На Рівненщині лише за два тижні сталося два трагічних випадки підліткових самогубств. У вересні життя обірвалося у 16-річної студентки та 14-річної учениці ліцею. Ці події викликали хвилю занепокоєння в громадах та поставили питання про причини дитячої уразливості.
Психологи наголошують: підлітки часто приховують справжній стан від дорослих, а їхні проблеми здаються непомітними. Проте за зовнішньою усмішкою може стояти відчуття ізоляції, невпевненості й глибокої самотності. Саме тому важливо вчасно розпізнати сигнали небезпеки та не ігнорувати тривожні зміни.
Чому діти опиняються на межі
Експерти виокремлюють кілька ключових причин, що можуть штовхати підлітків до фатального кроку. Серед них — генетична схильність до депресії, кризи самоідентифікації, конфлікти в родині, брак підтримки з боку близьких. Додатковим чинником є булінг у школі чи відчуження з боку ровесників, що значно посилює психологічний тиск.
Суттєву роль відіграють і соціальні мережі. Діти стикаються з токсичними порівняннями, ідеалізованими образами, відчувають себе «гіршими» за інших. У поєднанні з уживанням психоактивних речовин чи алкоголю це може призводити до неконтрольованих імпульсивних рішень, які стають небезпечними для життя.
Що можуть зробити дорослі
Батьки насамперед мають уникати знецінення почуттів підлітка. Важливо визнавати його емоції й показувати готовність вислухати без осуду. Підтримка у вигляді простих щоденних жестів — спільних розмов, прогулянок, вечерь — допомагає створити відчуття безпеки та довіри.
Учителі, своєю чергою, повинні звертати увагу на зміни в поведінці учнів. Ізоляція, різкі перепади настрою, втрата інтересу до навчання або хобі можуть бути сигналами тривоги. У таких випадках дорослі мають не зволікати й залучати фахівців — психологів чи психіатрів, аби вчасно надати допомогу.
