17 липня Верховна Рада України остаточно затвердила новий склад уряду на чолі з Юлією Свириденко. Це рішення стало логічним продовженням політичних перестановок, які останні місяці формувалися в кулуарах влади. За відповідну постанову проголосували 262 народних депутати. Свириденко, яка раніше обіймала посаду першого віцепрем’єра та міністра економіки, тепер отримала повноваження повністю переформатувати виконавчу владу — і одразу ж скористалася ними.
Під час засідання Рада затвердила запропоновану нею урядову команду. Підтримка з боку парламенту виявилася переконливою: 253 голоси “за”, лише 13 — “проти”. Це свідчить про політичний консенсус навколо пріоритетів нового Кабміну в умовах війни та необхідності швидкого реформування державного управління.
Хто увійшов до нового складу Кабміну
Серед ключових фігур нового уряду — добре знайомі обличчя та кілька несподіваних рішень. Першим віцепрем’єром та міністром цифрової трансформації залишився Михайло Федоров. Олексій Кулеба став віцепрем’єром з питань інфраструктури, а Тарас Качка — віцепрем’єром з євроінтеграції. Міністерство юстиції очолив Герман Галущенко, який раніше був міністром енергетики. Його місце зайняла Світлана Гринчук.
Серед інших призначень: Олексій Соболєв очолив Мінекономіки, Ігор Клименко зберіг посаду міністра внутрішніх справ, а Сергій Марченко продовжить керувати Мінфіном. Зміни торкнулися й гуманітарного блоку: Наталія Калмикова стала міністром у справах ветеранів, а Матвій Бідний — новим очільником Міністерства молоді та спорту. Андрія Сибігу переобрали на посаду міністра закордонних справ окремим голосуванням — “за” виступили 271 депутат.
Пріоритети уряду: економіка, оборона, сталість
Президент Зеленський окреслив перед новим Кабінетом чіткий вектор: фокус на економічне зростання, забезпечення армії всім необхідним, а також аудит та реалізація міжнародних домовленостей. Серед найбільш амбітних цілей — нарощування обсягів власного оборонного виробництва до щонайменше 50% потреб фронту протягом півроку. Йдеться не лише про зброю, а й про локалізацію виробництва, зниження залежності від зовнішніх поставок і ефективне використання ресурсів.
Окремо підкреслюється важливість відновлення довіри до влади через прозорість управління та реалізацію реформ. Уряд Свириденко має стати тим механізмом, який дозволить об’єднати економіку, безпеку та соціальну стійкість в один цілісний курс розвитку держави під час війни та в підготовці до повоєнного відновлення.
