
Європейський Союз готує 19-й пакет санкцій проти Росії, однак питання подальшого обмеження закупівель її енергоносіїв знову викликало гострі суперечки між державами-членами. За інформацією дипломатичних джерел, низка країн виступає проти додаткового тиску на ринок нафти та газу, адже це може створити внутрішньополітичні кризи і підірвати економічну стабільність. На цьому тлі президент США Дональд Трамп публічно закликав Брюссель піти далі й запровадити 100-відсоткові мита проти Китаю та Індії, які залишаються головними покупцями російських енергоресурсів.
Трамп наголосив, що без економічного тиску на ключових партнерів Москви санкції втрачають сенс. Проте європейські чиновники вже дали зрозуміти: ЄС традиційно уникає використання мит як інструменту зовнішньої політики і не готовий наслідувати Вашингтон у цій сфері. Дипломати зазначають, що обговорення нового пакета триває, але спільного бачення щодо енергетичних обмежень досі немає.
Санкції без енергоносіїв: як ЄС балансує між політикою та економікою
У Брюсселі визнають, що російські доходи від продажу нафти і газу досі фінансують агресію проти України, однак водночас наголошують на вразливості власних економік. У низці країн ЄС зростають побоювання, що подальші обмеження спричинять подорожчання енергоносіїв для населення і промисловості. Це, своєю чергою, може посилити внутрішньополітичну напругу та підірвати єдність блоку.
З огляду на це, 19-й пакет санкцій обмежується переважно діями проти іноземних компаній, що допомагають Росії обходити вже чинні заборони. Йдеться, зокрема, про структури з Китаю та інших країн, які беруть участь у постачанні товарів подвійного призначення чи у схемах перевалки нафти. ЄС робить ставку на закриття «сірих зон», уникаючи радикальних кроків, які могли б завдати шкоди власним економікам.
Вашингтон тисне, Брюссель вагається
Адміністрація Трампа демонструє більш агресивний підхід до санкційної політики. У вересні американський президент особисто долучився до консультацій із представниками ЄС і прямо заявив: без тарифів проти Китаю та Індії санкційна стратегія Заходу не досягне мети. За його логікою, лише повне перекриття каналів закупівлі російських енергоносіїв здатне змусити Кремль припинити війну проти України.
Втім, у Брюсселі такі ідеї зустрічають із осторогою. Європейські дипломати нагадують, що будь-які тарифи чи заборони потребують одностайної підтримки всіх членів союзу, а цього наразі немає. Вони підкреслюють, що ЄС не готовий до кроків, які можуть розділити блок і створити нові економічні ризики. Таким чином, черговий пакет обмежень, імовірно, буде спрямований не на російську нафту чи газ, а на третіх посередників, які допомагають Кремлю продовжувати торгівлю.