Попри декларовану «стратегічну дружбу без меж», Китай все більше розглядає Росію не як партнера, а як проблему. Міністр закордонних справ КНР Ван І ще 2 липня на зустрічі з головою європейської дипломатії Каєю Каллас прямо заявив: Пекін не допустить поразки Москви у війні проти України. На перший погляд — стандартна лінія китайської підтримки Кремля. Але насправді — сигнал тривоги.
Причина криється в геополітичних інтересах Китаю: крах Росії означатиме переорієнтацію уваги США на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Іншими словами, ослаблена РФ — це більше тиску на Китай. Проте перемога Росії також лякає Пекін: Путін, зміцнившись, може повестися непередбачувано — від загроз НАТО до авантюр на території Казахстану. Обидва сценарії несуть загрозу стабільності в регіоні, яку Китай прагне зберігати понад усе.
Поразка Росії: небезпечний хаос і нові кордони
Варіант, у якому Росія зазнає масштабної поразки в Україні, теж не тішить китайське керівництво. За оцінкою експертів, така поразка може запустити «ланцюгову реакцію» дестабілізації: внутрішнє насильство, переворот, розпад режиму Путіна й навіть громадянська війна. Для Пекіна це — сценарій безконтрольного хаосу під боком.
Хоча теоретично Китай міг би скористатися ситуацією, анексувавши частину Далекого Сходу, така «перемога» не буде безпечною. Отримані території стануть зоною турбулентності, а сам процес анексії може спровокувати ще глибші конфлікти. Китай не зацікавлений у новому джерелі нестабільності на своєму північному кордоні.
Геополітична гра: Пекін натякає Заходу, що робити
Фахівці припускають: заява Вана І мала на меті донести Заходу двозначне повідомлення. Мовляв, Китай хоче того ж, чого й США — ослаблення Росії, але без її краху. Такий стан справ вигідний усім: Путін стриманий, Кремль ослаблений, Україна зберігає суверенітет, а США можуть уникнути двофронтового геополітичного конфлікту.
Пекін демонструє, що йому вигідна стабільна, але підконтрольна Росія. Такий баланс дає змогу Китаю використовувати РФ як буфер і водночас не допустити появи некерованої зони хаосу. Допомагаючи Україні втримати оборону, Захід фактично діє і в інтересах самого Пекіна.
