити майданчиком для саміту. Така принципова різниця у підходах лише поглибила глухий кут, у якому опинився діалог.
Чи втратить Вашингтон важіль тиску?
Аналітики зазначають, що коливання Трампа можуть стати сигналом для Путіна затягувати війну. У Кремлі прагнуть створити картину, нібито Захід втомився від протистояння, а Білий дім не має рішучості до самостійних дій. Це може зменшити довіру союзників до США як лідера антипутінської коаліції.
Разом із тим, відмова від негайних санкцій не означає повної капітуляції. У Вашингтоні готують сценарії тиску, але відкладають їх реалізацію, очікуючи на єдність НАТО. Для Києва ж така пауза несе ризики: війна продовжує забирати життя, тоді як Кремль користується часом для перегрупування сил. Сумніви Трампа можуть коштувати Україні не лише затяжної війни, а й послаблення міжнародного фронту підтримки.
