Попри дипломи і досвід роботи, сотні українок у Німеччині стикаються з реальністю, у якій головне — не фах, а терміновість працевлаштування. Програма Job Turbo, яку уряд ФРН розгорнув для швидкого виводу біженців на ринок праці, фактично перетворює багатьох освічених жінок на кандидаток у прибиральниці. Центри зайнятості не беруть до уваги попередній професійний досвід, акцентуючи на вакансіях, які потрібно закрити просто зараз. Найчастіше це сфера клінінгу, догляд за літніми або кухонна допомога. Формально пропозиції не є обов’язковими, але відмова від них загрожує тиском чи навіть скороченням виплат.
Саме з таким підходом зіткнулася Тамара Ліщук, яка мала дві вищі освіти і понад десятиліття працювала бухгалтером в Україні. В Німеччині їй пропонують лише фізичну некваліфіковану працю, попри те, що вона відвідує мовні курси та мріє повернутися у професію. Жінка наголошує: аби мити підлогу, не потрібно було навчатися роками. І це не емоції — це досвід сотень таких, як вона.
Бухгалтерка з досвідом — у прибиральниці?
«У Центрі зайнятості мені одразу запропонували роботу прибиральниці. А коли я сказала, що мені це не підходить, бо починаю курси B2, — порадили самій шукати вакансії онлайн. Але ж я тут нова, без досвіду роботи в Німеччині, без контактів. Це, фактично, означає — або погоджуйся на будь-що, або залишайся без підтримки», — розповідає Тамара.
Жінка каже, що процес визнання диплома затягнувся на місяці, а без цього вона не має жодного шансу повернутись до бухгалтерії. І навіть коли документи підтвердять, потрібно ще шукати роботодавця, готового взяти працівника без досвіду у Німеччині. Тим часом життя триває — мовні курси, діти, побут. Старша донька адаптується швидше, а от чотирирічна досі не їсть у дитсадку — доводиться щодня забирати її на обід додому. Це викликає труднощі з працевлаштуванням: дитсадки працюють до обіду, а більшість вакансій — на повний день до 18:00.
Юридична освіта? Не рахується
Інша українка, Юлія Фесенко з Харкова, до повномасштабної війни працювала у правовій сфері. Вона має дві вищі освіти — юридичну й менеджерську — але її диплом тут визнанню не підлягає, бо юриспруденція у ФРН є регламентованою професією.
«Щоб стати юристом тут, треба навчатися ще шість років, володіти мовою на рівні С1. Я лише готуюсь до B2. Це нераціонально — тому зараз думаю про роботу з біженцями, допомогу з документами, можливо — у Карітасі чи Червоному Хресті», — каже Юлія.
Вона зізнається, що теж отримувала пропозиції з Jobcenter — догляд за літніми або клінінг. Пояснення — мовна практика. Але жінка вірить: коли вона добре вивчить мову, то зможе бути більш корисною. А поки — самостійно шукає шляхи залишатися у професійному полі.
