Українські атаки дронами на російські нафтопереробні заводи вже відчутно вплинули на енергетичний сектор країни-агресора. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, для того щоб дефіцит палива став критичним саме для армії РФ, потрібно вивести з ладу щонайменше третину таких підприємств. Наразі ж російські військові продовжують забезпечувати себе пальним, відбираючи його у цивільного населення, яке вже почало відчувати наслідки перебоїв.
Фахівець наголосив, що справжньою проблемою для Кремля є не лише знищення резервуарів, а передусім виведення з ладу обладнання, яке забезпечує роботу заводів. Саме воно потребує довготривалого відновлення, а у деяких випадках — заміни, що може затягнутися на місяці. За попередніми оцінками, Росія вже втратила близько чверті свого нафтового ринку, що ставить під сумнів здатність утримувати внутрішню стабільність і фінансувати агресивну війну.
Наскільки критичною є втрата третини російських НПЗ
Експерт підкреслює, що саме після виведення з ладу 30–50% нафтопереробних заводів армія РФ почне відчувати справжній дефіцит пального. Поки ж основний тягар нестачі палива лягає на цивільних росіян, адже військове командування забезпечує насамперед власні потреби, відбираючи ресурси у населення.
Важливим чинником є також тривалість зупинки роботи підприємств. Якщо обладнання НПЗ пошкоджене серйозно, його відновлення може бути неможливим у короткі терміни. Це не лише створює перебої на внутрішньому ринку, але й обмежує можливості Росії експортувати нафту, що напряму вдаряє по бюджетних доходах Кремля. Втрата фінансів і ресурсів одночасно зростає у стратегічну проблему, яка послаблює здатність вести війну.
Удар по нафтопроводу та вплив на Чорноморський флот
Окрім НПЗ, українські сили дедалі частіше завдають ударів і по інфраструктурі транспортування нафти. Так, 20 вересня дрони СБУ та Сил спецоперацій вдарили по нафтоперекачувальних станціях нафтопроводу “Куйбишев – Тихорецьк”. Ця артерія безпосередньо пов’язана з експортом через порт Новоросійськ, де базується Чорноморський флот РФ.
Таким чином, атаки мають подвійний ефект: вони ускладнюють експортні поставки та одночасно знижують спроможність ворога утримувати боєздатність флоту, що веде обстріли України крилатими ракетами. Українські удари поступово вибивають у Кремля інструменти впливу на Чорному морі, позбавляючи його стратегічних переваг. Це змушує Росію розтягувати ресурси і витрачати дедалі більше коштів на захист об’єктів, які вже не гарантують стабільного функціонування.
