Коли місто огортає мороз і дерева прикрашають грона червоних ягід, на вулицях з’являються яскраві снігурі. Їхні червоногруді силуети завжди привертають увагу, і складається враження, ніби птахи прилетіли з далеких країв. Але щойно приходить весна й розтане сніг, вони наче розчиняються у повітрі. Насправді снігурі нікуди не відлітають, а просто змінюють середовище та спосіб життя. Це одні з найбільш прихованих пернатих, які добре адаптуються до сезонних змін і обирають різну стратегію поведінки залежно від пори року.
Їхня загадковість у тому, що влітку вони тримаються осторонь людини. Снігурі воліють селитися в тиші й глибині лісів, щоб спокійно виводити потомство. Тому для міських жителів складається враження, що ці птахи просто зникають, хоча насправді вони залишаються зовсім поруч — у лісових масивах України.
Лісове життя і літній раціон
У теплий сезон снігурі змінюють свої звички. Вони обирають хвойні та змішані ліси Полісся чи Карпат, де знаходять укриття у густих ялинкових гілках і чагарниках. Тут самки будують гнізда, а самець допомагає вигодовувати пташенят. У цей період вони стають мовчазними й майже непомітними, адже будь-який гучний звук може привернути увагу хижаків.
Їхнє меню також суттєво змінюється. Якщо взимку основу раціону становлять ягоди горобини, калини чи насіння клена, то влітку снігурі надають перевагу брунькам, молодому листю та комахам. Для пташенят вони збирають дрібних безхребетних, які забезпечують швидке зростання та розвиток. Саме завдяки достатку корму в лісі птахи можуть вести прихований спосіб життя, уникаючи міст і людських очей.
Чому взимку снігурів стає більше
З настанням холодів ситуація різко змінюється. Снігурі вирушають ближче до населених пунктів у пошуках доступної їжі. Взимку їх часто можна побачити на деревах з ягодами чи біля годівниць. Але насправді збільшення їхньої кількості пояснюється ще й тим, що до українських птахів приєднуються їхні родичі з північної Європи. Для них наші зими здаються м’якшими та багатшими на корм, ніж у їхніх рідних краях.
Саме тому в морозні дні ми бачимо більше яскравих червоних грудей на гілках дерев. Це не ознака міграції, а лише підтвердження того, що снігурі живуть поруч із нами цілий рік. Влітку вони стають непомітними й мовчазними, а взимку виходять з тіні й нагадують нам, що природа поруч, навіть коли здається, що все завмерло.
