Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із жорсткою заявою щодо майбутніх планів Кремля, підкресливши, що агресія Москви не обмежується лише війною проти України. На конференції послів у Берліні він наголосив: усе вказує на те, що імперські амбіції російського диктатора тільки починаються з українського напрямку.
Йдеться про значно ширші плани дестабілізації Європи, використання гібридних атак, а також спроби Кремля посіяти хаос серед демократичних країн. За словами канцлера, перед Європою стоїть фундаментальне історичне завдання – створити нову систему безпеки, яка буде здатна протистояти викликам XXI століття.
Мерц підкреслив, що Україна сьогодні фактично виконує роль щита для всього континенту. Збройна агресія Кремля спрямована не лише на знищення української державності, а й на руйнування всього порядку, заснованого на міжнародних правилах. Від того, наскільки ефективно Захід зможе допомогти Києву, залежить майбутнє стабільності у світі.
Європа потребує нової архітектури безпеки
Канцлер навів приклад недавньої атаки Росії на Київ, коли під час масованого обстрілу було пошкоджене представництво Європейського Союзу. Цей інцидент, за словами Мерца, доводить: Москва більше не визнає жодних кордонів, жодних умовностей і навіть не рахується з дипломатичними установами. Така поведінка демонструє руйнування існуючого порядку та підтверджує, що нинішня архітектура безпеки виявилася безсилою перед російською агресією.
Саме тому Європа має почати формувати нову систему, засновану на реалістичному усвідомленні загроз. Йдеться не лише про військовий компонент, а й про посилення кіберзахисту, боротьбу з дезінформацією та зміцнення енергетичної незалежності. Кремль діє гібридними методами: від атак на інфраструктуру до використання міграційної кризи й економічного тиску. У відповідь ЄС та НАТО повинні створити спільний механізм стримування, який унеможливить подальшу експансію Путіна.
Жорстка риторика Мерца і реакція Кремля
Останні заяви канцлера ФРН свідчать про зміни у підході Берліна до Кремля. Якщо раніше німецька політика часто піддавалася критиці за м’якість, то тепер риторика стає дедалі жорсткішою. Мерц уже назвав Путіна “найбільшим воєнним злочинцем нашого часу” та підкреслив, що немає жодних підстав довіряти будь-яким його словам. Такі заяви, без сумніву, сигналізують про готовність Німеччини відігравати активнішу роль у зміцненні європейської безпеки.
У Кремлі вже встигли відреагувати, звинувативши Мерца у “ворожій риториці”. Проте саме ця реакція показує: тверді заяви завдають болючих ударів по інформаційних позиціях Москви. Для Німеччини це шанс підтвердити свою лідерську роль у Європі та продемонструвати, що агресор не залишиться без відповіді.
Європа стоїть на роздоріжжі: або буде створена нова архітектура безпеки, здатна захистити держави-члени від агресії, або континент ризикує стати ареною подальших імперських експериментів Кремля. Саме тому меседж Мерца звучить не лише як політична заява, а як попередження всім демократичним країнам світу.
