Коли дрони — не відповідь: чому Україна помиляється в боротьбі з «Шахедами»?
Після кожної нової масованої атаки Росії президент Володимир Зеленський публічно дякує військовим і мобільним групам, які збивають дрони-камікадзе. Особливу надію він покладає на масштабування систем дронів-перехоплювачів, називаючи їх «тим самим рішенням». Проте все більше експертів критикують таку стратегію. Один з найавторитетніших — Юрій Касьянов, військовий, волонтер і розробник далекобійних БПЛА. Його позиція однозначна: ставка виключно на дрони-перехоплювачі — це технологічна помилка і фінансова пастка.
За оцінками, вже восени російська армія може запускати по Україні до 2000 «Шахедів» на добу. При такому навантаженні концепція «дрон проти дрона» не витримує критики, адже перехоплення кожного шахеда вимагає окремого оператора, техніки, транспорту і логістики. А ресурси — не безмежні.
Лобізм, математика і міфи про ефективність
Головна ілюзія — це вигідне співвідношення вартості дрона-перехоплювача (90 тис. грн) і шахеда (від 200 тис. доларів). Але ціна на іранські дрони стрімко впала через масове виробництво в російській Єлабузі. Реальні витрати на ефективну нічну оборону однієї точки значно вищі: потрібно до 10 коптерів на одного шахеда, тобто 900 тис. грн замість 90 тис. — рівень вартості однієї зенітної ракети.
Касьянов також підкреслює, що саме виробники й дистриб’ютори дронів активно просувають ці рішення на найвищому рівні, формуючи у президента хибне враження про їхню ефективність. Проблема — у відсутності системного аналізу. Дрони мають своє місце на полі бою, але як додатковий інструмент, а не основа протиповітряної оборони.
Альтернатива існує: ППО по-українськи
Юрій Касьянов пропонує створення так званої «Тріади оборони», до якої входять:
- Дрони-перехоплювачі для прифронтових зон;
- Власні дешеві ЗРК із радіокомандним наведенням;
- Легка авіація зі стрілецькою зброєю для полювання на дрони в повітрі.
Такі системи вже давно використовуються в інших арміях, і в умовах обмежених ресурсів саме розумна комбінація різних технологій, а не ставка на одне «модне» рішення, є ключем до ефективного захисту. Україна має шанс створити власну ППО, здатну витримувати атаки рівня сотень і тисяч шахедів, але для цього потрібна зміна підходу — від PR-рішень до інженерного аналізу.
Ставка на дрони-перехоплювачі як єдиний засіб — це не стратегія, а технологічна ілюзія. І якщо керівництво країни не почне радитися з фахівцями, а не з продавцями, ми ризикуємо втратити не тільки гроші, а й саму можливість вибудувати реальний щит над Україною.
