З 1 вересня для українців, які перебувають за кордоном, починається новий етап змін, що стосується як правил перебування, так і умов тимчасового захисту. У різних країнах Європи готуються нововведення, які можуть відчутно вплинути на життя біженців та трудових мігрантів.
Одним із головних факторів напруження є майбутній запуск системи EES – Європейської електронної системи для автоматичної реєстрації в’їзду та виїзду громадян третіх країн, серед яких і українці. Це означає, що замість звичайної печатки в паспорті, тепер доведеться проходити біометричну ідентифікацію — фотографія, відбитки пальців, внесення до єдиної бази даних. Без цього перетнути кордон буде неможливо.
Така інформація діятиме протягом трьох років, але кожен українець повинен бути готовим до додаткових процедур і перевірок на кордоні. Експерти радять закладати більше часу на подорожі, адже черги на пунктах пропуску значно зростуть.
Польща, Чехія та Нідерланди: нові правила захисту
Особливу увагу українці прикували до Польщі. Тут новообраний президент Кароль Новроцький наклав вето на одну з ключових устав, і поки невідомо, як саме це позначиться на статусі українців. Тимчасовий захист діє до 30 вересня, однак у Варшаві вже готують рішення про його продовження. Водночас із 1 жовтня починає діяти правило, за яким право на безкоштовне проживання у колективних центрах збережуть лише люди з інвалідністю, літні чоловіки й жінки, а також пенсіонери.
У Чехії з вересня згортається державне фінансування освітніх програм для українських дітей — не буде адаптаційних груп і помічників із рідної мови. Водночас з’являється можливість подати документи на довгостроковий дозвіл на проживання, але лише для тих, хто живе у країні щонайменше два роки безперервно.
У Нідерландах з 4 вересня припиняється тимчасовий захист для громадян третіх країн, які приїхали з України, але не є українцями. Їм дадуть лише чотири тижні на виїзд чи зміну статусу. Для українців правила не змінюються, але процедура отримання колективного захисту стала жорсткішою для тих, хто походить із західних регіонів, визнаних «безпечними».
Німеччина, Латвія та нові виклики для біженців
У Німеччині восени розглядатимуть законопроєкт, який передбачає жорсткі санкції для тих, хто відмовляється від запропонованої роботи. Йдеться про можливе зниження соціальних виплат на 30%. Така ініціатива викликала жваву дискусію в німецькому суспільстві, однак уряд наполягає: новація сприятиме швидшій інтеграції біженців на ринок праці.
У Латвії ж із 1 вересня діє правило обов’язкової попередньої реєстрації для громадян третіх країн, включно з українцями. Щоб в’їхати до країни, потрібно мінімум за дві доби до поїздки подати анкету з особистими даними та метою візиту. За порушення передбачений штраф до 2000 євро.
Аналітики відзначають: такі кроки європейських країн свідчать про поступовий перехід від масової підтримки українців до більш вибіркового й контрольованого підходу. Це викликає хвилю тривоги серед біженців, адже кожне нове правило означає додаткову бюрократію і ризик залишитися без гарантій.
Попри все, більшість експертів прогнозують, що тимчасовий захист для українців продовжуватимуть і надалі, але умови життя за кордоном поступово ускладнюватимуться. Від українців очікують більшої самостійності, інтеграції в європейські суспільства та готовності відповідати новим вимогам.
